Рішення № 96898391, 22.03.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 березня 2021 року м. Рівне №460/8393/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник адвокат Бойко Ю.В.,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" доПоліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" (далі - Товариство, позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - Митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA204120/2020/000276/2 від 07.09.2020, № UA204120/2020/000310/2 від 29.09.2020, № UA204120/2020/000339/2 від 15.10.2020.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство вказало, що 07.09.2020 з метою переміщення товару на митну територію України позивач подав Митниці митну декларацію ІМ40ДЕ UA204120/2020/079291 (довідковий номер 32414). Відповідно до графи 31 митної декларації заявленим товаром є запасні частини для легкових автомобілів, а саме фільтри. Відповідно до графи 22 декларації митна вартість товару визначена в сумі 50727,17 доларів США, що відповідає сумі вказаній в інвойсі №WND2020000000354 від 27.08.2020. Виконуючи приписи частини другої ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України) позивачем надано відповідачу наступні документи: інвойс №WND2020000000354 від 27.08.2020; автотранспортна накладна №2007590ЕХ від 28.08.2020; сертифікат походження товару № D 0157100 від 28.08.2020; книжка МДП Х2.82949819 від 28.08.2020; контракт №ТR 2018/08/03 від 03.08.2018; експортна декларація №20341200ЕХ244792 від 28.08.2020. Окрім цього, на вимогу Митниці 07.09.2020 позивачем додатково було надано відповідачу наступні документи: пакувальний лист №WND2020000000354 від 27.08.2020; лист-пояснення компанії Wunder Filtre A.S. від 07.09.2020, е-fatura № НОМЕР_1 від 27.08.2020, прайс-лист, каталог продавця. Щодо бухгалтерської документації позивач надав відповідачу для ознайомлення документи, що стосуються попередньої поставки за Договором, а саме: МД UА204120/2020/033572, інвойс WND02020000000146 від 27.04.2020 та виписка у форматі SWIFT-повідомлення від 29.05.2020. Цього ж дня відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за №UA204120/2020/000276/2, зазначивши про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору у зв`язку з тим, що у поданих декларантом документах наявні розбіжності та неточності.

Окрім цього, 24.09.2020 з метою переміщення товару позивач подав Митниці митну декларацію ІМ40ДЕ UA204120/2020/088697 (довідковий номер 33063). Відповідно до графи 31 митної декларації заявлено товар запасні частини для автомобілів, а саме фільтри. Відповідно до графи 22 декларації митна вартість визначена в сумі 45868,55 доларів США, що відповідає сумі вказаній в інвойсі № WND02020000000407 від 18.09.2020. При поданні митної декларації декларантом надано відповідачу документи: інвойс № WND02020000000407 від 18.09.2020; пакувальний лист №WND02020000000407 від 18.09.2020; автотранспортна накладна №20837ЕХ від 19.09.2020; сертифікат походження товару №00234486 від 18.09.2020; прайс постачальника від 17.09.2020; контракт №ТR 2018/08/03 від 03.08.2018; лист-пояснення від 24.09.2020; експортна декларація №20341200ЕХ271950 від 18.09.2020. Окрім цього, 29.09.2020 позивачем додатково було надано: лист компанії Wuinder Filtre A.S. від 25.09.2020, видаткові та прибуткові накладні, е-fatura №WND2020000000407 від 18.09.2020. Щодо іншої бухгалтерської документації позивач надав відповідачу для ознайомлення документи, що стосуються поставок за Договором, а саме: МД UА204120/2020/062245 від 29.07.2020, інвойс WND2020000000282 від 24.07.2020, виписка у форматі SWIFT-повідомлення від 27.08.2020, МД UА204120/2020/039080 від 27.05.2020, інвойс WND2020000000170 від 22.05.2020, виписка у форматі SWIFT-повідомлення від 02.07.2020, МД UА204120/2020/033572 від 04.05.2020, інвойс WND2020000000146 від 27.04.2020, виписка у форматі SWIFT-повідомлення від 29.05.2020.

29.09.2020 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за №UА204120/2020/000310/2, яким застосував резервний метод визначення митної вартості товару, зазначивши, що у поданих декларантом документах наявні розбіжності та неточності.

Окрім цього, 13.10.2020 з метою переміщення товару позивач подав Митниці митну декларацію ІМ40ДЕ UА204120/2020/097712 (довідковий номер 33639). Відповідно до графи 31 митної декларації заявлено товар запасні частини для легкових автомобілів, а саме фільтри. Відповідно до графи 22 митної декларації митна вартість товару визначена в сумі 50342,81 доларів США, що відповідає сумі, вказаній в інвойсі №WND2020000000436 від 06.10.2020. Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано відповідачу наступні документи: інвойс №WND2020000000436 від 06.10.2020; пакувальний лист від 06.10.2020; автотранспортна накладна від 07.10.2020; сертифікат походження товару №D0234487 від 07.10.2020; прайс постачальника від 06.10.2020; контракт №ТR 2018/08/03 від 03.08.2018; лист-пояснення від 13.10.2020; лист від 24.09.2020; експортна декларація №20341200ЕХ295256 від 07.10.2020. Додатково на вимогу Митниці 13.10.2020 позивач надав видаткові накладні та прибуткові накладні.

15.10.2020 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за №UA204120/2020/000339/2, яким застосував резервний метод визначення митної вартості товару, зазначивши, що у поданих декларантом документах наявні розбіжності та неточності.

