Вирок № 96917518, 17.05.2021, Вовчанський районний суд Харківської області

справа № 617/723/21

провадження № 1-кп/617/126/21

В И Р О К

Іменем України

17 травня 2021 року

м.Вовчанськ Харківської області

Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Петрової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Павлюкової С.М.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12020220260000345 від 03.06.2020 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гарбузівка Вовчанського району Харківської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, не працює, раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.310 КК України,

ухвалив:

ОСОБА_1 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин:

15.04.2020 ОСОБА_1 через мережу інтернет замовив насіння коноплі в кількості 10 штук. Не маючи спеціального дозволу (ліцензії) на вирощування особливо небезпечних наркотичних засобів, маючи умисел на незаконне вирощування особливо небезпечного наркотичного засобу - коноплі, ОСОБА_1 висадив насіння коноплі в землю за місцем свого фактичного мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим здійснив незаконний посів. Протягом часу з квітня 2020 року по 22.07.2020, ОСОБА_1 став вживати заходів щодо її вирощування, а саме виконувати дії, спрямовані на незаконне вирощування конопель у кількості 10 (десять) рослин, а саме: періодично проривав траву поряд із рослинами, здійснював їх полив, тим самим здійснив незаконне вирощування.

22.07.2020 на підставі ухвали слідчого судді Вовчанського районного суду Харківської області від 25.06.2020 проведено обшук домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем фактичного мешкання ОСОБА_1 , де було виявлено та вилучено 10 (десять) кущів рослин роду «конопля», які мають ознаки культивації, обробки грунту, поливу, які ОСОБА_1 незаконно, не маючи спеціального дозволу (ліцензії) вирощував, для особистого вживання, без мети збуту. Вищевказані 10 (десять) рослин роду «конопля» згідно з висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціалізацією 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» №13/1/2225СЕ-20 від 13.08.2020 загальною масою: 11600 г є рослинами роду Конопля (Cannabis) та відноситься до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 , які виразилися у незаконному посіві та незаконному вирощуванні коноплі у кількості десяти рослин, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 310 КК України.

Обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню надійшов до суду із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку відповідно до положень ст. 302 КПК України, оскільки ОСОБА_1 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно за правилами, передбаченими ст.ст. 381-382 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений, що був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечую проти такого розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_1 , що був представлений захисником Дмітрієвою Л.М., надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.310 КК України, беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі та не оспорює їх.

Також, у вказаній заяві зазначив, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, приймаючи до уваги його заяву, в якій зазначено, що обвинувачений не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд доходить висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

Наведене повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

При цьому, у відповідності до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Окрім беззаперечного визнання у повному обсязі ОСОБА_1 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, його винуватість підтверджується відповідно до ч.2 ст.382 КПК України обставинами, встановленими органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження

Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали досудового розслідування, вважає що винуватість ОСОБА_1 у незаконному посіві та незаконному вирощуванні коноплі у кількості десяти рослин доведена повністю та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 310 КК України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі №1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

На підставі викладеного, керуючись принципом гуманізму та індивідуалізації покарання, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком; наявність пом`якшуючих обставин (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального проступку, усунення заподіяної шкоди), відсутність обставин, що обтяжують покарання відповідно до вимог ст.67 КК України, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, з урахуванням майнового стану обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не одружений, за фактичним місцем мешкання характеризується посередньо, спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, скарг на його адресу не надходило, на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, у межах санкції ч. 1 ст. 310 КК України, що буде реальним для виконання та необхідним і достатнім для попередження вчинення нових злочинів і для досягнення мети покарання за ст. 50 КК України.

Суд вважає, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеній у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 р., в яких ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 р. ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистого надмірного тягаря для особи.

На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання у вигляді штрафу є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Конвенції, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.

Цивільний позов відсутній.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Таким чином, суд, керуючись ст. ст. 124, 368 КПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судової експертизи за №13/1/2225СЕ-20 від 13.08.2020 року у розмірі 1 144,15 грн.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався та підстав для його обрання немає.

Прокурором подано суду матеріали кримінального провадження №12020220260000345 від 03.06.2020 щодо ОСОБА_1 , зібрані відповідно до вимог КПК України, які підлягають зберіганню разом зі справою.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 368, 370, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 310 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідсь/м.Хар, Слобідськи/24060300, п/рах: UA298999980313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ): 37999680, банк Казначейство України (ЕАП) процесуальні витрати за проведення в Харківському НДЕКЦ МВС України експертизи №13/1/2225СЕ-20 від 13.08.2020 року у розмірі 1 144,15 (одна тисяча сто сорок чотири грн. 15 коп.) грн.

Речові докази - 10 (десять) кущів рослин роду «конопля», які згідно з висновком експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціалізацією 8.6 «дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» №13/1/2225СЕ-20 від 13.08.2020 загальною масою: 11 600 г є рослинами роду Конопля (Cannabis) та відноситься до рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей, передані на зберігання до складу управління логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУ НП в Харківській області, квитанція № 146153 - знищити після набрання вироком законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Вовчанський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Петрова Н.М.