Рішення № 96905898, 31.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.03.2021Справа № 910/12048/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСІС ТРЕЙД" (пров.Руслана Лужевського, буд.14, корпус 3Б, оф. 9, м.Київ,03039, код ЄДРПОУ 41658042)

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ,03680, код ЄДРПОУ 40075815) "Філія "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" (вул. Федорова, буд.32, м.Київ,03150, код ЄДРПОУ 40123465)

про стягнення 3 862 181,20 грн,

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКСІС ТРЕЙД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" Філія "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" про стягнення 3 862 181,20 грн у порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг № 00221/ЦТЛ-2018 від 19.02.2018 року, що спричинило, в свою чергу, неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань за рядом укладених ним договорів поставки та надання послуг з третіми особами, що, як наслідок, призвело до додаткових матеріальних витрат позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСІС ТРЕЙД" без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

У встановлений строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального провадження, підготовче засідання призначено на 17.09.2020.

17.09.2020 до відділу діловодства суду представником відповідача подано заяву про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 17.09.2020 судом постановлена ухвала, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження відповідачу процесуального строку на подання відзиву на 15 днів.

У підготовчому засіданні 17.09.2020 судом оголошено перерву до 28.10.2020.

20.10.2020 до відділу діловодства суду надійшов від Акціонерного товариства "Українська залізниця" "Філія "Центр транспортної логістики" АТ "Укрзалізниця" надійшов відзив, де зазначено, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки розрахунок позивача строків доставки вантажу не відповідає методології, визначеною ст. 24 УМВС, перевізник може нести відповідальність виключно із договору перевезення, в порядку і межах, встановлених цією угодою, позивачем не дотримано вимоги статей 46 та 47 УМВС щодо пред`явлення претензії та не дотримано двомісячного строку з дня видачі вантажу отримувачу для пред`явлення позову, позивачем на підтвердження понесених ним збитків надано недостовірні докази.

28.10.2020 через відділ діловодства суду представник відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності, у якій просив у справі застосувати наслідки спливу строку позовної давності до позовних вимог оскільки позивач не звернувся до відповідача з претензією в терміни, передбачені ст. 47 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), також позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності, визначеного в УМВС.

28.10.2020 через відділ діловодства представником позивача подано клопотання про виправлення описок в позовній заяві, а саме щодо статті УМВС, за якою здійснюється обчислення термінів доставки вантажів, та зазначено, що подання клопотання не є зміною підстав або предмету позову.

У підготовчому засіданні 28.10.2020 судом постановлена ухвала, яка занесена до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

У підготовчому засіданні 28.10.2020 судом оголошено перерву до 25.11.2020.

10.11.2020 до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСІС ТРЕЙД" надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що позивачем допущено технічну описку, та вказана обставина не призвела до невірного розрахунку сум, позивач не стягує з відповідача неустойку в порядку, визначеному УМВС, а вимагає сплатити збитки в порядку регресу, позивачем підтверджено належними та допустимими доказами оплату штрафних санкцій на користь DENCE TRADING LIMITED та TENGIZCHEVROIL.

10.11.2020 до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСІС ТРЕЙД" надійшла заява, у якій позивач просив суд змінити підстави позовних вимог, а саме посилання на статті замість редакції, що втратила чинність на статті діючої редакції УМВС.

Підготовче засідання, призначене на 25.11.2020 не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н. І. на лікарняному.

04.12.2020 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСІС ТРЕЙД" подано заперечення щодо заяви про застосування строків позовної давності, у якій позивач вказує, зокрема, що ним були заявлені вимоги стягнення матеріальної шкоди, а не відшкодування у вигляді неустойки, що відповідно регулюється нормами ЦК та ГК України, а не ст. 45 УМВС, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні заяви позивача про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 підготовче засідання призначено на 24.12.2020.

У підготовчому заданні 24.12.2020 судом оголошено перерву до 20.01.2021.

16.01.2021 до відділу діловодства суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, де відповідач зазначає, що позивачем невірно застосований розрахунок строків доставки вантажу, оскільки строк доставки вантажу за накладними здійснюється сумарно всього кілометражу по всім країнам, виходячи з норм 1 доба на кожні розпочаті 200 км + доба (на операції, пов`язані з відправленням вантажу), посилання позивача на відсутність в УМВС відповідних положень щодо відповідальності перевізника за прострочення доставки вантажу, у зв`язку з чим застосовується національне законодавство, не відповідають дійсності, також у затримці перевезення вантажу відсутня вина відповідача, частиною накладних не підтверджується, що поставка товару здійснювалася за договором, укладеним між позивачем та DENCE TRADING LIMITED, позивачем не дотримано обов`язкового порядку досудового врегулювання спору.

16.01.2021 до відділу діловодства суду від відповідача надійшла заява про залишення позову в частині стягнення з АТ «Укрзалізниця» 3 387 958, 00 грн без розгляду.

У підготовчому засіданні 20.01.2021 судом оголошено перерву до 11.02.2021.

У підготовчому засіданні 11.02.2021 судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відмову у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/12048/20 до розгляду по суті на 17.03.2021.

У судовому засіданні 17.03.2021 судом оголошено перерву розгляду справи по суті на 31.03.2021.

У судовому засіданні 31.03.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу представники відповідача проти задоволення позову заперечили, просили відмовити.

У судовому засіданні 31.03.2021 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АКСІС ТРЕЙД» (надалі - замовник, позивач) та Акціонерним товариством «Укрзалізниця» (Філія «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця» (далі - перевізник, відповідач) укладено договір про надання послуг № 00221/ЦТЛ-2018 (далі - договір перевезення), відповідно до п. 1.1. якого предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами (пункт 1.3. договору перевезення).

Відповідно до п. 2.2.1. договору замовник має право укладати договори на власний розсуд із підприємствами, які зацікавлені в перевезеннях вантажів, та виступати платником послуг з перевезення вантажу, користування вагонами та інших послуг, передбачених цим договором.

Сторони несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно зі Статутом залізниць України (п. 5.1. договору перевезення).

Усі спірні питання з виконання умов цього договору вирішуються шляхом переговорів, а у разі недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку (п. 7.1. договору перевезення).

Згідно п. 12.1. Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ» або вчинення замовником будь-якої дії на виконання договору і діє до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.

07.05.2018 між позивачем (далі - покупець) та DENCE TRADING LIMITED (далі - продавець) укладено договір №18-05-07, (далі - договір №18-05-07) за умовами пункту 1.1. якого продавець продасть, а покупець придбаває відповідно до цього контракту, в травні 2018 року Суміш пропан-бутану, згідно паспорта якості заводу, в кількості 700 мт +/- 10%, іменований надалі "Товар", на умовах СРТ Соловей.

Ціна товару, що поставляється за цим договором, розуміється як ціна на умовах СРТ Соловей. Ціна встановлюється в доларах США (пункт 3.1. договору №18-05-07).

Остаточна ціна розраховується наступним чином: Середнє з середніх значень котирувань, що публікуються в Argus International LPG під заголовком "DAF Ukraine propane-butane mix" за календарний тиждень відвантаження з заводу, плюс 25 доларів США за 1 Період відвантаження: травень 2018 (пункт 3.3. договору №18-05-07).

За умовами п. 5.4 - 5.5 договору датою відвантаження вважається дата штемпеля станції відправлення на залізничних накладних. Датою поставки товару є дата штемпеля станції пограничного переходу (Росія-Україна).

Відповідно до умов п. 6.2.2. договору №18-05-07 покупець зобов`язаний забезпечити повернення порожніх вагоноцистерн на станцію пограничного переходу (Росія-Україна) протягом 7 календарних днів з дати прибуття навантажених вагоноцистерн на станцію переходу (Росія/Україна) для станції призначення Привільне (код 459309).

Згідно з п. 7.1. - 7.2. договору №18-05-07 сторони зобов`язуються належним чином виконувати свої зобов`язання за цим договором. За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки тільки в розмірі реального збитку, підтвердженого документально.