Позивач вважає, що ним було надано всі документи, необхідні для підтвердження визначеної митної вартості товарів. Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, Митницею не наведено. Помилковим є висновок відповідача щодо надання позивачем платіжних документів, що не відносяться до товарів, заявлених у митних деклараціях. Зазначені платіжні документи це інші бухгалтерські документи, які позивач надав для ознайомлення відповідачу та які стосуються попередніх поставок за тим же контрактом та підтверджують, що вартість товару за попередніми поставками аналогічна вказаній позивачем вартості у митних деклараціях. Позивач зауважив, що будь-які недоліки у каталозі та прайс-листі не можуть спростовувати реальну вартість товару зазначену в інвойсі. Враховуючи умови поставки товару DAP Луцьк, витрати продавця по транспортуванню товару та його страхуванню не є складовими вартості товарів та не потребують включення до його розрахунку. Також зазначив, що вказана відповідачем розбіжність у вагових характеристиках, а саме 7166,863 кг - вага товару, зазначена у СМR, та 7166,86 кг - вага товару, зазначена у сертифікаті походження, не впливає на розмір визначеної позивачем митної вартості товару, оскільки ним вибрано метод за ціною договору (вартістю операції). Згідно з поясненнями продавця дана розбіжність виникає внаслідок заокруглень цифр електронними системами, які формують сертифікат походження товару. В усіх оскаржуваних рішеннях скориговано митну вартість партії товару із застосуванням резервного методу на основі раніше визначених митним органом митних вартостей з врахуванням співставлення найменувань артикулів та розмірів, проте відповідач не вказує будь-яких джерел інформації, якою він керувався при визначенні митної вартості товару, крім номера та дати взятої за основу митної декларації.

Враховуючи наведене, позивач вважає оскаржені рішення необґрунтованими та безпідставними, що й зумовило його звернення з позовом до суду.

Ухвалою від 17.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, щодо обставин прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 07.09.2020 №UA204120/2020/000276/2 відповідач зазначив, що за митною декларацією від 04.09.2020 №UА204120/2020/07929 Товариством заявлено до митного оформлення товар запасні частини для легкових автомобілів: Фільтр повітряний, арт. WН 100 - 468 шт.; Фільтр повітряний (далі - товар № 2). Фактурна вартість товару - 28225,87 дол., Торгівельна марка: Wunder Filtre; Виробник: Wunder Filtre, митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом - 781596,92 грн (5,43USD/кг).

Вказав, що при проведенні у відповідності до положень статті 54 МК України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено наявність в документах розбіжностей і неточностей:

1) До митного оформлення подано фактуру WND2020000000354 від 27.08.2020, в декларації країни відправлення 20341200ЕХ244792 від 28.08.2020 зазначена 2024316011086012610490/1.

2) Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом товару: товар № 2 - МД від 27.08.2020 №UА110140/2020/7870 (8,01 USD/кг).

Додатково витребуваних Митницею документів декларантом не надано, про що повідомлено листом від 07.09.2020 № 07/09.

Митну вартість товарів визначено на основі раніше визнаних митним органом вартостей: МД від 27.08.2020 №UА110140/2020/7870 (8,01 USD/кг). Числове значення митної вартості товарів становить 1152383,52 грн, або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 41616,12 USD.

Щодо обставин прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 29.09.2020 №UА204120/2020/000310/2 відповідач зазначив, що за митною декларацією від 24.09.2020 №UА204120/2020/088697 Товариством заявлено до митного оформлення товари №1,2,3 «Запасні частини для легкових автомобілів - фільтри в асортименті, торгівельна марка: Wunder Filtre, виробник: Wunder Filtre, TR (далі - товар №1,2,3). Фактурна вартість товару №1 - 7167,5900 доларів США, митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом - 202035,73 грн. (11,381824 USD/кг); фактурна вартість товару №2 - 22689,4000 доларів США, митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом - 639555,19 грн (5,380877 USD/кг); фактурна вартість товару № 3 - 16011,5600 доларів США, митна вартість товару (заявлена декларантом за основним методом) - 451324,25 грн (10,514828 USD/кг).

При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, Митницею встановлено наявність в документах розбіжностей і неточностей: до митного оформлення подано Е фактуру WND2020000000407 від 18.09.2020, яка також відображена в декларації країни відправлення № 20341200ЕХ271950 від 18.09.2020, в якій зазначене числове значення 2950 та 58 доларів США.

З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи. Відповідно до положень статей 21, 52, 57 МК України декларанта інформовано, що згідно з ПІК ЄАІС «Цінова інформація при визначенні митної вартості» вартість імпортованого товару № 2 становить 8,02 USD/кг (митна декларація від 17.09.2020 №UA110140/2020/72260), а також згідно Е фактури №WND02020000000407 від 18.09.2020 числове значення 2950 та 58 доларів США має бути включене до митної вартості. На електронне повідомлення митниці декларантом надані бухгалтерські документи, однак не надане підтвердження числових розбіжностей в поданих документах. 29.09.2020 декларантом надісланий лист № №29/09 з проханням прийняти рішення без урахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

У зв`язку з виявленими неточностями, розбіжностями у наданих декларантом документах та ненаданням усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МК України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, за результатом проведеної процедури консультації з декларантом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 29.09.2020 №UА204120/2020/000310/2. Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей: товар №2 митна декларація від 17.09.2020 №UА110140/2020/72260, товар №1,3 - згідно Е фактури WND2020000000407 від 18.09.2020, в якій зазначене числове значення 2950 та 58 доларів США. Числове значення митної вартості товару 1 становить 201762,5333 грн (11,8594 USD/кг *629,740 кг *28,1874 грн/ USD) або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 7468,3385 доларів США. Числове значення митної вартості товару 2 становить 953233,5291 грн (8,02 USD/кг * 4216,673 кг *28,1874 грн/ USD) або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 33817,7174 доларів США. Числове значення митної вартості товару 3 становить 471775,6705 грн (10,9913 USD/кг * 1522,760 кг *28,1874 грн/ USD) або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 16737,1119 доларів США.

Щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 15.10.2020 №UА204120/2020/000339/2 відповідач вказав, що за митною декларацією від 13.10.2020 №UА204120/2020/097712 Товариством заявлено до митного оформлення товари №1,2,3 «Запасні частини для легкових автомобілів - фільтри в асортименті» (далі - товар №1,2,3). Фактурна вартість товару №1 - 12242,8600 доларів США, митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом - 345837,53 грн (10,5915 USD/кг); фактурна вартість товару №2 - 23784,1600 доларів США, митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом - 671857,33 грн (5,4254 USD/кг); фактурна вартість товару №3 - 14315,7900 доларів США, митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом - 404393,8700 грн (8,9508 USD/кг).

При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів Митницею встановлено наявність в документах розбіжностей і неточностей, а саме: до митного оформлення подано Е фактуру WND2020000000436 від 16.10.2020, яка також відображена в декларації країни відправлення № 20341200ЕХ295256 від 07.10.2020, в якій зазначене числове значення 2950 та 82 долари США.

З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, Митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи та інформовано, що згідно з ПІК ЄАІС «Цінова інформація при визначенні митної вартості» вартість імпортованого товару №2 становить 8,02 USD/кг (митна декларація від 17.09.2020 №UА110140/2020/72260), а також згідно Е фактури WND2020000000436 від 16.10.2020 числове значення 2950 та 82 долари США має бути включене до митної вартості. На електронне повідомлення Митниці декларантом надані бухгалтерські документи, однак не надане підтвердження числових розбіжностей в поданих документах. 15.10.2020 декларантом надісланий лист № 15/10 з прохання прийняти рішення без урахування термінів, передбачених частиною третьою статті 53 МК України.

У зв`язку з виявленими неточностями, розбіжностями у наданих декларантом документах та ненаданням усіх додаткових документів, витребуваних Митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст. 53 МК України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, за результатом проведеної процедури консультації з декларантом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15.10.2020 №UА204120/2020/000339/2. Митну вартість імпортованого товару визначено на основі раніше визнаних органами доходів і зборів митних вартостей: товар №2 митна декларація від 17.09.2020 №UА110140/2020/72260 та згідно з Е фактурою WND2020000000436 від 16.10.2020, в якій зазначене числове значення 2950 та 82 долари США. Числове значення митної вартості товару № 1 становить 359894,1553 грн (11,022 дол.США/кг * 1155,9130 кг * 28,248100 грн/USD) або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 12740,4730 доларів США. Числове значення митної вартості товару № 2 становить 993162,4396 грн (8,02 USD/кг * 4383,8600 кг *28,248100 грн/USD) або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 35158,5572 доларів США. Числове значення митної вартості товару № 3 становить 423719,9539 грн (9,3786 USD/кг * 1599,3800 кг *28,248100 грн/USD) або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 14999,9452 доларів США.

Покликаючись до положень статей 52, 53, 54 МК України, відповідач зазначив, що у разі виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах, відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган має право вимагати від декларанта надання додаткових документів, перелік яких визначено законодавством. Обґрунтовані сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. При цьому згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За наведеного, відповідач вважає, що при прийнятті спірних рішень про коригування митної вартості за резервним методом Митниця діяла обґрунтовано та у відповідності до приписів чинного законодавства, а відтак в задоволенні позову просить відмовити повністю.

Ухвалою від 14.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладено.

Протокольною ухвалою від 27.01.2021 в підготовчому засіданні оголошено перерву.

Ухвалою від 27.01.2021 строк підготовчого провадження продовжено.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій вказав, що відповідач помилково вважає номер НОМЕР_2 номером інвойсу, оскільки в декларації країни відправлення вказується, що цей номер відповідає ТРS-e Fatura V, тобто це 23-значний ідентифікатор документа, який використовується в Системі митного декларування та необхідний для автоматичного створення експортної декларації. Крім зазначеного вище, відповідачем не враховано, що надана на вимогу митного органу е-Fatura містить посилання на номер поданого декларантом інвойсу, а вказані в ньому числові значення вартості товару та кількості повністю співпадають з числовими значеннями, вказаними в цьому інвойсі. Таким чином, твердження відповідача про суперечність в поданих позивачем документах є безпідставними. Щодо висновку відповідача про необхідність включення до митної вартості товарів числових значень 2950 та 82 долара США, які вказані у е-Fatura позивач зауважив, що відповідно до контракту №ТR 2018/08/03, укладеного 03.09.2018 між Товариством та компанією Wunder Filtre A.S., умовами поставки товару є DАР Луцьк (Україна), відповідно до яких вартість перевезення та страхування товару є витратами продавця та включаються до ціни товару. Окрім цього, позивач зазначив, що в МД, зазначеній в рішенні, йдеться про ідентичний або подібний товар, тому Митницею безпідставно застосовано останній резервний метод, а не попередні методи за ціною ідентичних або подібних товарів.

