Рішення № 9692531, 21.01.2010, Ставищенський районний суд Київської області

Справа № 2-4, 2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2010 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Галича Ю.М.,

при секретарі: Яременко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ставище справу за позовом ПАТ КБ „Правекс - Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаною позовною заявою звернувся ПАТ КБ „Правекс - Банк”, посилаючись на те, що 6 квітня 2007 року АКБ „Правекс - Банк” уклали кредитний договір з відповідачем, відповідно до якого позивач з 6 квітня 2007 року по 6 квітня 2014 року надав відповідачу право скористатися кредитом не загальну суму 8 182 Доларів США із розрахунку 11,99 % річних за час користуванням кредитом.

За договором застави № 189-003/07Р від 6 квітня 2007 року відповідач ОСОБА_1 передав у заставу автомбіль ВАЗ-210994-20, рік випуску 2007, колір синій.

Відповідачем умови договору не виконуються, що спричинило заборгованість перед банком на загальну суму 8 109 доларів США, яка складається із непогашеного кредиту - 7202 доларів США, несплачених відсотків за користування коштами - 764 доларів США, пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту 66 доларів США,, пеня на суму непогашеного кредиту 77 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 7 жовтня 2008 року становить 39486 грн. 78 коп..

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору в розмірі 39 486 грн. 78 коп., витрати по сплаті судового зборув сумі 394 грн. 90 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 грн..

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та підтвердив обставини, на які посилається в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що він дійсно брав кредит на купівлю автомобіля ВАЗ-210994-20, та передав його у заставу позивачу. Вказаний автомбіль був ним застрахований. 4 лютого 2008 року автомобіль було викрадено, а тому сума боргу має бути стягнена не з нього, а із страхової компанії „Правекс-Страхування”.

Представник відповідача ВАТ СК „Незалежна Страхова Компанія” в судове засідання не прибув, про розгляд справи ВАТ СК „Незалежна Страхова Компанія” повідомлена належним чином, до суду подали заперечення, відповідно до яких страхові правовідносини регламентуються Главою 67 ЦК України, Законом України «Про Страхування», а питання стягнення банківського кредиту регламентується Главою 71 ЦК України.

Договір страхування серії ТЗМ №626639 від 05.04.2007 року визначає умови страхування, а саме: розрахунок розміру страхового відшкодування, підстави відмови у виплаті страхового відшкодування, порядок вирішення спорів.

Укладаючи договір добровільного страхування серії ТЗМ №626639 від 05.04.2007 року, ВАТ «Незалежна Страхова Компанія» застрахувала майно ОСОБА_1 (п. 2 ч. 1 ст. 980 ЦПК України), а саме автомобіль ВАЗ 210994-20державний номер НОМЕР_1.

У договорі не йдеться про те, що предметом страхування є відповідальність ОСОБА_1, щодо не сплати ним, суми передбаченої кредитним договором, а отже Страхова компанія не може нести відповідальність за непогашення ОСОБА_1 кредитних зобов'язань.

А отже, до правовідносин, що склалися між Страховою компанією та ОСОБА_1 застосовуються положення нормативних актів, що регулюють страхову діяльність, якими встановлено і підстави для виплати страхового відшкодування чи відмова у виплаті страхового відшкодування.

Якщо страхувальник, не погоджується з відмовою Страхової компанії щодо стягнення страхового відшкодування, він має подати до Страхової компанії позов про стягнення страхового відшкодування або ПАТ «Правекс-Банк» має змінити свої позовні вимоги.

Розглядаючи різнорідні зі своїми предметами договори, Страхова компаніє не може нести відповідальність за не виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, а тому ВАТ «Незалежна Страхова Компанія» не може бути відповідачем по даній справіСтягнення за кредитним договором та виплата страхового відшкодування є різнорідними правовідносинами.

Більше того. Суд не може розглядати справу виходячи за межі позовних вимог.

