Рішення № 96919584, 07.05.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3558/20

Провадження № 2/487/391/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретарів судового засідання Дорош В.В., Колісниченко В.М., Поліщук І.В., Тітова А.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача Ручковської В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2020 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» (місцезнаходження: м. Миколаїв, пр. Центральний (Леніна), 24б, поштова адреса: 54042, м. Миколаїв, пр. Богоявленський (Жовтневий), 21), в якому просить: поновити позивача на роботі в ПрАТ «МОПАС» з дати звільнення на посаді диспетчера Миколаївського міжміського автовокзалу; витребувати з ПрАТ «МОПАС» довідку про доходи середнього заробітку з листопада 2019 р. по квітень 2020 року, штатний розклад для працівників на підприємстві ПрАТ «МОПАС».

Позов мотивований тим, що 18.06.2015 позивача поновлено на посаді диспетчера Миколаївського міжміського автовокзалу з 22.12.2014 року. 19.06.2015 року відповідно до наказу № 140-к позивача без її згоди переміщено на Миколаївський приміський автовокзал із збереженням суттєвих умов праці. 15.05.2020 відповідно до наказу ПрАТ «МОПАС» за №33-к про припинення трудового договору, позивача звільнено з посади диспетчера Миколаївського приміського автовокзалу з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП, у зв`язку із скороченням штату. З наказом не ознайомлено. Вважає звільнення незаконним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, з наступних підстав: у період відпустки позивач була на лікарняному, а тому відпустка продовжена; 19.05.2020 позивач отримала лист повідомлення про звільнення перебуваючи у відпустці; з наказом про звільнення позивач не ознайомлена, документів не отримувала, з відпустки її не відкликали; при звільненні відповідачем проігноровано, що позивачу надається перевага в залишенні на роботі, оскільки вона є єдиним годувальником в сім`ї. Жодної вакантної посади позивачу не пропонувалось.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.06.2020 відкрито провадження у даній справі, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

05.08.2020 до суду надано відзив Приватного акціонерного товариства «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій», відповідно до якого, відповідач просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що позивачем не надано доказів повідомлення відповідача про перебування на лікарняному під час відпустки та ці доводи позивача спростовуються її заявою від 03.04.2020 про надання відпустки без збереження заробітної плати; переміщення позивача з посади диспетчера Миколаївського міжміського автовокзалу на посаду диспетчера Миколаївського приміського автовокзалу не потребує її згоди, відповідно до ч.2 ст. 32 КЗпП України; звільнення позивача відповідно до наказу №33-к від 15.05.2020 було проведено у відповідності до вимог трудового законодавства, 26.02.2020 було видано наказ №21-к про скорочення штату працівників та №10 про попередження про заплановане звільнення, з якими позивача було ознайомлено 05.03.2020 та вручено повідомлення про вивільнення, від підпису про ознайомлення з якими позивач відмовилась, про що складено відповідний акт; 15.05.2020 на адресу позивача надіслано повідомлення про звільнення. Крім того, законність дій відповідача підтверджується Актом Управління Держпраці у Миколаївській області №МК12263/895/АВ від 29.07.2020, відповідно до якого порушень не виявлено. Посилаючись на викладені обставини, які підтверджені відповідними доказами відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

15.10.2020 позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою вона доповнює свій позов вимогою про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 31716,80 грн.

30.10.2020 відповідачем подано до суду відзив на уточнену позовну заяву, який за змістом є аналогічним первісному відзиву.

Ухвалою суду від 04.11.2020 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 15.10.2020

30.11.2020 позивачем подано до суду повідомлення - клопотання, яке за своїм змістом є заявою про збільшення позовних вимог, в якому позивач просить суд скасувати наказ №33-к від 15.05.2020, поновити її на посаді диспетчера ПрАТ «МОПАС» з 15.05.2020, стягнути з відповідача на її корись середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.05.2020 по 03.12.2020 за 139 діб в загальній сумі 31719,80 грн. та за 53 дні лікарняних з 18.03.2020 по 09.05.2020 в сумі 12093,60 грн., стягнути моральну шкоду в розмірі середнього заробітку (правову допомогу) на розсуд суду, стягнути з відповідача судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні, викладеним у позовній заяві, просила задовольнити позов.

Представник відповідача Ручковська О.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, підтвердила обставини, викладені у відзиві, просила відмовити у задоволенні позову.

Суд, перебуваючи у нарадчій кімнаті, дійшов до переконання про необхідність поновлення судового розгляду для з`ясування обставин наявності вакантних посад на підприємстві, в тому числі в усіх структурних підрозділах, за період з 26.02.2020 по 15.05.2020 включно та чи пропонувались такі посади ОСОБА_1 в тому числі на момент звільнення.

Кім того, судом з`ясовано, що 30.11.2020 позивачем подано до суду повідомлення - клопотання, яке за своїм змістом є заявою про збільшення позовних вимог, питання про прийняття якої судом не вирішено.

Вирішуючи питання про прийняття повідомлення - клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

У відповідності до ч. 2 ст. 174 ЦПК України, заявами по суті є: позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В свою чергу, позивач подала до суду повідомлення - клопотання, тоді як діючим ЦПК не передбачено такого документу, а передбачено лише подання заяви про збільшення або зменшення позовних вимог. Зі змісту повідомлення - клопотання від 30.11.2020 вбачається, що позивач фактично ставить питання про збільшення позовних вимог та така заява подана до початку судом розгляду справи по суті, який розпочався 03.12.2020.

Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог (повідомлення - клопотання від 30.11.2020) відповідає вимогам ст.49 ЦПК України, тому підстави для її повернення відсутні. Також суд вважає, що помилкова назва заяви про збільшення позовних вимог, зазначена позивачем як - повідомлення - клопотання, не може бути підставою для її повернення, оскільки призведе до надмірного формалізму.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог - повідомлення - клопотання від 30.11.2020.

Приймаючи до уваги, що з наданого відповідачем штатного розпису ПрАТ «МОПАС» неможливо встановити наявність на підприємстві іншої роботи (вакантних посад), яка могла бути запропонована позивачці, суд з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, у відповідності до положень ч.7 ст. 81, ст. 84 ЦПК України, вважає необхідним витребувати у відповідача інформацію про наявність на підприємстві, в тому числі в усіх структурних підрозділах підприємства, вакантних посад, які відповідали кваліфікації, освіті, досвіду роботи позивачки, чи було їх запропоновано позивачці, за період з 26.02.2020 по 15.05.2020 включно.

Керуючись ст.ст. 81,84, 174-175, 244, 258-260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити судовий розгляд цивільної справи №487/3558/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог (повідомлення - клопотання) від 30 листопада 2020 року.

Витребувати у Приватного акціонерного товариства «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій»:

- інформацію про наявність на підприємстві, в тому числі в усіх структурних підрозділах підприємства, вакантних посад, які відповідали кваліфікації, освіті, досвіду роботи ОСОБА_1 , та чи було їх запропоновано позивачці, за період з 26.02.2020 по 15.05.2020 включно;

- інформацію про кількість звільнених працівників (із зазначенням підстав звільнення) та прийнятих на роботу за період з 26.02.2020 по 15.05.2020 по всім структурним підрозділам ПрАТ «Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій».

Установити термін виконання ухвали в частині витребування доказів - протягом 10 днів з дня отримання ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, окремо від рішення суду, оскарженню не підлягає.

Суддя З.М. Сухаревич