Рішення № 96941882, 13.05.2021, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1599/20

Провадження № 2/382/288/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.05.2021 року Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Шульга Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Яготин в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Банк Форвард", треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котюк Ірина Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

Встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства "Банк Форвард", треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котюк Ірина Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої вимоги обгрунтувала наступним. 20.10.2020 року вона отримала від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павелків Тетяни Леонідівни рекомендованого листа ,яким було надіслано такі постанови: від 13.11.2020 року про відкриття виконавчого провадження (з ідентифікатором доступу). Також приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. винесені такі постанови: від 13.11.2020 року про стягнення з боржника основної винагороди, від 13.11. 2020 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, від 13.11.2020 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, від 13.11.2020 року про арешт коштів боржника, від 25.11. 2020 року звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника на загальну суму боргу 16772,86 грн. до віділу освіти молоді та спорту Яготинської державної адміністрації; від 25.11.2020 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 2500 гривень. Зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП № 63615857) від 13.11.2020 року, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. їй стало відомо, що за виконавчим написом № 2808, виданим 15.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» 12975,33 грн. та витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису у розмірі 500 грн. Вона не погоджується із вказаною сумою боргу 12975,33 грн. і вважає її безпідставною, а тому оголошена сума боргу є спірною. Кредитного договору у розумінні цивільно- правової угоди між нею та АТ «Банк Форвард» не існує. З постанови про відкриття виконавчого провадження ( ВП 63615857) від 13.11.2020 року згідно виконавчого напису № 2808 від 15.10..2019 року винесеною приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. слідкує те, що між Акціонерним товариством «Банк Форвард» та нею не існує укладених договорів і ніяких кредитних зобов`язань (не вказаний номер договору, за який період виник борг). Тому всі дії, ініційовані відповідачем: з вчинення нотаріусом виконавчого напису, відкриття виконавчого провадження, внесення в реєстр інформації про неї, як про боржника, вважає неправомірним. Вважає, що вчинений 15.10.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. виконавчий напис за реєстровим номером 2808 на користь АТ "Банк Форвард" незаконним та таким, що не підлягає виконанню. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 29.06.99 №1173. При вчинені виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи зазначені у вказаному переліку. При цьому цей перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку. На час звернення до суду з даним позовом редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору. Зважаючи на це, зазначає, що між Акціонерним товариством «Банк Форвард» не існує КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ в розумінні цивільно провової угоди і нотаріально його посвідчити неможливо. Просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, учинений 15.10.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк Іриною Володимирівною за реєстровим номером 2808 про стягнення з неї на користь Акціонерного товариства "Банк Форвард" 12975,33 грн. та скасувати виконавчий напис, та стягнути судовий збір. Ухвалою Яготинського районного суду від 10 грудня 2020 р. відкрито провадження у справі.

В судове засідання позивачка не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, в заяві до суду просила розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Решта учасників справи в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. в заяві до суду просила розглянути справу у її відсутності.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Згідно із ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В судовому засіданні установлено, що 15 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В. було учинено виконавчий напис за реєстровим номером 2808, за кредитним договором 200150247 від 07.06.2018 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк Форвард", правонаступником якого є АТ "Банк Форвард" грошових коштів за кредитним договором в сумі 12125,33 грн. та коштів в сумі 850 грн. за вчинення виконавчого напису, на загальну суму 12 975,33, (виконавчий напис, а.с. 65, 92, кредитний договір, а.с. 68-71). На підставі виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2020 р. ВП № 63615857, (а.с. 13). Також, 13.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Павелків Т.Л. були винесені постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, (а.с. 14-17, 20-21), 25.11.2020 р. винесені постанови про визначення додаткових витрат виконавчого провадження, та про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.18-19, 26).

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно із п. 1.1 даної глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно із п.1.2 перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3.1 вказаної глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Аналіз підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно із п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, подаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Тобто п. 2 передбачений вичерпний перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

У постанові від 10.04.2019 р. Верховний Суд по справі № 201/11696/16-ц зазначив, що безспірність заборгованості боржника, у тому числі й унаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису ст.88 закону «Про нотаріат»). Учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду (справа №310/9293/15ц від 23.01.2018 р.) зазначено, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Таким чином, прийнята до уваги приватним нотаріусом Виписка з рахунка ОСОБА_1 за кредитним договором № UA833804180000029097900033606 (а.с. 67) не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», та в ній не зазначено сум заборгованості, строків її погашення.

Крім цього, з вищезазначеної виписки з рахунка, відкритого на ім"я ОСОБА_1 (а.с. 67) вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 7 червня 2018 р. виникла за період із 9 червня 2020 р. по 9 липня 2020 р., що суперечить умовам кредитного договору, в т.ч. графіку платежів, (а.с.70-71).

Отже, на думку суду, у даному випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, нотаріус не переконався у належному повідомленні боржника про суму заборгованості, суду також не надано підтвердження того, що позивач отримував письмову вимогу про усунення порушень, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивачки витрати по сплаті судового збору у розмірі 1336,20 грн.

Керуючись ст.ст. 4,10, 12,13, 81,89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 34,87,88 ЗУ «Про нотаріат», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Банк Форвард", треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Котюк Ірина Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, учинений 15.10.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк Іриною Володимирівною за реєстровим номером 2808 про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Банк Форвард" 12975,33 грн. та скасувати виконавчий напис.

Стягнути із Акціонерного товариства "Банк Форвард", (01032, м. Київ, вул. Саксаганського буд. 105, код ЄДРПОУ 34186061) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - 1336,20 грн. судового збору.

Повний текст рішення виготовлено 17 травня 2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області.

Суддя Литвин Л.І.