Рішення № 96965667, 13.04.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 квітня 2021 року м. Ужгород№ 260/2645/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 , представник - Розман С.Ю.,

відповідача: Міністерство юстиції України, представник - Андращук Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 26 квітня 202 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, яким просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо повідомлення ОСОБА_1 про наслідки розгляду заяви від 09.07.2020 року та зобов`язати Міністерство юстиції України надати відповідь на заяву ОСОБА_2 від 09.07.2020 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 всі судові витрати по справі, у тому числі 6000,00 грн. витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Позовна заява мотивована тим, що 09.07.2020 року, після набрання рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/1612/19 від 05.03.2020 року законної сили, позивач звернувся до Міністерства юстиції України із заявою про виконання рішення суду, якою просив негайно, після надходження рішення суду, але не пізніше наступного робочого дня, внести відомості до Єдиного реєстру приватних виконавців про скасування Наказу Міністерства юстиції України №3238/5 від 23 жовтня 2019 року про припинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 та про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом №14 в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця, у разі відмови у задоволенні пункту 1 даної заяви, просив надати письмову відповідь, вказавши посаду, прізвище ім`я та по-батькові посадової особи (осіб), яка (які) прийняла(ли) рішення про відмову у виконанні рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 260/1612/19, що залишене в силі постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду або допустила(ли) його виконання з порушенням строку, передбаченого Законом України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

30.07.2020 року позивач отримав паперову копію оригіналу електронного документу, що посвідчена головним спеціалістом Управління забезпечення та документообігу Міністерства юстиції України, з якого вбачається, що Міністерство юстиції за результатами розгляду листа від 09.07.2020 року повідомляє, що до Єдиного реєстру приватних виконавців України внесено відомості про рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року у справі № 260/1612/19, яким скасовано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12.08.2019 року, оформлене протоколом №14, та наказ Міністерства юстиції України від 23.10.2019 року № 3238/5.

Позивач зазначає, що станом на 30.07.2020 року не отримував відповіді від Міністерства юстиції України стосовно розгляду його заяви від 09.07.2020 року, що свідчить про порушення відповідачем вимог Закону України «Про звернення громадян».

В судовому засіданні представник позивача підтримав висунуті ним позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якої вважає, дану позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки листом від 16.07.2020 року Міністерством юстиції України повідомлено ОСОБА_1 , про внесення відомостей до Єдиного реєстру приватних виконавців України відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року у справі №260/1612/19, яким скасовано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12.08.2019 року, оформлене протоколом №14, та наказ Міністерства юстиції України від 23.10.2019 року №3238/5.

Представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до Міністерства юстиції України з заявою від 09.07.2020 року про виконання рішення суду та в серпні оскаржив до Закарпатського окружного адміністративного суду бездіяльність Міністерства юстиції України та просив зобов`язати вчинити певні дії.

Відповідно до ст.20 Закону України «Про звернення громадян», звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Листом Міністерством юстиції України від 16.07.2020 року, повідомлено ОСОБА_1 про внесення відомостей до Єдиного реєстру приватних виконавців України, відтак представник відповідача вважає, що відсутнє будь-яке порушення прав позивача з боку Міністерства юстиції України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позову з підстав наведених у відзиві та просив суд відмовити позивачу в повному обсязі.

Дослідивши подані сторонами документи, матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 05 березня 2020 року Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/1612/19 за позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії приватних виконавців та Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, бездіяльності, скасування рішення та наказу позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії членів робочої групи (з проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 , що утворена згідно Наказу Міністерства юстиції України від 24 травня 2019 року № 1967/7, щодо складення акту від 24 червня 2019 року про ухилення приватного виконавця ОСОБА_1 від проведення перевірки;

- визнано протиправними дії Дисциплінарної комісії приватних виконавців щодо несвоєчасного повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 про час та місце розгляду подання Міністерства юстиції України від 22 липня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 на засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців 12 серпня 2019 року;

- визнано протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 у зв`язку з несвоєчасним повідомленням приватного виконавця про час та місце розгляду;

- визнано протиправним рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відкладення розгляду подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 у зв`язку з викликом ОСОБА_1 12 серпня 2019 року о 10:00 год. до слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області для допиту його у кримінальному провадженні у якості свідка;

- визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом № 14 в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця;

- визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України № 3238/5 від 23 жовтня 2019 року про припинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 .

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року, апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року – без змін.

09 липня 2020 року позивач звернувся до Міністерства юстиції України із заявою про виконання рішення суду, якою просив негайно після надходження рішення суду, але не пізніше наступного робочого дня, внести відомості до Єдиного реєстру приватних виконавців про скасування Наказу Міністерства юстиції України № 3238/5 від 23 жовтня 2019 року про припинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 та про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12 серпня 2019 року оформлене протоколом №14 в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця.

Вказана заява надійшла до Міністерства юстиції України 14 липня 2020 року за №19664-33-20 згідно штампом вхідної кореспонденції та реєстраційно-контрольною карткою.

15 липня 2020 року відомості про поновлення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 внесені Міністерством юстиції України до Єдиного реєстру приватних виконавців.

16 липня 2020 року Міністерство юстиції України листом №7094/19664-33-20/20.5.1 повідомило позивача, що за результатами розгляду листа від 09.07.2020 року до Єдиного реєстру приватних виконавців України внесено відомості про рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року у справі №260/1612/19, яким скасовано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12.08.2019 року, оформлене протоколом №14, та наказ Міністерства юстиції України від 23.10.2019 року № 3238/5.

Відповідно до абз.13 п.2 Порядку формування і ведення Єдиного реєстру приватних виконавців, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 05.08.2016 № 2461/5 підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру приватних виконавців є рішення суду про скасування рішення дисциплінарної комісії приватних виконавців про накладення на приватного виконавця дисциплінарного стягнення та наказу, яким введено в дію таке рішення.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України.

За ч.4 ст.23 Закону України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» Міністерство юстиції України вносить інформацію до Єдиного реєстру приватних виконавців України не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей, які згідно з цим Законом підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

У відповідності з ч.1 ст.45 Закону України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець зобов`язаний припинити діяльність з дня внесення до Єдиного реєстру приватних виконавців України інформації про припинення діяльності приватного виконавця.

Відповідно до Інструкції з діловодства в Міністерстві юстиції України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 2019 року № 3101/5 (далі - Інструкція), реєстрація вхідної кореспонденції Міністерства здійснюється Департаментом комунікації, документообігу та контролю централізовано без права делегування відповідної функції іншим структурним підрозділам Міністерства.

Також відповідно до Інструкції реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється реєстратором лише після проведення попереднього розгляд) документа.

На документ, що надійшов у паперовій формі, після реєстрації шляхом друку наноситься його штрих-код або проставляється штамп про присвоєний СЕД реєстраційний номер та створюється фотокопія, яку реєстратор вносить до РМК. Вхідний документ, що надійшов у паперовій формі, після реєстрації та створення фотокопії реєстратором передається безпосередньо до структурного підрозділу Міністерства, визначеного в установленому порядку відповідальним за виконання цього документа, лише для зберігання з подальшим формуванням у справи відповідно до затвердженої номенклатури справ.

Отже, тільки після реєстрації та проставлення на ньому штрих-коду або штампу вхідної кореспонденції, документ вважається прийнятим та передається до відповідальної особи для його виконання.

Згідно з абз.13 п.2 розділу II Порядку, підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру приватних виконавців України рішення суду про скасування рішення дисциплінарної комісії приватних виконавців про накладення на приватного виконавця дисциплінарного стягнення та наказу, яким введено вдію таке рішення.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону, Міністерство юстиції України забезпечує ведення Єдиною реєстр) приватних виконавців України.

При цьому, ч.4 цієї статті Закону встановлено, що Міністерство юстиції України вносить інформацію до Єдиного реєстру приватних виконавців України не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей, які згідно з цим Законом підлягають внесенню до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Суд констатує, що заява позивача надійшла до Міністерства юстиції України 14 липня 2020 року що підтверджується штампом вхідної кореспонденції та копією реєстраційно-контрольної карти.

Таким чином, відомості про поновлення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області ОСОБА_1 були внесені Міністерством юстиції України на наступний день після отримання заяви – 15 липня 2020 року, тобто не пізніше наступного робочого дня (ч.4 ст.23 Закону України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів")

16 липня 2020 року Міністерство юстиції України листом №7094/19664-33-20/20.5.1 повідомило позивача, що за результатами розгляду листа від 09.07.2020 року до Єдиного реєстру приватних виконавців України внесено відомості про рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року у справі №260/1612/19, яким скасовано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 12.08.2019 року, оформлене протоколом №14, та наказ Міністерства юстиції України від 23.10.2019 року № 3238/5.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, а також забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, регулюються Законом України “Про звернення громадян” від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).

Відповідно до ст.3 Закону № 393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Даною статтею також надано тлумачення зазначених термінів.

Зокрема, заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Відповідно ч.6 ст.5 Закону № 393/96-ВР, письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Приписами ч.1 ст.14 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

В силу вимог ст.19 цього Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону № 393/96-ВР, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Частиною 1 ст.15 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Таким чином, системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що орган державної влади у місячний строк, але не більше сорока п`яти днів, від дня надходження звернння зобов`язаний в межах своїх повноважень: 1) об`єктивно, всебічно і вчасно розглянути заяву громадянина, який звернувся до нього з такою заявою, 2) прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення та 3) повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення.

Тобто, належним розглядом органом державної влади звернення громадянина вважатиметься безумовне виконання останнім чітко визначеної законодавцем сукупності зазначених дій (а не кожної окремо) протягом строків, встановлених статтею 20 Закону № 393/96-ВР.

Суд зазначає, що листом №7094/19664-33-20/20.5.1 від 16 липня 2020 року Міністерство юстиції України повідомило позивача про те, що порушені у заяві від 09.07.20 року питання були вирішні, шляхом внесенням до Єдиного реєстру приватних виконавців України відомостей про рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 року у справі №260/1612/19.

В контексті завдань адміністративного судочинства, звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, обов`язковою умовою для задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов,

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного закономінтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду та обов`язковою умовою для визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позову.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення «Аксу проти Туреччини» пункт 50; «Тенасе проти Молдови»), Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду у постанові від 19.08.2020 у справі №826/4741/16 встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду.

Таким чином, обов`язковою умовою для визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень є наявність факту порушення останнім прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась за їх судовим захистом.

Відсутність порушеного права (свободи, охоронюваного законом інтересу) встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову.

Враховуючи, що відповідач листом від 16.07.2020 року надав відповідь на заяву позивача від 09.07.2020 року, підстави для визнання бездіяльності протиправною відсутні, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач просить визнати протиправною бездіяльність щодо повідомлення його про наслідки розгляду заяви.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

В свою чергу дії - це юридичні факти, які пов`язані з волею суб`єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб`єктів, що відбуваються за волевиявленням суб`єкта правовідносин.

Суд зазначає, що у даному випадку відсутня бездіяльність відповідача, оскільки в матеріалах справи наявний лист Міністерства юстиції України від 16.07.20 року, який позивачем було отримано 30.07.20 року.

Відповідно до ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П.Микуляк