За умовами додатку №2 до договору №18-05-07 від 07.05.2018 в разі якщо період часу між прибуттям навантажених цистерн на станцію переходу (Росія / Україна) і поверненням порожніх цистерн з кінцевого пункту призначення на станцію переходу (Росія / Україна) перевищить терміни, зазначені в п. 6.2.2. цього договору, Покупець зобов`язується оплатити продавцю штраф в розмірі: 60.00 (шістдесят) євро на добу за кожну неповернуту вагоноцистерну.

З метою перевезення придбаного скрапленого нафтового газу за договором №18-05-07, Товариство з обмеженою відповідальністю "АКСІС ТРЕЙД" на підставі договору №00221/ЦТЛ-2018 від 19.02.2018 замовило у Акціонерного товариства «Українська залізниця» перевезення вагоноцистерн (газ скраплений нафтовий) за накладними № 0190702, 0190703, 0190892, 0190893, 0190896, 0190897, 0190894, 0190895 (загальна кількість цистерн-28) зі станції пограничного переходу Тополі до станції призначення Привільне із зобов`язанням повернути порожні вагони на накладними № 45947124, 45947165, 46430799, 45978350, 45978426, 46081840, 46441382, 464441408 (загальна кількість цистерн - 28) зі станції Привільне до станції Тополі.

За твердженнями позивача, з огляду на відстань між станцією прикордонного переходу та станцією призначення 506 км відповідно до положень УМВС перевезення вантажу по маршруту не повинно було перевищувати 3 доби, оскільки у відповідності до § 1 статті 14 УМВС термін доставки вантажів малої швидкості визначається на весь шлях прямування вантажу виходячи з таких норм: термін на перевезення вантажу повагонної контейнерної відправки або у великовантажному контейнері на кожні початі 200 тарифних кілометрів в межах кожної залізниці, яка бере участь у перевезенні - 1 доба та термін на відправлення - 1 доба. Перебіг терміну доставки вантажу починається з 00 год 00 зв дня, наступного за днем, в якій вантаж і накладна прийняті до перевезення.

За розрахунком позивача перевезення відбулося зі значним перевищенням - загалом 242 дні: 142 дні за цистернами з вантажем та 100 днів за порожніми цистернами.

Таким чином, сума штрафних санкцій з боку компанії «DENSE TRADING LIMITED», заявлена в її претензії до позивача як покупця за цими накладними, склала 14520 євро. Відповідно до курсу міжбанку (https://minfin.com.ua/currency/mb/) на дату сплати штрафних санкцій (04.08.2020.) (п/д №76 від 11.12.2018) сума сплаченого позивачем штрафу становить 474 223,20 грн.

Також, 01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКСІС ТРЕЙД" та Товариством з обмеженою відповідальністю «TENGIZCHEVROIL» укладено договір купівлі-продажу №ОК163147 (далі - договір №ОК163147) на наступних умовах: дата вступу в силу цього договору визначена у вступному параграфі цього договору, датою закінчення дії цього договору є 31.12.2019 (пункти 1-2 договору №ОК163147).

Цей договір може бути продовжений у разі наявності продукції, а також якщо сторони досягнуть домовленості за умовами продажу на подовжений період (пункт 3 договору №ОК163147).

Продукція, що поставляється за цим договором являє собою пропан і бутан (пункт 4 договору №ОК163147).

Згідно з пунктом 5 договору №ОК163147 пунктом поставки для всієї продукції є пункт, в якому продавець передає продукцію початкового перевізнику покупця, а саме: пунктом доставки є DAF ж-д станція Соловей/Тополі (439701) на кордоні Росії і України для наступних транспортувань на схвалені термінали (Газонаповнювальні станції) на ж-д Привільне (459309) та Бородянка (321809). ЗВГ для продажу / поширення на території України. Покупець платить за залізничні перевезення з Пункту поставки до вищезазначених термінів розвантаження.

Відповідно до п. 5.1. договору №ОК163147 покупцеві необхідно повернути порожні вагони по кожній відправці протягом періоду розвантаження в наступне місце розташування: ж- д. ст. Соловей (пункт поставки).

У відповідності до п. 6 договору №ОК163147 покупець несе відповідальність за всі штрафи та збори, спричинені будь-яким запізнілим повідомленням продавця покупцем про будь-які зміни в пунктах призначення, а також за будь-яке невиконання покупцем заявок і планів по залізничних перевезеннях.

Період розвантаження починається з дати поставки, включаючи її, і триває протягом десяти (10) днів для залізничних вагон-цистерн в Привільне, протягом дванадцяти (12) днів для залізничних вагон-цистерн в Бородянку (пункт 8 договору №ОК163147).

Умовами пункту 9 договору №ОК163147 погоджено, що плата за простій становить $ 26 (двадцять шість доларів США) за залізничний вагон-цистерну на добу, яка застосовується в разі затримки повернення порожніх залізничних вагонів-цистерн в пункті поставки. Продавець зберігає за собою право визначати, чи повинна виплачуватися, повністю або частково, Плата за простій.

Договір діє до 31.12.2019 (п.2),якщо тільки його не буде розірвано за умовами пп.7.1-7.3 достроково.

Позивач в межах договору перевезення замовив перевезення імпортованого ним скрапленого газу, відповідно до укладеного ним договору купівлі-продажу продукції №ОК163147 від 01.01.2019 за накладними 0969545, 0969544, 0969696, 0969695, 0969878, 0969879, 0970056, 0970057, 0970219, 0970220, 0970220, 0970229, 0970230, 0970521, 0970522, 0970929, 0970930, 0970955, 0970956, 0970996, 0970997, 0971128, 0971127, 0971151, 0971152, 0971559, 0971558, 0971593, 0971594, 0971638, 0971637, 0830144, 0830143, 0830187, 0830188, 0830311, 0830586, 0830582, 0830592, 0830591, 0830639, 0830629, 0831070, 0831071, 0831092, 0831097, 0831243, 0831242, 0830794, 0830793, 0830999, 0830991, 0831413, 0831410, 0831443, 0831437, 0831649, 0831650, 0832575, 0832570, 0832587, 0832595, 0832826, 0832825, 0833004, 0833007, 0833033, 0833024, 0833084, 0832447, 0832448, 0832460, 0832459, 0833321, 0833326, 0833350, 0833421, 0833435, 0833447, 0833446, 0833612, 0833613, 0833634, 0833638, 0833723, 0833724, 08333743, 0833747, 0833761, 0833766, 0833785, 0833786, 0974607, 0974603, 0974631, 0974632, 0974641.

Загальна кількість цистерн, що надійшли з пограничного переходу Соловей (439701)/Тополі кордон РФ/Україна на станцію Привільне (код 459309) та зі станції привільне до станції переходу соловей склала 485 одиниць.

За розрахунком позивача перевезення відбулося зі значним перевищенням - загалом складає 4698 календарні дні.

З матеріалів справи вбачається, що сума штрафних санкцій, сплачена позивачем за інвойсами, виставленими «TENGIZCHEVROIL», згідно платіжних доручень №130 від 28.10.2019; 131 від 06.11.2019; №132 від 12.12.2019 становить 96 304, 00 доларів США.

Також, позивачем зазначено, що ним отримано акт №4 до контракту №ОК16317 від 01.01.2019 щодо компенсації наднормованого обороту цитсерн по території України внаслідок порушення строків доставки вагонів з боку відповідача на загалну суму 28626, 00 доларів США, та вказана сума буде сплачена позивачем пізніше.

З огляду на викладене, позивач в цій частині заявляє до відшкодуваня збитки у розмірі 122148, 00 доларів США, що станом на 04.08.2020 по курсу міжбанку становить: 3 387 958, 00 грн.

Позивач зазначає, що матеріальна шкода була завдана йому з вини відповідача у результаті недотримання останнім термінів доставки вантажів, визначених в Угоді про міжнародне залізничне вантажне сполучення, а також, що відповідач не повідомляв про причини перевищення строків доставки вантажу, не вказав в накладних причини затримок, що дають право на продовження строків перевезення.

Відповідач же заперечує проти заявлених позовних вимог, оскільки перевізник може нести відповідальність виключно із договору перевезення, в порядку і межах, встановлених цією угодою, при цьому позивачем не дотримано вимоги статей 46 та 47 УМВС щодо пред`явлення претензії та не дотримано двомісячного строку з дня видачі вантажу отримувачу для пред`явлення позову, позивачем не надано достовірних доказів на підтвердження понесених ним збитків, також наведений позивачем розрахунок строків доставки вантажу не відповідає методології, визначеною ст. 24 УМВС.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Відповідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статею 923 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі прострочення доставки вантажу перевізник зобов`язаний відшкодувати другій стороні збитки, завдані порушенням строку перевезення, якщо інші форми відповідальності не встановлені договором, транспортними кодексами (статутами).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Так, на підтвердження факту понесених збитків у вигляді сплати штрафних санкцій за договором №18-05-07 від 07.05.2018 та на виконання вимог претензії №08/10-18/1 від 10.10.2018 позивачем надано копію платіжного доручення №76 від 11.12.2018 з наступними реквізитами: платник: ТОВ "АКСІС ТРЕЙД" (LLC AXIS TRADE). Місцезнаходження/адреса: 03039, м. Київ, провулок Руслана Лужевського, буд. 14, корп. 3Б, офіс 9 (UKRAINE, 03039, Kiev, Ruslana Luzhevsky lane 14, building 3B, office 9). Ідентифікаційний код/номер платника: 41658042. Бенефеціар: Найменування: DENCE TRADING LIMITED Місцезнаходження: HONG KONG, Wan Chai, Unit F, 11/F, CNT Tower , 338 Hennesy Road, Wan Chai, Hong Kong IBAN бенефіціара: TR280001001525869869595002. Призначення платежу: Penalty for exceeding the period of use of railway tanks in accordance with the Contr 18-05-07 dd 07/05/18 add 03/08/18 par 6.2.3. банк бенефіціара: SWIFT-код (BIC code) банку бенефіціара: TCZBTR2A найменування: TURKIYE CUMHURIYETI ZIRAAT BANKASI A.S. місцезнаходження: TURKEY, ANKARA, 06107, ANAFARTALAR MH. ATATURK BLV. 8.

В той же час, у розділі 15 «Юридичні особи та банківські реквізити сторін» договору №18-05-07, з урахуванням внесених додатковою угодою №3 змін, зазначено: "ПРОДАВЕЦЬ: DENSE TRADING LIMITED Регистрационный номер компани: 2483384 Юридический адрес: Блок F, 11/F, СиЭнТи Тауэр, 338 Хеннеси Роуд, Ван Чаи, Гонконг Банк получателя: Ziraat Bankasi Адрес банка: Turkie, 1525-Atakoy 1, Kisim, Istanbul SWIFT: TCZBTR2A".

Будь-яких інших доказів щодо змін банківських реквізитів по договору №18-05-07 матеріали справи не містять, в тому числі і претензія, заявлена DENSE TRADING LIMITED.

При цьому, у претензії №08/10-18/1 від 10.10.2018 наведена вимога щодо сплати штрафних санкцій внаслідок незабезпечення своєчасного поставлення партії вагоноцистерн на станцію переходу Соловей-експ (код 439701) за накладними за накладними № 0190702, 0190703, 0190892, 0190893, 0190896, 0190897, 0190894, 0190895.

Однак, матеріали справи містять копії накладних № 0190702, 0190703, 0190892, 0190893, 0190896, 0190897, 0190894, 0190895, у яких вантажовідправником в графі 1 зазначено «ТОО «Парк хранения сжиженного нефтяного газа. г. Атірау, промзона в районе АНПЗ №12548. Республика Казахстан».

Крім того, пунктом 3.3. договору №18-05-07 встановлено період відвантаження: травень 2018 року, разом з тим залізничні перевезення згідно наданих позивачем накладних здійснені у липні-серпні 2018 року.

Суд не приймає до уваги твердження позивача, що ресурс, придбаний згідно Додаткової угоди №1 від 02.07.2018, оскільки матеріали справи не містять примірнику додаткової №1 від 02.07.2018 ні в оригіналі, ні у належним чином засвідченій копії.

Відтак, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту понесення ним збитків у розмірі 474 223, 20 грн внаслідок прострочення відповідачем перевезень згідно накладних №0190702, 0190703, 0190892, 0190893, 0190896, 0190897, 0190894, 0190895, як і не доведено взаємозв`язку вини Акціонерного товариства «Українська залізниця» із можливістю настання наслідків для позивача у вигляді понесення збитків.

Щодо позовних вимог в іншій частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 3 387 958, 00 грн суд зазначає наступне.

На підтвердження понесення збитків в цій чатині позовних вимог позивачем надано виставлені з боку "TENGIZCHEVROIL" інвойси щодо сплати по договору №ОК163147 від 01.01.2019 за затримку повернень за загальний період з січня по липень 2019 року а також платіжні доручення №130 від 28.10.2019 на суму 44 382, 00 доларів США, №131 від 06.11.2019 на суму 29 536, 00 доларів США, №132 від 12.12.2019 на суму 22 386, 00 доларів США, а всього на суму 96 304, 00 доларів США.

В обґрунтування вини відповідача позивач зазначає, що Акціонерне товариство «Українська залізниця» порушило строки перевезення за накладними: 0969545, 0969544, 0969696, 0969695, 0969878, 0969879, 0970056, 0970057, 0970219, 0970220, 0970220, 0970229, 0970230, 0970521, 0970522, 0970929, 0970930, 0970955, 0970956, 0970996, 0970997, 0971128, 0971127, 0971151, 0971152, 0971559, 0971558, 0971593, 0971594, 0971638, 0971637, 0830144, 0830143, 0830187, 0830188, 0830311, 0830586, 0830582, 0830592, 0830591, 0830639, 0830629, 0831070, 0831071, 0831092, 0831097, 0831243, 0831242, 0830794, 0830793, 0830999, 0830991, 0831413, 0831410, 0831443, 0831437, 0831649, 0831650, 0832575, 0832570, 0832587, 0832595, 0832826, 0832825, 0833004, 0833007, 0833033, 0833024, 0833084, 0832447, 0832448, 0832460, 0832459, 0833321, 0833326, 0833350, 0833421, 0833435, 0833447, 0833446, 0833612, 0833613, 0833634, 0833638, 0833723, 0833724, 08333743, 0833747, 0833761, 0833766, 0833785, 0833786, 0974607, 0974603, 0974631, 0974632 та 0974641, а саме від станції переходу (РФ/Україна) для станції призначення Привільне (459309) з перевищенням при транспортуванні у загальній кількості 2444 доби та повернення порожніх вагоноцистерн зі станції Привільне (459309) на станцію прикордонного переходу (РФ/Україна) з перевищенням при транспортуванні у загальній кількості 2254 доби.

При цьому, матеріали справи містять лише копії накладних із вказаними номерами, відповідно до яких пунктом/станцією призначення є: Привільне, Придніпровська залізниця та завантаженими вагоноцистернами.

В той час як умовами договору №ОК163147 передбачена відповідальність позивача за повернення покупцеві порожніх вагоноцистерн по кожній відправці протягом періоду розвантаження в наступне місце розташування: ж- д. ст. Соловей (пункт поставки).

Пунктом 5.1. договору перевезення погоджено, що сторони несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно зі Статутом залізниць України (п. 5.1. договору перевезення).

Відповідно до п. 4 статуту залізниць 4. перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Пряме міжнародне залізничне сполучення для перевезень вантажів по залізницях регулюється Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС).

Згідно зі статею 3 УМВС ця Угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні. Перевезення вантажів в прямому міжнародному залізничному сполученні виробляються між станціями, які відкриті для виконання вантажних операцій відповідно до національного законодавства Сторін цієї Угоди, а в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні - за участю водного ділянки шляху, оголошеного Сторонами для таких перевезень.

За змістом § 1 ст 14 УМВС відповідно до договору перевезення перевізник зобов`язується за плату перевезти ввірений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, узгодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу.

Відповідно до ст. 24 УМВС якщо відправником і перевізником не погоджене інше, термін доставки визначається на весь шлях прямування вантажу і не повинен перевищувати терміну, обчисленого виходячи з норм, які містяться у цій статті. Термін доставки вантажу визначається виходячи з таких норм: - для контейнерів - 1 добу на кожну почату 150 км; - для інших відправок - 1 добу на кожну почату 200 км. Для вантажів, що вимагають обмеження швидкості за своїми технічними характеристиками, негабаритних і наступних в спеціальних поїздах з окремим локомотивом, терміни доставки встановлюються перевізником. Для вантажів, що перевозяться в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні, термін доставки на водному ділянці шляху встановлює перевізник, який здійснює перевезення на даній ділянці шляху. Термін доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов`язані з відправленням вантажу. Термін доставки вантажу збільшується на 2 доби: - на кожну перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії; - на кожну перестановку вагонів, вантажу на своїх осях на візки іншої ширини колії; - при перевезенні вантажу в прямому міжнародному залізнично-поромному сполученні. Термін доставки вантажу продовжується на весь час затримки під час перевезення з причин, не залежних від перевізника. Перебіг терміну доставки вантажу починається з 0.00 годин дня, наступного за днем ??укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі одержувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповну добу вважають за повні. В разі поділу вантажу в процесі перевезення термін доставки обчислюється з тієї частини вантажу, яка прибула за накладною. Термін доставки вважається виконаним, якщо вантаж прибув на станцію призначення до закінчення терміну доставки і перевізник повідомляє одержувача про прибуття вантажу і можливості передачі вантажу в розпорядження одержувача. Порядок повідомлення одержувача визначається національним законодавством, чинним в місці видачі вантажу.

Статтею 37 УМВС передбачено, що перевізник несе відповідальність перед відправником або отримувачем, що витікає виключно з договору перевезення, у порядку та межах, встановлених цією Угодою (§1). Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження (псування) вантажу з моменту приймання вантажу до перевезення до моменту його видачі Обставини, які є підставою для виникнення відповідальності за втрату, нестачу, пошкодження (псування) вантажу, засвідчуються комерційним актом (§2), Перевізник несе відповідальність за перевищення терміну доставки вантажу (§ 3).

При цьому, згідно з положеннями ст. 39 УМВС перевізник звільняється від відповідальності за перевищення терміну доставки вантажу, якщо це перевищення було спричинено: 1) Обставинами, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; 2) Провиною відправника або отримувача або в результаті їхніх вимог, в силу яких не можна покласти провину на перевізника; 3) Невиконанням або неналежним виконанням митних або інших адміністративних формальностей відправником, отримувачем або уповноваженою ними особою (§6).

У відповідності до ст. 45 УМВС якщо перевізником не було дотримано термін доставки вантажу, обрахований у відповідності до статті 24 «Термін доставки вантажу», перевізник сплачує відшкодування за перевищення терміну доставки у формі неустойки (§1). Розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, що розраховується як відношення перевищення терміну доставки (у добах) до загального терміну доставки, а саме: 6% провізної плати при перевищені терміну доставки не вище одної десятої загального терміну доставки; 18% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше одної десятої, але не вище трьох десятих загального терміну доставки. 30% провізної плати при перевищені терміну достаки більше трьох десятих загального терміну доставки (§ 2).

Нормами ст. 46 УМВС передбачено що право направлення претензії до перевізника належить відправнику та отримувачу (§ 1). Претензія направляється у письмовій формі з відповідним обґрунтуванням і вказуванням суми відшкодування Претензія пред`являється: - Отримувачем - до перевізника, що видає вантаж. (§ 2). Претензія направляється за кожним відправленням окремо, за виключенням: 1) Претензії про повернення переборів провізних платежів. Така претензія може направлятися за декількома відправленнями; 2) Випадків, коли за декількома відправленнями складається один комерційний акт. У таких випадках претензія направляється на всі відправлення, вказані у комерційному акті (§ 3). Претендатель зобов`язаний додати до претензії документи, що обґрунтовують претензію, вказані в Правилах перевезення вантажів Накладна та комерційний акт додаються в оригіналах (§ 5).

