Ухвала суду № 96902451, 14.05.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6447/17

Провадження № 1-і/362/3/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.05.2021 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі: судді зі складу колегії суддів Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Берковської Д.С.,

прокурора Лігоміни Я.А.,

захисника Прудивуса М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Василькові кримінальне провадження №12017110140001144 від 17.07.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, непрацюючого, одруженого маючого на утриманні, неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України, -

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області, на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 21.01.2020 року, надійшло кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12017110140001144 від 17.07.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.187 КК України.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання в якому просив продовжити на час судового розгляду запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, враховуючи тяжкість висунутого обвинувачення та те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені при обранні запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, а більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Обвинувачений та захисник щодо заявленого клопотання прокурора заперечували, просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт, оскільки обставини, які викладенні в клопотанні не відповідають дійсності, обвинувачений має постійне місце проживання, одружений, потерпілі допитані, а тому ризики на, які посилається прокурор є припущенням.

Представник потерпілих та потерпілі в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до положень абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України тимчасово, на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановлено особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема, у разі неможливості у визначений цим Кодексом строк колегією суддів розглянути клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.

Враховуючи ту обставину, що головуючий суддя Ковбель М.М. не може бути присутнім під час вирішення питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, в зв`язку з перебуванням останнього на лікарняному, суд вважає за можливе вирішити вказане питання лише за участю іншого судді із складу колегії суддів.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 19.03.2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції терміном 60 діб, а саме до «17» травня 2021 року включно.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З метою досягнення завдань кримінального провадження та для належного здійснення правосуддя у справах про вчинення кримінального правопорушення у Кодексі передбачено заходи забезпечення кримінального провадження, до яких належить, зокрема, тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (статті 131, 176, 183 Кодексу).

Згідно з частиною першою статті 183 Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кодексу. До цих ризиків належать такі спроби обвинуваченого, як переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, переховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до ст. 199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, та обставини, які перешкоджають завершенню судового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (частина третя статті 199 Кодексу).

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення судового розгляду.

У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017).

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".

Суд, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , міцність соціальних зв`язків у місці його проживання, а саме те, що він одружений, не працевлаштований, його вік та стан здоров`я, а саме відсутність даних про тяжкі хвороби, інвалідності, відсутність сталих зв`язків на території м. Василькова та Васильківського району, раніше не судимого, враховуючи, що судове слідство по даному кримінальному провадженню триває, інші підозрювані у вказаному кримінальному провадженні не затриманні, а відтак такі обставини вимагають від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що приводить до висновку, що жоден із інших, альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, а тому суд дійшов до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою на 60 днів.

Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_1 під вартою, сторонами кримінального провадження суду не надавалися, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про заміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Керуючись статтею 29 Конституції України, частиною 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., статтями 177, 183, 196, 197, 199, 331, 392 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі Київському слідчому ізоляторі на 60 днів до «12» липня 2021 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - Прудивуса М.О. про заміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення

Текст ухвали виготовлено 14.05.2021 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко