Рішення № 96961669, 18.05.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2021м. ДніпроСправа № 904/1313/21

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 7939,41 грн

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради 7939,41 грн, з яких: 7457,44 грн - основний борг за спожиті житлово-комунальні послуги, 372,87 грн - інфляційні втрати, 109,10 грн - 3% річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він у період з 01.02.2018 до 01.08.2020 надавав житлово-комунальні послуги в порядку обслуговування будинку і прибудинкової території по вул. Івана Сірка, буд. 26 у м. Кривому Розі, в якому балансоутримувачем та власником нежитлового приміщення площею 92,1 кв.м є відповідач. Останній за надані послуги не розрахувався, що й стало підставою для нарахування позивачем окрім основного боргу також 3% річних у сумі 109,10 грн та інфляційних втрат у сумі 372,87 грн.

У відзиві на позов, який надійшов до суду 19.03.2021, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідач зазначає, що він не є власником нежитлового приміщення по вул. Івана Сірка, буд. 26 у м. Кривому Розі, не користується цим приміщенням та не отримує житлово-комунальні послуги для власних потреб, а тому не є споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

Також відповідач посилається на те, що за наказом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради № 4 від 01.04.2009 «Про впорядкування орендно-договірних відносин» Комунальне підприємство «Парковка та реклама» визначено обслуговуючим підприємством з орендно-договірних відносин. Зазначене підприємство забезпечує використання та схоронність об`єктів комунальної власності, які тимчасово не перебувають в орендному використанні.

Крім того, відповідач стверджує, що протягом усього спірного періоду позивач не звертався до нього з пропозицією укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території та не виставляв рахунки на їх оплату.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 15.04.2021, позивач зауважує на тому, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження перебування нежитлового приміщення по вул. Івана Сірка, буд. 26 у м. Кривому Розі на балансі іншої особи. Позивач стверджує, що оскільки балансоутримувачем спірного нежитлового приміщення є відповідач, то саме він несе відповідальність за несплату житлово-комунальних послуг. КП «Парковка та реклама» не може бути учасником спірних правовідносин, так як предмет спору не стосується орендних відносин.

Також позивач зазначає, що 07.08.2020 позивачем надсилалася на адресу відповідача претензія разом із проектом договору про надання послуг з утримання будинку, рахунки на оплату послуг та акти здачі-приймання робіт. Зазначену претензію відповідач отримав та у відповідь надіслав позивачу відмову у сплаті боргу. Позивач вважає, що відсутність між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг не є підставою для звільнення відповідача від оплати наданих йому послуг.

23.04.2021 засобом поштового зв`язку відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив на позов, в якому наполягає на відмові у позові у зв`язку з його неправомірністю.

Додатково відповідач зазначає, що відповідно до Положення про Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, затвердженого рішенням Криворізької міської ради № 4618 від 22.04.2020, відповідачу делеговано функції виключно балансоутримування деякого переліку нежитлових приміщень міста, що є виключно функцією ведення бухгалтерського обліку. За територіальною громадою міста Кривого Рогу речове право на спірне нерухоме майно площею 92,1 кв.м не зареєстровано.

Ухвалою суду від 24.02.2021 прийнято справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

14.04.2021 представником відповідача подана заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому міськради, правонаступником якого відповідно до Положення, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 22.04.2020 № 4618, є Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (далі – замовник, Департамент, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “УЮТ-2011” (далі – управитель, позивач) укладено договір від 01.11.2013 про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд у Тернівському районі (житловий масив Північного ГЗК, рудник Леніна) (далі - договір).

Предметом договору є передача замовником управителю функцій управління та надання послуг утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях (далі – об`єкт), для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (далі – мешканці об`єкта) у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості (далі – послуги), а замовник надає право управителю відраховувати належну йому плату від загальної суми оплати за житлово-комунальні послуги, а також відшкодовувати здійснені ним необхідні витрати, пов`язані з управлінням об`єктом, у разі, коли управитель отримав на такі витрати письмову згоду замовника (пункт 1 договору).

Мета договору – управління будинком, спорудою або групою будинків і споруд на території відповідного району, створення мешканцям будинку належних умов проживання згідно з діючими стандартами, нормативами, нормами та правилами (пункт 2 договору).

За змістом підпункту 2.2 договору управитель зобов`язаний, окрім іншого, вимагати своєчасної та повної оплати наданих житлово-комунальних послуг, укладати із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором (а.с. 17 – 19 том 1).

Договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом 1 року. Функції з управління та надання послуг з утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях, розпочинають здійснюватися з 01.05.2014. Цей договір може бути пролонговано за згодою сторін на той самий термін. Якщо одна із сторін має намір розірвати договір, вона повинна попередити про свій намір не менш як за місяць до його розірвання (пункт 4.1 договору).

За актом від 01.11.2013 замовник передав, а управитель-позивач прийняв в управління будинки, у тому числі житловий будинок № 26 по вул. Івана Сірка у м. Кривому Розі разом із нежитловим приміщенням 92,1 кв.м (а.с. 20 том 1).

За період з 01.02.2018 по 31.07.2020 на виконання зобов`язань з управління будинком № 26 по вул. Івана Сірка у м. Кривому Розі позивачем були надані послуги з утримання нежитлового приміщення площею 92,1 кв.м на загальну суму 7 457,44 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 1696 від 05.08.2020, в якій пропонував йому укласти договір про надання житлово-комунальних послуг та сплатити заборгованість за надані послуги. До претензії позивачем було додано проект договору, рахунки за період з 01.07.2017 до 01.08.2020, акти здачі-приймання робіт за період з 01.07.2017 до 01.08.2020 (а.с. 92 том 2).

Надсилання та отримання відповідачем цієї вимоги підтверджується наявними у справі описом вкладення до цінного листа, поштовою накладною, фіскальним чеком від 07.08.2020 (а.с.94 - 95 том 2).

У відповідь на претензію відповідач листом № 17/09/3797 від 28.08.2020 повідомив, що він не є ані власником, ані користувачем нежитлового приміщення, а тому претензія до нього є безпідставною (а.с. 93 том 2).

Несплата відповідачем грошових коштів у сумі 7457,44 грн за надані позивачем послуги з утримання спірного нежитлового приміщення у період з лютого 2018 року по липень 2020 року й стала причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з наявністю/відсутністю підстав для відповідальності відповідача за несплату коштів за утримання позивачем спірного нежитлового приміщення у період з 01.02.2018 до 01.08.2020.

Відповідно до положень статей 13, 41 Конституції України, статей 11, 319 Цивільного кодексу України обов`язок власника (житлового чи нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку щодо утримання належного йому майна виникає безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються спеціальним законодавством, у тому числі Законом України від 24.06.2004 № 1875-IV (із змін. і доп.) «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 1875-IV), чинним у період з 30.07.2004 до 01.05.2019 та Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII (із змін. і доп.) «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII), що введений у дію з 01.05.2019.

За частиною другою статті 23 Закону № 1875-IV власник має право доручати повністю або частково розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до закону та договору балансоутримувачу або управителю.

За змістом статті 24 цього Закону балансоутримувач має право (серед іншого): здійснювати функції утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна та управляти їм чи передавати за договором повністю або частково функції управління управителю; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; здійснювати господарську діяльність у порядку, визначеному законом.

Балансоутримувач зобов`язаний (серед іншого): утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Балансоутримувачем спірного нежитлового приміщення площею 92,1 кв.м по вул. Івана Сірка, 26 у м. Кривому Розі є відповідач, що підтверджується листом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради № 17/16/1061 від 01.04.2020 (а.с. 21 том 1).

Із Положення про управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 24.12.2019 № 4360, вбачається, що відповідно до переданих йому повноважень і покладених на нього завдань у сфері управління об`єктами комунальної власності територіальної громади міста Кривого Рогу Управління видає накази на передачу основних засобів, у тому числі об`єктів нерухомості, що належать до комунальної власності, на балансовий облік комунальних підприємств, закладів, установ та закріплення за ними на праві оперативного управління (господарського відання) (пп. 2.2.1.3 Положення).

За змістом частин першої та другої статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

При цьому, відповідно до частин першої та другої статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб`єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб`єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб`єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням.

Відповідно до Положення про департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, затвердженого рішенням Криворізької міської ради від 22.04.2020 №4618 (далі - Положення), відповідач у межах наданих йому повноважень зобов`язаний призначати на конкурсних засадах управителів багатоквартирних будинків, співвласники яких не ухвалили рішення про форму управління багатоквартирним будинком; укладати відповідні договори з переможцями конкурсу від співвласників багатоквартирного будинку; здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг у межах виділених асигнувань для виконання власних та делегованих повноважень. Також відповідач має право виконувати функції балансоутримувача житлового та нежитлового фондів, що належать до комунальної власності міста (п.п. 3.2, 3.2.1, 3.14, 4.1 Положення).

Отже, з метою утримання майна, у тому числі спірного нежитлового приміщення, Криворізькою міською радою відповідачу надано повноваження на укладення з управителем відповідного договору.

За частиною першою статті 13 Закону № 1875-IV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Згідно зі статтею 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Укладений відповідачем 01.11.2013 з позивачем договір відповідає законодавчому обов`язку власника майна щодо його належного утримання та не суперечить повноваженням відповідача.

У межах укладеного договору відповідач як замовник житлово-комунальної послуги у формі управління будинками має право контролю за якістю надання управителем послуг а також інші права, передбачені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (п. 3.1 договору).

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 1875-IV та пункту 1 частини першої статті 7 Закону № 2189-VIII споживач житлово-комунальної послуги має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону №1875-IV та пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством (ч.ч. 1, 2 ст. 32 Закону № 1875-IV).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону № 2189-VIII).

Відтак, згідно із зазначеними законодавчими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, а також у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц.

