Рішення № 96963478, 11.05.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/580/21

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Трокоз О.В., довіреність № 439232, дата видачі : 16.03.21;

від відповідача - Гудков С.О., ордер № 1027531, дата видачі : 06.04.21;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСТЕЙТ БІЛД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП” стягнення 128 220,80грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕСТЕЙТ БІЛД” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП” про стягнення 128 220,80грн.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року позовну заяву було залишено без руху.

18.03.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСТЕЙТ БІЛД” надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2021р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу прийнято розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на “20” квітня 2021 р. о 10:30 год.

06.04.2021р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх.№9544/21, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволені позовних вимог та застосувати строк позовної давності.

20.04.2021р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 11.05.2021р. о 10:00 год.

27.04.2021р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача надійшла відповідь на відзив за вх.№11732/21, відповідно до якої позивач підтримує позов.

11.05.2021р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява за вх.№12532/21 про надання доказів.

11.05.2021р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 11.05.2021р. о 14:45 год.

У даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

11.05.2021р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, з підстав визначених в позовній заяві, відповіді на відзив.

Відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, просить відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просить застосувати строк позовної давності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Позивач зазначає, що 15 травня 2017 року між ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» та ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» укладено договір поставки №15/05-1 (далі - Договір).

Відповідно, на виконання умов Договору між ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» та ТОВ «БЛ АГОУСТРІЙ ГРУПП» здійснено ряд правочинів, згідно яких: ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» поставлено, а ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» отримано товар на загальну суму 15 292,00 гривень, в т.ч. ПДВ 20%, згідно: видаткової накладної №156 від 11 вересня 2017 року. Товарно-транспортна накладна №РІ56 від 11.09.2017 року; ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» постановлено, а ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» отримано товар на загальну суму 15 292,00 гривень, в т.ч. ПДВ 20%, згідно видаткової накладної №162 від 11 вересня 2017 року; ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» постановлено, а ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» отримано товар на загальну суму 15 292.00 гривень, в т.ч. ПДВ 20%, згідно видаткової накладної №166 від 13 вересня 2017 року; ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» постановлено, а ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» отримано товар на загальну суму 15 292,00 гривень, в т.ч. ПДВ 20%, згідно видаткової накладної №167 від 14 вересня 2017 року; ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» постановлено, а ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» отримано товар на загальну суму 1270.00 гривень, в т.ч. ПДВ 20%, згідно видаткової накладної

№221 від 27 жовтня 2017 року.

Однак, позивач ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПИ» не виконало грошових зобов`язань щодо оплати вартості поставленого товару та наданих послуг з перевезення товару.

Позивач звертає увагу суду, що ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» сплатило лише 2060,00 грн. по видатковій накладній № 156 від 11 вересня 2017 року. Решта заборгованості не сплачена.

Приймаючи до уваги вищезазначене відповідальність ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» за порушення грошових зобов`язань становить:

по видатковій накладній № 156 від 11 вересня 2017 року (сума боргу 13 232,00 гривень): пеня (подвійна облікова ставка Національного банку) - 11 181,74 грн.; індекс інфляції за весь час прострочення - 2651,69 грн.; три проценти річних від простроченої суми - 1067,57 грн.

по видатковій накладній № 162 від 11 вересня 2017 року (сума боргу 15 292,00 гривень): пеня (подвійна облікова ставка Національного банку) - 12 922,55 грн.; індекс інфляції за весь час прострочення - 3064,52 грн.; три проценти річних від простроченої суми - 1233,77 грн.

по видатковій накладній № 166 від 13 вересня 2017 року (сума боргу 15 292.00 гривень): пеня (подвійна облікова ставка Національного банку) - 12 901,60 грн.; індекс інфляції за весь час прострочення - 3064,52 грн.; три проценти річних від простроченої суми - 1231,26 грн.

по видатковій накладній № 167 від 14 вересня 2017 року (сума боргу 15 292,00 гривень); пеня (подвійна облікова ставка Національного банку) - 12 891,13 грн.; індекс інфляції за весь час прострочення - 3064,52 грн.; три проценти річних від простроченої суми - 1230,00 грн.

