Ухвала суду № 96939063, 14.05.2021, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 164/165/21

Провадження № 1-кп/0158/145/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Корецької В.В.

за участю секретаря - Процик Л.В.

прокурора - Дуднік М.М.

захисника обвинуваченої – Веремчука М.В.

обвинуваченої - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12020030160000065 від 24.02.2020 року щодо ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

15.03.2021 року до Ківерцівського районного суду Волинської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12020030160000065 від 24.02.2020 року щодо ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.

Ознайомившись з обвинувальним актом та реєстром матеріалів досудового розслідування, що доданий до нього, вислухавши учасників кримінального провадження, кожного зокрема, щодо призначення справи до судового розгляду, суд прийшов до наступного висновку.

Так, одним із завдань кримінального провадження у відповідності до положень ст. 2 КПК України є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.

Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього. Вказане є одним з проявів фундаментального права людини на справедливий суд.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Також, відповідно до висновків, які містяться у Постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року, суду належить проаналізувати точний зміст положень пункту 5 частини другої статті 291 КПК України, а також норм, що формують інститут обвинувачення у чинному кримінальному процесуальному законодавстві.

Судом встановлено, що з 13.08.2020 року Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» №1334-VI від 15.05.2009 року, який був базовим для встановлення кримінальної відповідальності за ст. 203-2 КК України (в редакції від 18.02.2016 року № 1019-VІІІ), втратив чинність у повному обсязі на підставі Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14 липня 2020 року № 768-ІХ. Метою нового Закону № 768-ІХ стало визначення правових засад здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правових, економічних, соціальних та організаційних умов функціонування азартних ігор.

Отже законодавцем змінилась мета і суттєві умови правового регулювання грального бізнесу від суцільної заборони до його ліцензування на міжнародно- правових засадах.

З цього часу зазнала змін і стаття 203-2 КК України, яка в новій редакції передбачає кримінальну відповідальність за організацію або проведення азартних ігор без ліцензії на провадження відповідного виду діяльності з організації та проведення азартних ігор, що видається відповідно до закону або випуск чи проведення лотерей особою, яка не має статусу оператора лотерей, або організація чи функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор чи лотерей, які проводяться в мережі Інтернет.

Проте, в порушення вищевказаних вимог ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті не у відповідності до норм чинного КК України, викладено правову кваліфікацію кримінального правопорушення, оскільки 13.08.2020 року було змінено диспозицію частини 1 статті 203-2 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом.

При цьому варто зауважити, що обвинувальний акт було затверджено прокурором 16.01.2021 року, тобто вже після внесення зазначених змін до законодавства, а тому посилання прокурора на те, що обвинувальний акт відповідав вимогам ст. 291 КПК України на час його затвердження, у зв`язку з чим він підлягає призначенню до розгляду, не можуть бути прийняті до уваги та суперечать положенням ст. ст. 219, 314 КПК України.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

При цьому, суд позбавлений можливості призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, якщо він на час проведення підготовчого судового засідання не відповідає вимогам цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Враховуючи викладене, та встановивши такі порушення, обвинувальний акт слід повернути прокурору для приведення його у відповідність до вимог КПК України.

Керуючись ст. 314 КПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, повернути прокурору у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька