Ухвала суду № 96904082, 12.05.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

12.05.2021

Справа № 642/3979/20

Провадження № 2-п/642/4/21

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.

за участю секретаря Клименко О.О.

розглянувши заяву директора ТОВ «Псилогос» Рузматова А.А., про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос», третя особа: державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцова Маргарита Євгенівна про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним правочину, припинення права власності, -

В с т а н о в и в:

У серпні 2020 року представник позивача – ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Псилогос», третя особа: державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцова М.Є. про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним правочину, припинення права власності..

Ухвалою від 31 серпня 2021 року суддею Ленінського районного суду м. Харкова Євтіфієвим В.М. по справі відкрито провадження і справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Заочним рішенням суду від 30 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСИЛОГОС», третьої особи на боці відповідача: Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової М.Є., визнання дій противоправними та скасування державної реєстрації речових прав, визнання недійсним правочинну, припинення право власності, було задоволено повністю.

20.01.2021 директор ТОВ «Псилогос» Рузматов А.А., звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «Псилогос», 3-тя особа: Державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцової М.Є. про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації речових прав, визнання недійсним правочину, припинення права власності.

В обґрунтування заяви зазначено, що про існування вищезазначеного рішення, директор ТОВ «Псилогос» дізнався при ознайомленні з матеріалами справи, а саме 15.01.2021 року. Даний факт підтверджується відсутністю зворотного повідомлення з відміткою про вручення заочного рішення суду. Неналежне повідомлення сторін про відкриття провадження по справі, слухання справи є порушеннями норм процесуального права та підставою для скасування судових рішень.

Крім того, заявник зазначив, що був позбавлений права на подачу заяви про розгляд справи у загальному провадженні та вважає, що розгляд справи у спрощеному провадженні не відповідав процесуальним нормам, оскільки характер спірних правовідносин та предмети доказування у справі вимагали проведення судового засідання з повідомленням сторін, бо інакше встановити повно та всебічно обставини справи було неможливим. Справу вважати малозначною неможливо, оскільки позивач ставив питання про припинення права власності на житловий будинок, вартість якого на 2018 рік складала 7 889 700 грн., що відповідно до ст. 19 ч.6 ЦПК України перевищує зазначений сторозмірний прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Стосовно суті позовних вимог заявник зазначив, що в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова знаходилася цивільна справа за № 642/2179/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та стягнення половини вартості внеску до статутного капіталу. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 3 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені: визнано легковий автомобіль марки Тоуоtа Аuris, 2007 року випуску, спільною сумісною власністю подружжя, визначено частки в легковому автомобілі марки Тоуоtа Аuris, 2007 року випуску, в розмірі 1/2 частини кожного з подружжя цього рухомого майна. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості внеску ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ «Псилогос», код за ЄДРПОУ 41529334, в розмірі 3 944 850 грн. Постановою Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 3 грудня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половини вартості внеску ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ «Псилогос» в розмірі 3 944 850 грн. та в частині стягнення судового збору скасовано, і в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 29 січня 2020 року постанову Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_4 половини вартості внеску до статутного капіталу ТОВ «Псилогос» у розмірі 3 944 850 грн. та в частині вирішення питання розподілу судових витрат скасувати, рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2018 року в цій частині залишено в силі. Тобто, вимоги про скасування державної реєстрації, визнання угоди недійсною та припинення права власності стосувалися майна, яке було спільним подружнім майном, а саме житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 .

Вищенаведеним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 03 грудня 2018 року, житловий будинок був предметом спору між подружжям ОСОБА_5 . Як зазначено у рішенні «судом встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями літ. «А-2», загальною площею 351,9 кв.м, житловою площею 144,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який був зареєстрований на ім`я позивача ОСОБА_2 на підставі Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 16.07.2007року у справі № 2-3020/07 про визнання права власності за згодою ОСОБА_1 , був перереєстрований на нового власника ТОВ «Псилогос» 13.09.2017року, а тому вважається об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки права власності на нього було набуто під час перебування позивача та відповідача у шлюбі. При цьому, відчуження спільного майна подружжя не є перешкодою для вирішення питання про його поділ». Оскільки на час слухання справи, житловий будинок був внесений до статутного капіталу, суд визначив, що позивач у даній справі «має право на отримання грошової компенсації половини вартості загальною сумою 3 944 850 грн., що складає половину вартості внеску Жван до статутного капіталу ТОВ «Псилогос», код за ЄДРПОУ 41529334». Таким чином, враховуючи вимоги закону щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, варіанти його поділу між подружжям, а також можливість отримання грошової компенсації за належну одному з подружжя частки, суд стягнув на користь позивача грошову компенсацію у розмірі 3 944 850 грн. за належну йому частину житлового будинку, що виключає його подальші претензії щодо житлового будинку.

