Рішення № 96905842, 27.04.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/12/21

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А. , секретар судового засідання Попович Л. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватне підприємство "Каретний двір", вул. Фабрична, буд. 5, корп. А,м. Калуш,Калуський район, Івано-Франківська область,77300

представник позивача: адвокат Долинка О.А., м.Калуш проспект Л.Українки, 1/293, 77304

до відповідача: Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" вул. Грушевського, буд. 1 Д,м. Київ,01001

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Боднар Ірину Михайлівну, ( м.Дніпро, вул.Центральна, 6/9, 49000);

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

Представники сторін:

від позивача: Долинка О.А., ордер від 15.02.2021, адвокат

від відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ:

31.12.2020року Приватне підприємство "Каретний двір" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню виконавчого напису від16.10.2018 зареєстрований в реєстрі за №1647 вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 909/12 /21 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Боднар Ірину Михайлівну, (м.Дніпро, вул.Центральна, 6/9, 49000); призначено підготовче засідання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при вчиненні виконавчого напису були порушені вимоги щодо безспірності розміру заборгованості, надання всіх необхідних документів нотаріусу та порушенням ст.88 ЗУ "Про нотаріат" щодо строку вчинення напису.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.02.2021 судом призначено розгляд справи по суті на 23.03.2021.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач адресував суду відзив на позов ( вх. 1770/21 від 04.02.2021), у якому проти позову заперечив та зазначив, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено відповідно до норм законодавства України, а банком були подані всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису.

У судове засідання 27.04.2021 представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки відповідно до інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" та повідомлення про вручення поштового відправлення, щодо направлена відповідачу ухвала Господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.21, одержана останнім 30.03.21.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

27.04.2021 судом прийнято рішення, оголошено його вступну та резолютивну частину.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

25 березня 2020 року Калуським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) постановою про відкриття виконавчого провадження розпочате примусове виконання виконавчого напису, вчиненого 16.10.2018 року Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною і зареєстрованим в реєстрі за №1647.

Цим виконавчим написом нотаріус задовольнив вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" в сумі 3 525 741,97 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку (кадастровий номер 2610400000:09:002:0007), яка знаходиться по вулиці Банянській в місті Калуш Івано-Франківської області і належить на праві власності Приватному підприємству "Каретний Двір" яке є майновим поручителем ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) за його кредитними зобов`язаннями перед Відповідачем за Кредитним Договором №ГОК-КС-010 від 23.05.2008 року.

23 травня 2008 року між Відповідачем і ОСОБА_1 укладений кредитний договір №ГОК-КС-010 (надалі - Кредитний договір).

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором Позивач передав Відповідачу в іпотеку другої черги нерухоме майно - земельну ділянку (кадастровий номер 2610400000:09:002:0007), яка знаходиться по АДРЕСА_2 і належить на праві власності Позивачу, про що сторонами 23.05.2008 року укладений Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Калуського міського нотаріального округу Тихан О.М. і зареєстрованим в реєстрі за №3476.

16 жовтня 2018 року Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинений виконавчий напис і зареєстрований в реєстрі за №1647, відповідно до якого нею запропоновано звернути стягнення на вказану земельну ділянку в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Відповідачем загальною сумою 3 522 241,97 грн., яка складається з: 350 000,00 грн. заборгованості за кредитом; 1 460 877,65 грн. заборгованості за відсотками; 86 716,00 грн. заборгованості по комісії; 1 456 446,32 грн. заборгованості по пені; 500,00 грн. штрафу (фіксована частина); 167 702,00 грн. штрафу (відсоток від суми заборгованості)

Згідно з пунктом А.З. Кредитного договору термін повернення кредиту встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток №1 до договору). Відповідно до цього графіку погашення кредиту позичальником мало бути здійснене до 22.05.2013 року.

Пунктом 6.1. Кредитного договору обумовлено, що він діє до повного виконання зобов`язань сторонами за даним договором.

З оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що він вчинений нотаріусом на окремому бланку і разом з ним прошнуровано і скріплено печаткою 16 (шістнадцять) аркушів. Ці прошиті і скріплені печаткою нотаріуса 16 аркушів складають з Договору іпотеки, Кредитного договору і Додатку №1 до кредитного договору.

Строк, за який провадиться стягнення : період з 23.05.2008 року по 10.08.2018 року.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач, зокрема, вказує на те, що виконавчий напис було вчинено за відсутності належних документів, у період поза межами строку давності, було відсутнє повідомлення про вручення поштового відправлення (вимоги) позивачем.