Умови та порядок здійснення страхової діяльності чітко визначені спеціальним Законом України «Про страхування», Главою 67 «Страхування» Цивільного кодексу України.

Так, ст. 1 Закону України «Про страхування» (далі-Закон) визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством.

Згідно зі ст.ст. 6, 8 Закону:

- добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником та страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

- страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

У відповідності зі ст.ст. 979, 981, 982 ЦК України, ст.ст. 16, 18 Закону, 05 квітня 2007 року між ВАТ СК «Правекс-Страхування» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, наданого в заставу ТЗМ № 626639 (далі -договір страхування), згідно з сертифікатом до якого об'єктом страхування став автомобіль «ВАЗ 210994-20», реєстраційний номер НОМЕР_1.

Пунктом 1 розділу 1 зазначеного договору, предметом договору є страхування транспортних засобів, що належать страхувальнику, визначених в сертифікаті до цього договору страхування.

Згідно з вищенаведеними нормами законодавства, 05.04.2006р. факт укладення Договору страхування між сторонами було посвідчено у сертифікаті до договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого в заставу № 626639-1, який є невід'ємною частиною договору страхування та містить істотні умови договору страхування.

12.02.2008 р. від ОСОБА_1 до ВАТ СК «Правекс-страхування» надійшло телефонне повідомлення про викрадення його автомобіля, який він залишив АДРЕСА_1.

13.02.2008 р. ОСОБА_1 звернувся до Страхової компанії з заявою про подію, яка може бути визнана страховим випадком, та виплату страхового відшкодування.

В ході розслідування даної події було виявлено, що застрахований ТЗ не був обладнаний протиугоннимими засобами, а саме електронною сигналізацією з блокуванням двигуна та механічним стаціонарним пристроєм блокування КПП Ми1-і-1оск, чим було порушено п. 1 додаткових умов Сертифікату до договору добровільного страхування ТЗМ № 626639-1.

Про необхідність встановлення протиугінних пристроїв та укладення додаткової угоди для набуття чинності страхового захисту за ризиком «Протиправне заволодіння» ОСОБА_1 було попереджено ще при написанні заяви на укладення договору страхування ТЗ, наданого у заставу, що підтверджується його особистим підписом під цим пунктом.

Відповідно до ст. 6 Закону «Про Страхування» конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно пп. 5.3.2 п. 5.3. договору добровільного страхування ТЗ, наданого в заставу: «Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо під час протиправного заволодіння засоби запобігання викрадення ТЗ були несправні, незадіяні або невключені».

ВАТ «Незалежна Страхова Компанія» просить відмовити в стягненні страхового відшкодування з ВАТ «Незалежна Страхова Компанія».

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши письмові докази, вважає, що суму заборгованості необхідно стягнути із ОСОБА_1, виходячи з наступного.

6 квітня 2007 року АКБ „Правекс - Банк” уклали кредитний договір з відповідачем, відповідно до якого позивач з 6 квітня 2007 року по 6 квітня 2014 року надав відповідачу право скористатися кредитом не загальну суму 8 182 Доларів США із розрахунку 11,99 % річних за час користуванням кредитом.

За договором застави № 189-003/07Р від 6 квітня 2007 року відповідач ОСОБА_1 передав у заставу автомбіль ВАЗ-210994-20, рік випуску 2007, колір синій.

Відповідачем умови договору не виконуються, що спричинило заборгованість перед банком на загальну суму 8 109 доларів США, яка складається із непогашеного кредиту - 7202 доларів США, несплачених відсотків за користування коштами - 764 доларів США, пені за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту 66 доларів США,, пеня на суму непогашеного кредиту 77 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 7 жовтня 2008 року становить 39486 грн. 78 коп..

Відповідно до копії кредитного договору № 189-003/07Р від 6 квітня 2007 року позивач надав кредит відповідачу (а.с. 11-17).

Відповідно до копію договору застави транспортного засобу відповідач ОСОБА_1 передав у заставу позивачу автомобіль ВАЗ- 210994-20, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 22-26).