Протокольною ухвалою 08.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні учасники справи повністю підтримали позовні вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи.

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позиції сторін, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.

03.08.2018 між Товариством (Покупець) та компанією Wunder Filtre A.S., Туреччина (Продавець) укладено контракт №ТR 2018/08/03, предметом якого є продаж та постачання автомобільних запасних частин (далі - товар) (п.1.1). Товар постачається партіями; асортимент, ціна та кількість кожної партії, розмір знижок, терміни відвантаження визначаються сторонами в інвойсах на кожну поставку по даному договору. Ціни на однакові найменування можуть відрізнятися у зв`язку з наданням знижок за обсяг, спеціальних пропозицій, сезонних знижок та ін. (п.1.2). По кожній поставці сторони домовляються про строки поставки, які підтверджуються у відповідному інвойсі на основі правил "Інкотермс 2010". Умови поставки DAP Луцьк (Україна), якщо інше не вказано в інвойсах (п.3.1). Оплата вартості товарів здійснюється покупцем шляхом 100% передплати протягом 15 днів з дати виставлення проформи-інвойса, або шляхом відстрочення платежу в 30 днів з дня виставлення інвойса після двостороннього узгодження (п.4.1).

04.09.2020 позивач подав Митниці митну декларацію ІМ40ДЕ UA204120/2020/079291 (а.с.17-19 т.1), відповідно до якої заявлено товар "запасні частини для легкових автомобілів", а саме паливні, масляні та повітряні фільтри (гр.31); умови поставки DAP UA Луцьк (гр.20); валюта та загальна сума за рахунком 50727,17 USD (гр.22); курс валюти 27,6908 (гр.23); відомість про вартість 1404675,92 (гр.12); код товару 84212300 (гр.33); ціна товару 15099,700 (гр. 42); код МВВ - 1 (гр.43).

З митною декларацією надано наступні документи: інвойс №WND2020000000354 від 27.08.2020; автотранспортна накладна №2007590ЕХ від 28.08.2020; сертифікат походження товару D 0157100 від 28.08.2020; книжка МДП ХZ.82949819 від 28.08.2020; контракт №ТR 2018/08/03 від 03.08.2018; експортна декларація №20341200ЕХ244792 від 28.08.2020 (гр.44).

На вимогу Митниці 07.09.2020 позивачем додатково було надано відповідачу пакувальний лист №WND2020000000354 від 27.08.2020; лист-пояснення компанії Wunder Filtre A.S. від 07.09.2020, е-fatura № НОМЕР_1 від 27.08.2020, прайс-лист, каталог продавця, а також документи, що стосуються попередньої поставки за контрактом №ТR 2018/08/03 від 03.08.2018, а саме: МД UА204120/2020/033572, інвойс WND02020000000146 від 27.04.2020 та виписка у форматі SWIFT-повідомлення від 29.05.2020 (а.с.71-76 т.1).

Суд встановив, що 07.09.2020 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UA204120/2020/000276/2, в графі 33 якого зазначено про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору у зв`язку з тим, що 1) у поданих декларантом документах наявні розбіжності та неточності, зокрема: до митного оформлення подано фактуру WND2020000000354 від 27.08.2020, в декларації країни відправлення 20341200ЕХ244792 від 28.08.2020 зазначена 2024316011086012610490/1; додатково наданий прайс-лист від 01.01.2020 не містить відомостей про комерційні умови; додатково наданий платіжний документ неможливо поширити на заявлену партію товарів; додатково наданий каталог не містить вартісних характеристик заявленого товару. 2) Не надано всі додаткові документи, витребувані митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України.

В рішенні також зазначено, що Митниця володіє інформацією, як призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом товару: товар № 2 - МД від 27.08.2020 №UА110140/2020/7870 (8,01 USD/кг).

Митну вартість імпортованого товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України. Митну вартість визначено на основі раніше визнаних митним органом вартостей: товар № 2 - 8,01 USD/кг (МД від 27.08.2020 №UА110140/2020/7870). Числове значення митної вартості товарів становить 1152383,52 грн, або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 41616,12 USD (а.с.20-22 т.1).

Цього ж дня Митницею складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204120/2020/01307, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією UA204120/2020/079291 від 04.09.2020 у зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів від 07.09.2020 №UA204120/2020/000276/2 (а.с.23).

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 07.09.2020 №UА204120/2020/080628 з врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 07.09.2020 №UА204120/2020/000276/2. Донарахована сума митних платежів становить 74269,02 грн (а.с.24-26 т.1).

Також суд встановив, що 24.09.2020 позивач подав Митниці митну декларацію ІМ40ДЕ UA204120/2020/088697, довідковий номер 33063 (а.с.77-81 т.1), відповідно до якої заявлено товар "запасні частини для легкових автомобілів", а саме паливні, масляні, повітряні фільтри (гр.31); умови поставки DAP UA Луцьк (гр.20); валюта та загальна сума за рахунком 45868,55 USD (гр.22); курс валюти 28,1874 (гр.23); відомість про вартість 1292915,17 (гр.12); код товару 84212300 (гр.33); ціна товару 7167,5900 (гр. 42); код МВВ - 1 (гр.43).

З митною декларацією надано наступні документи: інвойс № WND02020000000407 від 18.09.2020; пакувальний лист №WND02020000000407 від 18.09.2020; автотранспортна накладна №20837ЕХ від 19.09.2020; сертифікат походження товару №00234486 від 18.09.2020; прайс постачальника від 17.09.2020; контракт №ТR 2018/08/03 від 03.08.2018; лист-пояснення від 24.09.2020; експортна декларація №20341200ЕХ271950 від 18.09.2020 (гр.44 МД).

Окрім цього, 29.09.2020 позивачем на вимогу митниці додатково було надано: лист компанії Wuinder Filtre A.S. від 25.09.2020, видаткові та прибуткові накладні, е-fatura №WND2020000000407 від 18.09.2020, а також документи, що стосуються попередніх поставок за контрактом №ТR 2018/08/03 від 03.08.2018, а саме: МД UА204120/2020/062245 від 29.07.2020, інвойс WND2020000000282 від 24.07.2020, виписка у форматі SWIFT-повідомлення від 27.08.2020, МД UА204120/2020/039080 від 27.05.2020, інвойс WND2020000000170 від 22.05.2020, виписка у форматі SWIFT-повідомлення від 02.07.2020, МД UА204120/2020/033572 від 04.05.2020, інвойс WND2020000000146 від 27.04.2020, виписка у форматі SWIFT-повідомлення від 29.05.2020 (а.с.177-180 т.1).

Суд встановив, що 29.09.2020 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за №UА204120/2020/000310/2, в графі 33 якого зазначено про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору у зв`язку з тим, що 1) у поданих декларантом документах наявні розбіжності та неточності, зокрема: до митного оформлення подано фактуру WND2020000000407 від 18.09.2020, яка також відображена в декларації країни відправлення 20341200ЕХ271950 від 18.09.2020, в якій зазначене числове значення 2950 та 58 доларів США; також в документах містяться розбіжності в вагових характеристиках: в CMR 2008374 ЕХ зазначена вага 7166,863 кг, в сертифікаті походження № D0234486 - 7166,86 кг; додатково наданий прайс-лист не містить відомостей про комерційні умови; додатково наданий платіжний документ неможливо поширити на заявлену партію товарів; додатково наданий каталог не містить вартісних характеристик заявленого товару. 2) Не надано всі додаткові документи, витребувані митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України.

В рішенні також зазначено, що Митниця володіє інформацією, як призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості: товар № 2 - МД від 17.09.2020 №UА110140/2020/72260 (8,02 USD/кг); а також згідно з поданими документами не включені витрати на транспортування та страхування. Митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України, та визначено на основі раніше визнаних митним органом митних вартостей: товар № 1 - з врахуванням транспортних та страхових витрат - 11,8594 USD/кг; товар №2 - митна декларація від 17.09.2020 №UА110140/2020/72260 (8,02 USD/кг); товар № 3 - з врахуванням транспортних та страхових витрат - 10,9913 USD/кг.

Числове значення митної вартості товару становить 1635522,2458 грн або у валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення - 58023,1678 USD (а.с.82 т.1).

Цього ж дня Митницею складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204120/2020/01541, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією UA204120/2020/088697 від 24.09.2020 у зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів від 29.09.2020 №UA204120/2020/000310/2 (а.с.83 т.1).

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 30.09.2020 №UА204120/2020/091374 з врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 29.09.2020 №UА204120/2020/000310/2. Донарахована сума митних платежів становить 68996,76 грн (а.с.84-88 т.1).

Також суд встановив, що 13.10.2020 позивач подав Митниці митну декларацію ІМ40ДЕ UА204120/2020/097712, довідковий номер 33639 (а.с.181-185 т.1), відповідно до якої заявлено товар "запасні частини для легкових автомобілів", а саме паливні, масляні, повітряні фільтри, фільтри салону (гр.31); умови поставки DAP UA Луцьк (гр.20); валюта та загальна сума за рахунком 50342,81 USD (гр.22); курс валюти 28,2481 (гр.23); відомість про вартість 1422088,73 (гр.12); код товару 84212300 (гр.33); ціна товару 12242,8600 (гр. 42); код МВВ - 1 (гр.43).

З митною декларацією надано наступні документи: інвойс №WND2020000000436 від 06.10.2020; пакувальний лист від 06.10.2020; автотранспортна накладна від 07.10.2020; сертифікат походження товару №D0234487 від 07.10.2020; прайс постачальника від 06.10.2020; контракт №ТR 2018/08/03 від 03.08.2018; лист-пояснення від 13.10.2020; лист від 24.09.2020; експортна декларація №20341200ЕХ295256 від 07.10.2020 (гр.44).

Додатково на вимогу Митниці 13.10.2020 позивач надав видаткові накладні та прибуткові накладні (а.с. 241 т.1).

Суд встановив, що 15.10.2020 Митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204120/2020/000339/2, в графі 33 якого зазначено про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору у зв`язку з тим, що 1) у поданих декларантом документах наявні розбіжності та неточності, зокрема: до митного оформлення подано Е фактуру WND2020000000436 від 06.10.2020, в якій зазначене числове значення 2950 та 82 доларів США; 2) Не надано всі додаткові документи, витребувані митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст.53 МК України та у відповідності до ч.5 ст.54 МК України.