За таких обставин позивач просить суд визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом нотаріусом Дніпровського 16.10.2018 зареєстрований в реєстрі за №1647, таким, що не підлягає виконанню.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено відповідно до норм законодавства України, а банком були подані всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, доказів в обгрунтування своєї позиції не надав.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому (частина 2 статті 1050 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 18 цього Кодексу передбачено захист цивільних прав нотаріусом та установлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України "Про нотаріат", за змістом статті 87 якого для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедуру вчинення виконавчого напису врегульовано Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі -Порядок № 296/5). Так, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява (підпункт 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5), а нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1996 № 1172, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (стаття 88 Закону України "Про нотаріат", підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Згідно з підпунктом 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5 при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку № 1172, а якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус має право витребувати їх у стягувача, а якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в цьому Переліку, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи (підпункт 2.2 пункту 2 та підпункт 3.6 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5).

Отже, суд дійшов висновку, що виконавчий напис має вчинятися приватним нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.

Вказане узгоджується з позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.12.2018 у справі № 910/35/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 320/8269/15-ц наголосила, що сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17). Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення зазначеної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Як зазначалось вище, обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що оспорюваний ним виконавчий напис вчинено нотаріусом незаконно: із порушенням 3-річного строку, встановленого ст.88 ЗУ «Про нотаріат», оскільки стягнення за виконавчим написом здійснюється за період 23.05.2008року по 10.08.2018року; тобто з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Також позивач зазначає, що заборгованість не є безспірною, оскільки від відповідача не надходило позивачу жодних письмових вимог (повідомлень) про усунення порушень основного зобов`язання за кредитним договором та відсутні документи , які б підтверджували розрахунок суми пред"явленої заборгованості.

Як вбачається із документів, наданих суду приватним нотаріусом, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку та на підставі яких 13.06.2017 року вчинено виконавчий напис, ПАТ «КБ «Приватбанк» подавалась документи, зокрема кредитний договір та виписка по рахунку боржника станом на 13.06.2017.

Разом з тим, строк з який проводиться стягнення 10 років 2 місяця 18 днів, а саме з 23.05.2008 по 10.08.2018; у той час, як за умовами кредитного договору визначено термін повного погашення кредитної лінії 22.05.2013 включно, тобто право вимоги на повернення цих коштів виникло у банку з 15.05.2011 і станом на день вчинення виконавчого напису минуло більше трирічного строку, тому вчинення цього виконавчого напису приватним нотаріусом відбулось з порушенням статті 88 Закону України "Про нотаріат", підпункти 3.1, 3.2 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку № 296/5.

Вищезазначене свідчить про те, що нотаріусом не дотримано часових обмежень давності заявленої стягувачем заборгованості. (Аналогічної правої позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.18р. по справі №285/2975/16).

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат»). Для вчинення виконавчого напису необхідно здійснити перевірку наявності певних умов, за яких може бути вчинена ця нотаріальна дія.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Необхідно з`ясувати, чи передбачена заборгованість, щодо якої потрібно вчинити виконавчий напис, в Переліку документів.

Відповідно до п. 2 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Як встановлено судом, банк звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. і просив нотаріуса вчинити виконавчий напис.

З оскаржуваного виконавчого напису вбачається, що він вчинений нотаріусом на окремому бланку і разом з ним прошнуровано і скріплено печаткою 16 (шістнадцять) аркушів. Ці прошиті і скріплені печаткою нотаріуса 16 аркушів складають з: Договору іпотеки, Кредитного договору і Додатку №1 до кредитного договору.

Доказів того, що банком було надано приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Боднар І.М. саме оригінал Кредитного договору № LOK-КС-010 від 23 травня 2008 та виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення (на підтвердження факту порушення позивачем зобов`язань за кредитним договором і наявності у відповідача відповідного права вимоги) матеріали справи не містять та відповідачем суду належними та допустимими доказами не доведено.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що стягувачем (банком) не було подано нотаріусу усі передбачені постановою КМУ №1172 від 29.06.1999 та вищевказаним Переліком документи.

Крім того, суд зазначає, що Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №910/13233/17.

Так, пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також, підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 "Вчинення виконавчих написів" розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (в редакції чинній станом на 23.11.2017 - дату вчинення оспорюваного виконавчого напису) встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, він може бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріальних документів (підпункт 5.2. пункту 5 глави 16 Порядку № 296/5 від 22.02.2012).

Отже, станом на 16.10.2018 - дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліку документів за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на наведене захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Таким чином, в цій справі правовою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є порушення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р.О. приписів ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», що доведено матеріалами справи. А тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню повністю виконавчий напис, вчинений 16 жовтня 2018 року Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною і зареєстрований в реєстрі за №1647, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - земельну ділянку (кадастровий номер 2610400000:09:002:0007), яка знаходиться по вулиці Банянській в місті Калуш Івано-Франківської області і належить на праві власності Приватному підприємству "Каретний Двір".

3. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код: 14360570) на користь Приватного підприємства "Каретний двір", (м.Калуш, вул.Фабрична, будинок 5 корпус А, ЄДРПОУ 30848245) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено та підписано 14.05.2021

Суддя Шкіндер П.А.