Рішення № 96963184, 12.05.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2021 Справа № 914/3275/20

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Зубкович Д.С., розглянув матеріали заяви Фізичної особи - підприємця Гайдая Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення

у справі № 914/3275/20

за заявою: Фізичної особи - підприємця Гайдая Олександра Сергійовича, м. Львів,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "ВАТ Калина", м. Червоноград, Львівська область,

предмет позову: стягнення 214 378,32 грн.,

підстава позову: порушення зобов`язань по договору про оренду транспортного засобу від 1.01.2019 року,

за участю представників:

позивача: не з`явився,

відповідача: Пущик Наталія Андріївна - адвокат, ордер серії ЛВ № 172121 від 14.01.2021 року.

ПРОЦЕС

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Фізичної особи - підприємця Гайдая Олександра Сергійовича до Приватного акціонерного товариства "ВАТ Калина" про стягнення 214 378,32 грн., за результатами розгляду якої 20.04.2021 року постановлено рішення про часткове задоволення позовних вимог.

26.04.2021 року від позивача надійшла заява від 23.04.2021 року про ухвалення додаткового рішення, яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.05.2021 року.

11.05.2021 року від відповідача надійшов відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення.

У судове засідання 12.05.2021 року з`явився представник відповідача. Позивач явку представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча про дату і час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відстеженням поштового відправлення за трек-кодом 7901413881849. Крім цього, суд звертає увагу, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась і відповідно до ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Згідно із заявою про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути з відповідача 50 000,00 витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правову допомогу заявником подано рахунок для оплати вартості наданих послуг від 22.03.2021 року на суму 50 000,00 грн., акт виконаних робіт від 22.04.2021 року на суму 50 000,00 грн., квитанцію до прибуткового касового ордера № 2 від 22.04.2021 року на суму 50 000,00 грн. Крім цього, під час розгляду справи позивачем долучено договір про надання правової допомоги від 08.09.2020 року, укладений позивачем з адвокатом Василишиним Петром Стефановичем.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач просить відмовити у задоволенні заяви повністю. Зазначає, що позивачем не подано доказів витраченого часу на зустріч із клієнтом, на складення претензії (до того ж претензія, наявна у матеріалах справи, стосується обох автомобілів), на аналіз законодавства, на складення позовної заяви та процесуальних документів, не обґрунтовано затраченого часу на складення відзиву та доказів того, що представник був залучений до участі в судових засіданнях упродовж чотирьох годин. Відповідач звертає увагу, що сторонами не обумовлено вартість години роботи адвоката в розмірі 2 500,00 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши подані заявником докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, проаналізувавши заперечення відповідача, суд вважає, що заява підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд звертає увагу, що у позовній заяві позивачем було зазначено, що орієнтовний попередній розрахунок понесених ним судових витрат на правову допомогу становить 65 000,00 грн. У судовому засіданні 05.04.2021 року представником позивача повідомлено, що докази понесення судових витрат будуть надані упродовж п`яти днів після ухвалення рішення.

Враховуючи, що рішення у справі постановлено 20.04.2021 року, а заява про ухвалення додаткового рішення подана позивачем 23.04.2021 року, що вбачається з даних поштового конверта, у якому заява надійшла до суду, то така заява подана позивачем у визначений законом строк.

Так, надання адвокатом Василишиним Петром Стефановичем правової допомоги Фізичній особі - підприємцю Гайдаю Олександру Сергійовичу в Господарському суді Львівської області при розгляді справи № 914/3275/20 підтверджується ордером серії ЛВ №050586 від 10.12.2020 року.

До матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги від 08.09.2020 року, укладений позивачем з адвокатом Василишиним Петром Стефановичем, та свідоцтво про право Василишина Петра Стефановича на заняття адвокатською діяльністю № 2004 від 08.09.2020 року.

Відповідно до договору адвокату доручено виконувати функції представництва та надання юридичної допомоги для захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у справі по захисту порушеного права згідно з умовами договору про оренду від 01.01.2019 року (автомобіль марки Fiat Doblo) в господарському суді 1 та 2 інстанцій. Договором погоджено, що вартість послуг адвоката по даному договору визначається за підготовку матеріалів до судового розгляду - 5 000,00 грн., представництво інтересів у судових засіданнях попередньо - 5 000,00 грн. та після вирішення питання по суті спору гонорар адвоката становить 20 % від заявленої суми позову на підставі акта приймання-виконання робіт, у суді першої інстанції.