В рішенні також зазначено, що Митниця володіє інформацією, як призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості: товар № 2 - МД від 17.09.2020 №UА110140/2020/72260 (8,02 USD/кг); а також згідно з поданими документами не включені витрати на транспортування та страхування. Митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України, та визначено на основі раніше визнаних митним органом митних вартостей: товар № 1 - з врахуванням транспортних та страхових витрат - 11,022 USD/кг; товар №2 - митна декларація від 17.09.2020 №UА110140/2020/72260 (8,02 USD/кг); товар № 3 - з врахуванням транспортних та страхових витрат - 9,3786 USD/кг.

Числове значення митної вартості товару становить 1776776,5488 грн або у валюті контракту за курсом Нацбанку України на день митної декларації до митного оформлення - 62898,9754 USD (а.с.186-190 т.1).

Цього ж дня Митницею складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204120/2020/01657, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією UA204120/2020/097712 від 13.10.2020 у зв`язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів від 15.10.2020 №UA204120/2020/000339/2 (а.с.191 т.1).

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 16.10.2020 №UА204120/2020/099316 з врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 15.10.2020 №UА204120/2020/000339/2. Донарахована сума митних платежів становить 71498,03 грн (а.с.192-196 т.1).

Вважаючи протиправними рішення Митниці про коригування митної вартості товарів № UA204120/2020/000276/2 від 07.09.2020, № UA204120/2020/000310/2 від 29.09.2020, № UA204120/2020/000339/2 від 15.10.2020, Товариство звернулось з позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржені рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям правомірності, що визначені ч.2 ст.2 КАС України, суд враховує такі джерела права.

За приписами частини першої статті 1 МК України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Судом встановлено, що митна вартість товарів у всіх спірних випадках була заявлена декларантом за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в порядку статті 58 МК України, а саме:

- в митній декларації ІМ40ДЕ UА204120/2020/079291 (довідковий номер 32414) від 04.09.2020 - в сумі 50727,17 доларів США, що відповідає сумі, вказаній в інвойсі №WND2020000000354 від 27.08.2020 (а.с.27-28, переклад а.с.29-32 т.1);

- в митній декларації ІМ40ДЕ UA204120/2020/088697 (довідковий номер 33063) від 24.09.2020 - в сумі 45868,55 доларів США, що відповідає сумі, вказаній в інвойсі №WND02020000000407 від 18.09.2020 (а.с.89-92, переклад а.с.93-96 т.1);

- в митній декларації ІМ40ДЕ UА204120/2020/097712 (довідковий номер 33639) від 13.10.2020 - в сумі 50342,81 доларів США, що відповідає сумі, вказаній в інвойсі №WND2020000000436 від 06.10.2020 (а.с.197-199, переклад а.с.200-205 т.1).

Вищевказані фактичні обставини повністю узгоджуються з умовами зовнішньоекономічного контракту № TR 2018\08\03 від 03.08.2018, пунктом 1.2. якого передбачено, що асортимент, ціна, кількість кожної партії, загальна вартість, розміри знижок визначаються сторонами в інвойсах на кожну поставку по даному контракту.

Згідно з частиною першою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України визначає дві підстави, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно з переліком: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Перелік підстав для формування митним органом вимоги про надання декларантом додаткових документів, що наведений у частині третій статті 53 МК України, є виключним: (1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; (2) у разі якщо документи містять ознаки підробки; (3) у разі якщо документи або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

В ході судового розгляду справи встановлено, що Митницz при здійсненні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів за митною декларацією ІМ40ДЕ UА204120/2020/079291 (довідковий номер 32414) від 04.09.2020 дійшла висновку про наявність розбіжностей і неточностей у поданих декларантом до митного оформлення документах, а саме: до митного оформлення подано фактуру WND2020000000354 від 27.08.2020, в декларації країни відправлення 20341200ЕХ244792 від 28.08.2020 зазначена 2024316011086012610490/1.

Однак, суд встановив, що в експортній декларації 20341200ЕХ244792 від 28.08.2020 відправником-експортером зазначено номер "TPS-e Fatura V 2024316011086012610490/1" (а.с.45,46 т.1), який відповідач помилково ототожнив з номером фактури WND2020000000354 від 27.08.2020 (а.с.51,52 т.1). Контрагент позивача листом від 07.09.2020 ствердив, що номер "TPS-e Fatura" вводиться при створенні декларації та не є номером е-фактури (а.с.49,50).

Інші наведені Митницею зауваження до поданих декларантом документів суд вважає безпідставними, оскільки відсутність комерційних умов у наданому позивачем прайс-листі та вартісних характеристик у каталозі продавця не можуть спростовувати реальну вартість товару, зазначену в інвойсі. Ці документи носять виключно інформативний характер та не відносяться до документів, які підтверджують митну вартість товару.

Помилковим є також висновок відповідача щодо надання позивачем документів, що не відносяться до товарів, заявлених митній декларації ІМ40ДЕ UА204120/2020/079291. В ході судового розгляду справи встановлено, що додатково подані декларантом документи, а саме митна декларація UA204120/2020/033572 від 04.05.2020, комерційний інвойс WND2020000000146 від 27.04.2020, платіжний документ від 29.05.2020 (а.с.60-70 т.1) стосуються попередньої поставки за тим же зовнішньоекономічним контрактом, вартість товару аналогічна вказаній у спірній митній декларації. При цьому, митне оформлення попередньої партії товару здійснено Митницею без коригування заявленої митної вартості товару, за першим методом, що відповідач не заперечив.

У зв`язку з цим суд вважає, що розбіжності, на які вказав відповідач, жодним чином не впливають на митну вартість товару, оскільки розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості в поданих документах судом не встановлено.

За митною декларацією UA204120/2020/088697 від 24.09.2020 Митницею вказано на наявність розбіжностей та неточностей в поданих декларантом документах, а саме: до митного оформлення подано Е фактуру WND2020000000407 від 18.09.2020, яка також відображена в декларації країни відправлення № 20341200ЕХ271950 від 18.09.2020, в якій зазначене числове значення 2950 та 58 доларів США. Означені суми Митниця вважає такими, що підлягають врахуванню при визначенні митної вартості товару як витрати на транспортування та страхування вантажу.

Суд з таким висновком відповідача не погоджується, оскільки в ході судового розгляду справи встановлено, що за умовами зовнішньоекономічного контракту № TR2018\08\03 від 03.08.2018 передбачено умови поставки DAP Луцьк (Україна), якщо інше не вказано в інвойсах (п.3.1 контракту). Інвойсом WND2020000000407 від 18.09.2020 передбачено умови поставки DAP Луцьк (а.с.89 т.1), що також відображено в гр.20 митної декларації (а.с.77 т.1).

Відображені в е-фактурі WND2020000000407 від 17.09.2020 суми витрат на перевезення вантажу 2950 дол. США та страхування вантажу 58,00 дол. США оплачені експортером, про що зазначено безпосередньо в примітках до е-фактури (а.с.121,123 т.1).

Згідно з умовами поставки DАР продавець зобов`язаний оплатити всі витрати, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення. Таким чином, продавець оплатив витрати за транспортування та страхування товару, а також забезпечив проходження митних процедур у країні експорту та виконав інші обов`язки відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс 2010). Будь-які документально підтверджені відомості, що позивач додатково оплачував транспортування товару, його страхування чи має зобов`язання по їх оплаті в матеріалах судової справи відсутні.

Суд підкреслює, що частиною другою статті 53 МК України передбачено вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Отже, витрати продавця по транспортуванню товару та його страхуванню не є складовими митної вартості товарів та не підлягають включенню до її розрахунку.

Також суд відхиляє як безпідставні покликання відповідача на наявну розбіжність у вагових характеристиках товару, а саме 7166,863 кг - вага товару, зазначена у СМR №200837ЕХ (а.с.107 т.1) та 7166,86 кг - вага товару зазначена у сертифікаті походження D0234486 (а.с.109 т.1). Суд зазначає, що позивачем обрано метод визначення митної вартості товару за ціною договору (вартістю операції), відповідно до ціни, зазначеної в комерційному інвойсі, яка пов`язана не з вагою товару, що поставляється, а з його асортиментом та кількістю. При цьому, згідно з листом продавця від 25.09.2020 (а.с.117 т.1) дана розбіжність виникає внаслідок заокруглень цифр електронними системами, які формують сертифікат походження товару, що суд вважає арифметично вірним та логічним.

Інші зауваження Митниці щодо документів, поданих до митної декларації UA204120/2020/088697 від 24.09.2020, є аналогічними зауваженням по митній декларації ІМ40ДЕ UА204120/2020/079291 та відхиляються судом з мотивів, наведених вище по тексту судового рішення.

По митній декларації UA204120/2020/097712 від 13.10.2020 Митниця звернула увагу на такі розбіжності: до митного оформлення подано Е фактуру WND2020000000436 від 16.10.2020, яка також відображена в декларації країни відправлення № 20341200ЕХ295256 від 07.10.2020, в якій зазначене числове значення 2950 та 82 долари США. За висновком відповідача, зазначені суми підлягають включенню до розрахунку митної вартості товарів як витрати на транспортування та страхування товарів.

Однак, судом встановлено, що як умовами зовнішньоекономічного контракту, так і умовами комерційного інвойсу WND2020000000436 від 06.10.2020 передбачено умови поставки DAP Луцьк (Україна), що узгоджується з графою 20 митної декларації (а.с.181 т.1). В е-фактурі WND2020000000436 від 06.10.2020 (а.с.236,237 т.1) відображені відомості про аналогічні умови поставки, а також зазначено в примітці, що витрати в сумі 2950 доларів США на перевезення вантажу та 82 долари США на страхування вантажу сплачені постачальником.

Отже, враховуючи умови поставки, витрати постачальника на транспортування та страхування вантажу не підлягають включенню до розрахунку митної вартості товарів при митному оформленні позивачем.

Перевіряючи правомірність визначення митним органом митної вартості оцінюваного товару в спірних рішеннях про коригування митної вартості, суд встановив, що митну вартість визначено на підставі раніше визнаних іншимии митними органоми митних вартостей за митними деклараціями UA110140/2020/007870 (а.с.36-38 т.2) та UA100440/2020/072260 від 17.09.2020 (а.с.42-47 т.2), які витребувані судом від відповідача в підготовчому засіданні.

Дослідивши надані відповідачем на вимогу суду митні декларації, суд встановив, що поставка товарів за такими митними деклараціями здійснювалась не компанією Wunder Filtre A.S. та від інших виробників, а поставлені партії товару є суттєво меншими порівняно з партіями товару, придбаними позивачем. Окрім цього, в МД UA110140/2020/007870 не зазначено технічних характеристик товару № 2 "обладнання для фільтрування або очищення повітря", що унеможливлює співставлення з товаром, увезеним позивачем, як "запасні частини до легкових автомобілів", зокрема, повітряні фільтри (товар № 2). Водночас, суд зауважує, що за МД UA100440/2020/072260 було заявлено до митного оформлення фільтри повітряні, що використовуються у екскаваторі та навантажувачі Volvo, що, вочевидь, свідчить про їх відмінність від придбаних позивачем запасних частин до легкових автомобілів.

