Рішення № 96926549, 17.05.2021, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.2021 Справа № 920/170/21 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи № 920/170/21 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 4045609),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга ефективних брендів" (40004, м. Суми, вул. Холодногорська, буд. 31, код ЄДРПОУ 34882405),

про стягнення 24428,18 грн, дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення та виселення з нежитлового приміщення

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: 1)стягнути з відповідача 24428,18 грн, з яких 23060,79 грн - заборгованість з орендної плати, 1367,39 грн - пеня; достроково розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 12.01.2018 № ДЗРП-0131, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга ефективних брендів"; виселити ТОВ "Ліга ефективних брендів" з займаного нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, буд. 31, загальною площею 165,0 м2. Крім того позивач просив суд стягнути з відповідача 6810,00 грн. витрат на судовий збір та витрати на послуги поштового зв`язку.

Ухвалою суду від 23.02.2021 відкрито провадження у справі № 920/170/21, справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.

Копії зазначеної ухвали надіслана на дві адреси відповідача, а саме: 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга ефективних брендів" 40004, м. Суми, вул. Холодногорська, буд. 31; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга ефективних брендів" 42355, Сумська обл., Сумський р-н, смт. Низи, вул. Театральна, 7. Водночас, копії зазначеної ухвали повернуті суду відділенням поштового зв`язку 02.03.2021 та 12.03.2021 з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Разом з тим, відповідно до витягу з ЄДРПОУ, сформованого за електронним запитом суду від 23.02.2021, місцезнаходження відповідача співпадає з адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

17.03.2021 позивачем подана заява про збільшення позовних вимог (вх №1282к), відповідно до якої позивач просить суд:

1)стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга ефективних брендів» на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради 28628,45 грн. з яких 27049,68 грн - заборгованість з орендної плати; 1578,77 грн - пеня;

2)достроково розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 12.01.2018 №ДЗРП-0131, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга ефективних брендів»;

3)виселити Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга ефективних брендів» з займаного нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, б. 31, загальною площею 165,0 м2;

4)стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга ефективних брендів» на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради 6810,00 грн. витрат на судовий збір та витрати на послуги поштового зв`язку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 2 статті 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Подана позивачем заява від 16.03.2021 № 241/21юр про збільшення позовних вимог (вх №1282к від 17.03.2021) відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 46 та ч. 2 ст. 252 ГПК України та приймається судом до розгляду.

З моменту відкриття провадження у даній справі від відповідача на адресу суду не надходило відзиву на позов та письмових заперечень по суті позовних вимог, судом встановлено, що відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання заяв по суті справи, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес на виконання ч.3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

12.02.2018 між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга ефективних брендів" (відповідач, орендар), укладено договір оренди ДЗРП-0147 нерухомого комунального майна (далі договір оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018).

Відповідно до п. 1.1. укладеного між сторонами договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (в оренду) на умовах, визначених договором, нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, буд. 31, площею 165,0 кв.м, право на оренду яких орендар набув на підставі наказу Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 22.12.2017 №06.01-10/279. Нерухоме майно передається в оренду для розміщення місцевої редакції засобу масової інформації, а саме: «Вища Ліга».

Пунктом 2.1. договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018 визначено, що об`єктом оренди є нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення, розміщені на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку, загальною площею 165,0 кв.м., за адресою місто Суми, вулиця Холодногірська, будинок під номером 31, (далі - об`єкт оренди), що належить на праві комунальної власності Територіальній громаді мста Суми на підстав свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області від 23.07.2015, індексний номер 41073537. Державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майні проведено реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області від 22.07.2015, номер запису про право власності 10516857. Реєстраційний номер об`єкті нерухомого майна 686424559101.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018 орендна плата за об`єкт оренди розраховується на підставі чинної Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Суми та пропорції її розподілу, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради. Розрахунок орендної плати є додатком № 4 до договору. Нарахування орендної плати починається з дня підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди.

Згідно з п. 4.3. договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018, орендна плата щомісячно перераховується орендарем в термін не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 4.7. договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018 за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату орендної плати орендар сплачує пеню до міського бюджету у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 4.8. договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018 встановлено, що нарахування орендної плати припиняється з дня наступного за днем підписання акту приймання-передачі об`єкта оренди орендодавцю.

Також, орендодавець має право вимагати від орендаря дострокового розірвання цього Договору та відшкодування збитків, якщо: а)орендар без дозволу Орендодавця передав Об`єкт оренди або його частину в користування іншій особі; б)орендар не привів Об`єкт оренди в належний стан у встановлений цим Договором термін; в)об`єкт оренди не використовується орендарем протягом трьох місяців з моменту прийняття об`єкту оренди за актом приймання-передачі; г)орендар не виконує або не повністю виконує грошове зобов`язання протягом трьох місяців підряд; д)у разі невиконання орендарем інших зобов`язань за цим договором (пункт 6.1.2. договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018).

Відповідно до п. 9.1. договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018 строк дії цього договору встановлюється на 10 років з 12.01.2018 по 11.01.2028 включно.

Факт передачі майна в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 12.01.2018, що підписаний сторонами.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконує належним чином договірних зобов`язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі за період з 01.08.2020 по 28.02.2021 в сумі 27049,68 грн.

Відповідно до ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

Згідно із ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача по орендній платі, який підтверджується матеріалами справи та розрахунком суми позову. Відповідач не подав доказів сплати боргу у повному обсязі чи аргументованих заперечень проти позову.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо сплати орендної плати, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 27049,68 грн заборгованості зі сплати орендної плати за період з 01.08.2020 по 28.02.2021.

