Рішення № 96899228, 19.04.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року справа № 580/232/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Глийової В. Г.,

представника позивача — Мінька С. К. (за ордером),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі — позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 232450001068 від 01.12.2020 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI з 17.11.2020 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що з 15.01.1990 по 18.08.1999 працював у Чигиринській ПГЕС та з 19.08.1999 по 08.08.2001 у ВАТ “Черкасиобленерго”. Позивач 30.11.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах. Відповідач рішенням №232450001068 від 01.12.2020 не підтвердив позивачу пільговий стаж роботи у зв`язку з відсутністю пільгових довідок та наказів про результати атестації робочих місць. Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує його права.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 продовжено строк підготовчого засідання та постановлено розгляд адміністративної справи №580/232/20 проводити за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у задоволенні позову просив відмовити. Надав до суду 17.03.2021 відзив, в якому зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж роботи який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Відповідач вказав, що пільговий період роботи позивача за Списком №2 первинними документами та рішенням комісії по розгляду спірних питань при призначенні пенсії не підтверджено. За вказаних обставин просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Усною ухвалою суду від 29.03.2021, занесеною до протоколу підготовчого засідання, закрито підготовче провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи по суті на 19 квітня 2021 року на 09 год 00 хв.

У судове засідання 19.04.2021 з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 відповідно до трудової книжки б/н від 11.02.1927:

- з 29.07.1984 по 05.06.1986 служив в рядах радянської армії;

- з 13.02.1987 по 16.12.1987 працював слюсарем механічно-збірних робіт 2 розряду на заводі чистих металів;

- з 16.12.1987 по 01.06.1988 працював слюсарем механічно-збірних робіт 3 розряду на заводі чистих металів;

- з 01.06.1988 по 27.06.1988 працював на посаді газоелектрозварника 3 розряду на заводі чистих металів;

- з 04.07.1988 по 03.01.1990 працював на посаді газоелектрозварника на Світловодському заводі силікатних виробів;

- 15.01.1990 по 18.08.1999 працював на посаді газоелектрозварника 4 розряду у Чигиринській ПГЕС;

- 19.08.1999 по 08.08.2001 працював на посаді газоелектрозварника 5 розряду у ВАТ “Черкасиобленерго”;

- 05.07.2002 по 11.08.2003 працював на посаді газоелектрозварника у ВАТ “Чигиринський завод продтоварів”;

- 19.05.2004 по 15.10.2007 працював на посаді механіка у ЗАТ “Чигиринський консервний завод”;

- 01.11.2007 по 30.04.2008 працював на посаді головного механіка у СП “Ішайтех”;

- 14.05.2008 по 29.12.2009 працював на посаді механіка у підприємця ОСОБА_2 ;

- 14.05.2010 по 01.09.2010 працював на посаді ТОВ “Статус”;

- з 14.05.2015 по 28.09.2017 працював на посаді електрогазозварника 5 розряду у структурному відокремленому підрозділі “Київські тепло мережі” ПАТ “Київенерго”.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою від 30.11.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-VІ від 09.07.2003.

Відповідач рішенням №232450001068 від 01.12.2020 повідомив позивача, що у зв`язку з не підтвердженням наявного у позивача пільгового стажу, а саме пільгові довідки за період роботи з 15.01.1990 по 18.08.1999 у Чигиринській ПГЕС та з 19.08.1999 по 08.08.2001 у ВАТ “Черкасиобленерго” відсутні підстави для призначення пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи.

Не погоджуючись із відмовою у підтвердженні пільгового стажу роботи з 15.01.1990 по 18.08.1999 у Чигиринській ПГЕС та з 19.08.1999 по 08.08.2001 у ВАТ “Черкасиобленерго”, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Процедура призначення та отримання пенсії, в тому числі на пільгових умовах, встановлена Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

За змістом п. "б" ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

В силу частини 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону № 1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 (далі - Порядок № 383), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до п.10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р. "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок №637) встановлено правило, згідно якого при призначенні пільгових пенсій необхідне надання довідок встановленого зразка з метою підтвердження відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, і видаються підприємством, на якому особа працювала або правонаступником (п. 20 Порядку № 637). У разі відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Основним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, при цьому, у разі відсутності відомостей у ній, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств.

Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача містяться відомості згідно яких з 15.01.1990 по 18.08.1999 він працював у Чигиринській ПГЕС та з 19.08.1999 по 08.08.2001 — у ВАТ “Черкасиобленерго”.

Крім того, в матеріалах справи міститься архівний витяг від 30.07.2020 №109/04-02 Чигиринської районної державної адміністрації у якому зазначено, що у документах архівного фонду Чигиринської АЕС згідно наказу Дирекції будівництва Чигиринської ПГЕС ВЕО “Київенерго” Міністерства енергетики та електрифікації України від 27.01.1998 №24а “Про встановлення доплати за шкідливість на 1998 рік по дирекції Чигиринської ПГЕС”, за підсумками проведення атестації робочих місць за умовами праці персоналу будівництва Чигиринської ПГЕС з 01.02.1998 року встановлено ОСОБА_1 доплату за роботу з важкими та шкідливими умовами праці.

