Рішення № 96898402, 28.04.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2021 року м. Рівне №460/1347/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: Мельника Г.І., представник Павлюк І.А., відповідача: представники Бойко М.А., Питель В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненської міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК Рівненського обласного центру медико - соціальної експертизи Управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації про зобов`язання до вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації в особі Рівненської міськрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК, в якому просив прийняти та розглянути документи з метою визначення групи інвалідності, з подальшим направленням для встановлення причинного зв`язку захворювань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.

Ухвалою суду від 16.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 460/1347/21 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.04.2021.

У підготовчому засіданні 06.04.2021 замінено неналежного відповідача у справі – Управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації в особі Рівненської міськрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК на належного – Рівненську міжрайонну спеціалізовану кардіологічну МСЕК Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи Управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації. Стороні позивача надано триденний строк для подання додаткових доказів.

Ухвалою суду від 06.04.2021 підготовче провадження у справі закрито, призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 28.04.2021.

У судовому засіданні 28.04.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з позовною заявою та поясненнями сторони позивача у судовому засіданні, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 05.08.2020, на підставі звернення ОСОБА_1 від 27.07.2020, Рівненським об`єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було направлено відповідачу документи з метою визначення групи інвалідності, з подальшим направленням для встановлення причинного зв`язку захворювань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків, відповідно до пункту 12 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009, пунктів 3.2.-3.3. наказу Міністерства оборони України №937 від 31.12.2014 «Про затвердження інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України та членів їх сімей у Міністерстві оборони України», пунктів 1-2 наказу Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», розділу 3 наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей». Крім того, у судовому засіданні позивач неодноразово стверджував про додаткові усні та письмові звернення до відповідача щодо прийняття документів для визначення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) групи інвалідності ОСОБА_1 . Проте, станом на 01.03.2021, вказані документи безпідставно так не розглянуті відповідачем не зважаючи на факт притягнення голови комісії до дисциплінарної відповідальності. З огляду на вказане позивач просив зобов`язати відповідача прийняти та розглянути відповідну медичну документацію з метою визначення його групи інвалідності.

За змістом відзиву на позовну заяву, а також пояснень представників відповідача у судовому засіданні, МСЕК позов не визнає. Свої заперечення обґрунтовує тим, що порядок розгляду питання встановлення групи інвалідності, склад і повноваження медико-соціальних експертних комісій, порядок оскарження їхніх рішень встановлюється Положенням про медико соціальну-експертизу, затвердженим постановою Кабінеті Міністрів України №1317 від 03.12.2009 та інструкцією «Про встановлення груп інвалідності», затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я №561 від 05.09.2011. При цьому, вказує, що відповідно до пунктів 3, 17 Положення про медико-соціальну експертизу та пункту 1.4 Інструкції про встановлення груп інвалідності, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, і наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Крім того, сторона відповідача зазначає, що згідно з пунктом 18 Положення про медико-соціальну експертизу, оформлення документів на МСЕК належить до компетенції лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) закладу охорони здоров`я, оскільки відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я. З огляду на наведене, на переконання сторони відповідача, направлення документів на МСЕК не є компетенцією Рівненського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно до чинного законодавства. Що стосується встановлення причинного зв`язку захворювань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків, то сторона відповідача зауважила, що відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009, причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання), а саме: свідоцтва про хворобу або довідки про придатність військовослужбовця або військовозобов`язаного до військової служби. Разом з тим, сторона свідповідача доводить, що подані ОСОБА_1 документи (запит) не є тотожними за своїм змістом посильній документації на МСЕК. Враховуючи викладене, на переконання сторони відповідача, у спірних правовідносинах вона діяла у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. За наведеного просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши письмові заяви по суті справи та дослідивши подані у справі докази, суд встановив наступне.

Згідно з архівною довідкою Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України №ВЗ/10569 від 13.12.2016, а також Витягом з послужного списку прапорщика ОСОБА_1 , 1966 року народження, позивач був призваний на військову службу 29.10.1984, проходив службу у військовій частині польова пошта 22631 з 1986 по 1989 рік у військовому званні «прапорщик» на посаді «авіаційний механік групи регламенту», а з 02.10.1989 по 13.04.1990 – старший авіаційний механік групи регламенту 96 Окремої змішаної авіаційної ескадрильї 14 Повітряної Армії (а.с.70, 71).

Відповідно до виписки з наказу командира Військової частини 23267 №67 від 13.04.1990, з 13.04.1990 старший авіамеханік групи регламенту прапорщик ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в запас по статті 46 пункт «В» з виключенням зі списків особового складу, та направлений на облік до Рівненського РВК Рівненської області (а.с.69). Зазначене підтверджується також військовим квитком позивача серії НОМЕР_1 від 29.10.1984 (а.с.124-125).

