Вирок № 96934407, 13.05.2021, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/3678/17

провадження 1-кп/216/71/21

ВИРОК

іменем України

13 травня 2021 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Бутенко М.В.,

за участю секретаря судового засідання Котенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040230000617 від 07.04.2017 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянин України, має повну загальну середню освіту, офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, утриманців не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

26.04.2006 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 263 ч.2 КК України. Кримінальна справа закрита 03.05.2006 року на підставі ст. 7 п. 5, 244, 248 КПК України;

06.11.2007 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 186 ч.1, 76 КК України до 1 року позбавлення волі, з випробувальним терміном 1 рік;

03.10.2008 Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано покарання по вироку Центрально-Міського р/с від 06.11.2007 року. Остаточне покарання - 5 років позбавлення волі; Звільнився 11.10.2011 року з Криворізької ВК № 80 умовно- достроково на не відбутий термін: 1 рік 6 місяців 22 дні;

06.08.2012 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати не відбутий строк по вироку від 03.10.2008 року і призначено остаточне покарання у вигляді 4 років 2 місяці позбавлення волі. Звільнився 11.04.2016 року з Синельниковської ВК № 94 по відбуттю строку покарання,

11.09.2018 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст. 309, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ст. 185, 70 КК України до 3 років позбавлення волі,

25.11.2020 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років та 3 місяців позбавлення волі,

18.02.2021 Дніпровським апеляційним судом вирок Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 25.11.2020 скасований та призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор Кузьменка С.В.

обвинувачений ОСОБА_1

захисник Єлаєв Ю.Л.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимим, належних висновків для себе не зробив, та маючи непогашену та незняту в установленому законом порядку судимість вчинив новий умисний, корисний злочин за наступних обставин.

Так, 04.03.2017 приблизно о 21.00 годині ОСОБА_1 , діючи повторно, знаходячись з дозволу власника житлового приміщення ОСОБА_2 , у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , реалізуючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, скориставшись тимчасовою відсутністю уваги зі сторони власниці майна, та у тому, що за його діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, зайшов до приміщення кухні, де таємно викрав належний потерпілій ОСОБА_2 ноутбук марки «Lenovo-IdeaPad» 100 (80М), чорного кольору, який знаходився на столі, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 37/12.1-298 від 07.07.2017 року складає - 5333,33 гривні, після чого з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь, та розпорядившись ним на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинів, в яких він обвинувачується, визнав повністю, підтвердив свої показання, які давав під час судового розгляду, фактичні обставини скоєння правопорушень та пояснив, що дійсно вчинив вказані вище правопорушення за обставин, які вірно встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання давав і дає добровільно, заборонених методів до нього зі сторони обвинувачення не застосовувалось. У вчиненому кається, просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, завдана їй майнова шкода відшкодована шляхом повернення викраденого майна.

Обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування ч. 3 ст. 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки він фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.

Прокурор та захисник, кожен окремо у судовому засіданні проти задоволення такого клопотання не заперечували.

Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому декілька разів роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить його клопотання, заявлене в судовому засіданні. Обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи визнавав усі обставини справи, тому у суду не має сумнівів у його волевиявленні.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мали місце діяння, які інкримінуються обвинуваченому. Ці діяння містять склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, щире каяття та визнання своєї вини обвинуваченим.

Суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 67 КК України, вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Вивчаючи особу винного шляхом з`ясування стану його здоров`я, поведінки до вчинення правопорушення, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_1 характеризується посередньо, матеріальна шкода потерпілій відшкодована; офіційно не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, утриманців

не має, на обліку у лікаря-психіатра не перебував і не перебуває (м.к.п. 48), але з жовтня 2016 року перебуває під наглядом лікаря нарколога (м.к.п. 47).

Обговорюючи питання про міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним правопорушення, а також особу обвинуваченого і обставини, які пом`якшують його покарання, наведені судом вище у вироку, у зв`язку з чим суд, враховуючи санкцію ч. 2 ст. 185 КК України, вважає що виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства, оскільки таке покарання сприятиме його виправленню і попередженню вчинення нових злочинів, а також буде необхідним і достатнім.

Потерпілою цивільного позову не заявлено, однак за нею зберігається право на звернення до суду за відшкодуванням шкоди в порядку цивільного судочинства.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави витрати за проведення експертизи у розмірі 395, 48 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупності правопорушень, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням призначеним вироком Дніпровського апеляційного суду від 18.02.2021, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту його затримання тобто з 22 жовтня 2019 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 09.12.2020 до дня набрання вироком законної сили з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи в розмірі 395 грн 48 коп. (триста дев`яносто п`ять гривень сорок вісім копійок).

Речові докази: ноутбук «Lenovo-IdeaPad» 100 (80М), що знаходиться на зберіганні у потерпілої відповідно до її розписки, - залишити потерпілій.

Матеріали кримінальних проваджень № 12017040230000617 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/3678/17 (провадження №1-кп/216/71/21).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду,через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні при проголошенні вироку, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його проголошення.

Головуючий суддя М.В. Бутенко