Ухвала суду № 96909293, 12.05.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. №4-с/759/110/21

ун. №759/9655/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року

Святошинський районний суд м.Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участі секретаря Савіцькій Л.Д., без участі сторін, розглянувши в судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 про визнання дій старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Барановського Б.В. протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021р. ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м.Києва із скаргою про визнання дій старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Барановського Б.В. протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування скарги зазначив, що на виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебувало виконавче провадження №48606167 від 02.09.2015р. за виконавчим листом №2/759/4536/13 від 03.02.2014р., виданого Святошинським районним судом м.Києва про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» у розмірі 876 695,03 грн.

У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що на підставі заяви ПАТ «Універсал Банк» від 19.04.2021р. старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Барановським Б.В. прийнято постанову №48606167 від 19.04.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 87 669,50 грн.

ОСОБА_1 вважає постанову старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Барановського Б.В. про стягнення виконавчого збору незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки за виконавчим листом №2/759/4536/13 від 03.02.2014р. ні добровільно, ні в примусовому порядку з боржника на користь стягувача кошти не стягувались.

У судове засідання скаржник не з`явився, надав до суду заяву якою просив розглянути скаргу без його участі, на задоволенні наполягав.

Старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Барановський Б.В. у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву якою просив розглянути скаргу без його участі, просив відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях. Державний виконавець надав до суду належним чином завірену копію виконавчого провадження.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд ухвалив розглядати скаргу у відсутність приватного виконавця.

Розглянувши скаргу, дослідивши скаргу та матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч.3 ст.431 ЦПК України, виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що постановою старшого державного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м.Києві Колодчука С.В. відкрито виконавче провадження №48606167 від 02.09.2015р. на виконання виконавчого листа №2/759/4536/13, виданого Святошинським районним судом м.Києва 03.02.2014р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» у розмірі 876 695,03 грн.

Встановлено, що постановою старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Барановського Б.В. від 19.04.2021р. повернуто виконавчий лист №2/759/4536/13, виданого 03.02.2014р. Святошинським районним судом м.Києва на підставі заяви представника АТ «Універсал Банк» про повернення виконавчого листа до виконання за вх. №10048 від 07.04.2021р.

Як вбачається із належним чином завіреної копії виконавчого провадження, старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Барановським Б.В. від 19.04.2021р. у виконавчому провадженні №48606167 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 87669,50 грн. та постанову від 19.04.2021р. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн. з ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Частина 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язує державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Так, як визначено у ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв`язку, суд приходить до висновку, що постанова була постановлена відповідно до вимог Закону, а оскаржувані дії вчинялись в межах повноважень державного виконавця і права скаржника не було порушено, тому у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання дій старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Барановського Б.В. протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 12.05.2021р.

Суддя Н.О. Горбенко