Рішення № 96968172, 13.05.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/9287/20

Провадження №2/428/404/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Воротинцевої М.Д.

представника третьої особи Склярової А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 про скасування рішення про усиновлення неповнолітньої дитини, третя особа - Комунальний заклад «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів»,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 про скасування рішення про усиновлення неповнолітньої дитини, третя особа - Комунальний заклад «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів», мотивуючи вимоги тим, що 26.07.2018р. рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області заяву ОСОБА_4 про усиновлення неповнолітньої дитини, заінтересовані особи Орган опіки та піклування Сєвєродонецької міської ради, Комунальний заклад «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів», ОСОБА_6 - задоволено. Оголошено ОСОБА_4 усиновлювачем ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внесено зміни до актового запису №270 від 14.04.2006р. про народження ОСОБА_5 , зробленого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області, прізвище дитини змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 ». Через місяць після набрання рішенням суду законної сили позивач та ОСОБА_5 виїхали на постійне місце проживання за кордон України до Швейцарії, де вона пішла до школи на навчання та швидко вивчила мову і інтегрувалася. В подальшому через півроку сумісного проживання з позивачем остання довідалася, що ОСОБА_5 постійно курить. На зауваження відповідала, що це її стиль життя від якого вона відмовлятися не буде. В той же час, ОСОБА_5 почала спілкуватися з дорослими чоловіками з різних країн, з якими знайомилася в соціальній мережі Інстаграм. Пізніше спілкування з дорослими чоловіками змінилося на особисті побачення. Зауваження позивача та спроби пояснити, що така поведінка є неприпустимою, не давали ніяких результатів. ОСОБА_5 продовжувала призначати дорослим чоловікам побачення, призначала з ними зустрічі о 12 годині ночі, покидала домівку, збігаючи через вікно. Відповідач вважає, що її відносини з чоловіками у віці 14 років це норма. ОСОБА_5 неодноразово вчиняла дрібні крадіжки з магазинів, була помічена за вживанням алкогольних напоїв у школі. ОСОБА_5 заявляє, що має бажання повернутися до України. Тому, ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом і просить суд скасувати усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача ОСОБА_1 у вступному слові підтримав заявлений позов, підтвердив доводи, викладені в позові та пояснив, що 26.07.2018р. рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області було задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 про усиновлення неповнолітньої ОСОБА_5 , 2006р.н., в результаті чого було змінено прізвище останньої на ОСОБА_5 . Проте, в подальшому між позивачем ОСОБА_4 та неповнолітньою ОСОБА_5 склалися незалежно від волі усиновлювача стосунки, які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання позивачем своїх батьківських обов`язків. Тому, просить скасувати усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник відповідача ОСОБА_2 у вступному слові позовні вимоги визнала. Додатково пояснила, що позивач залишила дитину на порозі інтернату та поїхала з міста, поспілкувавшись з дитиною було встановлено, що дівчина не бажає сумісно проживати з позивачем.

Представник третьої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала проти позову, в інтересах дитини просила позов задовольнити.

Неповнолітня ОСОБА_5 в судовому засіданні під час з`ясування її думки пояснила, що вона не бажає бути усиновленою ОСОБА_4 . Між ними склалися неприязні стосунки, які роблять неможливим їх сумісне проживання. Вона бажає жити в Україні.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч.8 ст.7 Сімейного кодексу України (далі - СК України), регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ст.5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, забезпечує охорону прав матері та батька, створює умови для зміцнення сім`ї. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Статтею 207 СК України встановлено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Згідно з ч.ч.3-5 ст.232 СК України, з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Відповідно до п.п.1-3 ч.1, ч.4 ст.238 СК України, усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: 1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; 2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; 3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків. Усиновлення скасовується від дня набрання чинності рішенням суду.

Як роз`яснив Верховний Суд України в Постанові Пленуму №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення та поновлення батьківських прав» основною причиною скасування усиновлення є невідповідність усиновлення інтересам усиновленої дитини, незабезпечення їй сімейного виховання. Цим поняттям охоплюються усі аспекти правовідношення із усиновлення, як винного, так і невинного характеру зі сторони усиновлювача. До таких обставин, зокрема, слід віднести відсутність взаємної злагоди в силу особистих якостей усиновлювача та (або) усиновленого, в результаті чого усиновлювач не користується авторитетом у дитини або дитина не відчуває себе членом сім`ї усиновлювача; виявлення після усиновлення розумової неповноцінності або спадкових відхилень у стані здоров`я дитини, які істотно утруднюють або унеможливлюють процес виховання, про наявність якого усиновлювач не був попереджений при усиновленні; поновлення у дієздатності батьків дитини, до яких він був дуже прив`язаний і не може забути про них після усиновлення, що негативно впливає на його емоційний стан, і т. п.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.239 СК України, у разі скасування усиновлення припиняються на майбутнє права та обов`язки, що виникли у зв`язку з усиновленням між дитиною та усиновлювачем і його родичами. У разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.

Частиною другою статті 239 СК України встановлено, що у разі скасування усиновлення відновлюються права та обов`язки між дитиною та її батьками, іншими родичами за походженням.

Згідно ст.241 СК України після набрання чинності рішенням суду про визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення суд у місячний строк зобов`язаний надіслати копію рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини. Орган державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про скасування усиновлення або визнання його недійсним вносить відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

Судом встановлено, що 26 липня 2018 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області ухвалено рішення про усиновлення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішення суду від 26 липня 2018 року, внесено зміни до актового запису №270 від 14 квітня 2006 року про народження ОСОБА_5 , зробленого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області: записано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , матір`ю дитини; прізвище дитини змінено з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 »; ім`я, по батькові, дату та місце народження дитини залишено без змін.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене, в ході розгляду справи суд, знайшов об`єктивне підтвердження факту того, що між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача стосунки, які роблять неможливим їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків, а тому, враховуючи визнання Органом опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 позову, що не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 89, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 238-241 СК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , тимчасове місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Органу опіки та піклування Сєвєродонецької міської військово - цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, б-р Дружби Народів, б.32), який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 ) про скасування рішення про усиновлення неповнолітньої дитини, третя особа - Комунальний заклад «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» (код ЄДРПОУ 20152692, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, б.1), задовольнити.

Скасувати усиновлення ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) неповнолітньої ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області по справі №428/8319/18 від 26 липня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І. О. Юзефович