Відповідно до копії договору купівлі продажу ОСОБА_1 придбав автомобіль ВАЗ- 210994-20, 2007 року випуску (а.с. 18-21).

Відповідно до копії договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу ТЗМ № 626639 від 5 квітня 2007 року відповідач застрахував автомобіль у ВАТ СК „Правекс - Страхування” та сплатив страховий платіж (а.с. 48, 50-51).

Відповідно до довідки Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області судом встановлено, що по факту викрадення автомобіля ВАЗ-210994-20 2007 року випуску д/н НОМЕР_1 порушено кримінальну справу № 13-2555 від 18 лютого 2008 року.

Як вбачається із відповіді ВАТ „Незалежна Страхова Компанія” від 14 березня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до ВАТ СК „Правекс-Страхування” із заявою про викрадення автомобіля, і у виплаті страхового відшкодування йому було відмовлено (а.с. 49).

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ВАТ „Правекс-Банк” 23 вересня 2009 року переіменовано у ПАТ КБ „Правекс-Банк”.

ВАТ СК „Правекс Страхування” з 26 листопада 2008 року переіменовано у ВАТ „Незалежна Страхова Компанія” і з даної дати ВАТ СК „Правекс - Страхування” не існує, що підтвержується копією копією свідоцтва про державну реєсрацію юридичної особи.

З п. 4.1.4. договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу вбачається, що страховим випадком за цим Договором можуть бути пошкодження, знищення або втрата застрахованого ТЗ та/або його додаткового обладнання внаслідок викрадення, протиправного вилучення ТЗ та/або його додаткового обладнання всупереч волі Страхувальника або користувача, вчиненого з будь якою метою та в будь який спосіб (крадіжки, грабунку, розбою) (а.с. 50).

Відповідно до додаткових умов сертифікату до договору добровільного страхування транспортного засобу, наданого у заставу страховий захист на випадок викрадення вступає в силу після обладнання ТЗ електронною сигналізацією з блокуванням двигуна з моменту оформлення відповідної додаткової угоди (а.с. 48).

Судом встановлено, що додаткова угода на випадок викрадення ТЗ не була укладена, відповідач ОСОБА_1 не обладнаннав ТЗ електронною сигналізацією з блокуванням двигуна відповідно до додаткових умов сертифікату до договору добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 “Позика” глави 71 ЦК України (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов”язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Як вбачається із ст. 989 ЦК України страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Враховуючи викладене, суд вважає, що оскільки ПАТ „Правекс-Банк” не заявляв позовних вимог до ВАТ „Незалежна Страхова Компанія” відповідачем ОСОБА_1 додаткова угода на випадок викрадення ТЗ не була укладена, відповідач ОСОБА_1 не обладнаннав ТЗ електронною сигналізацією з блокуванням двигуна відповідно до додаткових умов сертифікату до договору добровільного страхування транспортного засобу, а тому суму боргу необхідно стягнути із ОСОБА_1.

Також суд вважає, що із ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. 1, 6, 8, 16, 18 ЗУ „Про страхування”, ст. ст. 511, 526, 554, 979, 981, 982, 1050 ч. 2, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 128, 213-215, 224, 225 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк „Правекс-Банк” задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого АДРЕСА_2, жителя АДРЕСА_3, і/н НОМЕР_2, на користь Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк „Правекс-Банк” (р/рахунок 29090517 в ПАТ КБ „Правекс - Банк”, МФО 321983, код ЄДРПОУ 14360920) заборгованість по кредитному договору в сумі 39486 (тридцять дев”ять тисяч чотириста вісімдесят шість) гривень 78 копійок та судові витрати: судовий збір в сумі 394 (триста дев”яносто чотири) гривні 90 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 (тридцять) гривень, а всьго 39911 (тридцять дев”ять тисяч дев”ятсот одинадцять) гривень 68 копійок.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: