Ухвала суду № 96965665, 14.05.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про залишення позовної заяви без розгляду

14 травня 2021 рокум. Ужгород№ 260/816/21 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш.Петефі, 24, код ЄДРПОУ 03192997) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради, якою просить: 1) визнати протиправною відмову, оформлену листом Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради від 19.02.2021 року № 34/Ш-54; 2) стягнути з Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради на користь позивача недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як особі учаснику бойових дій у розмірі 6,800 грн..

15 березня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

14 квітня 2021 року ухвалою суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати суду:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності підстав для поновлення строку звернення до суду.

16 квітня 2021 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Заява мотивована тим, що його було позбавлено можливості своєчасно звернутись до суду із даним позовом, оскільки недотримання строків зумовлено бездіяльністю відповідача тому, строки пропущено з незалежних від нього обставин, що є підставою для поновлення строків. Крім цього, початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Тобто недоплата щорічної разової грошової допомоги УБД є бездіяльністю відповідача, що триває. Коли позивач зрозумів, що його права порушені, вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав. Також варто зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення своїх прав є психологічним елементом, оскільки, суд не може знати коли особа дізналася про порушення своїх прав. Натомість зазначає, що дізнався про свої порушені права, коли в Інтернеті почали з`являтися новини про зразкові справи. А саме, 10.12.2020 року він дізнався зі справи Верховного суду № 440/2722/20, яка була оприлюднена 01.10.2020 року. Після цього 06.12.2020 він звернувся з відповідною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Чопської міської ради, на його звернення отримав листа про відмову у виплаті мені недоотриманої суми в розмірі 6 800 грн. Тому вважає, що строк звернення до суду почався тоді, коли Верховни Судом було оприлюднено рішення 01.10.2020 року у справі № 440/2722/20 і таким чином вважає, що строк ним не порушено.

19 квітня 2021 року ухвалою суду продовжено розгляд справи та призначено розгляд справи на 14 травня 2021 року.

Розглянувши заяву про усунення недоліків з обґрунтуванням поважності підстав для поновлення строку звернення до суду, судом встановлено наступне.

Відповідно до статті 122 частини 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом 11 березня 2021 року та оспорює відмову відповідача щодо невиплати йому грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, передбаченому ст.12 Закону України “Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту”. При цьому, позивач у позові стверджує, що в кінці квітня 2020 року йому було нараховано та ним отримано щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня 2020 року, як учаснику бойових дій у розмірі 1390 грн.

Спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні 2020 року при отриманні щорічної допомоги до 5 травня.

Аналогічна правова позиція у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року по справі № 380/5202/20.

Щодо посилання позивача на те, що правопорушення у вказаній справі є триваючим, то дані доводи є безпідставними, оскільки характер спірних правовідносин не носить ознак триваючого правопорушення, а з врахуванням вищенаведеного, у вказаній категорії справ можна чітко встановити час, коли особі стало відомо про існування незаконних, на його думку дій, та з якого часу необхідно обраховувати процесуальний строк.

Також, суд вважає, що посилання позивача у заяві про визнання причин пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду на рішення ВС № 440/2722/20 є безпідставними, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Крім того, на думку суду, така обставина не може бути поважною причиною пропуску строку, оскільки будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не могли позбавити його можливості звернутися до суду після зарахування коштів на його рахунок (у квітні 2020 року) в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України

Отримання позивачем листа відповідача від 19 лютого 2021 року у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти майже через рік після отримання у квітні 2020 року щорічної допомоги до 5 травня.

Позивач, звернувшись до суду з даним позовом пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку, що також не спростовано змістом заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду від 16 квітня 2021 року.

Строк звернення до адміністративного суду це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

З огляду на вказане, дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті статті 6 Конвенції є справа "Gradescolo S.R.L. проти Молдови".

У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 по справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

Необхідно зазначити, що поновлення процесуальних строків є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до статті 123 частини 3 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені позивачем в заяві про дотримання строку звернення до адміністративного суду - визнано неповажними, суд дійшов висновку, про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 248 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії – залишити без розгляду.

2. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяТ.В.Скраль