Також заявник звернувс увагу на те, що діяли відповідно до Закону України «Про господарські товариства», наше рішення (протокол) є правомочним. Відповідно до п.3.3 Статуту ТОВ «ПСИЛОГОС» Товариство не відповідає за зобов`язаннями його Учасників, відповідальність виникає тільки у разі схвалення дій Учасників Загальними зборами Товариства. З позову ж ОСОБА_1 випливає, що Товариство повинно нести відповідальність за дії, по-перше, колишнього Учасника, по-друге, у випадку, коли позивач вже захистив своє право на спірне подружнє майно у інший спосіб.

Ухвалою від 21 січня 2021 року суддею Ленінського районного суду м. Харкова Євтіфієвим В.М. прийнято, заяву директора ТОВ «Псилогос» ОСОБА_6 , про перегляд заочного рішення, до свого провадження. Призначено судове засідання по розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 березня 2021 року на підставі рішення зборів суддів та розпорядження в.о.керівника апарату суду №07-10/115, виданого відповідно до наказу голови суду №07-02/16 відрахування зі штату судді ОСОБА_7 , справу розподілено судді Ленінського районного суду м. Харкова Вікторову В.В.

Ухвалою суду від 29.03.2021 прийнято до провадження заяву директора ТОВ «Псилогос» ОСОБА_6 , про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос», третя особа: державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцова Маргарита Євгенівна про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним правочину, припинення права власності.

Заявник до судового засідання не з`явився. Про дату час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Зазначив також, що заяву підтримує та просить її задовольнити.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Кальченко Ю.О. до судового засідання не з`явилась. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність та зазначила, що заперечує проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення суду. Просила відмовити у задоволенні заяви, свої доводи виклала у запереченнях та додаткових поясненнях.

ОСОБА_2 та державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцова М.Є. до судового засідання не з`явився. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені були належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши заяву з додатками та матеріали цивільної справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню за наявності наступних підстав:

1) якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки;

2) якщо відповідач не подав відзив на позовну заяву з поважних причин;

3) докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Щодо неналежного повідомлення про дату, час та місце судового засідання.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження ТОВ «Псилогос» є: 61015, Харківська обл., місто Харків, вулиця Нижня Гиївська, будинок 110. За цією ж адресою Ленінським районним судом міста Харкова направлялись і судові повістки про виклик для участі в судових засіданнях.

Однією з підстав для скасування заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 30.11.2020 по цивільній справі № 642/3979/20, на думку заявника, є неналежне повідомлення ТОВ «Псилогос» про дату, час та місце судового засідання, що призвело до порушення його прав, як учасника справи. Обґрунтовуючи це, в заяві про скасування заочного рішення зазначено наступне: «директором ТОВ «Псилогос» було встановлено наявність в матеріалах справи зворотного поштового повідомлення з поміткою «причини повернення – за закінченням терміну зберігання» (а.с.130) та зворотного поштового повідомлення з поміткою «причини повернення – за закінченням терміну зберігання» (не вшитим в матеріали справи)».

Однак, на а.с. 147 т. 1 міститься зворотне поштове повідомлення про вручення судової повістки ТОВ «Псилогос» на судове засідання, призначене на 30.11.2020 о 09:00 – саме те судове засідання, на якому і було прийнято заочне рішення. На лицьовому боці конверта, до якого прикріплено це повідомлення, міститься відмітка з поштового відділення про те, що причиною неотримання і повернення поштового відправлення стало «адресат відсутній за вказаною адресою».

Тобто, судова повістка про виклик на судове засідання, призначене на 30.11.2020 о 09:00, ТОВ «Псилогос» була не вручена і повернута зовсім не з причини «закінчення терміну зберігання», як про це зазначає заявник, а з причини «відсутності адресата за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, судова повістка направлялась судом за адресою місцезнаходження ТОВ «Псилогос», зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61015, Харківська обл., місто Харків, вул. Нижня Гиївська, будинок 110.