Таким чином, в ході судового розгляду справи відповідачем не обґрунтовано та не підтверджено, яка цінова інформація була ним використана; не вказано джерело такої інформації; не надано документа, який свідчив би про проведення контролюючим органом порівняльного аналізу цінових та технічних характеристик товарів, придбаних позивачем та оформлених за іншими митними деклараціями іншими суб`єктами господарювання. При цьому, за аналогічних умов попередніх поставок митне оформлення відповідачем було проведено за заявленим декларантом позивача першим методом визначення митної вартості товарів, без проведення коригування.

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

За приписами частини першої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 55 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

У зв`язку з цим суд зазначає, що вказані Митницею розбіжності жодним чином не впливають на митну вартість товару, оскільки розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості в поданих документах немає.

Так, суд встановив, що у всіх досліджених випадках ціна товарів, зазначена в інвойсах на кожну партію товарів, відповідає митній вартості товару, заявленій в митних деклараціях. При цьому, за умовами поставки, зазначеними в інвойсах, оплата товару мала бути здійснена впродовж 30 днів з дати поставки.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать на користь висновку, що декларантом одночасно із митними деклараціями надано митному органу належні документи для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення. Відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для витребування у декларанта додаткових документів, не надано суду жодного доказу, який би спростував зміст документів, наданих декларантом для митного оформлення товарів. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товарів, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено. Тобто, надані декларантом основні документи містили всі числові значення, необхідні для визначення вартості товарів за основним методом.

Крім того, у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Водночас, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а).

Разом з тим, будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної відповідачем митної вартості товарів в рішеннях суб`єкта владних повноважень не наведено, що не дає можливості встановити правильність визначеної митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.12.2012 “Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору” - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства, а тому ненаведення обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не довів належними й допустимими доказами правомірності оскаржуваного рішення. Порушені права та законні інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування спірних рішень про коригування митної вартості товарів № UA204120/2020/000276/2 від 07.09.2020, № UA204120/2020/000310/2 від 29.09.2020, № UA204120/2020/000339/2 від 15.10.2020, а тому позов слід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

При пред`явленні позову позивачем зазначено, що відповідно до акту виконаних робіт № РА-0000084 від 04.11.2020 з ТОВ "Ла-Віта" витрати позивача по оплаті послуг з перекладу документів, які додаються до матеріалів справи, складають 12180,00 грн.

На підтвердження понесених витрат у зв`язку з розглядом справи до позовної заяви надано: рахунок № СФ-0000083 від 04.11.2020 на суму 12180,00 грн за перекладацькі послуги (митна документація Wunder: сертифікати, прайс-листи, комерційні рахунки, пакувальні листи, CMR, декларації, листи, фактури); акт виконаних робіт № РА-0000084 від 04.11.2020 на суму 12180,00 грн; платіжне доручення № 5056 від 06.11.2020 на суму 20844,00 грн (а.с.241-243 т.1).

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст. 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.71 КАС України перекладачем є особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

Перекладач допускається ухвалою суду за клопотанням учасника справи або призначається з ініціативи суду.

Суд зазначає, що під час судового розгляду даної справи рішення про залучення до участі у справі перекладача не приймалося, ухвалою суду перекладач до справи допущений не був. Надання учасником справи до матеріалів судової справи письмових доказів з їх перекладом мовою, якою здійснюється адміністративне судочинство, не є тотожним залученню перекладача до справи в розумінні статті 71 КАС України.

Окрім цього, суд також зауважує, що надані позивачем рахунок СФ-0000083 від 04.11.2020, акт виконаних робіт РА-0000084 від 04.11.2020, платіжне доручення № 5056 від 06.11.2020 (а.с.242-244 т.1) не підтверджують понесених позивачем витрат на оплату робіт (послуг) перекладача, пов`язаних з розглядом конкретної судової справи, а розрахунок таких витрат документально не підтверджений.

Отже, суд вважає відсутніми підстави для розподілу витрат на переклад в сумі 12180,00 грн.

Як зазначено в абз.268 Рішення ЄСПЛ у справі “East/West Alliance Limited” проти України”: “Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» [ВП], заява N 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V)”.

З огляду на вищевикладене, суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати (а.с.6 т.1) по сплаті судового збору відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" (35500 м.Радивилів, Рівненська область, вул. І. Франка,29Б, код ЄДРПОУ 41160309) до Поліської митниці Держмитслужби (33029 м. Рівне, Рівненська область, вул. Соборна, 104, код ЄДРПОУ 43350097) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA204120/2020/000276/2 від 07.09.2020, № UA204120/2020/000310/2 від 29.09.2020, № UA204120/2020/000339/2 від 15.10.2020.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" (35500 м.Радивилів, Рівненська область, вул. І. Франка,29Б, код ЄДРПОУ 41160309) за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби (33029 м. Рівне, Рівненська область, вул. Соборна, 104, код ЄДРПОУ 43350097) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6306,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю та відпусткою головуючого судді складений 13 травня 2021 року.

Суддя Н.О. Дорошенко