Частиною першою статті 10 Закону № 2189-VIII ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 177 від 12.04.2017 “Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються населенню м. Кривого Рогу Товариством з обмеженою відповідальністю “УЮТ-2011”” та відповідно до додатків до нього встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються споживачам Товариством з обмеженою відповідальністю “УЮТ-2011” (а.с. 23 том 1).

Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 231 від 10.05.2017 «Про внесення змін до рішення виконкому міської ради від 27.12.2011 № 435 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для власників (орендарів) нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках» у м. Кривому Розі» та відповідно до нової редакції додатку до нього визначено періодичність та строки виконання робіт на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території для всіх категорій споживачів (а.с. 22 том 1).

На підтвердження надання послуг за період з лютого 2018 року по липень 2020 року з утримання будинку та прибудинкової території за адресою Івана Сірка, буд. 26 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області позивачем надані суду первинні документи (а.с. 83 - 251 том 1, а.с. 1 - 91 том 2).

Рахунки на оплату та акти здачі-прийняття робіт, проект договору отримані відповідачем 11.08.2020 (а.с. 96 том 2).

Враховуючи обов`язок відповідача щомісячної оплати послуг, строк оплати наданих позивачем послуг за період з лютого 2018 року по липень 2020 року у сумі 7457,44 грн є таким, що настав. Жодних доказів на підтвердження виконання грошових зобов`язань з оплати відповідач суду не надав.

Відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги 7457,44 грн є законними й обґрунтованими.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних розраховані у сумі 109,10 грн за період з 18.08.2020 по 12.02.2021 із заборгованості у сумі 7457,44 грн. Обраний позивачем строк початку розрахунку є його правом.

За результатом перевірки судом розрахунку 3% річних підстави для їх перерахунку у бік зменшення відсутні.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у сумі 372,87 грн розраховані за період з 10.04.2020 по 28.08.2020 із заборгованості сумі 7457,44 грн.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

За результатом здійсненого судом перерахунку та в межах позовних вимог визначені позивачем інфляційні втрати підлягають зменшенню й фактично будуть становити 32,72 грн із заборгованості у сумі 6544,83 грн (лютий 2018 року - березень 2020 року) за період квітень – серпень 2020 з урахуванням сукупного індексу інфляції 100,5%.

В іншій частині заборгованості, нарахування інфляційних втрат можливе за наступний період:

299,32 грн (квітень 2020 року) - травень – серпень 2020 року (сукупний індекс інфляції 99,7%),

245,44 грн (травень 2020 року) - червень – серпень 2020 року (сукупний індекс інфляції 99,4%),

186,27 грн (червень 2020 року) - липень – серпень 2020 року (сукупний індекс інфляції 99,2%),

181,58 грн (липень 2020 року) - за серпень 2020 року з урахуванням індексу інфляції 99,8%.

Однак, враховуючи наявну дефляцію, інфляційні втрати із вказаних сум заборгованості та у вказаний період відсутні.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 7599,26 грн, з яких: 7457,44 грн - основний борг, 109,10 грн – 3% річних, 32,72 грн – інфляційні втрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 2172,75 грн пропорційно сумі задоволених позовних вимог (7599,26х2270,00/7939,41 = 2172,75).

Заперечення відповідача проти позову спростовуються викладеним, а також з огляду на таке.

За частиною другою статті 19 Закону № 1875-IV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

За змістом частини першої статті 6 Закону № 2189-VIII учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

За змістом статті 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;

управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Отже, особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг можуть бути балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Приймаючи до уваги, що спірний об`єкт нерухомого майна переданий відповідачу власником на баланс для утримання й перебуває у відповідача на умовах оперативного управління, що за законом передбачає володіння, користування й розпорядження без здійснення комерційної діяльності, суд доходить висновку, що у взаємовідносинах із позивачем відповідач від імені власника є споживачем його послуг з утримання будинку й прибудинкової території для потреб його належного утримання. Користування нежитловим приміщенням безпосередньо зумовлює й користування житлово-комунальними послугами.

За таких обставин фактично отримані послуги, надані позивачем у процесі управління будинком, мають бути оплачені відповідачем як уповноваженою особою, незалежно від укладеного з ним договору. Можливість закупівлі робіт та послуг для виконання своїх повноважень та у межах відповідних асигнувань, передбачена Положенням, яким керується відповідач у своїй діяльності.

Відсутність державної реєстрації спірного нерухомого майна, на що посилається відповідач у заперечення проти позову, не є правовою підставою для звільнення його від оплати за отримані житлово-комунальні послуги.

Заява позивача про розгляд справи в порядку загального провадження задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа за ціною позову та складністю є малозначною.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради про стягнення 7939,41 грн задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (ідентифікаційний код 03364234, місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" (ідентифікаційний код 37861681, місцезнаходження: 50081, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, мікрорайон 5-й Зарічний, буд. 8А) основний борг у сумі 7457,44 грн, 3% річних у сумі 109,10 грн, інфляційні втрати у сумі 32,72 грн, судовий збір у сумі 2172,75 грн.

У решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 підпункту 17 пункту 1 розділу XI “Перехідні положення” цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.05.2021.

Суддя І.І. Колісник