Рішення № 96930257, 12.05.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року справа № 580/363/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного центру зайнятості, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Черкаського обласного центру зайнятості (далі - центр зайнятості, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області пов`язану із невнесенням у трудову книжку ОСОБА_1 запису про його звільнення в серпні 2019 року;

- визнати протиправною відмову Тальнівської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості у взятті на облік та не виплаті матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_1 за період з 14 серпня 2019 року;

- зобов`язати Черкаський обласний центр зайнятості як правонаступнику Тальнівської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості взяти на облік, провести нарахування та виплату матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_1 за період з 14 серпня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що 13.08.2019 позивач отримав засобами поштового зв`язку нібито копію наказу від 31.07.2019 № 339-О "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким був звільнений з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на підставі пункту 1 статті 87 Закону України "Про державну службу".

03 вересня 2019 року позивач подав заяву до Тальнівської районної філії Черкаського обласного центу зайнятості заяву з проханням взяти на облік та розпочати виплату допомоги по безробіттю згідно частини 3 статті 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", однак листом від 26 вересня 2019 року відповідач-1 повідомив про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача.

Як стверджує ОСОБА_1 , вказані дії відповідачів призвели до порушення прав позивача, які закріплені в статті 46 Конституції України, в Загальній декларації прав людини та Міжнародному пакті про економічні, соціальні та культурні права та Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання у справі.

20 березня 2020 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому Черкаський обласний центр зайнятості просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що через недотримання позивачем вимог щодо обліку осіб, які шукають роботу та порядку реєстрації безробітних, не мав підстав для прийняття рішення про реєстрацію позивача як безробітного чи відмову у реєстрації та призначення виплати допомоги по безробіттю.

Заяву позивача від 03.09.2019 з додатками розглянуто Центром зайнятості в порядку Закону України "Про звернення громадян" про, що надісланий відповідний лист.

23 березня 2020 року до надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області просило в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Київ від 02.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 у адміністративній справі № 826/7878/18 Головним управлінням видано наказ від 11.04.2019 № 142-О, згідно якого поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду в Тальнівському районі Черкаської області з 05 травня 2018 року. Також Головним управлінням виконано в межах суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 4488,75 грн без урахування обов`язкових платежів і зборів.

Щодо іншої частини виконання даного рішення, а саме: стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05 травня 2018 року по 02 квітня 2018 у розмірі 93126,75 грн позивачеві необхідно звернутися до головного управління Державної казначейської служби України в Черкаській області, про що позивача було проінформовано листом від 10.07.2019 № 32132/4.

Також, відповідач-2 зазначив, що у штатному розписі Головного управління відсутня посада начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, тому ОСОБА_1 не був працівником Головного управління, отже і підстави для внесення записів до трудової книжки Головним управлінням відсутні.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 позов ОСОБА_1 до Черкаського обласного центру зайнятості, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2021 ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 про залишення позову без розгляду скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

22 січня 2021 року вказана адміністративна справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та шляхом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Гаврилюку В.О.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року прийнято адміністративну справу до свого провадження, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 22 лютого 2021 року.

01 лютого 2021 року позивач подав до суду заяву про відвід судді.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді необґрунтованою та передано вказану заяву для призначення судді, який буде розглядати заяву про відвід.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гаврилюка В.О. відмовлено повністю, матеріали адміністративної справи № 580/363/20 повернуто судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюку В.О.

22 лютого 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року підготовче засідання відкладено до 05 березня 2021 року.

03 березня 2021 року до суду надійшла заява Головного управління про відкладення розгляду справи.

05 березня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2021 року підготовче засідання відкладено до 02 квітня 2021 року.

02 квітня 2021 року до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2021 року підготовче засідання відкладено до 12 квітня 2021 року та продовжено строк проведення підготовчого засідання у справі № 580/363/20 на тридцять днів.

12 квітня 2021 року до суду надійшли клопотання від позивача про відкладення розгляду справи, від представників відповідачів про розгляд справи без їх участі.

