Рішення № 96926848, 12.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 травня 2021 р. Справа № 120/1647/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 9860,00 грн.

- зобов`язати відповідача сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 9860,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.11.2019 між ним та ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» в особі директора Департаменту продажу та маркетингу ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ,, який був посвідчений приватним нотаріусом Соболєвою В.Л.

Позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 9860,00 грн.

Оскільки придбання у власність нерухомого майна позивачем було здійснено вперше, 03.02.2021 він звернувся до відповідача з вимогою повернути суму сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9860,00 грн.

Листом від 15.02.2021 № 2600-0603-8/24611 відповідачем повідомлено про відсутність підстав для повернення сплачених сум збору, оскільки Управління не наділене повноваженнями на перевірку інформації по факт придбавання особою нерухомості вперше.

Не погоджуючись із відмовою у поверненні сплаченого збору, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Ухвалою від 02.03.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

11.03.2021 до суду надійшла заява позивача про усунення, вказаних в ухвалі від 02.03.2021, недоліків.

Ухвалою від 15.03.2021 відкрито провадження у справі та відповідно до ст. 262 КАС України вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України. Відмовлено у задоволенні клопотання про залучення Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва.

07.04.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява, у якій ОСОБА_1 повідомив про виконання вимог ухвали від 15.03.2021, а саме надіслання Управлінню Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва позовної заяви з додатками.

12.04.2021 на адресу суду від позивача надійшли додаткові документи, а саме витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.11.2019 за № 188458979.

Копію ухвали від 15.03.2021 відповідачу та третій особі направлено на офіційні електронні адреси, про що складено довідки від 06.04.2021. Тому, вважається, що відповідач та третя особа належним чином повідомлені про розгляд цієї адміністративної справи. Однак своїм правом на подання відзиву та пояснень не скористалися.

Як зазначено у ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 165 КАС України, до пояснень третьої особи застосовуються правила встановлені частинами другою - четвертою статті 162 КАС України.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, надавши їм правову оцінку, суд встановив наступне.

12.11.2019 між ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» в особі директора Департаменту продажу та маркетингу Маркової Т.Л. (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири.

Згідно п. 1 Договору продавець продає, а покупець приймає у власність квартиру за адресою АДРЕСА_1 (далі - майно).

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість майна складає 986000,00 грн. без ПДВ, згідно з Протоколом засідання правління ПрАТ «ХК «Київміськбуд» від 02.10.2019 та Протоколу № 39 засідання комісії по визначенню вартості житла, інших об`єктів нерухомості ПрАТ «ХК «Київміськбуд» від 01.10.2019.

Продаж майна за домовленістю сторін вчинено за 986000,00 грн. без ПДВ, які продавець отримав на розрахунковий рахунок, вказаний у попередньому договорі, від покупця до підписання цього договору (п. 2.2 Договору) (а.с.6-9).

З операції купівлі - продажу нерухомого майна позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 % від вартості об`єкта купівлі - продажу, що становить суму у розмірі 9860,00 грн. Факт сплати збору підтверджується квитанцією № ПН 1191162 від 12.11.2019 (а.с.18).

03.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 9860,00 грн у зв`язку з придбанням житла вперше.

Листом від 15.02.2021 № 2600-0603-8/24611 відповідачем повідомлено про відсутність підстав для повернення сплачених сум збору, оскільки Управління не наділене повноваженнями на перевірку інформації по факт придбавання особою нерухомості вперше (а.с.19-20).

Не погоджуючись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння збору на обов`язкове державне пенсійне страхування і стосуються повернення позивачу сплаченого ним збору.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено положеннями Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон від 26.06.1997 № 400/97-ВР).

Згідно з п. 9 ст. 1 Закону від 26.06.1997 № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів операцій згідно із Закон від 26.06.1997 № 400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 за № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з п. 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 внесено зміни до Порядку № 1740, зокрема, доповнено п. 15-2 вказаного Порядку п. п."в" і "г", відповідно до яких збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Зазначені зміни у Порядок № 1740 набрали чинності 26.09.2020.

В силу вимог п. 15-3 Порядку № 1740, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 пункт 15-3 Порядку № 1740 доповнено таким абзацом: "Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Процитована норма Порядку № 1740 в редакції згідно Постанови № 866 набрала чинності 26.09.2020, а до того цим нормативно - правовим актом не було врегульовано порядку звільнення від сплати збору фізичних осіб, що здійснюють придбання житла вперше.

З аналізу тексту наведених норм слідує, що особа, яка вперше придбає житло після 26.09.2020, за умови подання нотаріусу необхідних документів, підлягала звільненню від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас до внесення вказаних змін, покупець житла навіть у випадку придбання житла вперше позбавлявся правового механізму реалізувати пільгу із звільнення від сплати збору, а відтак такі особи були поставлені у ситуацію, за якою повинні були сплатити збір, що було передумовою державної реєстрації за ними права власності на житло.

Як вбачається з наявних у справі засвідчених копій договору купівлі-продажу квартири від 12.11.2019, нотаріально посвідченого і зареєстрованого в реєстрі за № 3238, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.11.2019 за № 188458979, позивачем придбано у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - 12.11.2019. Тобто, операція купівлі - продажу житла мала місце до внесення вказаних вище змін у Порядок № 1740, які передбачили процедуру звільнення від сплати збору при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Факт сплати позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 9860,00 грн. (1% від операції купівлі-продажу нерухомого майна) підтверджується квитанцією № ПН 1191162 від 12.11.2019.

Згідно з наявного у справі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.11.2019 за № 188458979, відсутні інші відомості про придбання позивачем житла, що дає суду підстави для висновку про придбання позивачем житла вперше.

Беручи до уваги аргументи позивача, які підтверджені належними доказами і не були спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позивач вперше придбав житло, тому на підставі п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" і п. 15-1 Порядку № 1740 був звільненим від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Підсумовуючи встановлені обставини та надану їм оцінку суд зазначає, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна (на час укладення позивачем договору) здійснювалося лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема оцінка їм надана у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року (справа № 819/1498/17) та 31 січня 2018 року (справа № 819/1667/17).

На час придбавання позивачем житла чинне національне законодавство не визначало механізму звільнення від сплати збору на обов`язкове державне страхування з операцій придбання громадянами житла вперше.

Водночас, у постанові від 03 липня 2018 року (справа № 819/33/17) Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку про протиправний характер дій у формі відмови Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві від 15.02.2021 № 2600-0603-8/24611 "Щодо повернення збору з операцій купівлі - продажу нерухомого майна".

Аналізуючи процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 за № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджету" контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 "Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна" покладений на Пенсійний фонд України.

Пунктом 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі - Порядок № 787), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів..

Згідно з п. 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Положеннями п. 10 Порядку № 787 передбачено, що заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства. Платник подає до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є територіальний орган Пенсійного фонду України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо оформлення та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

З огляду на встановлені обставини та надану їм правову оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві щодо відмови у формуванні та направленні до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9860,00 грн, із підстав наведених у листі від 15.02.2021 № 2600-0603-8/24611.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві оформити та подати до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9860,00 грн (дев`ять тисяч вісімсот шістдесят гривень 00 коп.) сплаченого згідно квитанції № ПН 1191162 від 12.11.2019.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві сплачений при звернені до суду судовий збір у розмірі 908,00 коп. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві (вул. Бульварно - Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва (вул. Л. Первомайського, 9А, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 38004897).

Суддя Богоніс Михайло Богданович