Ухвала суду № 96928623, 14.05.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

14 травня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/515/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Прокуратури Кіровоградської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

за участю:

секретаря судового засідання - Ярошук Т.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника:

відповідача - Поповкіної Ю.В.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської обласної прокуратури, яка відповідно до ст.52 КАС України є правонаступником прокуратури Кіровоградської області, щодо неналежного розрахунку з позивачем, а саме невиплати йому, керуючись положеннями пункту 26 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнанні неконституційними, частини заробітної плати у вигляді посадового окладу, визначеного за ч.3 ст.81 Закону України «Про прокуратуру», за період з 01.07.2015 р. по 29.04.2020 р.;

- зобов`язати Кіровоградську обласну прокуратуру сплатити на його користь матеріальну шкоду у сумі 1154559,80 грн.

19 лютого 2021 року було відкрито провадження у справі та зобов`язано позивача надати письмове обґрунтування з посиланням на правові норми позовних вимог та опис характеру грошової вимоги із вказівкою на її природу - спір з проводу проходження публічної служби чи спір з приводу заподіяння шкоди суб`єктом владних повноважень. Також вказано, що у випадку якщо позивач вважає такий спір спором з приводу заподіяння шкоди суб`єктом владних повноважень - надати заяву про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів в обґрунтування причин пропуску строку.

Позивач подав письмові заперечення та пояснив, що йому завдано саме майнову шкоду актом, що визнаний неконституційним, а тому він просить стягнути таку шкоду з відповідача. Однак заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не подав.

В позовній заяві позивачем наведено обґрунтування з приводу строків звернення до суду. Так, ним вказано, що оскільки шкода заподіяна у вигляді недоотриманої заробітної плати, а тому стягнення таких сум не обмежуються будь-яким строком.

У відповіді на відзив на позовну заяву вказано, що всі аргументи відносно строків звернення до суду він виклав у позові (а.с.105).

В судовому засіданні 14.05.2021 року позивач свою позицію з приводу предмету позову та строків підтримав.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 року у справі №1-223/2018(2840/18), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Під шкодою позивач розуміє недоотриманий ним дохід у розмірі 1 154 559,80 грн. грн. за період з 01.07.2015 року по 29.04.2020 року, який визначений ним як різниця між розміром посадового окладу, розрахованим за статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", та розміром посадового окладу, який йому виплачувався у цей період. Позивач, посилаючись на статтю 152 Конституції України, просить визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської обласної прокуратури щодо невиплати частини заробітної плати та зобов`язати відповідачів відшкодувати заподіяну йому матеріальну шкоду в сумі 1 154 559,80 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.11.2018 року у справі №757/70264/17-ц, від 05.06.2019 року у справі №686/23445/17 зробила висновок, що якщо спір виник навіть після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, то такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби, а орган, в якому особа перебувала на цій службі, не здійснював щодо неї публічно-владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

Суд вважає, що цей спір, який стосуються стягнення шкоди (збитків) з держави у зв`язку із прийняттям неконституційного акту, пов`язаний з проходженням позивачем публічної служби в органах прокуратури, та має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Відтак для звернення до суду з цим позовом встановлюється місячний строк, передбачений спеціальною нормою, а саме частиною 5 статтею 122 КАС України.

З огляду на підстави, якими обґрунтований позов, юридичним фактом, з настанням якого слід відраховувати місячний строк, протягом якого позивач мав право звернутися до суду з цим позовом, є ухвалення Конституційним Судом України рішення №6-р/2020 від 26.03.2020 року у справі №1-223/2018(2840/18), яким визнано неконституційним окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України. З датою прийняття цього рішення пов`язав наявність підстав для звернення з позовом і позивач.

Суд вважає, що вказаний спір стосується проходження публічної служби, для звернення за вирішенням такого спору до суду встановлюється місячний строк, який слід обраховувати з 26.03.2020 року. Звернувшись до суду 15 лютого 2021 року, позивач пропустив строк звернення до суду, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

Рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 року у справі №1-223/2018(2840/18) оприлюднене на офіційному веб-сайті Конституційного Суду, а також опубліковане у "Віснику Конституційного Суду України" та інших офіційних друкованих виданнях України, зокрема 24.04.2020 року - в "Офіційному віснику України".

В судовому засіданні позивач пояснив, що до прийняття вказаного рішення Конституційного Суду у нього були відсутніми правові підстави для звернення до суду з даним позовом, оскільки у роботодавця не було правових підстав для нарахування заробітку в тому розмірі, який наведено в позові.

Судом зроблено висновок, що поданий позов за своєю правовою природою та відповідними ознаками є позовом саме про стягнення майнової шкоди, завданої фізичній особі актом, що визнаний неконституційним.

Щодо посилання позивача на частину 2 статті 233 КЗпП України, якою передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, суд зазначає, що предметом спору у цій справі є відшкодування позивачу матеріальної шкоди, заподіяної законом, що визнаний неконституційним, а не стягнення з роботодавця на користь позивача заробітної плати через порушення законодавства про оплату праці. Тож норми частини 2 статті 233 КЗпП України до спірних правовідносин не застосовуються.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Відповідно до ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно 1 та 2 ст.183 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.123, 240, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Прокуратури Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів за правилами, встановленими ст.ст.293-297 КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова