Рішення № 96911566, 28.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5442/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сухан Н.В.,

представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 – адвоката Мартиняк В.В.,

представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) ТОВ «Кей-Колект» - адвоката Дорош І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги до спадкоємців за кредитним договором та визнання іпотеки припиненою та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі за первісним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 звернулися до суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги до спадкоємців за кредитним договором та визнання іпотеки припиненою.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що 20 квітня 2005 року між ПАТ «Укрсиббанк» та позичальником ОСОБА_3 був укладений Кредитний договір №36/96/05-Р згідно з яким, Банк надав Позичальнику кредит в іноземній валюті в розмірі 75 000,00 доларів США, під 14,0 % річних, строком на 7 років з датою остаточного погашення 20.04.2012 року.

13 березня 2006 року між ПАТ «Укрсиббанк» та позичальником ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до кредитного договору №36/96/05-Р, у відповідності до якої, зокрема п. 1 сторони погодили внести зміни до кредитного договору, зокрема п. 1.1. викласти в наступній редакції: Банк зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в сум 95 790,00 дол. США у порядку і на умовах зазначених у даному договорі.

З метою забезпечення вимог за кредитним договором між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4 (Іпотекодавецем), 20.04.2005 був укладений Договір іпотеки №36/96/05-Р посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В. за реєстровим номером 1439.

Вказує, що предметом іпотеки є – житловий будинок, літ. А), загальною площею – 332,0 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 810,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначає, що предмет іпотеки належав на праві власності ОСОБА_4 на підставі: договору дарування від 02.02.1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Гудковою Н.В. 02.02.1996 року, зареєстровано в реєстрі за №784. Договір зареєстровано в Ужгородському МБТІ 06.02.1996р. за №6258; витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за №6886163 від 31.03.2005 року, виданого КП «Ужгородське МБТІ».

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у вересні 2009 року ПАТ «Укрсиббанк» звернувся із позовом до Ужгородського міськрайонного суду про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (поручителя) заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 червня 2010 року по справі №2-5141/10 позовні вимоги ПАТ «Укрсиббанк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі – 457 822,04 грн. та судові витрати на загальну суму – 1820,00 грн.

Посилається на те, що таким чином, первісний кредитор використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, звернувшись у вересні 2009 року до суду із позовом про примусове солідарне стягнення цих коштів у судовому порядку із боржника та поручителя.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги ПАТ «Укрсиббанк»

12.12.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» було укладено договір факторингу №1, відповідно за умов якого ТОВ «Кей-Колект» отримало право вимоги за кредитним договором №36/96/05-Р від 20.04.2005, що був укладений між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 та як наслідок похідний договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідчений 12.12.2011 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округ Саєнко Е.В. за р. №5207-5208, за яким ТОВ «Кей-Колект»» отримало права за іпотечними договорами, зокрема, за договором іпотеки №36/96/05-Р від 20.04.2005 року укладений між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, у віці 77 років.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , у віці 50 років.

Таким чином, починаючи з 16 грудня 2011 року розпочали діяти спадкові правовідносини по зобов`язанню щодо повернення кредиту які включаються до складу спадщини.

Позивач ОСОБА_1 вказує що згідно закону та наданих довідок ними набуто статус спадкоємців за законом, оскільки після смерті іпотекодавця ОСОБА_4 , спадкоємцем першої черги являвся її син - ОСОБА_3 , після смерті якого, спадкоємцем першої черги являється його син – ОСОБА_2 та дружина яка його пережила – ОСОБА_1 , які в свою чергу від отримання спадщини в передбаченому законом порядку не відмовлялись.

Письмовою претензією про пред`явлення вимог до спадкоємців від 04.06.2013 року ПАТ «Укрсиббанк» просив Першу Ужгородську ДНК визнати кредитором ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Першою Ужгородською ДНК було заведено спадкову справу за місцем відкриття спадщини на підставі поданої претензії кредитора (п.п.2.1 п.2 гл.10 Розділу ІІ Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Дані письмові докази засвідчили про обізнаність первісного та нового кредитора про факт смерті позичальника та іпотекодавця та заведення спадкової справи.

Також вказує, що 04.03.2015 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду по справі №308/837/15-ц, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення повернуто позивачу.

Вважає, що таким чином, ТОВ «Кей-Колект» звернувшись у 2015 році до суду з позовом так і на сьогодні не вчинив жодних дій щодо визначення правонаступників та спадкоємців померлого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чим своїми діями втратив право грошової вимоги, зокрема.

Враховуючи зазначене, новий кредитор – ТОВ «Кей-Колект» в розумінні ч. 2, 3, ст. 1281 ТОВ «Кей-Клект» пропустив строк пред`явлення вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, що згідно з частиною четвертою цієї статті позбавляє його права вимоги до них.

На підставі наведеного просить суд: визнати ТОВ «Кей-Колект» такими, що позбавлений права вимоги до спадкоємців ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за кредитним договором №36/96/05-Р від 20.04.2005р., укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ «Укрсиббанк» та договором іпотеки №36/96/05-Р від 20.04.2005р., укладеними між ОСОБА_4 та ПАТ «Укрсиббанк»; визнати припиненою іпотеку, згідно договору іпотеки №36/96/05-Р, посвідченого 20 квітня 2005 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В. за реєстром номером 1439, за наступними змінами та доповненнями, укладеного між ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ПАТ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ 09807750, правонаступник якого – Товариство з обмеженою відповідальність «Кей-Колект» код ЄДРПОУ 37825968.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 червня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Витребувано з Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 47, засвідчену копію спадкової справи померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 , та померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 .

07 липня 2020 року на адресу суду надійшов від представника АТ «Уксиббанк» - Пітух В. відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у позовній заяві повністю, за безпідставністю та необґрунтованістю позовних вимог.

13 липня 2020 року до суду від представника ТОВ «Кей-Колект» надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви.

23 липня 2020 року від представника ОСОБА_1 – адвоката Мартиняк В.В. надійшла відповідь на відзив, в якому просить суд доводи зазначені у відзиві визнати необґрунтованими, а позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.10.2020 року прийнято зустрічний позов ТОВ «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах.

У зустрічному позові представник ТОВ «Кей-Колект» просить суд : в рахунок погашення заборгованості за Кредитним Договором №36/96/05-Р від 20.04.2005 року, яка складає: 80 428,20 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа: 322,0 м2) шляхом продажу предмету іпотеки, на прилюдних торгах, за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки предмету іпотеки, що становить: 2 174 408,00 гривень ; виселити усіх громадян, що мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Зустрічний позов мотивовано тим, що 20.04.2005р. між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 був укладений Кредитний Договір №36/96/05-Р, за умовами якого, Банк надав ОСОБА_3 кредит (грошові кошти) у сумі 75 000,00 Доларів США з відсотковою ставкою 14% річних. В забезпечення виконання зобов`язань за вищезазначеним Кредитним договором був укладений Договір Іпотеки від 20.04.2005р. посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В. за реєстровим №1439, іпотекодавцем за даним договором виступила ОСОБА_4 . За умовами вищезазначеного Договору Іпотеки - в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме: житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_3 умов Кредитного Договору №36/96/05-Р, ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом про стягнення заборгованості за Кредитним Договором.

12.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-Колект» були укладені Договір факторингу №1 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений Саєнко Е.В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, 12.12.2011 року за реєстровим №5207-5208, згідно яких право вимоги за вищевказаним Кредитним договором та Договором іпотеки перейшло до ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ».

