Рішення № 96938295, 12.05.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/900/21

Справа № 226/900/21

Провадження № 2/226/384/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2021 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Попенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомунерерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомунерерго» (далі за текстом ОКП «ДТКЕ») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, в обґрунтування якого вказав, що відокремлений підрозділ позивача - «Виробнича одиниця обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомунерерго» «Мирноградтепломережа» (далі за текстом «ВО ОКП «ДТКЕ» «Мирноградтепломережа»), здійснюючи свою діяльність з виробництва теплової енергії та надання її споживачам, протягом тривалого часу в опалювальний період надавав теплову енергію у квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою на ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , на підставі якого між ОКП «ДТКЕ» та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання теплової енергії. Відповідач є власником вказаної квартири, яка знаходиться у багатоквартирному будинку, який приєднано до системи централізованого теплопостачання, тому є споживачем житлово-комунальних послуг. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, позивач просить суд стягнути з відповідача виниклу заборгованість за надану теплову енергію у період з 01.10.2013 до 01.03.2021 в сумі 62954 грн 99 коп., 3% річних в сумі 780 грн 43 коп. та інфляційні збитки в сумі 1147 грн 84 коп. за період з 21.11.2018 по 20.03.2021, а також понесені ним судові витрати в сумі 2270 грн.

Представник позивача ОКП «ДТКЕ» Базелюк Т.В. до суду не з`явилася, про час і місце розгляду справи сповіщена належним чином, наполягаючи на позовних вимогах, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 до суду також не з`явилися, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність та надав відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнав, вказав, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з 2010 року по теперішній час є непридатною для проживання, вікна в ній вибиті, опалювальна система та система водопостачання і водовідведення закільцьована на четвертому поверсі, з метою уникнення її змерзання в морози. Тобто через вказану квартиру, яка знаходиться на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку, не проходять навіть стояки центрального опалення. Таким чином послуги центрального опалення ним не отримувались, теплова енергія у квартиру не постачається, а тому у позивача відсутні підстави для стягнення з нього заборгованості. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Крім того відповідач просить суд у разі непогодження з його доводами застосувати наслідки спливу позовної давності до всіх вимог позивача.

Представник позивача ОСОБА_2 у відповіді на відзив вказала, що виробники послуг з централізованого опалення несуть витрати із забезпечення нормативної температури повітря у приміщенні незалежно від факту проживання у квартирі споживачів. Споживач також не звільняється від оплати послуги в разі самовільного відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання житлових будинків. Споживачі мають право відмовитися від послуг опалення, але з обов`язковим дотриманням Порядку відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 № 4. Обов`язок підтримувати систему централізованого опалення в квартирі у належному стані покладається на споживача. Відповідач самовільно відключився від мережі централізованого опалення без дотримання встановленого порядку, що не може бути підставою для звільнення або зменшення плати за надану теплову енергію.

Відповідно до ухвали суду від 12.04.2021 по справі відкрито спрощене позовне провадження із викликом сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить відповідачу ОСОБА_1 .

Ця квартира складається з чотирьох кімнат житловою площею 48,4 кв.м, розташована на п`ятому поверсі п`ятиповерховому будинку, підключена до об`єднаної системи централізованого опалення (а.с.13).

Відповідно до довідок Виконавчого комітету Мирноградської міської ради від 24.12.2019 та від 17.07.2020 ОСОБА_1 був зареєстрований за вказаною адресою з 30.09.2009 до 01.04.2019. З 01.04.2019 ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.12, 13).

Згідно за розрахунками позивача заборгованість відповідача за відпущену теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , перед позивачем за період з 01.10.2013 до 01.03.2021 склала 62954 грн 99 коп., 3% річних - 780 грн 43 коп. та інфляційні збитки - 1147 грн 84 коп. за період з 21.11.2018 по 20.03.2021 (а.с.9, 10-11).

Також з наданих до суду розрахунків позивача вбачається, що нарахування платежів за послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 , провадяться по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я власника квартири ОСОБА_1 (а.с.9, 10-11).

Згідно з ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 27.11.2019 скасовано судовий наказ, виданий Димитровським міським судом 02.04.2019 за заявою ОКП «ДТКЕ» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 заборгованості за надану теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.04.2016 по 01.03.2019 в сумі 30113 грн 80 коп, інфляційних збитків в сумі 3314 грн 27 коп. і 3% річних в сумі 1034 грн 91 коп. та судового збору в сумі 192 грн 10 коп. (а.с.14).

Нарахування плати відповідачу за відпущену теплову енергію проводилося за затвердженим в установленому порядку тарифами, на підставі актів включення (відключення) жилого будинку АДРЕСА_3 до системи центрального теплопостачання у тому числі від 19.10.2017, 05.04.2018, 26.10.2018, 09.04.2019, 29.10.2019, 06.04.2020; рішень виконавчого комітету Мирноградської міської ради № 323 від 27.09.2013, № 125 від 21.03.2014, № 344 від 15.10.2014, № 362 від 24.10.2014, № 102 від 26.03.2015, № 291 від 25.09.2015, № 146 від 23.03.2016, № 147 від 07.04.2016, № 290 від 21.09.2016, № 116 від 30.03.2017, № 307 від 02.10.2017, № 100 від 04.04.2018, № 335 від 19.09.2018, № 376 від 17.10.2018, № 118 від 08.04.2019, № 338 від 10.10.2019, № 339 від 15.10.2020, про початок та закінчення опалювальних періодів 2013-2021 років (а.с.13-34).

Відповідно до акту обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_4 , складеному ОСМД «Західний-64» 18.10.2019, у вказаній квартирі з 2010 року по теперішній час ніхто не мешкає. Квартира розбита, в ній відсутні віконні рами та сантехніка, порушена електропроводка, опалювальна система та система водопостачання закільцьовані на четвертому поверсі, щоб уникнути замерзання в морози. Стіні та підлога потребують ремонту.

Відповідно до акту обстеження квартири, складеному спеціалістами відокремленого підрозділу позивача - «Мирноградтепломережа» 16.01.2020, у квартирі АДРЕСА_4 прилади опалення відключено від центрального опалення у чотирьох кімнатах та кухні. Стояки та радіатори відсутні, закільцьовані на четвертому поверсі.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

До комунальних послуг згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.07.2017 (набув чинності з 01.05.2019) відносяться в тому числі послуги з центрального опалення, постачання гарячої води.

За приписами ст.162 ЖК України, ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004, п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.07.2017 (набув чинності з 01.05.2019) Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, в редакції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006, власник зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, згідно якої цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, і із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Письмовий договір на постачання теплової енергії у квартиру відповідача, як встановлено судом, між сторонами не укладався.

Суд вважає, що відкриття особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою розташування належної відповідачу квартири, відповідно до якого нараховується плата за послуги з теплопостачання, що надавалися позивачем будинку АДРЕСА_3 до точки розподілу в межах балансової належності та відсутність відмови від отримання послуги у передбаченому законом порядку, свідчать про фактичне укладення договору між сторонами.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від сплати за фактично надані послуги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 638/11034/15-ц, від 19.08.2019 у справі № 226/1437/16-ц, від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно зі ст.68 ЖК України, п.18, п.20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі за текстом Правила), плата за надання цих послуг повинна вноситися споживачем не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до показань засобів обліку або затверджених норм споживання на підставі платіжного документу.

Відповідно до п.23, п.29 Правил перерахунок розміру плати за послуги з теплопостачання проводиться лише у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їх якості.

Відповідно до п.п.24, 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2007 за № 1320/14587 (набув чинності з 09.12.2007) встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, допускається відключення житлового будинку лише в цілому, можливість відключення окремої квартири виключена.

До того ж, п.п.18, 19 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992, станом на 1996-1998 роки передбачено, що власники квартир, наймачі та орендарі зобов`язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємств по обслуговуванню житла. Переобладнання і перепланування жилих і підсобних приміщень, балконів і лоджій власниками квартир, наймачами і орендарями може провадитися лише з метою поліпшення благоустрою квартири за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку. Наймачі та орендарі квартир можуть виконувати вказані роботи тільки з дозволу власника будинку (квартири).

Суду не надано доказів щодо отримання дозволу на відключення квартири відповідача, яка за технічною характеристикою обладнана системою централізованого опалення, від цієї системи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири відповідача свідчить про виконання послуг ОКП «ДТКЕ». Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідачі незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання. Самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11.11.2015 у справах № 6-1192цс15 та № 6-1706цс15, та Верховного Суду, наведеного у постанові від 19.08.2019 у справі № 226/1437/16-ц.

