Рішення № 96965953, 18.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2021 року Справа № 280/2498/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства «Берті» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка - Новоросійська, буд.2/40, код ЄДРПОУ 00152359)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Берті» (далі – позивач, ПрАТ «Берті») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача в частині нарахування позивачу пені з податку на додану вартість у сумі 494046,22 грн., що були вчинені шляхом внесення відповідних записів (даних, операцій) до інтегрованої картки платника;

- зобов`язати відповідача здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки платника Приватного акціонерного товариства «Берті» записів (даних, операцій) про нарахування пені на додану вартість у сумі 494046,22 грн;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу (правову) допомогу.

Ухвалою суду від 30.03.2021 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.04.2021 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження). Судовий розгляд справи призначено на 05.05.2021.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в уточненій позовній заяві від 02.04.2021 (вх.№19448). Зокрема зазначено, що на підставі висновків акту перевірки №142/08-22-22-02-08/001521359 від 27.11.2016 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000752201 від 09.12.2015, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 792000 грн, з яких 528000 грн – основний платіж та 264000 грн. – штрафні санкції. За результатами закінчення процедури оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 по справі №808/1641/16 в задоволенні позовних вимог ПП «Берті» відмовлено. 27.11.2020 контролюючим органом в інтегрованій картці платника позивачу нараховано пеню з податку на додану вартість у розмірі 492854,01 грн. У період з 27.11.2020 по 08.12.2020 позивачем в повному обсязі сплачено грошові зобов`язання, визначені у податковому повідомленні-рішенні від 09.12.2015 та нараховану пеню. На думку позивача, нарахована відповідачем та сплачена позивачем пеня є помилковою, оскільки згідно з нормою ст.129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, натомість відповідачем пеню нараховано за весь час заниження податкового зобов`язання. З огляду на викладене вважає, що нарахування податковим органом позивачу пені з податку на додану вартість у розмірі 492854,01 грн за весь період заниження податкових зобов`язань до граничного терміну строки сплати податкових зобов`язань, тобто до 19.11.2020 (включно), та внесення відповідного запису (даних, операції) 27.11.2020 до інтегрованої картки платника щодо суми пені у розмірі 492854,01 грн з податку на додану вартість є неправомірним. Також позивачем наголошено, що відповідачем при нарахуванні пені не враховано, що абз.11 п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Незважаючи на це, контролюючим органом у період з 27.11.2020 по 31.12.2020 безпідставно донараховано суму пені у розмірі 1192,21 грн. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги та зобов`язати відповідача здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки платника Приватного акціонерного товариства «Берті» записів (даних, операцій) про нарахування пені на додану вартість у сумі 494046,22 грн.

Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву від 20.04.2021 (вх.№22876 від 21.04.2021). Зокрема зазначено, що твердження позивача про неправомірність нарахування пені за весь період заниження податкових зобов`язань не ґрунтується на нормах законодавства, що діяло на весь період нарахування пені. У редакції, чинній до 01.01.2017 пункт 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачав нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання на суму такого заниження. Враховуючи те, що податковий борг в частині нарахованої пені виник у позивача станом на грудень 2014 року, тому нарахування пені з початку виникнення податкового зобов`язання, визначеного податковим органом відповідає наведеним приписам податкового законодавства. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Бердянської міської Ради народних депутатів 12.02.1997 під №10991200000000844, свідоцтво про державну реєстрацію №220951 від 12.02.1997. Юридична адреса ПрАТ «Берті»: 71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Франка-Новоросійська, буд.2/40. Позивач має код в ЄДРПОУ 00152359. Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100334243 ПрАТ «Берті» зареєстроване як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 001523508226. Основним видом діяльності позивача є виробництво інших гумових виробів (код КВЕД 22.19) (а.с.11-18).

У період з 16.11.2015 по 20.11.2015 посадовими особами Бердянської ОДПІ згідно з вимогами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.2 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України проведено невиїзну позапланову перевірку ПрАТ «Берті» з питань дотримання вимог податкового законодавства зі сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Буд-Енерго-Стандарт» (ЄДРПОУ 37221276) за період з 01.10.2014 по 31.10.2014. В результаті перевірки податковим органом складено Акт №142/08-22-22-02-08/001521359 від 27.11.2015.

На підставі висновків акту перевірки №142/08-22-22-02-08/001521359 від 27.11.2015 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000752201 від 09.12.2015, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку з податку на додану вартість на суму 792000 грн, з яких: 528000 грн - основний платіж та 264000 грн - штрафні (фінансові) санкції (а.с.19).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2016 по справі № 808/1641/16 позовні вимоги ПАТ «Берті» до Головного управління ДФС у Запорізькій області задоволені повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 09.12.2015 № 0000752201 ф. «Р» з податку на додану вартість на суму податкового зобов`язання у розмірі 528000 грн. та ш/с у розмірі 264000 грн., всього на суму 792000 грн (а.с.20-26).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2016 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін (а.с.27-28).

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.06.2019 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03.10.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 скасовано та справу направлено на новий розгляд (а.с.29-30).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2020 по справі № 808/1641/16 позовні вимоги ПАТ «Берті» до Головного управління ДФС у Запорізькій області, задоволені повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 09.12.2015 № 0000752201 ф. «Р» з податку на додану вартість на суму податкового зобов`язання у розмірі 528000 грн. та ш/с у розмірі 264000 грн., всього на суму 792000 грн (а.с.31-36).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.04.2020 скасовано. Винесено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Берті» (а.с.37-40).

27.11.2020 контролюючим органом в інтегрованій картці платника позивача відображено пеню з податку на додану вартість у розмірі 492854,01 грн (а.с.41-44).

У зв`язку з цим, в період з 27.11.2020 по 08.12.2020 позивачем сплачено грошові зобов`язання, визначені у податковому повідомленні-рішенні від 09.12.2015 № 0000752201 та пеню нараховану контролюючим органом (а.с.45-53).

01.02.2021 позивач звернувся до відповідача з листом №10125/6 щодо нарахування пені, в якому зазначив, що нарахування податковим органом позивачу пені з податку на додану вартість у розмірі 492854,01 грн за весь період заниження податкових зобов`язань до граничного терміну строку сплати податкових зобов`язань, тобто до 19.11.2020 (включно), та внесення відповідного запису (даних, операції) 27.11.2020 до інтегрованої картки платника щодо суми пені у розмірі 492854,01 грн з податку на додану вартість є неправомірним. Тому просив скасувати помилково нараховані суми пені та повернути надлишково сплачені кошти або врахувати їх в платежі на майбутнє (а.с.55-56).

Листом від 11.02.2021 №6820/6/08-01-07-19 відповідачем, з посиланням на норми Податкового кодексу України, чинні на момент виникнення податкового зобов`язання позивача, зазначено про те, що пеня за наслідками нарахованого контролюючим органом за результатом перевірки податкового зобов`язання, нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження ( у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Нарахування пені закінчується в день настання строку погашення грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатом такої перевірки. (а.с.59-60).

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За правилами пункту 57.2 статті 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму податкового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі виник щодо періоду нарахування пені за умови донарахування суми грошового зобов`язання контролюючим органом.

Правове регулювання даного питання відбувалось наступним чином.

Пунктом 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин та чинній до 01.01.2017) було встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

За правилами підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується: у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

Тобто наведена редакція Кодексу передбачала застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання на суму такого заниження, оскільки платник весь період, коли він не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету.

У зв`язку із прийняттям Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21.12.2016 №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, пункт 129.1 викладений в наступній редакції:

Нарахування пені розпочинається: 129.1.1 при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Таким чином, на час прийняття Третім апеляційним адміністративним судом постанови від 05.11.2020 про відмову у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Берті», законодавцем змінено правове регулювання цього питання і передбачено, що пеня розпочинає нараховуватись з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Визначаючись з тим, яка саме редакція підлягає застосуванню до спірних правовідносин, з огляду на той факт, що порушення податкового законодавства зі сторони позивача мало місце до 01.01.2017, суд зазначає, що у відповідача право на нарахування пені виникло ще у грудні 2014 року та продовжилось в період судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0000752201 від 09.12.2015, прийнятого за результатами акту перевірки від 27.11.2015.

У випадку визначення контролюючим органом грошового зобов`язання до 01.01.2017 (тобто до внесення змін до п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України), пеня нараховується за весь період заниження грошового зобов`язання, включаючи період адміністративного та/або судового оскарження. Якщо після зазначеної дати – пеня нараховується у відповідності до внесених до зазначеної статті змін.

Станом на час виникнення спірних правовідносин редакція підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначала, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Таким чином, наведена редакція Кодексу передбачала застосування фінансової санкції до платників податків у вигляді нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання на суму такого заниження, оскільки платник весь період, коли він не декларував та не сплачував податки, користувався коштами, які він повинен був сплатити до бюджету.

Період нарахування пені визначений контролюючим органом на підставі п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України. Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену ним у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, по якій виявлено заниження з урахуванням дати, коли таке податкове зобов`язання повинно було сплачено за відповідний податковий період.

Позивач вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для нарахування позивачу пені за заниження сум податкових зобов`язань за весь період такого заниження, оскільки на дату узгодження грошового зобов`язання згідно з приписами статті 129 Податкового кодексу України не передбачено нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання.

При цьому обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається у тому числі на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 08.05.2018 по справі № 822/2821/17 (адміністративне провадження К/9901/20959/18).

Суд вважає помилковим посилання позивача на правовий висновок, сформульований судом касаційної інстанції у зазначеній справі, оскільки за її обставинами спірні правовідносини виникли у 2017 році, податкове повідомлення-рішення було прийнято контролюючим органом 28.08.2017, тобто після 01.01.2017, а відтак, нарахування пені за період адміністративного та/або судового оскарження не здійснюється, про що зазначено вище.

Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу на іншу обставину.

Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Починаючи з 01.03.2020 та по сьогоднішній день дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, не завершена.

Отже останнім днем можливого нарахування пені є 29.02.2020.

З аналізу розрахунків пені, суд встановив, що Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснювало нарахування пені позивачу з грудня 2014 по червень 2020 року, тоді як починаючи з 01.03.2020 таке нарахування є протиправним (а.с.102).

Розмір нарахованої пені за період з березня 2020 року по червень 2020 року склав 27205,35 грн, з яких:

- березень 2020 року – 7530,05 грн;

- квітень 2020 року – 7287,15 грн;

- травень 2020 року – 7530,05 грн;

- червень 2020 року – 4858,10 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у період з грудня 2014 по березень 2020 року нарахування відповідачем пені здійснено правомірно, в той час як нарахування пені з березня 2020 року здійснено контролюючим органом протиправно.

Обставини нарахування позивачу пені у період з 27.11.2020 по 02.12.2020 у розмірі 1192,21 грн не підтверджено матеріалами справи.

Наданий відповідачем розрахунок пені, обчисленої на виявлені органом ДПС суми занижень податкових зобов`язань по ПрАТ «Берті», інформації про нарахування пені після червня 2020 року не містить.

Отже, позовні вимоги позивача у вказаній частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовних вимог з приводу зобов`язання відповідача здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки платника ПрАТ «Берті» записів (даних, операцій) про нарахування пені на додану вартість у сумі 494046,22 грн. суд зазначає про їх необґрунтованість з урахуванням вищенаведених висновків.

В той же час, суд враховує, що пеня у розмірі 492854,01 грн, в тому числі неправомірно нараховані суми у розмірі 27205,35 грн сплачено позивачем у повному обсязі.

Суд зазначає, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначається Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.

В свою чергу, порядок списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань до бюджетів регламентовано пунктом 4 глави 1 Розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 5 від 12.01.2021.

Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

В разі надходження до податкового органу заяви платника про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань до бюджетів та єдиного внеску до фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування та/або відомостей з ЄДР щодо платників, за якими розпочата спрощена процедура припинення до Журналу опрацювання заяв на списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань до бюджетів та єдиного внеску до фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційної системи, вноситься інформація щодо заяв, поданих як в електронній, так і в паперовій формі, а також інформація за платниками, щодо яких державним реєстратором розпочата спрощена процедура припинення.

Підрозділи, які здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, погашення боргу, контрольно-перевірочні заходи, судове оскарження не пізніше наступного робочого дня після внесення інформації до Журналу, підтверджують повноту відображення в інформаційній системі первинних показників за напрямами роботи шляхом встановлення відповідної відмітки.

На записи, щодо яких у Журналі встановлено відповідні відмітки, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівників (заступників керівників) зазначених структурних підрозділів.

Записи, щодо яких у Журналі накладено кваліфіковані електронні підписи керівників (заступників керівників) структурних підрозділів територіального органу ДПС, які здійснюють облік платежів, адміністрування платежів, погашення боргу, контрольно-перевірочні заходи, судове оскарження, автоматично вносяться до Журналу підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та єдиного внеску, які підлягають списанню.

На підставі наявних записів у Журналі підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та єдиного внеску, які підлягають списанню, підрозділ, що здійснює облік платежів, формує засобами інформаційної системи рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов`язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та єдиного внеску, які підлягають списанню.

На кожне сформоване засобами інформаційної системи рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов`язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та єдиного внеску, що підлягають списанню, накладається кваліфікований електронний підпис керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов`язки, та кваліфікована електронна печатка такого органу.

Рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов`язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та/або єдиного внеску, які підлягають списанню, на які накладено кваліфікований електронний підпис керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов`язки, та кваліфікованої електронної печатки такого органу, автоматично вносяться до Реєстру прийнятих рішень про списання.

Підрозділ, що здійснює облік платежів, на підставі рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов`язки, про списання підтверджених сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та/або єдиного внеску, які підлягають списанню, списує відповідну суму.

Після внесення в інформаційну систему рішення керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС або особи, яка виконує його обов`язки, підрозділ, що здійснює облік платежів, проводить перевірку відповідності списаної суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та/або єдиного внеску до сальдо розрахунків платника з бюджетом та/або фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування в інтегрованій картці платника.

З урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів звернення позивача з заявою до відповідача про списання помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань до бюджетів та, відповідно відмови у її здійсненні, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Посилання позивача на Порядок ведення органами Державної фіскальної служби оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 та, відповідно, позицію Верховного Суду у постанові від 19.02.2019 №825/999/17 є недоцільним, оскільки вищезазначений Порядок втратив чинність.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4540 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15063 від 24.03.2021 (а.с.10).

За таких обставин, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 249,70 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС України в Запорізькій області.

Також позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь товариства витрати на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статті 134 КАС України.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою звернення до Запорізького окружного адміністративного суду з вказаним позовом, позивачем було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №17/21 від 15.02.2021 з адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» в особі голови ОСОБА_1 (а.с.61-66).

Пунктом 4.3 договору визначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір) встановлюється у Додатку 1 до договору.

Згідно пункту 4.7 договору, остаточний розмір та обсяг наданої правничої (правової) допомоги, а також остаточний розрахунок за надану правничу (правову) допомогу, а також розмір фактичних витрат, пов`язаних із наданням правничної (правової) допомоги, визначаються та здійснюються на підставі акту приймання-передачі послуг.

Підписаний сторонами акт приймання-передачі послуг та розрахункові документи підтверджуючі оплату є документами, що підтверджують надання клієнту професійної (правової) допомоги (пункт 4.8).

Додатком 1 від 15.02.2021 до Договору сторони домовились, що гонорар є фіксованим та складається з вартості правничої (правової) допомоги. Однак, графа «Ціна без ПДВ,грн» у Додатку №1 не заповнена (а.с.66).

Згідно акту приймання-передачі послуг від 24.03.2021, адвокатським об`єднанням надано наступні послуги правничої (правової) допомоги, а саме: складено та подано до суду позовну заяву про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Запорізькій області в частині нарахування Клієнту пені з податку на додану вартість; зобов`язання головне управління ДПС у Запорізькій області вичинити певні дії. Вартість наданих послуг склала 5000 грн (а.с.69).

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, суду надано рахунок №12/03 від 19.03.2021, платіжне доручення №15064 від 24.03.2021 на суму 5000 грн (а.с.68).

Частиною 9 статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Вирішуючи питання відшкодування позивачу витрат на правову допомогу, суд зазначає про необґрунтованість сплаченої позивачем суми за надану правничу допомогу у розмірі 5000 грн, з огляду на те, що фіксований розмір, згідно умов укладеного договору, Додатком 1 до Договору не визначено.

Таким чином, акт приймання-передачі послуг від 24.03.2021 з зазначенням фіксованої суми наданої правничої допомоги складений всупереч умовам договору від 15.02.2021.

Виходячи з наведеного, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ПрАТ «Берті» витрати на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 143, 241-246, 250 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Берті» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка - Новоросійська, буд.2/40, код ЄДРПОУ 00152359) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) в частині нарахування Приватному акціонерному товариству «Берті» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка - Новоросійська, буд.2/40, код ЄДРПОУ 00152359) пені з податку на додану вартість за період з березня 2020 року по червень 2020 року у сумі 27205 грн., що були вчинені шляхом внесення відповідних записів (даних, операцій) до інтегрованої картки платника.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь Приватного акціонерного товариства «Берті» (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Франка - Новоросійська, буд.2/40, код ЄДРПОУ 00152359) судовий збір у розмірі 249 (двісті сорок дев`ять) грн 70 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18.05.2021.

Суддя І.В.Садовий