Ухвала суду № 96899985, 14.05.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 травня 2021 року м. Київ № 640/11392/21

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, позивач) до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , відповідач), в якому позивач просить суд стягнути податковий борг у розмірі 389 014, 34 грн.

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

11 травня 2021 року на адресу суду надійшла заява про залучення неповнолітнього ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в особі представника - адвоката Сопова Володимира Михайловича та законного представника ОСОБА_3 .

При вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вказаної вище заяви, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку

Разом з тим, з поданої заяви суд не вбачає визначених КАС України підстав для залучення неповнолітнього ОСОБА_2 до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виходячи із предмета спору та обсягу правовідносин, що підлягатимуть дослідженню в межах розгляду даної справи.

При цьому, суд звертає увагу, що заява від імені неповнолітнього ОСОБА_2 подана адвокатом Соповим В.М., на підтвердження повноважень якого надано копію ордеру серії КВ № 151102 від 06 жовтня 2020 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 330, виданого 06 березня 2001 року.

Як вбачається із наданого суду ордеру, в графі назва органу, у якому надається правова допомога нічого не зазначено.

Згідно з ч. 1 статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, ч. 4 статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі також - Закон).

Згідно з ч. 2 статті 26 Закону, ордером визнається письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до п. 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27 травня 2017 року № 151 (далі також - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

При цьому, відповідно до Рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, адвокатам України дозволено в строк до 01 січня 2022 року використовувати Типову форму ордера, виготовлену друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону.

Так, згідно з пп. 15.4 п.15 Положення, ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону.

Відповідно до п. 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер містить наступні реквізити: Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо)

Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 червня 2019 року у справі №9901/847/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82703509) та у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82998288) зазначила про те, що в ордері на надання правової допомоги має бути обов`язково зазначено конкретну назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, зокрема суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заяву від імені неповнолітнього ОСОБА_2 подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, що додатково свідчить про наявність підстав для відмови в її задоволенні.

Керуючись статтями 49, 248, 256 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви про залучення до участі у справі № 640/11392/21 неповнолітнього ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно ч. 2 статті 256 КАС України, ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя П.В. Вовк