Рішення № 96949699, 17.05.2021, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/150/2021

Справа № 325/300/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17 травня 2021 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Діденко Є.В., за участю секретаря судового засідання Краснової Ю.С., розглянувши в смт. Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович; приватний виконавець Табінський Олег Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 01 лютого 2021 року № 17028, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованості в розмірі 22115,13 гривень; вирішити питання про судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що 03.03.2021 року позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 64545228 від 24.02.2021 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. з виконання виконавчого напису № 17028, виданого 01.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» коштів у розмірі 22115.13 грн. за кредитним договором 005-07018-220413 від 22.04.2013 року та основну винагороду приватного виконавця в розмірі 2211,51 грн. 22.04.2013 року між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» було укладено кредитний договір (шляхом підписання заяви № 005-07018-220413) на умовах, визначених в Пропозиції, та відповідно до Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта банк», затверджених рішенням Ради Директорів Банку від 20.03.2013 року. Договором про відступлення права вимоги за кредитним договором 2250/К від 21.05.2020 року вищевказаний кредитний договір був відступлений ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна». Боржник за договорами відступлення права вимоги письмово повідомлений не був. Так, позивач вважає, що виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки був вчинений з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірним є провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення стягнення на грошові кошти позивача. Відповідно до п. 2.3 Договору ліміт кредитної лінії складав 15000 гривень. Відповідно до п. 2.4 договору строк дії ліміту кредитної лінії 364 календарних дні. У виконавчому написі третьою особою 1 вказано, що стягнення заборгованості проводиться за період з 22.05.2020 року по 31.01.2021 року, тобто у виконавчому написі відсутня достатня і безспірна інформація щодо строку прострочення та періоду, за який виникла заборгованість, яка б безсумнівно встановлювала, що заборгованість, яку пропонується стягнути з позичальника, виникла виключно в межах строку позовної давності. Позивач не мав будь-яких відносин з відповідачем, будь-яких листів, повідомлень від нього, щодо підстав, розміру та наявності заборгованості на його адресу не надходило, також від приватного нотаріуса, який видав виконавчий напис, будь-яких повідомлень на адресу позивача щодо здійснення виконавчого напису не надходило. Крім того, позивач постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а за адресою, зазначеною в виконавчому написі ( АДРЕСА_2 , ніколи не проживав. Крім того, строк дії кредитного договору закінчився 21.04.2014 року, а виконавчий напис було вчинено 30.11.2020 року, тобто з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.

Ухвалою судді від 23.03.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.04.2021 року; зобов`язано приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. надати суду завірені копії матеріалів, наданих для вчинення виконавчого напису № 17028 від 01.02.2021 року, яким з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованість за кредитним договором 005-07018-220413 від 22.04.2013 року в розмірі 22115,13 гривень, а також належним чином завірену копію виконавчого напису № 17028 від 01.02.2021 року. Також зобов`язано позивача ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» надати суду завірені копії матеріалів, наданих для вчинення виконавчого напису № 17028 від 01.02.2021 року, яким з ОСОБА_1 було стягнуто на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» заборгованість за кредитним договором 005-07018-220413 від 22.04.2013 року в розмірі 22115,13 гривень, а також належним чином завірену копію виконавчого напису № 17028 від 01.02.2021 року.

Ухвалою суду від 19.04.2021 року розгляду справи відкладено через невиконання ухвали суду, призначено засідання на 17.05.2021 року.

Заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.

Позивач в судове засідання не прибув, його представник - адвокат Рабушко В.С. надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та без участі позивача, на позовних вимогах наполягає, проти заочного вирішення справи позивач не заперечує.

Відповідач ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» в судове засідання уповноваженого представника не направив, відзив на позовну заяву не надіслав, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки 05.05.2021 року. Крім того, ухвали суду про витребування додаткових доказів відповідачем також не виконані.

Третя особа приватний нотаріус Горай О.С. в судове засідання не прибув, судова повістка повернулась без вручення з відміткою про відсутність адресата за такою адресою.

Третя особа приватний виконавець Табінський О.В. в судове засідання не прибув, судова повістка про виклик його до суду була повернута підприємством поштового зв`язку без вручення з відміткою про відсутність адресата за такою адресою.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи ненадання відповідачем відзиву та за згоди представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами і за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, відповідно до яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом встановлено, що 22.04.2013 року між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено кредитний договір № 005-07018-220413, відповідно до умов якого ПАТ «Дельта Банк» відкрив відповідачу ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_1 , з лімітом кредитної лінії 15000 гривень, зі строк дії ліміту кредитної лінії 364 календарних дні.

01.02.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис, номер в реєстрі 17028, яким на підставі ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», який є правонаступником ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 005-07018-220413 від 22.04.2013 року в загальному розмірі 22 115,13 гривень, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 16271,90 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 5343,23 грн., витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат» - 500,00 гривень. Строк за який проводиться стягнення - з 22.05.2020 року по 31.01.2021 року.

24.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 17028 від 01.02.2021 року.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, позивач зазначив наявність спору щодо його заборгованості та вчинення виконавчого напису після спливу трьох років позовної давності.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», передбачено умови вчинення виконавчих написів, згідно із якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, для одержання виконавчого напису подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Приватним нотаріусом та відповідачем на вимогу суду не було надано копії документів, які стали підставою для видачі виконавчого напису.

Будь-яких документів, розрахунків заборгованості, виписок з рахунку позичальника, з яких можливо було би дійти висновку про наявність заборгованості і її безспірність, суду надано не було.

Крім того, у виконавчому написі міститься посилання на Договір відступлення прав вимоги № 2250/К від 21.05.2020 року, але копію такого договору суду надано не було, внаслідок чого взагалі неможливо дійти висновку про набуття права вимоги у відповідача за даним кредитним договором.

Таким чином, дослідивши зібрані докази і оскаржуваний виконавчий напис приватного нотаріуса, судом встановлено, що вимоги до його оформлення, передбачені чинним законодавством України, приватним нотаріусом не виконані, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим порушив норми ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», п.284 Інструкції та п.1 Переліку.

Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Згідно висновків, зроблених Верховним Судом України у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 у справі № 754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком. Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

У Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 у справі № 910/5226/17 зазначено, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

Як зазначено у ст. 90 Закону «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Зі змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року по справі № 564/2199/15-ц вбачається, що після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припиняє свою дію, а позивач втрачає можливість нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором.

Зазначені висновки містяться також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17). При цьому лише та обставина, що у виконавчому написі зазначено більшу суму заборгованості за кредитом, ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору про розмір заборгованості (постанова Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Крім того, у виконавчому написі і в поданих заявником нотаріусу документах відсутня інформація, яка би безсумнівно встановлювала, що заборгованість, яку пропонується стягнути з позичальника, виникла виключно в межах строку позовної давності, оскільки заява підписана позичальником 22.04.2013 року на строк 364 дні, і будь-яких умов про збільшення строку позовної давності заява не містить.

У виконавчому написі нотаріусом не зазначено, коли настав строк платежу за кредитним договором.

За таких обставин, суд вважає, що нотаріусом не дотримано також вимоги закону щодо можливості вчинення виконавчого напису лише за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню в повному обсязі.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача суму судового збору в розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 12, 13, 81-82, 89, 137, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович; приватний виконавець Табінський Олег Володимирович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 01.02.2021 року, реєстровий номер 17028, яким з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) стягнуто на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37616221) суму заборгованості за кредитним договором № 005-07018-220413 від 22.04.2013 року в загальному розмірі 22115,13 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 37616221, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 17 травня 2021 року.

Суддя Є.В. Діденко