З огляду на приведене доводи відповідача щодо неправомірності нарахування позивачем оплати за послуги з теплопостачання через фактичне невикористання цих послуг у зв`язку з відсутністю приладів опалення та стояків централізованого теплопостачання у квартирі не заслуговують на увагу, оскільки ним порушено встановлений порядок відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем в односторонньому порядку порушені умови договору, який фактично був укладений згідно відкритого особового рахунку, відповідно до якого позивачем, як було встановлено, надавалася послуга з теплопостачання у будинок АДРЕСА_3 .

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов згідно зі ст.525 ЦК України не допускається, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Тому позивач мав право проводити нарахування, навіть, за умови фактичного неотримання відповідачем послуг з теплопостачання при самовільному відключенні від мереж центрального теплопостачання, тобто в разі неотримання послуги споживачем з його вини.

Згідно зі ст.625 ЦК України та п.20 Правил, положення яких носять обов`язковий характер і застосовуються незалежно від того, включені вони до конкретного договору чи ні, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вирішуючи питання про розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України загальна позовна давність, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.1 та ч.5 ст.261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частини 3,4,5 ст.267 ЦК України).

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (ч.1); позовна давність переривається уразі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч.2); після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч.3).

Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення за певними вимогами, зокрема, і про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості (п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19) відступила від висновку Верховного Суду України, висловленому у постановах від 21.01.2015 у справі № 6-214цс14 і від 13.01.2016 у справі № 6-931цс15, та від висновку Верховного Суду, висловленому у постанові від 23.05.2018 у справі № 216/5756/15-ц, про те, що подання кредитором (виконавцем послуг) в порядку, передбаченому ЦПК України, заяви про видачу судового наказу перериває перебіг позовної давності.

Отже звернення ОКП «ДТКЕ» до суду з заявою про видачу судового наказу не перериває перебіг позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (п.18 Правил).

Відповідач з жовтня 2013 року не оплачував надані позивачем послуги.

Оскільки заборгованість за послуги теплопостачання нараховувалася позивачем щомісячно, перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу.

Беручи до уваги термін внесення платежів, саме з 21 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому були надані відповідні послуги, починається прострочення оплати цих послуг, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожним платежем.

Оскільки подання позивачем заяви про видачу судового наказу не перервало загальної позовної давності, остання не спливла до тих щомісячних платежів, від моменту прострочення яких до дня звернення до суду з позовом не минуло трьох років.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою 30.03.2021. Відраховуючи від цієї дати три роки назад, послуги, надані у березні 2018 року, відповідач мав сплатити до 20.04.2018 включно. Отже позовна давність за вимогою про стягнення заборгованості за березень 2018 року минала 21.04.2018.

За таких обставин, оскільки відповідач заявив про застосування строку позовної давності при вирішенні цієї справи, а позивачем жодних поважних причин пропуску цього строку зазначено не було, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню: в межах строку позовної давності за період з 01 квітня 2018 року до 30 березня 2021 року

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу за теплову енергію у межах строку позовної давності за період з 01.04.2018 до 30.03.2021 в сумі 26544 грн 08 коп., 3% річних в сумі 780 грн 43 коп. та інфляційні збитки в сумі 1147 грн 84 коп, розраховані за період невиконання грошового зобов`язання з 21.11.2018 по 20.03.2021.

У задоволенні частини позовних вимог за період з 01.10.2013 по 29.03.2018 у розмірі 36410 грн 91 коп. слід відмовити у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно сумі задоволених вимог в порядку, передбаченому ст.141 ЦПК України, у розмірі 996 грн 00 коп.

На підставі ст.ст.67, 68, 162 ЖК України, 256, 257, 261, 267, 509, 525, 625 ЦК України, законів України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 та № 45 від 24.01.2006, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21.07.2005 № 630, керуючись ст.ст.12, 81, 89, 130, 141, 263-265, 268, 279, 280, 284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомунерерго» (юридична адреса: м.Краматорськ Донецької області, пров.Земляний, б.2, код за ЄДРПОУ 03337119) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомунерерго» заборгованість за теплову енергію за період з 01.04.2018 до 01.03.2021 в сумі 26544 грн 08 коп., 3% річних в сумі 780 грн 43 коп. та інфляційні витрати в сумі 1147 грн 84 коп. за період з 21.11.2018 по 20.03.2021, понесені судові витрати в сумі 996 грн 00 коп., а всього 29468 (двацять дев`ять тисяч чотириста шістдесят вісім) грн 35 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.05.2021.

Суддя Ж.Є.Редько