Ухвала суду № 96911976, 14.05.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.05.2021

Справа № 937/9265/20

2-з/937/114/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого судді: Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про вчинення певних дій,

ВСТАНОВИЛА:

В проваджені Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про вчинення певних дій, а саме: зобов`язати відповідача замінити автоматичний вимикач 16 ампер на новий модульний 3-х полюсний вимикач типу ВМ63 25 ампер.

12.05.2021 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить зобов`язати Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до прийняття рішення по вказаній справі доукомплектувати постачання електроенергії ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , автоматичним вимикачем 25 амперів, який забезпечував би селективну, якісну роботу його побутових пристроїв, які раніше, з 2005 року, працювали без перебоїв на електроенергії за вказаною адресою.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На підставі ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

В силу вимог ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як зазначив Пленум Верховного Суду України в постанові №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Враховуючи, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач, є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, а спір при цьому не вирішується по суті, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИЛА :

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова