Постанова № 96917789, 05.04.2021, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9929/20

Провадження № 2-а/727/5/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

Головуючого судді: Слободян Г.М.

за участю секретаря судових засідань Дячук І.М.

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в залі суду м.Чернівці справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту житлового комунального господарства Чернівецької міської ради (місце знаходження: м. Чернівці вул. Героїв Майдану, 176), інспектора з паркування інспекції з паркування управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради (місце знаходження: м. Чернівці вул. Героїв Майдану, 176) третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 13.10.2020 року, - ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, до відповідача про визнання протиправним та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальност, і посилаючись на те, що 14.09.2020 року інспектором з паркування управління контролю за благоустроєм у м. Чернівці Яворським О. відносно нього винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії СЕ № 0005411 і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за вчинення порушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, зокрема за те, що він 14.09.2020 року о 14.35 год. керував автомобілем марки «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_1 , та здійснив зупинку транспортного засобу по площі Театральній м. Чернівці ближче 10 метрів від перехрестя, чим порушив п.15.9.ґ) Правил дорожнього руху України.

Вважає, що постанова є незаконною, оскільки у нього відсутнє водійське посвідчення, він Правила дорожнього руху України не порушував, його автомобіль знаходився в межах розмічених білими та синьою лініями паркувального майданчика.

Інспектором з паркування при винесенні постанови не зазначено, яка саме відстань була від перехрестя до його автомобіля на момент складання оспорюваного повідомлення, тобто інспектором не було здійснено відповідних замірів.

А тому просив визнати дії інспектора з паркування Управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради Яворського О. щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП протиправними; визнати протиправним та скасувати повідомлення серії СЕ №0005411 Управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради інспектора Яворського О. від 14.09.2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 420,40 грн.

Представником відповідача Управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якої позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоленні позовних вимог, зазначивши що інспектор діяв у відповідності до чинного законодавства та в межах своїх повноважень. Поясненнями які направив до суду Чорний С.В., який залучений ухвалою суду як третя особа на стороні відповідача пояснив, що він з 2013 року користується автомобілем марки «Ніссан» ДРН НОМЕР_1 який належить ОСОБА_1 , та 14.09.2020 року о 14 год. 35 хв. ОСОБА_2 припаркував автомобіль в місці де на якому на думку інспектора це заборонено, мотивував пояснення тим , що він здійснив зупинку транспортного засобу в межах розміченого білими та синьою лініями паркувального майданчика, вважає що постанова є незаконною та ні хто жодного правопорушення не скоював. Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30.09.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чкернівці від 18.01.2021 року за клопотанням позивача залучено за клопотанням позивача третю особу на стороні позивача без самостійних вимог- ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 , в в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання, в якому просив розглянути справу в його відсутність та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача скерував до суду лист в якому просив розгляд справи проводити без участі представника департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради, позовні вимоги не визнали.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, скерувавши до суду заяву про підтримання позову та скасування постанови інспектора, просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Вивчивши і розглянувши справу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності і в межах заявлених вимог, суд приходить до наступного. Судом належними доказами по справі встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини, зокрема те, що 14 вересня 2020 року інспектором з паркування Управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради інспекції з паркування Яворським О. винесено постанову серії СЕ №0005411 від 13.10.2020 про те, що водій транспортного засобу марки «Ніссан», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку транспортного засобу по площі Театральній м. Чернівці ближче 10 метрів від перехрестя, чим порушив п.15.9.ґ) Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, та притягнено до адміністративної відповідальності на накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 грн. 00 коп. (а.с.9).

Відповідно до постанови серії СЕ №000541 Управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради інспектора Яворського Олександра від 13.10.2020 року про накладення адміністративного стягнення за правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), відносно позивача за ст.122 ч.1 КУпАП, визнали винним позивача ОСОБА_1 - водія траснпортного засобу Ніссан днз НОМЕР_1 що здійснив 14.09.2020 р. о 14 год. 32 хв. год., за адресою м. Чернівці пл..Театральна 3, ближче 10 метрів від перехрестя, чим порушив п.15.9.ґ) Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП чим скоєно адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, постановлено визнати позивача винним та накласти штраф у розмірі 255,00 грн.

Відповідно до ст.55 ч.2 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 9, 77 КАС України адміністративне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Встановлено ст.77 ч.2 КАС України, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відповідності до вимог ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Натомість, за наслідками судового розгляду встановлено, що зупинку транспортного засобу у час та місці, вказаних в оскаржуваній постанові (повідомленні) здійснено третьою особою ОСОБА_2 проте останній не визнає порушення правил дорожнього руху, оскільки він припаркував автомобіль на площі Театральній дн немає жодного знаку який забороняє стоянку (а.с.41)

За загальним правилом ДСТУ, дорожні знаки встановлюють або із правої сторони або над дорогою. Однак, тут же передбачено, що можуть бути винятки та спеціальні правила, котрі передбачені цим стандартом.

Згідно п. 10.1.1 Національного стандарту України «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» ДСТУ 4100-2014 дорожні знаки потрібно розташовувати так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і темний час доби, була забезпечена зручність експлуатування і обслуговування, а також було неможлиле їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо). Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечення спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено. Дорожні знаки повинні бути видимі на відстані не менше ніж 100 м за напрямком руху.

Крім того, п. 8.2-1ПДР України передбачено, що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною.

Натомість, забороняючі дорожні знаки «Стоянка заборонена» відсутні за адресою пл..Театральна 3 м.Чернівці в місці де було припарковано автомобіль саме ОСОБА_2 а не ОСОБА_1 .

Згідно ст. 142 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Передбачено ст.219 ч.3 КУпАП, що від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і шостою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування. У відповідності до ст.33 ч.2 КУпАП, особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу. Статтею 279-1 КУпАП визначено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою та шостою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).

Відповідно до ст.279-1 ч.5 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, зазначеними норми встановлено спеціальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Нормами ст. 279-1 - 279-4 КУпАП не передбачено процесуальних прав та гарантій, визначених у ч.2 ст.33, ч.1 ст.268 КУпАП, а ст.279-1 ч.3 КУпАП не передбачає обов`язку посадової особи, уповноваженої на розгляд справи, винести постанову про накладення адміністративного стягнення безпосередньо на місці виявлення вчиненого правопорушення.

Встановлено ст.122 ч.1 КУпАП України, що адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ст.122 ч. 3 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з наявних матеріалів, при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності інспектором не були з`ясовані і доведені обставини, які свідчать, що в діях позивача є ознаки адміністративного правопорушення, тому відповідач неправомірно склав постанову про адміністративне правопорушення.

Зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Частиною 1 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 4 ст. 73 КАС України).

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути мотивованим.

Згідно з ст.19 ч.1 п.1 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних акті), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами ст.4 ч.1 п.7 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 ч.1 п.1 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

На підставі ст.73 ч.ч.1, 3, 4 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до положень ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах пропротиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши та оцінивши обставини справи в їх сукупності відповідно до вищенаведених правових норм, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем - інспектором інспекції з паркування Управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради Яворським Олександром правомірності винесення постанови серії СЕ №0002774 від 10.07.2020 року про накладення адміністративного стягнення, оскільки сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17, згідно якої візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Відповідно до ст.77 ч. 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачем будь яких доказів, зокрема відеозаписів вчинення позивачем адміністративного правопорушення не надано, а з наданих інспектором у справі доказів: фототаблиці, не дають суду підстави зробити висновок про те, що позивачем вчинено адміністративні правоворушенн, передбачені п. 15.10 (в) ПДР, чим скоєно адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.3 КУпАП, а також п. 15.10 (б) ПДР, чим скоєно адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, оскільки позивач мав право здійснити стоянку на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м. та стоянку не здійснював, а здійснив короткочасну зупинку на площадці шириною близько 12 метрів. Крім того інспектором не здійснювались жодні вимірювальні дії, щоб підтвердити зазначене у постанові твердження про те, що для руху пішоходів залишилось менше двох метрів.

На підставі викладеного та керуючись ст.19, 55, 129 Конституції України, ст.ст. 122 ч.1,3, 142, 152-1, 219, 251, 279-1 КупАП; ст.ст. 6-11, 14, 77, 139, 217, 241-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 13.10.2020 року - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії СЕ №0005411 Управління контролю за благоустроєм міста Чернівецької міської ради інспектора Яворського Олександра від 13.10.2020 року про накладення адміністративного стягнення за правопорушенням у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП., та повернути судовий збір на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 прку народження в сумф 420 грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні при проголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.

Повний текст судового рішення складено 05.04.2021 року.

Суддя Слободян Г.М.