Щодо вимоги позивача про стягнення 1578,77 грн пені суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

У пункті п. 4.7. договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018 сторони погодили, що за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату орендної плати орендар сплачує пеню до міського бюджету у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з поданим розрахунком, відповідно до п. 4.7. договору, відповідачеві нарахована пеня в сумі 1578,77 грн за період з 01.08.2020 по 28.02.2021, з урахуванням строків розрахунків, визначених договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 Цивільного кодексу України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати). Наведена за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16, Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17, Верховного Суду від 10.09.2020 №916/1777/19

Так, у справі, яка розглядається, у пункті 4.7. договору сторони пов`язали період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати - фактичний момент оплати, а саме: за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату орендної плати орендар сплачує пеню до міського бюджету у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Таким чином, суд вважає правомірним нарахування позивачем пені за період з 01.08.2020 по 28.02.2021, що більше ніж 6 місяців.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати, перевіривши розрахунок пені за допомогою інструменту "Калькулятори" системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН", можливість використання якого визнано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №917/1622/16, - суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1578,77 грн пені за період з 01.08.2020 по 28.02.2021.

Щодо вимоги позивача про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 12.01.2018 №ДЗРП-0131, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга ефективних брендів» та виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга ефективних брендів» з займаного нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, б. 31, загальною площею 165,0 м2, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 9.1. договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018 строк дії Договору встановлено на десять років з 12.01.2018 по 11.01.2028 включно.

Згідно з п. 5.2.5 договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018 відповідач зобов`язаний сплачувати орендну плату за Об`єкт оренди у розмірі та у термін згідно з цим Договором на відповідний рахунок міського бюджету.

Згідно з пунктом 6.1.2.г) договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018 орендодавець має право вимагати від орендаря дострокового розірвання цього Договору та відшкодування збитків, якщо орендар не виконує або не повністю виконує грошове зобов`язання протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, що діяла на момент укладання Договору), договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, що діяла на момент укладання Договору), у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Пунктом 9.7. договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018 передбачено перелік підстав, внаслідок яких Договір може бути припиненим, а саме: закінчення строку, на який його було укладено; загибель об`єкта оренди; достроково за рішенням суду: достроково за взаємною згодою сторін; банкрутство орендаря; ліквідація орендаря - юридичної особи; приватизація об`єкта оренди орендарем (за участю Орендаря); смерть орендаря (якщо Орендарем є фізична особа).

Відповідно до п. п. 3.2., 3.3. договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018, у разі припинення дії цього договору орендар зобов`язаний в триденний термін повернути орендодавцеві об`єкт оренди у стані, не гіршому, ніж він був одержаний, чи в інший термін, визначений за згодою сторін, оформлений у письмовій формі. Об`єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно з п. 5.2.10. договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018, у разі припинення цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди у відповідності до розділу 3 цього договору та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди з вини орендаря.

Згідно з п. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання забов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Норма ст. 285 Господарського кодексу України зобов`язує Орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, що також кореспондується з нормою ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018, укладений між сторонами спору та виселення відповідача з займаного приміщення за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, б. 31, загальною площею 165,0 м2.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди ДЗРП-0131 від 12.02.2018, суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Так позивач просить суд стягнути з відповідача 6810,00 грн судового збору та витрати на послуги поштового зв`язку.

Згідно ч.1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір сплаченого позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням від 03.02.2021 № 22 в сумі 6810,00 грн, а витрати на послуги поштового зв`язку, що в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України є видом судових витрат, складають 61,00 грн (в т.ч. 35,00 грн, що підтверджується поштовим описом вкладення в цінний лист від 18.02.2021, накладною від 18.02.2021 №4003010002277 та фіскальним чеком №000001541 00334 від 18.02.2021 про направлення копії позовної заяви з доданими документами позивачу; 26,00 грн, що підтверджується поштовим описом вкладення в цінний лист від 16.03.2021, накладною від 16.03.2021 №4000910421403 та фіскальним чеком №0117849 0094423 від 16.03.2021 про направлення відповідачу заяви про збільшення позовних вимог від 16.03.2021 №241/21юр з розрахунком від 11.03.2021 №11).

Таким чином, розмір судових витрат, доведений позивачем та відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 6810,00 грн та 61,00 грн витрат на послуги поштового зв`язку покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 46, 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліга ефективних брендів" (40004, м. Суми, вул. Холодногорська, буд. 31, код ЄДРПОУ 34882405) на користь Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) 27049,68 грн (двадцять сім тисяч сорок дев`ять грн 68 коп.) заборгованості з орендної плати за період з 01.08.2021 по 28.02.2021 та 1578,77 грн (одна тисяча п`ятсот сімдесят вісім грн 77 коп.) пені за період з 01.08.2021 по 28.02.2021 за договором оренди ДЗРП-0131 нерухомого комунального майна від 12.01.2018, а також 6810,00 грн (шість тисяч вісімсот десять грн 00 коп.) витрат по сплаті судового збору та 61,00 грн (шістдесят одна грн 00 коп.) витрат на послуги поштового зв`язку.

3. Достроково розірвати договір оренди ДЗРП-0131 нерухомого комунального майна від 12.01.2018, укладений між Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код ЄДРПОУ 40456009) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліга ефективних брендів" (40004, м. Суми, вул. Холодногорська, буд. 31, код ЄДРПОУ 34882405).

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга ефективних брендів" (40004, м. Суми, вул. Холодногорська, буд. 31, код ЄДРПОУ 34882405) з займаного нежитлового приміщення за адресою: м. Суми, вул. Холодногірська, б. 31, загальною площею 165,0 м2.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

У зв`язку з лікарняним та відпусткою судді Котельницької В.Л. повний текст рішення складено та підписано суддею 17.05.2021.

Суддя В.Л. Котельницька