25 червня 2010 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області було винесено рішення у справі №2п-5141/10, яким суд вирішив стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість у розмірі 457 822,04 гривень, а ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2015 року у справі №308/8172/15-ц стягувач ПАТ «УкрСиббанк» був замінений на правонаступника ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

16 грудня 2011 року ОСОБА_4 , яка є іпотекодавцем за вищезазначеним договором іпотеки померла а її єдиним спадкоємцем був саме її син - ОСОБА_3 , тобто, Боржник за кредитним договором прийняв у спадщину іпотечне майно, таким чином, ОСОБА_3 став іпотекодавцем за Договором іпотеки, оскільки відповідно до умов статті 23 Закону України «Про Іпотеку» - У разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

23 жовтня 2012 року помирає ОСОБА_3 , спадкоємцями якого є його дружина ОСОБА_1 та його син ОСОБА_2 (законним представником якого є мати ОСОБА_1 ). Таким чином, права і обов`язки ОСОБА_3 як боржника за кредитним договором та за договором іпотеки перейшли до його спадкоємців, які зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Якщо боржник та іпотекодавець - одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця, в разі порушення боржником своїх зобов`язань, переходять обов`язки іпотекодавця у межах вартості предмета іпотеки.

Вказує, що в порушення умов Кредитного договору, позичальник свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого, сума заборгованості ОСОБА_3 перед TОB «КЕЙ-КОЛЕКТ», за Кредитним договором становить: 80 428,20 доларів США. Відповідно до звіту про оцінку, складеного суб`єктом оціночної діяльності, заставленого майна, а саме - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (загальна площа: 332,0 м2), ринкова вартість об`єкта оцінки, становить: 80 000,00 доларів США, що за курсом НБУ, на дату оцінки, відносно гривні еквівалентно: 2 174 408,00 гри.

Представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – адвокат Мартиняк В.В. подав до суду відзив на зустрічний позов, згідно якого вважає заявлений зустрічний позов безпідставним та не обґрунтованим.

Зазначає, що первісний кредитор ПАТ «УкрСиббанк» звернувся з письмовою претензію про пред`явлення вимог до спадкоємців померлої на адресу Першої Ужгородської ДНК 04 червня 2013 року з пропуском 6-ти місячного строку, тобто в розумінні частини другої і третьої статті 1281 ЦУК України вважається таким, що втратив право вимоги. Окрім зазначених обставин належними письмовими доказами доведено, що у лютому 2015 року будучи обізнаним про смерть іпотекодавця, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 10.02.2015 р. по справі №308/837/15-ц позовну заяву було залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків. Окрім іншого суд констатував, що дослідивши довідку АДП ГУ ДМС України в Закарпатській області №117 від 04.02.2015 року про місце проживання відповідача ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , з якої слідує, що остання знята з реєстрації за адресою АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 як померла, позивачу ТОВ «Кей-Колект» надано строк для усунення недоліків, а саме визначення кола правонаступників та спадкоємців померлої ОСОБА_4 , з вказанням їх адрес, ідентифікаційних кодів тощо а також розрахунку заборгованості на дату смерті.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04 березня 2015 року по справі №308/837/15-ц позовну заяву ТОВ «Кей-Колект» повернув та вважав її неподаною з огляду на таке:

Позивачем не визначено правонаступників та спадкоємців померлої ОСОБА_4 , не вказано їх адреси, ідентифікаційні коди, не проведено розрахунок заборгованості за договором кредиту (станом на день смерті ОСОБА_4 ), не додано доказів, що позивач намагався встановити коло правонаступників, звертався в нотаріальну контору з метою встановлення осіб хто прийняв спадщину.

Таким чином, обставини обізнаності кредитора про факт смерті позичальника та іпотекодавця підтверджено письмовими доказами: претензіями в ДНК, ухвалами суду та постановами органів ДВС.

Також вказує, що належними та допустимими доказами, які містяться в матеріалах цивільної встановлено факт обізнаності ТОВ «Кей-Колект» про факт смерті та пропуск строків для звернення до суду, зокрема: письмова претензія ПАТ «Укрсиббанк» від 19.03.2013 року №30-3/106 до ОСОБА_3 ; письмова претензія ПАТ «Укрсиббанк» від 04.06.2013 року №30-3/344 до ОСОБА_4 ; лист відповідь Першої Ужгородської ДНК від 10.09.2013 року №624/02-14 якою повідомлено Банк про те що претензія зареєстрована, 06.06.2013 року за р.№269, та заведена спадкова справ №129/2013 рік. Згідно Витягу із Спадкового реєстру на день отримання претензії спадщину ніхто не оформляв; письмова претензія ТОВ «Кей-Колект» від 25.11.2014 року №143-15414 про пред`явлення кредиторських вимог до померлого ОСОБА_3 на суму яка станом на 24.11.2014 року становить 92 387,44 дол СІ ПА що еквівалентно 1 437 548,57 гривень; лист відповідь Першої Ужгородської ДНК від 25.11.2014 року №962/02-14 якою повідомлено Нового кредитора -ТОВ «Кей-Колект» про те що претензія зареєстрована, 02.12.2014 року за №658 та долучена до спадкової справи №40/2013. Спадкова справа заведена за претензією кредитора AT «Укрсиббанк». Ніхто із спадкоємців не звертався; письмова претензія ТОВ «Кей-Колект» від 01.04.2015 року №143-16900 про пред`явлення кредиторських вимог до померлої ОСОБА_4 на суму яка станом на 25.03.2015 року становить 75 920,91 дол США що еквівалентно 1 788 470,47 гривень; лист відповідь Першої Ужгородської ДНК від 07.04.2015 року №286/02-14 якою повідомлено Нового кредитора про те що претензія до померлого ОСОБА_3 зареєстрована, 07.04.2015 року за №158та долучена до спадкової справи №40/2013. Спадкова справа заведена за претензією кредитора AT «Укрсиббанк». Ніхто із спадкоємців не звертався; лист ТОВ «Кей-Колект» від 05.05.2015р №135-17269 на адресу Першої Ужгородської ДНК якою просили визнати вимоги до померлої ОСОБА_4 а не на її сина.

Таким чином, як підтверджено письмовими доказами спадкової справи, ТОВ «Кей-Колект» був належним чином обізнаний про факт смерті як позичальника - ОСОБА_3 так і іпотекодавця - ОСОБА_4 , з претензіями про пред`явлення вимог звернувся поза межами строків передбаченими приписами ст.ст. 1281,1282 ЦК України, та не припинив нарахування платежів як після ухвалення судового рішення як і після смерті позичальника.

Враховуючи зазначене, вважає, що новий кредитор - ТОВ «Кей-Колект» в розумінні ч. 2, 3, ст. 1281 пропустив строк пред`явлення вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, що згідно з частиною четвертою цієї статті позбавляє його права вимоги до них.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.12.2020 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом – адвокат Мартиняк В.В. первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, проти задоволення зустрічного заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ТОВ «Кей-Колект» - адвокат Дорош І.І. заперечувала проти первісного позову, а зустрічний позов просила задовольнити.

Представники ПАТ «Укрсиббанк» та Першої Ужгородської Державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 20 квітня 2005 року між АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» та позичальником ОСОБА_3 , був укладений кредитний договір №36/96/05-Р, згідно з яким, Банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в розмірі 75 000,00 доларів США, зі сплатою під 14,0 % річних, строком на 7 років, з датою остаточного погашення 20.04.2012 року.

З метою забезпечення вимог за кредитним договором між АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4 , 20.04.2005 був укладений Договір іпотеки №36/96/05-Р посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В. за реєстровим номером 1439.

Згідно п. 1.4.1. Договору іпотеки, предметом іпотеки є – житловий будинок, літ. А), загальною площею – 332,0 кв.м., житлова – 134,3 кв.м., огорожа (№1-2), споруди (І), що розташований на земельній ділянці площею 810,0 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі: 1) Договору дарування від 02.02.1996року, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу п. Гудковою Н.В. 02.02.1996р., зареєстровано в реєстрі за №784. Договір зареєстровано в Ужгородському МБТІ 06.02.1996р. за №6258. 2) Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за №6886163 від 31.03.2005р., виданого КП «Ужгородське МБТІ».

Згідно пункту 1.2.2. договору іпотеки, встановлено, що зобов`язання по поверненню отриманого кредиту за Кредитним договором, встановлено до 20 квітня 2012 року, якщо інший термін не буде встановлено додатково згідно умов Кредитного договору.

13 березня 2006 року між ПАТ «Укрсиббанк» та позичальником ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до кредитного договору №36/96/05-Р, у відповідності до якої, Банк зобов`язався надати позичальнику, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) в сум 95 790,00 дол. США у порядку і на умовах зазначених у даному договорі.

13 березня 2006 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4 укладено Додаткову угоду (правочин) №1 до договору іпотеки посвідчену приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округ Балаж М.В. за реєстровим номером 1182, у відповідності до якої забезпечено виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором в сумі 95 790,00 дол. США в термін до 20 квітня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у вересні 2009 року ПАТ «Укрсиббанк» звернулося із позовною заявою до суду.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 червня 2010 року по справі №2-5141/10 позовні вимоги ПАТ «Укрсиббанк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі – 457 822,04 грн. та судовий збір у розмірі 1700,00 грн., та 120,00 грн.

12.12.2011 року між ПАТ «Укрсиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» був укладений Договір факторингу №1 та Договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки, посвідчений 12.12.2011 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В., за реєстровим №5207-5208, згідно яких право вимоги за вищевказаним Кредитним договором та Договором іпотеки перейшло до ТОВ «КЕЙ- КОЛЕКТ».

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду по справі №308/8172/15-ц від 27 липня 2015 року замінено ПАТ «Укрсиббанк» на ТОВ «Кей-Колект» за правом грошової вимоги до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за виконавчим листом №2-5141/10, виданого 25 червня 2013 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.

Судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, у віці 77 років, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13 грудня 2011 року, про що в Книзі реєстрації смертей 19 грудня 2011 року зроблено відповідний запис.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , у віці 50 років, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 24 жовтня 2012 року, про що в Книзі реєстрації смертей 24 жовтня 2012 року зроблено відповідний запис.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 та її малолітній син – ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом, спірного майна, про що сторонами не заперечується.

Частина 1 статті 29 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово, та на зміст частини 6 статті 29 цього Кодексу, якою встановлено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а статтею 1217 цього Кодексу визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1258 Цивільного кодексу України, встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Нормою частини 3 статті 1268 Сімейного кодексу України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Судом встановлено, що після смерті іпотекодавця ОСОБА_4 , спадкоємцем першої черги являється її син - ОСОБА_3 , після смерті якого, спадкоємцем першої черги являється його син – ОСОБА_2 та дружина яка його пережила – ОСОБА_1 . Спадкоємці за законом від спадщини в передбачено законом порядку не відмовлялись та не отримували свідоцтво про право на спадщину за законом.

20 липня 2020 року на адресу суду від Першої Ужгородської державної нотаріальної контори надійшла засвідчена спадкова справа № 40/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 та копія спадкової справи №129/2013 року до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 .

Із спадкової справи слідує, що ПАТ «Укрсиббанк» звернувся до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори із претензією про пред`явлення вимог до спадкоємців ОСОБА_3 №30-3/106 від 19.02.2013 року.

Також, ПАТ «Укрсиббанк» звернувся до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори із претензією про пред`явлення вимог до спадкоємців ОСОБА_4 №30-3/344 від 04.06.2013 року.

Листом №624/02-14 від 10.09.2013 Перша Ужгородська державної нотаріальна контора повідомила ПАТ «Укрсиббанк» про те що претензія до спадкоємців померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 зареєстрована у книгу спадкових справ, 06.06.2013 року за р.№269, долучена до спадкової справи. Згідно Витягу із Спадкового реєстру на день отримання претензії спадщину ніхто не оформляв.

25.11.2014 ТОВ «Кей-Колект» звернувся із вимогою (претензією) до спадкоємців боржника №143-15414 про пред`явлення кредиторських вимог до померлого ОСОБА_3 на суму яка станом на 24.11.2014 року становить 92 387,44 дол США що еквівалентно 1 437 548,57 гривень.

Згідно листа від 25.11.2014 року №962/02-14 Перша Ужгородська державна нотаріальна контора повідомила ТОВ «Кей-Колект» про те що претензія зареєстрована, 02.12.2014 року за №658 та долучена до спадкової справи №40/2013. Спадкова справа заведена за претензією кредитора АТ «Укрсиббанк». Ніхто із спадкоємців не звертався.

01.04.2015 року ТОВ «Кей-Колект» звернувся із вимогою (претензією) до спадкоємців №143-16900 про пред`явлення кредиторських вимог до померлої ОСОБА_4 на суму яка станом на 25.03.2015 року становить 75 920,91 дол США що еквівалентно 1 788 470,47 гривень

Відповідно до листа Перша Ужгородська державна нотаріальна контора від 07.04.2015 року №286/02-14 повідомила ТОВ «Кей-Колект» , про те що претензія до померлого ОСОБА_3 зареєстрована, 07.04.2015 року за №158 та долучена до спадкової справи №40/2013. Спадкова справа заведена за претензією кредитора АТ «Укрсиббанк». Ніхто із спадкоємців не звертався.

Згідно листа №135-17269 від 05.05.2015 надісланого до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори, ТОВ «Кей-Колект» просило прийняти вимогу (претензію) кредитора , до спадкоємців боржника , ОСОБА_4 .

Дані письмові докази засвідчили про обізнаність первісного та нового кредитора про факт смерті позичальника та іпотекодавця та заведення спадкової справи.

Обізнаність нового кредитора –ТОВ «Кей-Колект» підтверджується також тим, що ТОВ «Кей-Колект звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.02.2015 р. по справі №308/837/15-ц позовну заяву було залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків, оскільки така не відповідає вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України, оскільки позивачем не визначено правонаступників та спадкоємців померлої ОСОБА_4 , не вказано їх адреси, ідентифікаційні коди, не проведено розрахунок заборгованості за договором кредиту (станом на день смерті Позичальника), не додано доказів, що позивач намагався встановити коло правонаступників, звертався в нотаріальну контору з метою встановлення осіб хто прийняв спадщину.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 березня 2015 року по справі №308/837/15-ц позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - повернуто позивачці

Встановлені статтею 1281 ЦК України строки це строки у межах яких кредитор здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право, а не є строком позовної давності.

Таким чином, як підтверджено письмовими доказами спадкової справи, ТОВ «Кей-Колект» був належним чином обізнаний про факт смерті як позичальника – ОСОБА_3 так і іпотекодавця – ОСОБА_4 , з претензіями про пред`явлення вимог звернувся поза межами строків передбаченими приписами ст.ст. 1281,1282 ЦК України, та не припинив нарахування платежів як після ухвалення судового рішення як і після смерті позичальника.

Враховуючи зазначене, новий кредитор – ТОВ «Кей-Колект» в розумінні ч. 2, 3, ст. 1281 ЦК України пропустив строк пред`явлення вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, що згідно з частиною четвертою цієї статті позбавляє його права вимоги до них.

Згідно п. 32 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин» з урахуванням положення статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право, а не є строком позовної давності, (правова позиція ВСУ у рішенні від 08.04.2015 року по справі № 6-33 цс15).

У відповідності до п. 1 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини.

Приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України «Про іпотеку» регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов`язаннях, забезпечених іпотекою.

За змістом цих приписів: 1) у разі переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування право іпотеки є чинним для спадкоємця; 2) спадкоємець, до якого перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця; 3) спадкоємець (фізична особа) не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником такий спадкоємець відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки; 4) спадкоємець зобов`язаний повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про борги останнього; 5) кредитор має пред`явити свою вимогу до спадкоємців протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, незалежно від настання строку вимоги, а якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, то не пізніше одного року від настання строку вимоги; 6) наслідком пропуску кредитором вказаних строків звернення з вимогою до спадкоємців є позбавлення кредитора права вимоги.

Оскільки зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.

Поняття «строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців» не тотожне поняттю «позовна давність». Так, частина четверта статті 1281 ЦК України визначає наслідком пропуску кредитором спадкодавця строків пред`явлення вимог до спадкоємців позбавлення права вимоги такого кредитора, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті. Тоді як згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відтак, визначені статтею 1281 ЦК України строки пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» право застави (зокрема, іпотека) припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Вказана правова позиція відображена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року по справі № 522/407/15-ц провадження №14-53 цс 18.