Звертаючись до суду із заявою про скасування заочного рішення, ТОВ «Псилогос» не повідомило суд, що воно знаходиться за якоюсь іншою адресою. Більше того, товариство взагалі не вказало у заяві ніякої адреси свого місцезнаходження.

Таким чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, судова повістка на 30.11.2020 вважається належним чином врученою ТОВ «Псилогос», і останнє було належним чином повідомлене про дату, час та місце судового засідання, на якому було прийняте заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 30.11.2020 по справі № 642/3979/20.

Оскільки ТОВ «Псилогос» було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, на якому було прийняте заочне рішення, то судом не було допущено порушення норм процесуального права і не порушувались будь-яким чином права ТОВ «Псилогос», а тому зазначене не може бути підставою для скасування заочного рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 30.11.2020 по цивільній справі № 642/3979/20.

Згідно практики Верховного Суду, наведеної у постанові від 17.04.2019 по справі № 922/1714/18 викладено наступне: «Як вірно зазначає апеляційний господарський суд та вбачається з матеріалів справи, ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі, призначення справи до розгляду, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи направлялися Відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (61002 м. Харків, вул. Мельникова, 17), а також за адресою, вказаною сторонами у спірному договорі оренди ( АДРЕСА_2 . 3). Проте, процесуальні документи суду першої інстанції поверталися на адресу суду без вручення з відміткою відділення пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 58-59, 70-71, 88-89, 111-112, 187-188, 194-195). Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, направляючи судову кореспонденцію за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та у позовній заяві (61002 м. Харків, вул. Мельникова, 17), не порушив норм процесуального права. Також, слід звернути увагу на те, що на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції Відповідач (апелянт) був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною ним в апеляційній скарзі, яка співпадає з адресою, яка зазначачена в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (61002 м.Харків, вул. Мельникова, 17), проте кореспонденція також поверталася на адресу суду з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 140, 168). В даному випадку, свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася судами попередніх інстанцій за адресою, зазначеною самим Відповідачем в клопотаннях та апеляційній скарзі, тоді як ця адреса співпадає з адресою Відповідача, яка зазначена в позовній заяві та наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (61002 м.Харків, вул.Мельникова, 17) та, в подальшому, посилання Відповідача на те, що судами не було повідомлено Відповідача про дату, час та місце судових засідань і це є порушенням норм процесуального права, може бути розцінено Судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи».

Таким чином, на підставі вищевикладеного, неотримання ТОВ «Псилогос» судових повісток про виклик, які направлялись йому за адресою, зазначеною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не може свідчити про наявність підстав для скасування заочного рішення.

Щодо реалізації позивачем права на справедливий судовий захист своїх майнових прав, які на даний час залишаються незахищеними, незважаючи на існування судового рішення, прийнятого на користь ОСОБА_1 .

Ще однією підставою для скасування заочного рішення заявник зазначає про умисне приховання позивачем відомостей про існування такого, що набуло законної сили рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03.12.2018 по справі № 642/2179/17.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 03.12.2018 по справі № 642/2179/17 зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя було задоволено. Однією із задоволених позовних вимог було стягнення зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості внеску ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ «Псилогос» в розмірі 3 944 850, 00 грн.

Вищевказане рішення набуло законної сили, однак поки воно не буде повністю виконане, право ОСОБА_1 на справедливий судовий захист не може вважатись таким, що реалізоване в силу наведених положень Рішення КСУ від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013, Рішення КСУ від 15 травня 2019 р. № 2-р(II)/2019 та практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 43 рішення у справі «Шмалько проти України».

Таким чином, наявність задоволеної на користь ОСОБА_1 позовної вимоги щодо компенсації йому половини вартості внеску ОСОБА_2 до статутного капіталу ТОВ «Псилогос», зовсім не свідчить про неможливість захисту його майнових прав іншими способами захисту, як-то зверненням до суду ще з одним позовом про визнання протиправним дій державного реєстратора, скасування його рішення, визнання правочину недійсним та припинення права власності підприємства на нерухоме майно.

Аргумент ТОВ «Псилогос» про наявність такого, що набуло законної сили рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 03.12.2018 по справі № 642/2179/17, не може бути підставою для задоволення заяви ТОВ «Псилогос» про скасування заочного рішення в силу практики ЄСПЛ та положень Рішення КСУ від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 і Рішення КСУ від 15 травня 2019 р. № 2-р(II)/2019.

Щодо безпідставності посилання ТОВ «Псилогос» на положення ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

З позову вбачається, що заявлені позовні вимоги стосувались неправомірності дій та рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, яка здійснювала державну реєстрацію речового права ТОВ «Псилогос» на житловий будинок, внесений до статутного капіталу підприємства шляхом оформлення Акту № 1 приймання-передачі житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 351,9 кв.м. та житловою площею 144,8 кв.м. від 18.08.2017. В даній ситуації державний реєстратор діяла відповідно до положень ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та положень «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127.

В поданій позовній заяві був викладений цілий пункт, присвячений порушенню державним реєстратором порядку державної реєстрації права власності ТОВ «Псилогос» на житловий будинок через відсутність усіх документів, необхідних для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внеску до статутного капіталу. У позові детально обґрунтувано, в чому саме проявились порушення порядку, які саме положення законодавства були порушені, і на підтвердження усього цього до позовної заяви були долучені копії документів, які містились у Реєстраційній справі № 1346568363101 про право власності на житловий будинок, літ «А-2» з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на 80 аркушах в 1 примірнику.

ТОВ «Псилогос» посилається на положення ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та зазначає про правомірність дій державного реєстратора щодо реєстрації протоколу про створення ТОВ «Псилогос». Однак, зазначене ніким не оспорюється, і не стосується обставин даної справи.

Щодо посилання ТОВ «Псилогос», що ОСОБА_2 є колишнім учасником ТОВ «Псилогос».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 08.11.2017 по справі № 642/2179/17 було задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову. Накладено арешт на частку ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ «Псилогос», код ЄДРПОУ 41529334, вартістю 7 889 700,00 гривень, яка складає 91% голосів, та на житловий будинок АДРЕСА_3 . Заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо внесення відомостей про розмір статутного капіталу ТОВ «Псилогос», код за ЄДРПОУ 41529334. Заборонено державним реєстраторам Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Харківській області, а також будь-яким іншим суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчиняти та здійснювати реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ «Псилогос», код за ЄДРПОУ 41529334, місцезнаходження: 61015, Харківська область, місто Харків, вулиця Нижня Гиївська, 110, а також дії щодо внесення змін до відомостей про ТОВ «Псилогос», код за ЄДРПОУ 41529334; місцезнаходження: 61015, Харківська область, місто Харків, вулиця Нижня Гиївська, 110, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не пов`язані зі змінами в установчих документах.

Посилаючись на положення п. 3.3. Статуту ТОВ «Псилогос», заявник не долучив до заяви його копію, а тому не зрозуміло, чи дійсно у Статуті підприємства він наявний та чи викладено його саме в такій редакції.

Крім того, ОСОБА_2 яка є засновницею ТОВ «Псилогос», та з урахуванням ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 08.11.2017 по справі № 642/2179/17, згідно якої на її частку у статутному капіталі ТОВ «Псилогос» накладено арешт, а державним та будь-яким іншим реєстраторам заборонено здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо ТОВ «Псилогос» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не могла і не може будь-яким чином здійснити відчуження даної частки або ж вийти зі складу учасників ТОВ «Псилогос» на підставі нотарільно посвідченої заяви про вихід.

А тому, посилання ТОВ «Псилогос», що ОСОБА_2 є колишнім учасником ТОВ «Псилогос» суд не приймає до уваги як підставу для скасування заочного рішення.

На підставі викладеного, суд зазначає, що вказані причини ТОВ «Псилогос» неявки до суду та неподання відзиву на позовну заяву суд не вважає поважними. Крім того, інші аргументи, які наводяться в якості підстав для скасування заочного рішення, не мають істотного значення для правильного вирішення справи, тому заяву необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 260, 287, 288 ЦПК України, -

П о с т а н о в и в:

Заяву директора ТОВ «Псилогос» Рузматова А.А., про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Псилогос», третя особа: державний реєстратор Департаменту реєстрації Харківської міської ради Шеховцова Маргарита Євгенівна про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним правочину, припинення права власності - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідно до ч. 2 ст. 288 ЦПК України.

Повний текст ухвали складений 12 травня 2021 року.

Суддя В.В. Вікторов