На підставі листа Рівненського обласного військового комісаріату №13/33 від 11.01.2018, позивача було направлено до Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіологічного захисту населення (РОСДРЗН) для проведення обстеження, лікування та винесення відповідного рішення про скерування на медико-соціальну експертну комісію для встановлення групи інвалідності (а.с.76).

За результатами проведених лікувально-профілактичних заходів, лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) №31 РОСДРЗН видано на ім`я позивача направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) форми №088/о від 30.01.2018, підставою якого визначено «наявність ознак інвалідності». В якості додатків до вказаного вище направлення оформлено План реабілітаційних заходів ОСОБА_1 на період з 01.02.2018 по 01.02.2019, а також інші медичні документи (а.с.77-84).

22.02.2018 позивач звернувся із письмовою заявою до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи щодо надання йому направлення на МСЕК до Рівненського обласного спеціалізованого радіологічного диспансеру захисту населення для визначення групи інвалідності (а.с.210).

У відповідь на звернення ОСОБА_1 , Рівненський обласний центр медико-соціальної експертизи листом №194/01-12/18 від 26.02.2018 повідомив позивача, що оформлення документів на МСЕК, в тому числі видача направлення форми №088/о, відповідно до Положення про медико соціальну-експертизу, затвердженого постановою Кабінеті Міністрів України №1317 від 03.12.2009, та Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я №561 від 05.09.2011, є компетенцією лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, оскільки відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника закладу охорони здоров`я (а.с.211).

04.04.2018 Рівненським об`єднаним міським військовим комісаріатом Рівненської області оформлено направлення № К/1178 на ім`я голови медико-соціальної експертної комісії РОСДРЗН, на підставі якого на розгляд комісії були надіслані медичні документи ОСОБА_1 для встановлення групи інвалідності або часткової втрати працездатності, з подальшим направленням для встановлення причинного зв`язку захворювань, пов`язаних з «виконанням своїх військових, службових обов`язків так» та аварією на ЧАЕС (а.с.73-188).

Проте, від проведення огляду МСЕК позивач відмовився, мотивуючи свою відмову тим, що комісія повинна встановити йому групу інвалідності виключно як таку, що пов`язана з проходженням військової служби. Однак, з огляду на відсутність у позивача необхідних військово-медичних документів, йому було відмовлено у проведенні вказаних заходів (а.с.215) Зазначене не заперечувалось й позивачем у процесі судового розгляду справи.

У свою чергу, за результатами засідання лікарсько-консультативної комісії №32 РОСДРЗН, 16.01.2019 позивачу було повторно видано направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) форми №088/о (з додатковими медичними документами), підставою видачі якого визначено наявність у ОСОБА_1 ознак інвалідності (а.с.189-208).

У зв`язку з цим, 21.02.2019 позивач звернувся із письмовою заявою на ім`я голови Рівненської міжрайонної медико-соціальної комісії, у якій просив призначити йому огляд МСЕК у відповідності до направлення Рівненського об`єднаного міського військового комісаріату Рівненської області № К/1178 від 04.04.2018 та направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) форми №088/о, виданого ЛКК №32 РОСДРЗН 16.01.2019 (а.с.217).

Поміж тим, 04.03.2019 позивачем було подано на ім`я голови МСЕК Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи письмову заяву щодо перенесення засідання МСЕК кардіологічного напрямку з 06.03.2021 на 21.03.2019 у зв`язку із сімейними обставинами (а.с.218).

Листом №202/01-12/19 від 07.03.2019 Рівненський обласний центр медико-соціальної експертизи викликав ОСОБА_1 на огляд до Рівненської міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК 21.03.2019, що за адресою: вул. Курчатова, 6 у м. Рівне (зворот а.с.218).

Водночас, згідно з листом відповідача №05-31/29 від 27.03.2019, на огляд Рівненської міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК 21.03.2019 позивач не з`явився, про причини своєї відсутності комісію не повідомив. 22.03.2019 на адресу позивача рекомендованим поштовим листом було надіслано повторний виклик для проходження огляду МСЕК 26.03.2019, проте ОСОБА_1 на огляд також не з`явився. У зв`язку з цим, посильна документація на проходження позивачем огляду МСЕК була повернена до ЛКК РОСДРЗН по закінченню строку її чинності (а.с.220). Наведене не заперечувалось й сторонами у процесі розгляду справи по суті.

