Вирок № 9692149, 29.03.2010, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа№1-159/2010р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2010 року м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Рабець М.Д.

при секретарі Гривко А.В.

з участю прокурора Костенко Р.А.

потерпілого ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Бровари в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, із середньою освітою, заміжньої, маючої 2-х неповнолітніх дітей, працюючої касиром в магазині «Перехрестя» в м.Бровари, зареєстрованої в АДРЕСА_1 Ніжинського району, Чернігівської області, проживаючої в м.Бровари АДРЕСА_2, раніше не судимої,-

у скоєні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Підсудна ОСОБА_2 спричинила умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння потерпілому ОСОБА_1 за таких обставин.

Судом визнано доведеним, що, 29 листопада 2009 року, приблизно опівночі, підсудна ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 в м.Бровари Київської області, в процесі сварки, яка виникла на грунті особистих неприязних відносин з чоловіком-потерпілим ОСОБА_1, взявши кухонного ножа, який знаходився в приміщені кухні вказаної квартири, вийшла до площадки сходів десятого поверху, де на той час знаходився потерпілий ОСОБА_1 та умисно нанесла останньому один удар ножем в область черевної порожнини.

Згідно висновку судово-медичної експертизи в потерпілого ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкої кишки та її брижейки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння.

Таким чином, підсудна ОСОБА_2 своїми умисними діями, ударом ножем потерпілого нанесла йому тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

Органом досудового слідства такі дії підсудної ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1ст.121 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння за обставин викладених в обвинувальному висновку і описовій частині вироку визнала повністю, в скоєному розкаялася. Пояснила суду, що в той день святкували день народження, вона і чоловік вживали спиртні напої. По приїзду додому виник конфлікт з чоловіком, потерпілим, який її вдарив. Після цього, вона почала збиратись, з метою залишити квартиру, поїхати до брата. Коли потерпілий був площадці сходів, то вона взяла на кухні ніж і вийшовши на площадку, біля ліфта нанесла із злості один удар ножем в живіт чоловіка. ЇЇ брат повіз потерпілого до лікарні, а вона залишилась чекати працівників міліції. За себе повідомила, що працює касиром в магазині, має 2-х дітей, з потерпілим помирилась і він її простив.

Підсудна ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_1 та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності і істинності їх позицій, а тому вислухавши їх думку та розяснивши їм положення ст..299 КПК України, про те що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ст..ст..299; 301-1 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного.

Аналізуючи зібрані матеріали справи, суд приходить висновку, що ОСОБА_2 вчинила спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння потерпілому ОСОБА_1 і такі її дії суд кваліфікує за ст..121ч.1 КК України і за вказаною статтею вона повинна нести кримінальну відповідальність.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Помякшуючими її відповідальність обставинами суд визнає щире каяття, сприяння розкриттю злочину, а також наявність 2-х малолітніх дітей.

Обставиною, що обтяжує покарання суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного спяніння.

Призначаючи вид і міру покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, що вона працює, має на утриманні двох дітей, позитивно характеризується за місцем проживання, помякшуючі і обтяжуючі обставини, що визнала свою вину та щиро в цьому розкаялася, як особа вона не є небезпечною для суспільства, значних наслідків від скоєного не наступило, тому суд вважає, що її виправлення і перевиховання на даний час можливе без ізоляції від суспільства, при призначенні їй покарання відповідно до ч.1ст.121 КК України у вигляді позбавлення волі, але при цьому вважає за необхідне звільнити її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України з покладенням на неї обовязків передбачених ст.76 КК України.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов, заявлений заступником Броварського міжрайонного прокурора Київської області на суму 1002,73 гривень, на користь Броварської ЦРЛ про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, та які були повністю визнані підсудною ОСОБА_2 підлягає задоволенню і кошти повинні бути стягнутими з підсудної відповідно до ст.93-1 КПК України.

Речові докази по справі ніж і футболка повинні бути знищені як такі, що непотрібні для подального використання їх власником і який від них відмовився.

Виходячи з викладеного та керуючись ст..ст..323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України та призначити їй за цією статтею покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5(пять) років.

Звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі на підставі ст.75 КК України з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном в 2(два) роки, в період якого відповідно до ст..76 КК України зобовязати її не виїжджати за межі України на постійне місце проживання, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися для реєстрації в ці органи.

До вступу вироку в законну силу засудженій ОСОБА_2 залишити без зміни міру запобіжного заходу підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі ніж і футболку знищити, як непотрібні їх власнику після вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої в АДРЕСА_1 Ніжинського району, Чернігівської області, проживаючої в м.Бровари АДРЕСА_2, на користь Броварської ЦРЛ: 07401, м.Бровари, вул..Шевченка, 22, р/р 35419002000187 в УДК Київської області, МФО 821018, код 01994497 суму 1002 (одна тисяча дві) гривні 73 копійки коштів потрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1

Вирок суду в частині встановлення фактичних обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, у звязку із тим, що вони ніким не оспорювалися не може бути оскаржений учасниками судового розгляду.

В іншій частині вирок суду першої інстанції може бути оскаржений шляхом подачі апеляції до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, а також шляхом подачі касаційної скарги чи касаційного подання протягом 6-ти місяців з моменту набрання вироком суду законної сили безпосередньо до Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України.

Суддя М.Д.Рабець