Таким чином, враховуючи факт обізнаності ТОВ «Кей-Колект» про відкриття спадщини на початку 2013 року, відсутністю протягом шести місяців заявленої вимоги до спадкоємців від дня коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, позбавився права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В частині першій статті 575 Цивільного кодексу України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення правила застави визначені ст. 593 Цивільного кодексу України, а іпотеки, як окремого виду застави також і статтею 17 Закону України "Про іпотеку".

Згідно ч. 1ст. 593 Цивільного кодексу України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Отже змістом пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» право застави (зокрема, іпотека) припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Тобто, стаття 1281 ЦК України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до кредитних зобов`язань, забезпечених іпотекою.

Такі висновки застосування норм матеріального права викладено в постанові Верховного Суду України від 08 квітня 2015 року у справі № 6-33цс15, з яким погодилась Велика Палата Верховного Суду (постанова від 17 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18) та Постанові КЦС ВС від 03 жовтня 2018 по справі №127/20962/15-ц провадження №61-21092св18.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Належними та допустимими доказами встановлено, що первісному кредитору та новому кредитору було відомо про відкриття спадщини з лютого 2013 року (червень 2013 року відповідно) та ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 10.02.2015 року №308/837/15-ц, проте з вимогою до спадкоємців останній не звертався, заходів по виявленню правонаступників спадкоємця не вчинив.

Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК України, недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 3, 17 ЗУ «Про іпотеку» Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється серед іншого у разі визнання іпотечного договору недійсним. Отже, з визнанням недійсним основного зобов`язання визнанню недійсним підлягає правочин який забезпечує його виконання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо зустрічної позовної заяви, суд зазначає наступне.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

У відповідності до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Первісний кредитор ПАТ «УкрСиббанк» звернувся з письмовою претензію про пред`явлення вимог до спадкоємців померлої на адресу Першої Ужгородської державної нотаріальної контори 04 червня 2013 року з пропуском 6-ти місячного строку, тобто в розумінні частини другої і третьої статті 1281 ЦК України вважається таким, що втратив право вимоги.

Окрім зазначених обставин належними письмовими доказами доведено, що у лютому 2015 року будучи обізнаним про смерть іпотекодавця, ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Враховуючи зазначене, новий кредитор – ТОВ «Кей-Колект» в розумінні ч. 2, 3, ст. 1281 ЦК України пропустив строк пред`явлення вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, що згідно з частиною четвертою цієї статті позбавляє його права вимоги до них.

Аналогічна правова позиція закріплена в наступни постановах, Постанова ВП ВС від 13.03.2019 року по справі №520/7281/15-ц, Постанова ВП ВС від 01.04.2020 року по справі №520/13067/17

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням наведеного, доводи представника позивача за зустрічним позовом не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, не підтверджені матеріалами справи та є безпідставними, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Керуючись ст. 55, 124 Конституції України, ст. 35. 36, 37 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 593, 598, 1281,1282 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Первісний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Ужгородська державна нотаріальна контора, про визнання кредитора таким, що втратив право вимоги до спадкоємців за кредитним договором та визнання іпотеки припиненою - задовольнити.

Визнати товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968) такими, що позбавлений права вимоги до спадкоємців ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за кредитним договором №36/96/05-Р від 20.04.2005 року, укладеним між ОСОБА_3 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та договором іпотеки №36/96/05-Р від 20.04.2005 року, укладеними між ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк».

Визнати припиненою іпотеку, згідно договору іпотеки №36/96/05-Р, посвідченого 20 квітня 2005 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Балаж М.В. зареєстрованого в реєстрі за № 1439, за наступними змінами та доповненнями, укладеного між ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ПАТ «Укрсиббанк», код ЄДРПОУ 09807750, правонаступник якого – Товариство з обмеженою відповідальність «Кей-Колект» код ЄДРПОУ 37825968.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» (код ЄДРПОУ 37825968) на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2102 грн.

У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Ужгородської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах - відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічною позовною заявою товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду і набере законної сили в разі неподання такої в установлений строк.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено складено 07 травня 2021 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суд О.В. Лемак