В Архівній довідці від 13.08.2020 №341 зазначено, що у особовій картці ОСОБА_1 зазначено підставу для прийняття на посаду електрогазозварника наказ 139-к від 19.08.1998 та підстава звільнення з 08.08.2001 наказ №62-к від 08.08.2001.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду заяви позивача від відповідач листом відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах: відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю пільгового стажу за Списком № 2.

Відповідачем зазначено, що загальний страховий стаж позивача становить 29 роки 2 місяці 6 днів, із них робота за Списком №2 становить 2 роки 5 місяців 29 днів. Для визначення можливості зарахування до стажу за списком №2 періодів роботи з 15.01.1990 по 18.08.1999 працював у Чигиринській ПГЕС та з 19.08.1999 по 08.08.2001 у ВАТ “Черкасиобленерго” необхідно надати пільгові довідки та накази про результати атестаційних робочих місць.

Отже, вище наведені періоди до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідачем не зараховано.

З метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі Порядок № 383).

Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація (пункт 4.2 Порядку №383).

Згідно з пунктами 4.3, 4.4 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 р. (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997 р., у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992 р., 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку №383, якщо атестація з 21.08.1992 р. не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 р., право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 р. включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 (далі - Порядок) та передбачає, що атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна ж мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до пункту 6 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Пунктами 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговими пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, зокрема, у зв`язку із зайнятістю на шкідливих умовах праці за Списком №2, є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Такими документами можуть бути карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Суд також звертає увагу на те, що метою проведення атестації робочих місць є регулювання відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до п. 4 Порядку № 422 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що наявність атестації робочого місця, не може бути визначальною обставиною, яка обумовлює право позивача на пільгову пенсію, оскільки працівник не несе відповідальності за не проведення атестації керівником підприємства та організації. Визначальною ознакою є факт роботи позивача на посадах із особливо шкідливими і важкими умовами праці, що передбачені в Списку № 2 та характер роботи, які дають підстави для призначення пільгової пенсії.

Верховний Суд сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 р. у справі № 520/15025/16-а зазначила, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, відповідно до пункту б ст. 13 Закону № 1788-XII.

Отже, суд вважає, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Суд зауважує, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16.01.1985 р. №7/2-54, професія зварника не визначена, як окрема професія. Вказана професія є загальною та об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом неодноразово, у тому числі у постановах від 23.12.2019 р. у справі № 535/103/17, від 26.03.2020 р. у справі №193/45/17, від 27.03.2020 р. у справі № 607/1266/17.

Крім того, з архівного витягу від 30.07.2020 №109/04-02 Чигиринської районної державної адміністрації вбачається, що за підсумками проведення атестації робочих місць за умовами праці персоналу будівництва Чигиринської ПГЕС з 01.02.1998 року встановлено ОСОБА_1 доплату за роботу з важкими та шкідливими умовами праці.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 р. у справі № 336/6112/16-а, від 31.10.2019 р. у справі № 688/4170/16-а та підтриманої у постанові від 27.03.2020 р. у справі № 607/1266/17, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Натомість, згідно записів трудових книжок, наявних у матеріалах справи, позивач у зазначений вище період працював на посадах газоелектрозварника та електрогазозварника, які передбачені Списком №2 та згідно архівного витягу від 30.07.2020 №109/04-02 Чигиринської районної державної адміністрації вбачається, що Чигиринською ПГЕС проведено атестацію робочих місць, зокрема позивача з 01.02.1998 року.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу докази на підтвердження того, що з 15.01.1990 по 18.08.1999 він працював у Чигиринській ПГЕС та з 19.08.1999 по 08.08.2001 — у ВАТ “Черкасиобленерго” на посадах, які передбачені Списком №2.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, оформлене протоколом № 232450001068 від 01.12.2020 про відмову в призначенні позивачу пенсії, є протиправним та підлягає скасуванню.

При вирішенні даного спору суд також бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Разом з тим, враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов`язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов`язання вчинити певні дії.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У позовних вимогах позивач просить зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 17.11.2020.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-VI в пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Судом встановлено, позивач набув пенсійного віку 17.11.2020. Із заявою до відповідача звернувся в межах трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах з 18.11.2020 (день, що настав за днем досягнення позивачем пенсійного віку).

Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність рішення відповідача про відмову в призначенні позивачці пенсії зі зменшенням пенсійного віку, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 18.12.2020, та провести її виплату, що є належним способом захисту та поновлення порушеного права позивача.

З урахуванням наведених обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 908 грн 00 коп.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 454 грн 00 коп. належить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 232450001068 від 01.12.2020 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул.Смілянська, 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI з 18.11.2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 07 травня 2021 року.

Суддя С.О. Кульчицький