Усними ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року, занесеними до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, вирішено розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що рішенням Верховного Суду від 18.03.2021 встановлено, що позивач наказом Пенсійного фонду України від 29 березня 2017 року № 213-о "Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Черкаській області" ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини 1 статті 83 та пункт 1 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу" (пункт 4 наказу).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року, яка набрала законної сили на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року, у справі № 823/653/17, зокрема визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України від 29 березня 2017 року № 213-о "Про звільнення керівників територіальних управлінь Пенсійного фонду України в Черкаській області" в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 03 квітня 2017 року; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 03 квітня 2017 року; звернуто до негайного виконання постанову суду в частині стягнення зі Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області на користь ОСОБА_1 суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах одного місяця у розмірі 4488,75 грн без урахування обов`язкових податків та зборів.

Наказом Пенсійного фонду України від 24 квітня 2018 року № 183-о "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 " позивача поновлено на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 03 квітня 2017 року на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року в справі № 823/653/17.

Наказом Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року "Про звільнення ОСОБА_1 " № 201-о ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв`язку з реорганізацією, пункт 4 частини першої статті 83 та пункт 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", з яким позивач ознайомився 05 травня 2018 року.

Рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 у адміністративній справі № 826/7878/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019, зокрема визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року № 201-о "Про звільнення ОСОБА_1 " та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05 травня 2018 року.

На виконання вищевказаного рішення Пенсійним Фондом України видано наказ від 11.04.2019 № 142-О, згідно якого поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальніському районі Черкаської області з 05 травня 2018 року.

Наказом Пенсійного Фонду України № 339-о від 31.07.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаській області у зв`язку з реорганізацією, підстава: пункт 1 частина 1 стаття 87 Закону України "Про державну службу", погодження Міністерства соціальної політики України від 26.07.2019 № 13821/0/2-19/30.

У подальшому позивач звернувся до Тальнівської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного довільного змісту, до якої додав копію копії наказ про звільнення № 339-о від 31.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 .

Тальнівська районна філія Черкаського обласного центру зайнятості направила на адресу позивача лист № 01-21/657 від 26.09.2019, в якому зазначила, що враховуючи рішення Господарського суду Черкаської області у справі № 925/822/19 від 10 вересня 2019 року, наказів Пенсійного Фонду України № 142-о від 11.4.2019 "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 " та № 339-о від 31.07.2019 "Про звільнення ОСОБА_1 " та керуючись нормами Цивільного кодексу України "Правові наслідки недійсності правочину" рекомендовано позивачеві звернутися до роботодавця або уповноваженого ним органу для внесення записів до трудової книжки.

Під час вирішення спору суд виходить з такого.

Згідно статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління щодо невнесення у трудову книжку ОСОБА_1 запису про його звільнення в серпні 2019 року, суд зазначає таке.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпПУ).

Відповідно до статей 47 та 48 КЗпПУ власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" (далі - Постанова № 301) при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше.

Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Згідно пунктів 4, 5 Постанови № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Міністерству праці, Міністерству юстиції, Міністерству соціального захисту населення разом із заінтересованими міністерствами та іншими підвідомчими Кабінетові Міністрів України органами державної виконавчої влади за участю профспілкових об`єднань у тримісячний термін розробити і затвердити Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.93 № 301 (301-93-п) "Про трудові книжки працівників" Міністерство праці України, Міністерство юстиції України і Міністерство соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктами 2.1-2.4 Інструкції визначено, що трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.

Заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Згідно із пунктами 2.26-2.27 Інструкції записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Пунктом 2.10 Інструкції визначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення.

У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

Як встановлено судами у рішеннях в адміністративній справі № 826/7878/18, зокрема постанові Верховного Суду від 18 березня 2021 року, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області реорганізовано шляхом приєднання до Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області і на день розгляду справи проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04 квітня 2017 року за № 10141120011000363.

Водночас, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 821 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" Звенигородське об`єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області і на день розгляду справи проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 31 березня 2018 року внесено відповідний запис за № 10041340000000846.

Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є правонаступником Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, яке, відповідно, було правонаступником управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області.

Тобто Головне управління Пенсійного України в Черкаській області, в даному випадку на переконання суду, є уповноваженим органом, який має вносити записи в трудовій книжці, зокрема про поновлення та звільнення після видання наказу (розпорядження).

Як свідчать матеріали справи, на виконання рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 у адміністративній справі № 826/7878/18 Пенсійним Фондом України видано наказ № 142-О від 11.04.2019, згідно якого поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальніському районі Черкаської області з 05 травня 2018 року.

Наказом Пенсійного Фонду України № 339-о від 31.07.2019 про звільнення ОСОБА_1 звільнено з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаській області у зв`язку з реорганізацією, підстава: пункт 1 частина 1 стаття 87 Закону України "Про державну службу", погодження Міністерства соціальної політики України від 26.07.2019 № 13821/0/2-19/30.

Разом з тим, доказів того, що вказані записи були внесені до трудової книжки ОСОБА_1 . Головне управління не надало.

Отже, Головне управління проявило свою бездіяльність щодо не внесення до трудової книжки ОСОБА_1 записів про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальніському районі Черкаської області та про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаській області відповідно до наказів Пенсійного Фонду України від 11.04.2019 № 142-О та № 339-о від 31.07.2019 і така бездіяльність визнається судом протиправною.

Під час обрання способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Отже, для належного захисту порушеного права позивача суд, у відповідності до вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України внести до трудової книжки ОСОБА_1 записи про поновлення на посаді та про звільнення з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаській області відповідно до наказів Пенсійного Фонду України від 11.04.2019 № 142-О та № 339-о від 31.07.2019.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною відмови Тальнівської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості у взятті на облік та не виплаті матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Відповідно до статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" від 5 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 14 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 (далі - Порядок № 792 у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення".

Пунктом 17 Порядку № 792 визначено, що для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред`являє документи, зазначені в підпункті 1 пункту 4 цього Порядку, а також: трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред`являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи; документ про освіту; військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.

Форма заяви про надання статусу безробітного затверджується Мінсоцполітики.

Відповідно до пунктів 21-22 Порядку № 792 для прийняття рішення про надання статусу безробітного кар`єрний радник вносить відомості з документів, зазначених у пунктах 17-19 цього Порядку, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості та аналізує персональну картку особи, яка шукає роботу.

Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до Тальнівської районної філії Черкаського обласного центру зайнятості із заявою від 03.09.2019, в якій просив взяти на облік та розпочати виплату допомоги по безробіттю, однак вказана заява не відповідає формі заяви про надання статусу безробітного, затвердженої Мінсоцполітики, а тому Тальнівська районна філія Черкаського обласного центру зайнятості обґрунтовано надала позивачеві відповідь № 01-21/657 від 26.09.2019.

Суд вважає, що в даному випадку Тальнівська районна філія Черкаського обласного центру зайнятості не проявила протиправної бездіяльності, оскільки позивач не подавав до неї заяви про надання статусу безробітного відповідної форми, затвердженої Мінсоцполітики.

Позовна вимога про зобов`язання Тальнівську районну філію Черкаського обласного центру взяти на облік, провести нарахування та виплату матеріального забезпечення (допомоги по безробіттю) ОСОБА_1 за період з 14.08.2019 є похідною від вищенаведеної, а тому не може бути задоволена.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2020 ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подання адміністративного позову та враховуючи те, що позивач не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не внесення до трудової книжки ОСОБА_1 записів про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальніському районі Черкаської області та про його звільнення з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаській області відповідно до наказів Пенсійного Фонду України від 11.04.2019 № 142-О та № 339-о від 31.07.2019.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України внести до трудової книжки ОСОБА_1 записи про поновлення на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальніському районі Черкаської області та про його звільнення з посади начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаській області відповідно до наказів Пенсійного Фонду України від 11.04.2019 № 142-О та № 339-о від 31.07.2019.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач-1 - Черкаський обласний центр зайнятості (18008, м. Черкаси, вул. В. Ложешнікова, 56, код ЄДРПОУ 02771598);

3) відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 12.05.2021.

Суддя В.О. Гаврилюк