Рішення № 96905835, 13.05.2021, Господарський суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/217/21Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські свинки",

вул.Коваленка, 5, с.Жирова, Жидачівський район, Львівська область,81726;

до відповідача: Дочірнього підприємства "М"ясопереробний комплекс "Росана" Товариства

з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро",

вул.Галицька,128, м.Рогатин, Івано-Франківська область,77000;

про стягнення 350 687,00грн.

Представники сторін в судове засідання не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські свинки" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "М"ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" про стягнення 350 687,00грн за неналежне виконання грошового зобов"язання за договором поставки №12-2020 від 08.12.2020.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак адресував суду клопотання б/н (вх№6970/21) від 12.05.2021, в якому позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі позивача за наявними у ній матеріалами. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятого на себе грошового зобов"язання з оплати повної вартості поставленого товару (поросята на відгодівлі) по видатковій накладній №67 від 10.12.2020, товарно-транспортній накладній №РБА67 від 10.12.2020 в сумі 350 687,00грн, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Позовні вимоги мотивовані приписами статей 509, 525, 526, 530, 612, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 15.04.2021. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав. Однак адресував суду клопотання б/н від 12.05.2021 (вх№6901/21 від 13.05.2021) про відкладення розгляду справи у зв"язку з пандемією COVID-19.

При розгляді клопотання відповідача про відкладення розгляду судом встановлено відсутність правових підстав для його задоволення. Судом взято до уваги те, що: - справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, а провадження у справі відкрито 25.03.2021; - відповідач своїм правом наданим статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України на подання відзиву на позов не скористався; - ухвалою суду від 15.04.2021 розгляд справи уже відкладався, а явка відповідача не визнавалась судом обов`язковою; - приписами частини 4 статті 197 Господарського процесуального кодексу України надано можливість відповідачу брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; - приписи частини 2 статті 42, частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України зобов"язують учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, добросовісно користуватися процесуальними правами та не зловживати ними. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що кожен зобов"язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов"язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Саме лише посилання відповідача на пандемію COVID-19, за відсутності інших об`єктивних обставин, в т. ч. обумовлених частиною 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, не є підставою для відкладення розгляду справи, а відтак в задоволенні клопотання б/н від 12.05.2021 (вх№6901/21 від 13.05.2021) слід відмовити.

Беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1,3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи те, що позивач адресував суду заяву про розгляд спору без його участі, а відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи і його явка не визнавалась судом обов"язковою, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності сторін за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські свинки" (постачальник/позивач) та Дочірнім підприємством "М"ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" (покупець/відповідач) укладено договір поставки №12-2020 від 08.12.2020. Згідно умов цього договору постачальник передає у власність покупця товар (живі свині з відгодівлі, поросята) асортимент, кількість та ціна якого, визначаються сторонами у видатковій накладній, а покупець приймає та оплачує товар шляхом попередньої оплати та/або протягом 7 календарних днів з дати поставки зазначеній у товарно-транспортній та/або видатковій накладній (пункти 1.1., 1.2., 2.2.,3.3.договору).

Виконуючи умови договору позивач поставив, а відповідач прийняв на підставі довіреності №543 від 09.12.2020 товар (поросята на відгодівлі 140 голів) на загальну суму 690 687,00грн, підписав без жодних зауважень та скріпив печаткою видаткову накладну №67 від 10.12.2020 (а.с.14), товарно-транспортну накладну №РБА67 від 10.12.2020 (а.с.16).

Платіжним дорученням №3644 від 10.12.2020 (а.с.18) з призначенням платежу "оплата за поросята на відгодівлі згідно накладної №67 від 10.12.2020" відповідач перерахував на рахунок позивача 340 000,00грн. Проте доказів сплати повної вартості поставленого товару у розмірі 350 687,00грн відповідач суду не подав.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №4 від 11.02.2021 (а.с.19-22) про оплату 350 687,00грн.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача в судовому порядку вартості поставленого товару в сумі 350 687,00грн за договором поставки №12-2020 від 08.12.2020.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір поставки №12-2020 від 08.12.2020 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина 2 статті 692 Цивільного кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті193 Господарського кодексу України).

Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги те, що відповідач не довів перед судом належного виконання взятого на себе грошового зобов"язання встановленого договором та законом, то вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 350 687,00грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 129 Господарського процесуального кодексу судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 11, 509, 525, 526, 610-612, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські свинки" до відповідача Дочірнього підприємства "М"ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" про стягнення 350 687,00 грн - задовольнити.

Сягнути з Дочірнього підприємства "М"ясопереробний комплекс "Росана" Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро", вул.Галицька,128, м.Рогатин, Івано-Франківська область, 77000 (ідентифікаційний код 30086815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські свинки", вул.Коваленка, 5, с.Жирова, Жидачівський район, Львівська область, 81726 (ідентифікаційний код 39370243) 350 687,00 грн (триста п"ятдесят тисяч шістсот вісімдесят сім грн 00 коп.) - заборгованості, 5 260,30 грн (п"ять тисяч двісті шістдесят грн 30 коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено 14.05.2021

Суддя С.Кобецька