У всіх випадках, на які розповсюджується дія цієї Угоди, будь-яка претензія може бути направлена перевізнику лише на умовах приписів цієї Угоди. Це положення стосується будь-яких претензій до працівників та інших осіб, за яких перевізник несе відповідальність згідно з приписами статті 38 «Особи, за дії яких відповідають сторони договору перевезення» (§ 9).

Відповідно до ст. 47 УМВС позов до перевізника на підставі цієї угоди направляється: Позов може бути направлений тільки після направлення відповідної претензії і тільки до того перевізника, якому була направлена претензія (§ 1). Право направлення претензії та позову виникає: про відшкодування за нестачу, пошкодження (псування) вантажу, а також за перевищення терміну доставки - з дня видачі вантажу отримувачу (§ 2).

З аналізу наведених норм вбачається, що відповідач, як перевізник, несе відповідальність за перевищення терміну доставки вантажу, встановленому ст. 24 УМВС, виключно з договору перевезення, у порядку та межах, встановлених УМВС у формі неустойки у розмірі, визначеному ст. 45 УМВС, та тільки після направлення відповідної претензії і тільки до того перевізника.

Як зазначалося раніше, предметом розгляду даної справи в частині стягнення з відповідача 3 387 958, 00 грн є відшкодування збитків, що були понесені позивачем у вигляді сплати штрафних санкцій на користь «TENGIZCHEVROIL» за договором №ОК163147 від 01.01.2019 за порушення строків повернення ним порожніх вагоноцистерн.

Позивач, при цьому, посилається на порушення відповідачем термінів перевезення вантажів, встановлених Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення, що призвело до перевищення строків перебування вагоноцистерн в Україні.

Однак, в даному випадку, сам лише факт порушення відповідачем термінів перевезення вантажів, встановлених Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення, не підтверджує, що понесені позивачем збитки сталися саме з вини відповідача, оскільки строк доставки вантажу за накладними здійснюється сумарно всього кілометражу по всім країнам, виходячи з норм 1 доба на кожні розпочаті 200 км + доба (на операції, пов`язані з відправленням вантажу).

Перебіг строку доставки вантажу розпочинається з 0.00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення - накладної, оформленої на станції Тендик Республіки Казахстан а не з дати прийняття до перевезення вантажу відповідачем.

Судом також враховано, що інвойси, за якими позивачем сплачено штрафні санкції на користь «TENGIZCHEVROIL», не містять зазначення конкретних номерів залізничних накладних та вагонів, їх кількості тощо, а лише періоди прострочення повернення вагонів та зазначення плати за простій.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що понесені ним збитки у розмірі 3 387 958, 00 грн сталися внаслідок вини відповідача.

При цьому, відповідальність у вигляді неустойки, передбачена Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення, не є предметом розгляду даної справи, та може бути застосована до відповідача при дотриманні умов вказаної угоди, зокрема попереднього звернення з претензією у порядку ст. 46, 47 УМВС.

Також, відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності до вимог позивача.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

У відповідності до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Однак, суд відзначає, що положення Глави 19 Цивільного кодексу України, які регулюють позовну давність, застосовуються лише тоді, коли буде доведено існування порушеного права чи інтересу, а в даному випадку судом не встановлено наявності порушеного права позивача, що підлягає судовому захисту в межах даної справи.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про обов`язок відповідача відшкодувати заявлені до стягнення збитки.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АКСІС ТРЕЙД" задоволенню не підлягають.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

У зв`язку з перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці підписання повного тексту здійснюється після виходу судді з відпустки.

Повний текст рішення складено та підписано 13.05.2021

Суддя Н.І. Ягічева