22.04.2021 року сторонам договору підписано акт виконаних робіт на суму 50 000,00 грн., у яку входять усні та письмові консультативно-дорадчі допомоги, складення необхідних процесуальних документів (позовна заява з письмовими доказами), подання письмових заяв, клопотань, пояснень по справі, а також представництво інтересів фізичної особи -підприємця Гайдая О.С. у суді першої інстанції по справі № 914/3275/20 за позовом Фізичної особи - підприємця Гайдая Олександра Сергійовича до Приватного акціонерного товариства "ВАТ Калина", на що витрачено 20 годин:

1. Конфіденційне побачення з клієнтом, обговорення обставин справи (2 години),

2. Складення претензії для досудового врегулювання спору (1 год.),

3. Аналіз законодавства (4 год.),

4. Складення позовної заяви та інших процесуальних документів (6 год.),

5. Складення відповіді на відзив (3 год.),

6. Участь у судових засідання (4 год.).

Актом передбачено, що вартість роботи адвоката 2 500,00 грн. за годину.

Розглядаючи клопотання позивача, суд враховує положення ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає та враховує, що відповідач заперечив стосовно заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Так, положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 постанови).

Так, у договорі про надання правової допомоги сторонами погоджено вартість послуг адвоката без визначення вартості години роботи. Проте, крім договору, сторонами підписано акт виконаних робіт, що свідчить про погодження та прийняття сторонами зазначених у ньому умов щодо обсягу, переліку та вартості наданих адвокатом послуг. Тому підписання сторонами такого акт не може підтверджувати заперечення відповідача про те, що вартість години роботи не погоджено.

Суд звертає увагу, що у складеному сторонами акті не зазначено про сплату адвокату гонорару у 20 %, про який зазначалося у договорі, тобто такий в суму, заявлену до стягнення, не включається. Натомість, сторонами в акті визначено вартість години роботи адвоката та конкретизовано надані адвокатом послуги з урахуванням такої вартості, які прийняті позивачем.

Щодо заперечень відповідача про те, що представником позивача не обґрунтовано витраченого часу для надання послуг, зазначених в акті, суд не визнає такі обґрунтованими. Як вказано в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі №823/2638/18 після аналізу норм КАС України, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Суд звертає увагу, що проаналізовані у вказаній постанові норми є аналогічними із приписами ч. ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, стосовно критеріїв співмірності витрат на оплату послуг адвоката із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, аналізуючи розмір витрат, понесених на правову допомогу позивачем у даній справі, з урахуванням наведених вище критеріїв, та у співвідношенні зі здійсненим адвокатом позивача обсягом і видами правової допомоги, а також із правовою позицією позивача у даній справі, суд зазначає та погоджується із відповідачем стосовно того, що необґрунтованим є включення до заявленої суми 10 000,00 грн. (виходячи із вартості години роботи і кількості годин - 4) як витрат, понесених на аналіз законодавства. Суд зауважує, що аналіз законодавства як окремий вид адвокатської діяльності законом не передбачений, а виконання відповідної роботи входить по своїй суті в надання послуг із підготовки позовної заяви та процесуальних документів. Крім цього, суд звертає увагу, що в більшості позовних вимог позивачу відмовлено, так як такі не відповідали суті порушеного позивачем права та фактичним, встановленим судом, обставинам справи і поданими сторонами доказам.

Щодо зауважень відповідача про непідтвердженість участі представника позивача у судових засіданнях упродовж чотирьох годин, суд не визнає такі обґрунтованими, адже згідно із протоколами судових засідань загальна тривалість судових засідань відповідає вказаному в акті часу. Заперечення стосовно суті претензії суд також не визнає обгрунтованими, адже сам факт ведення досудової претензійної роботи та складення претензії від 09.09.2020 року мав місце, і відповідна претензія стосувалась, у тому числі, і оренди автомобіля Fiat Doblo.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що обґрунтованою та доведеною є сума витрат на правову допомогу в розмірі 40 000,00 грн.

Разом із тим, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається із рішення суду від 20.04.2021 року, позовні вимоги задоволено частково, а саме задоволено вимоги про стягнення заборгованості та про зобов`язання повернути автомобіль, а відмовлено у задоволенні вимог про визнання договору продовженим, про розірвання договору та про стягнення пені. При вирішенні питання про розподіл судового збору в тексті рішенні, судом покладено на відповідача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам, що становить 52,64 %.

Відповідно, витрати на правову допомогу, визнані судом обґрунтованими в розмірі 40 000,00 грн., також підлягають пропорційному відшкодуванню відповідачем, а саме у розмірі 52,64 % від визначеної судом обґрунтованої суми. Вказана сума 21 056,00 грн. Відповідно, у задоволенні вимоги про стягнення 28 944,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу суд відмовляє.

Відповідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача частково та покласти відшкодування судових витрат у розмірі 21 056,00 грн. на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 221, 231 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Заяву Фізичної особи - підприємця Гайдая Олександра Сергійовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/327/20 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ВАТ Калина" (ідентифікаційний код юридичної особи 05468417, 80100, Львівська обл., місто Червоноград, вулиця Богуна, будинок 1) на користь Фізичної особи - підприємця Гайдая Олександра Сергійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 21 056,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні вимоги про стягнення 28 944,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повне додаткове рішення складене 17.05.2021 року.

Суддя Р.І. Матвіїв