по видатковій накладній № 221 від 27 жовтня 2017 року (сума боргу 1270,00 гривень): пеня (подвійна облікова ставка Національного банку) - 1033,20 грн.: індекс інфляції за весь час прострочення - 206,88 грн.; три проценти річних від простроченої суми – 97,66 грн.

Отже, загальна сума заборгованості ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» перед ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» на 19.05.2020 року, з врахуванням штрафних санкцій становить - 128 220,80 грн.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, просить застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування необхідності застосування строку позовної давності відповідач вказує, що приймаючи до уваги положення ст.261 ЦК України та те, що за умовами договору поставки розрахунок за товар необхідно здійснити протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту поставки товару, перебіг позовної давності за кожною окремою видатковою накладною починається з 4-го календарного дня з моменту поставки.

Отже, строк позовної давності сплив за видатковими накладними №156 від 11.09.2017 - 15.09.2020, №162 від 11.09.2017 - 15.09.2020, №166 від 13.09.2017 -17.09.2020, №167 від 14.09.2017 - 18.09.2020, №221 від 27.10.2017 - 31.10.2020.

Таким чином, станом на день звернення до господарського суду із даним позовом ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» строк позовної давності сплив.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно- правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона мас право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором с домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

При цьому, чинним законодавством обов`язкова письмова форма договору поставки не передбачена.

Таким чином, оцінюючи характер відносин між сторонами та факт поставки товару за накладними, та надання послуг поставки, згідно акту про надання послуг, можна встановити, що дії сторін були наслідком надання та прийняття пропозиції та направлені на встановлення цивільних прав та обов`язків.

Дії сторін (передача товару/надання послуг за накладними/актом про надання послуг, прийняття товару/наданих послуг) свідчить про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно з частиною другою статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно п. 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 2 стаття 343 ГК України, платник грошових кошті сплачує на користь одержувача цих коштів за просрочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як було встановлено судом, 15 травня 2017 року між ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» та ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» укладено договір поставки №15/05-1 (далі - Договір).

Відповідно, на виконання умов Договору між ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» та ТОВ «БЛ АГОУСТРІЙ ГРУПП» здійснено ряд правочинів, згідно яких: ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» поставлено, а ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» отримано товар на загальну суму 15 292,00 гривень, в т.ч. ПДВ 20%, згідно: видаткової накладної №156 від 11 вересня 2017 року. Товарно-транспортна накладна №РІ56 від 11.09.2017 року; ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» постановлено, а ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» отримано товар на загальну суму 15 292,00 гривень, в т.ч. ПДВ 20%, згідно видаткової накладної №162 від 11 вересня 2017 року; ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» постановлено, а ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» отримано товар на загальну суму 15 292.00 гривень, в т.ч. ПДВ 20%, згідно видаткової накладної №166 від 13 вересня 2017 року; ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» постановлено, а ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» отримано товар на загальну суму 15 292,00 гривень, в т.ч. ПДВ 20%, згідно видаткової накладної №167 від 14 вересня 2017 року; ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» постановлено, а ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» отримано товар на загальну суму 1270.00 гривень, в т.ч. ПДВ 20%, згідно видаткової накладної

№221 від 27 жовтня 2017 року.

Однак, позивач ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПИ» не виконало грошових зобов`язань щодо оплати вартості поставленого товару та наданих послуг з перевезення товару.

Позивач звертає увагу суду, що ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» сплатило лише 2060,00 грн. по видатковій накладній № 156 від 11 вересня 2017 року. Решта заборгованості не сплачена.

Приймаючи до уваги вищезазначене відповідальність ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» за порушення грошових зобов`язань становить:

по видатковій накладній № 156 від 11 вересня 2017 року (сума боргу 13 232,00 гривень): пеня (подвійна облікова ставка Національного банку) - 11 181,74 грн.; індекс інфляції за весь час прострочення - 2651,69 грн.; три проценти річних від простроченої суми - 1067,57 грн.

по видатковій накладній № 162 від 11 вересня 2017 року (сума боргу 15 292,00 гривень): пеня (подвійна облікова ставка Національного банку) - 12 922,55 грн.; індекс інфляції за весь час прострочення - 3064,52 грн.; три проценти річних від простроченої суми - 1233,77 грн.

по видатковій накладній № 166 від 13 вересня 2017 року (сума боргу 15 292.00 гривень): пеня (подвійна облікова ставка Національного банку) - 12 901,60 грн.; індекс інфляції за весь час прострочення - 3064,52 грн.; три проценти річних від простроченої суми - 1231,26 грн.

по видатковій накладній № 167 від 14 вересня 2017 року (сума боргу 15 292,00 гривень); пеня (подвійна облікова ставка Національного банку) - 12 891,13 грн.; індекс інфляції за весь час прострочення - 3064,52 грн.; три проценти річних від простроченої суми - 1230,00 грн.

по видатковій накладній № 221 від 27 жовтня 2017 року (сума боргу 1270,00 гривень): пеня (подвійна облікова ставка Національного банку) - 1033,20 грн.: індекс інфляції за весь час прострочення - 206,88 грн.; три проценти річних від простроченої суми – 97,66 грн.

Отже, загальна сума заборгованості ТОВ «БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП» перед ТОВ «ЕСТЕЙТ БІЛД» на 19.05.2020 року, з врахуванням штрафних санкцій становить - 128 220,80 грн.

Господарський суд перевірив дотримання позивачем строку позовної давності для грошових коштів (пені, індексу інфляції та 3% річних), на застосуванні якого наполягав відповідач, під час вирішення питання щодо порушення прав позивача, було встановлено, що подання зазначеного позову відбулося поза межами строку.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

За змістом вказаних вище норм, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з частиною 1 статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 2 статті 258 ЦК України передбачено, Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу); 8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Пред`явлення позову до суду - це реалізація позивачем права на звернення до суду. Саме з цією процесуальною дією пов`язується початок процесу у справі.

Відповідно до вимог процесуального законодавства суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому процесуальним кодексом.

Виходячи з аналізу наведених норм, перебіг позовної давності шляхом пред`явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.

Як було встановлено, позивач вже звертався до господарського суду із вказаним позовом, однак ухвалою господарського суду Одеської області суддею Лічманом Л.В. від 09.09.2020р. було повернуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕСТЕЙТ БІЛД” (зареєстрована 27.07.2020 р. за вх. № 2245/20) з доданими до неї документами.

Зазначені вище обставини не переривають перебіг позовної давності для подання вказаного позову.

Враховуючи викладене, господарського суду дійшов висновку, що подання позову з недодержанням правил підвідомчості/підсудності (навіть у разі наступного закриття провадження у справі, а не відмови в позові або повернення позову), не перериває перебігу позовної давності.

Дійшовши зазначеного висновку, господарський суд Одеської області вбачає підстави для відступлення від висновку щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2018 у справі N 908/828/17, від 11.09.2018 у справі N 904/191/18, від 11.12.2018 у справі N 917/100/17, від 11.12.2019 у справі N 924/1236/17, від 21.01.2020 у справі N 910/2538/19 про те, що в разі подання позову з недодержанням правил підсудності і наступного саме закриття провадження у справі, а не відмови або повернення позову, подання такого позову перериває перебіг позовної давності.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020р. по справі №922/1467/19.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” №10 від 29.05.2013р.).

Таким чином, дослідивши матеріали справи, та заяву відповідача, яка вказує на пропуск позивачем строку позовної давності, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів поважності причин пропущення позивачем строку позовної давності, встановленого Цивільним кодексом України, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСТЕЙТ БІЛД” у справі №916/580/21 наслідків пропущення строку позовної давності.

Водночас, аналізуючи питання обсягу щодо надання оцінки кожному з аргументів доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд керується висновками, викладеними Європейським судом з прав людини, який у справі “Серявін та інші проти України” вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі “Трофимчук проти України” Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У зв`язку з поданням позову після спливу строку позовної давності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст.ст. 20, 73, 74, 76, 86, 129, 130, 165, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСТЕЙТ БІЛД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “БЛАГОУСТРІЙ ГРУПП” стягнення 128 220,80грн. – відмовити.

2.Вирати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 17 травня 2021 р.

Суддя С.Ф. Гут