27.07.2020 позивачем повторно подано до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки письмову заяву щодо розгляду та направлення на МСЕК повного пакету військовооблікових та медичних документів для визначення групи інвалідності з подальшим направленням на оформлення пенсійного забезпечення (а.с.223).

На підставі вказаної заяви, Рівненським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки оформлено направлення №1/568 від 05.08.2020, яким колишнього військовослужбовця (військовозобов`язаного) ОСОБА_1 скеровано до Рівненської міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК для визначення групи інвалідності з подальшим направленням для встановлення причинного зв`язку захворювань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків (а.с.3, 52). В якості додатків до такого направлення визначено: довідку ВЛК №2/322 від 16.07.2020 (протокол №118 від 16.07.2020); картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного; копію направлення голові МСЕК РОСДРЗН № К/1178 від 04.04.2018; копії актів дослідження стану здоров`я позивача від 19.06.2020. 26.06.2020 та 06.07.2020; копії лікарських висновків від 16.07.2020; копію наказу №2 від 13.04.1990 про звільнення; витяг з послужного списку ОСОБА_1 ; копію архівної довідки №179/1/298 від 12.01.2017 та інші додаткові документи, надані особисто ОСОБА_1 (а.с.52).

При цьому, дослідженням змісту довідки військово-лікарської комісії №2/322 від 16.07.2020 (протокол №118 від 16.07.2020) судом встановлено, що за результатами проведення ВЛК Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки медичного огляду позивача, йому встановлено діагноз «ІХС. Стенокардія напруги ІІ ФК. Аортокардіосклероз. Надшлуночкова екстрасистонія, пароксидмальна форма миготливої аритмії (…)». У зв`язку з цим, ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби у мирний час та обмежено приданим у воєнний час (а.с.53).

02.11.2020 та 11.01.2021 позивач повторно звернувся із письмовими заявами до Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи, у яких просив взяти на розгляд військовооблікові та медичні документи, зазначені у направленні Рівненського ОТЦКВ та СП №1/568 від 05.08.2020 для визначення групи інвалідності та причинного зв`язку захворювань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків, відповідно до постанови КМУ №1317 від 03.12.2009, наказів Міністерства оборони України №205 від 08.08.1994, №937 від 31.12.2014 та №402 від 30.12.2014 (а.с.224, 230).

У відповідь на звернення позивача, Рівненський обласний центр медико-соціальної експертизи листами №787/01-12/20 від 06.11.2020 та №05-31/2 від 12.01.2021 повідомив, що відповідно до пункту 17 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ №1317 від 03.12.2009, медико-соціальна експертиза проводиться за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму. При цьому, пунктом 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою КМУ №1317 від 03.12.2009, встановлено, що комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців. Крім того, згідно з пунктом 18 Положення про медико-соціальну експертизу, оформлення документів на МСЕК належить до компетенції лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) закладу охорони здоров`я, оскільки відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я. Водночас, позивачу повідомлено, що станом на 13.01.2021 його нова посильна документації (форма №088/о) до МСЕК не надходила. Разом з тим, для оформлення вказаної документації позивачу слід звернутися до лікарсько-консультативної комісії або лікуючого лікаря закладу охорони здоров`я за місцем проживання (а.с.225)

Не погоджуючись з такими діями і рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною п`ятою статті 17 Основного Закону передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII від 21.03.1991, інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.

Статтею 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» №2961-IV від 06.10.2005 передбачено, що медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

За змістом статті 7 зазначеного Закону, медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей - лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Огляд повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров`я, інвалідів (за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу), дітей з порушеннями стану здоров`я та дітей-інвалідів проводиться після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму у зв`язку з фізичними, психічними, інтелектуальними та сенсорними порушеннями, зумовленими захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами.

Медико-соціальні експертні комісії, зокрема, визначають: групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана інвалідом однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір інваліда. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності; види трудової діяльності, рекомендовані інваліду за станом здоров`я. Висновок про нездатність до трудової діяльності внаслідок інвалідності готується виключно за згодою інваліда (крім випадків, коли інваліда визнано недієздатним); причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою.

Медико-соціальні експертні комісії: встановлюють компенсаторно-адаптаційні можливості особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації; складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації інваліда, в якій визначаються реабілітаційні заходи і строки їх виконання, та здійснюють контроль за повнотою та ефективністю виконання цієї програми; вивчають виробничі, медичні, психологічні, екологічні, соціальні причини виникнення інвалідності, її рівня і динаміки та беруть участь у розробленні комплексних заходів щодо профілактики і зниження рівня інвалідності серед повнолітніх осіб, удосконалення реабілітаційних заходів; забезпечують своєчасний огляд (переогляд) повнолітніх осіб з порушеннями стану здоров`я, інвалідів; вносять до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформацію про повнолітніх осіб, яких визнано інвалідами.

Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній інвалідом, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

У свою чергу, процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009.

Так, відповідно до абзацу 1 пункту 3 Положення № 1317 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Абзацом 1 пункту 4 Положення №1317 визначено, що медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі; міські, міжрайонні, районні (абзац 3 пункту 4 Положення №1317).

Згідно з пунктом 17 Положення №1317, медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення №1317).

З огляду на наведене, обов`язковою умовою для проведення медико-соціальної експертизи особи, яка звернулася до медико-соціальної експертної комісії з метою встановлення інвалідності, є наявність у такої особи направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я, виданого за результатами проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

При цьому, суд зауважує, що відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я (абзац 1 пункту 18 Положення №1317).

Разом з тим, аналізуючи зміст заявлених позивачем вимог, суд зазначає, що спірним питанням правовідносин між ОСОБА_1 та Рівненською міжрайонною спеціалізованою кардіологічною МСЕК Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи Управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації є правомірність дій відповідача щодо непроведення передбаченої законами України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» медико-соціальної експертизи стану здоров`я позивача з метою встановлення інвалідності.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про проведення щодо нього медико-соціальної експертизи для встановлення інвалідності. Зокрема, підтвердженням такого слугують: направлення Рівненського об`єднаного міського військового комісаріату Рівненської області № К/1178 від 04.04.2018, оформлене на підставі направлення ЛКК №31 РОСДРЗН на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) форми №088/о від 30.01.2018; направлення ЛКК №32 РОСДРЗН від 16.01.2019 на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) форми №088/о.

Водночас, від проходження медико-соціальної експертизи на підставі направлення ЛКК №31 РОСДРЗН від 30.01.2018 позивач відмовився особисто, а для проходження наступної медико-соціальної експертизи (на підставі направлення ЛКК №32 РОСДРЗН від 16.01.2019) не прибув, хоча про дату, час та місце проведення такого огляду повідомлявся належним чином.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що причиною непроходження ОСОБА_1 медико-соціальної експертизи для встановлення інвалідності у період 2018-2019 років слугували незалежні від Рівненської міжрайонної спеціалізованою кардіологічної МСЕК Рівненського обласного центру медико-соціальної експертизи обставини, а відтак, доводи позивача щодо протиправності дій відповідача у вказаний період є необґрунтованими.

Крім того, як було встановлено вище судом, 27.07.2020 позивач повторно подав до Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки письмову заяву щодо розгляду та направлення на МСЕК повного пакету військовооблікових та медичних документів для визначення групи інвалідності з подальшим направленням на оформлення пенсійного забезпечення. На підставі вказаної заяви, Рівненським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки оформлено направлення №1/568 від 05.08.2020, яким колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 скеровано до Рівненської міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК для визначення групи інвалідності з подальшим направленням для встановлення причинного зв`язку захворювань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.

При цьому, суд зауважує, що в якості додатку до вказаної вище заяви, долучено, зокрема, направлення ЛКК №31 РОСДРЗН на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) форми №088/о від 30.01.2018.

З даного приводу суд зазначає, що порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009.

Так, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.

Судом встановлено, що типова форма №088/о направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України №110 від 14.02.2012 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за №695/21008 28.04.2012.

При цьому, комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності (абзац 2 пункту 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при зверненні до відповідача із направленням Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №1/568 від 05.08.2020 (з додатками) на проходження медико-соціальної експертизи для встановлення інвалідності позивач не дотримався вимог пункту 3 Положення №1317 (щодо наявності направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) форми №088/о) та пункту 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (щодо чинності такого направлення), що свідчить про правомірність дій відповідача у спірних правовідносинах.

Що стосується вимог позивача в частині встановлення причинного зв`язку захворювань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків, то суд враховує наступне.

Згідно з пунктом 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

У свою чергу, порядок, умови та підстави проведення військово-лікарської експертизи визначаються Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 (зі змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800.

Так, відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

При цьому, одним з основних завдань військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть (пункт 1.3. глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) (пункт 2.1. глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

Згідно з пунктом 2.2. розділу І вказаного Положення, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази. Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Підпунктом 2.6.1. пункту 2.6. глави 2 розділу І зазначеного Положення встановлено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК військових комісаріатів та ВЛК територіального центру комплектування.

За правилами абзацу 2 пункту 2.1. глави 2 розділу І цього ж Положення, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

При цьому, згідно з приписами пунктів 21.2., 21.3. глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами у поданих ними заявах по суті спору, що разом з направленням Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №1/568 від 05.08.2020 на проходження ОСОБА_1 медико-соціальної експертизи для встановлення інвалідності, відповідачу було пред`явлено також довідку ВЛК Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №2/322 від 16.07.2020 (протокол №118 від 16.07.2020), за змістом якої ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби у мирний час та обмежено приданим у воєнний час, із встановленням відповідного діагнозу.

Водночас, враховуючи вимоги пункту 21.3. глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв позивача як колишнього військовослужбовця військових формувань СРСР підлягав визначенню саме штатними ВЛК військових формувань, які стали правонаступниками відповідних військових формувань СРСР, а не ВЛК Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Щодо зв`язку захворювань позивача з Чорнобильською катастрофою, то суд зазначає таке.

Згідно з приписами пункту 16 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, комісія визначає ступінь втрати здоров`я, групу і час настання інвалідності та її причинний зв`язок із Чорнобильською катастрофою на підставі таких документів: для осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи - посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідної категорії та експертного висновку міжвідомчої експертної комісії.

У свою чергу, пунктом 2.15. глави 2 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України передбачено, що особи, які проживають на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зона безумовного (обов`язкового) відселення та зона гарантованого добровільного відселення), під час взяття на військовий облік та призову на строкову військову службу підлягають медичному обстеженню за медичними показаннями у стаціонарних умовах.

Військові комісаріати при зверненні до штатної ВЛК з питання причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) особи, яка звільнена з військової служби, видають довідку про проходження нею військової служби, вказують повну назву військової частини та її підпорядкованість, термін служби в ній і перебування у діючій армії, термін участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, випробуваннях ядерної зброї, проходження військової служби на забруднених територіях внаслідок Чорнобильської катастрофи, виконання регламентних робіт на ядерних боєприпасах, час і причину звільнення з військової служби (пункт 21.31. глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України).

З матеріалів справи судом встановлено належність позивача до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи як особи, яка постійно працювала чи працює, або проживає чи проживала у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення. Зазначене підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого Рівненською обласною державною адміністрацією 29.03.1993 (а.с.142). Водночас, за змістом наявних у справі письмових доказів, вказане посвідчення втрачене позивачем та перебуває на стадії поновлення, а відтак, не може бути пред`явлене ОСОБА_1 для підтвердження зв`язку його захворювань з аварією на ЧАЕС.

Відсутній у складі документів, надісланих на адресу відповідача разом з направленням Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №1/568 від 05.08.2020, і експертний висновок міжвідомчої експертної комісії щодо визначення ступеню втрати здоров`я, групи і часу настання інвалідності позивача та її причинний зв`язок із Чорнобильською катастрофою.

Зазначені вище обставини, а також відсутність у складі документів, надісланих на адресу відповідача разом з направленням Рівненського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №1/568 від 05.08.2020, оновленого направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) форми №088/о, на переконання суду, свідчать про недотримання позивачем визначеного законодавством порядку звернення з метою проходження медико-соціальної експертизи для встановлення інвалідності, а відтак, доводить правомірність дій відповідача у спірних правовідносинах.

З огляду на вказане не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача прийняти та розглянути документи позивача з метою визначення групи інвалідності, з подальшим направленням для встановлення причинного зв`язку захворювань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків.

Окремо суд зауважує, що немають жодного значення для вирішення даної справи підтверджені документально доводи сторони позивача про притягнення керівника відповідача до дисциплінарної відповідальності, позаяк вказане мало місце через встановлення факту порушення ним вимог Закону України "Про звернення громадян" (а.с.33), а не спеціального законодавства у сфері медичної експертизи. В той же час питання доступу до інформації не є предметом спору у справі №460/1347/21.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, оцінюючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підтверджені належними й достатніми доказами.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на усе вищенаведене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, та у спосіб, передбачений чинним законодавством, з урахуванням приписів матеріального права, а відтак, правомірність його дій не спростована у ході судового розгляду справи.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат, у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) в позові до Рівненської міжрайонної спеціалізованої кардіологічної МСЕК Рівненського обласного центру медико - соціальної експертизи Управління охорони здоров`я Рівненської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 21093490, вул.Курчатова,6, м.Рівне) про зобов`язання прийняти та розглянути документи з метою визначення групи інвалідності, з подальшим направленням для встановлення причинного зв`язку захворювань, пов`язаних з виконанням службових обов`язків, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 11 травня 2021 року.

Суддя Н.В. Друзенко