
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1877/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАКТОР ГРУП" про визнання протиправною та скасування постанови, -
В С Т А Н О В И В:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
05 березня 2021 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (далі-відповідач, приватний виконавець) про визнання протиправними та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 22.02.2021 у виконавчому провадженні №64592469 про відкриття виконавчого провадження №64592469; постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 22.02.2021 у виконавчому провадженні №64592469 про стягнення з боржника основної винагороди; постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича від 22.02.2021 у виконавчому провадженні №64592469 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю спірної постанови про відкриття виконавчого провадження вимогам статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавче провадження №64592469 відкрито не за місцем проживання, перебування чи знаходження майна позивача, тобто з порушенням правил територіальної діяльності приватного виконавця. Позивач зазначив, що ніколи не був зареєстрований та не проживав за адресою, на яку розповсюджується повноваження приватного виконавця, а також не має доходів, рухомого та нерухомого майна на території міста Києва. З огляду на те, що виконавче провадження №64592469 з порушенням вимог закону щодо територіальної юрисдикції приватного виконавця, позивач вважає також протиправними постанови приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 22.02.2021.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
07.05.2021 на електронну пошту суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с.64-69/, у якому відповідач заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на правомірність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження №64592469 від 22.02.2021. Зазначав, що у заяві стягувача та у виконавчому написі №20159 від 03.02.2021, що виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., визначено місце проживання боржника – АДРЕСА_1 , тобто у межах виконавчого округу міста Києва. Зауважував, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку приватного виконавця вимагати від стягувача документи на підтвердження інформації, що зазначена у виконавчому документі, натомість, відповідальність за правильність та достовірність відомостей у виконавчому документі покладається на відповідного нотаріуса. Наголосив, що виконавчий напис №20159 від 03.02.2021 є чинним, а отже слугував підставою для відкриття виконавчого провадження. З огляду на викладене, вважає, що приватним виконавцем жодним чином не порушено норми Закону України «Про виконавче провадження», зокрема і статті 24 цього Закону. Враховуючи викладені обставини, відповідач вважає, що постанови про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 22.02.2021 ВП №64592469 є правомірними як такі, що є похідними від постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2021 ВП №64592469.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №20159, виданого 03.02.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №440/1877/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправними та скасування постанов повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про визнання протиправними та скасування постанов. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
28.04.2021 позивач надав до суду квитанцію №50 від 27.04.2021 про сплату судового збору на суму 1816,00 грн, чим усунув недоліки позовної заяви, що визначені ухвалою суду від 09.03.2021.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Залучено до участі у справі №440/1877/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАКТОР ГРУП" (далі - стягувач).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
14.12.2012 між ПАТ "ТЕРРА БАНК" (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір №134349 /а.с.12, 76-77/, згідно з пунктами 2.1-2.2 якого передбачено, що банк надає позичальнику кредит у вигляді Овердрафту на умовах, визначених Публічною пропозицією та цим кредитним Договором. Ліміт овердрафту (максимальна заборгованість позичальника за кредитом у вигляді Овердрафту) встановлюється в розмірі 11000,00 грн.
У договорі /а.с.12, 76-77/ та додатках до нього /а.с.13-17/ зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
03.02.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис №20159 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАКТОР ГРУП" заборгованості за період з 17.11.2017 по 10.12.2019 у загальному розмірі 46856,06 грн, у тому числі: сума заборгованості у розмірі 46206,06 грн (прострочена заборгованість за сумою кредиту – 10553,83 грн; прострочена заборгованість за комісією – 35651,68 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 0,55 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту - 0,00 грн; строкова заборгованість за комісією - 0,00 грн; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0,00 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями – 0,00 грн); плата за вчинення виконавчого напису нотаріусом становить 650,00 грн. У виконавчому написі зазначено адресу реєстрації боржника: АДРЕСА_2 , а також місце проживання: АДРЕСА_3 /а.с.78-79/.
За змістом виконавчого напису, право вимоги ПАТ "Терра Банк" за кредитним договором №134349 від 14.12.2012 відступлено до ТОВ "ТРАНСМЕД-ТРЕЙД" на підставі Договору відступлення прав вимоги від 14.08.2013 №1/08, до ТОВ "ВВС-ФАКТОРИНГ" на підставі угоди про заміну сторони у Договорі відступлення прав вимоги б/н від 26.02.2014, до ТОВ "ФК "СМАРТ ГРУП" на підставі Договору відступлення прав вимоги №4/09 від 04.09.2014, та до ТОВ "Фінансова компанія "ФАКТОР ГРУП" на підставі Договору відступлення прав вимоги №17/11.17 від 17.11.2017.
14.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАКТОР ГРУП" звернулося до приватного виконавця Клименка Р.В. із заявою про примусове виконання рішення /а.с.75/, у якій просило відкрити за місцем проживання (перебування) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №20159 від 03.02.2021, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАКТОР ГРУП" заборгованості у загальному розмірі 46856,06 грн. У заяві про примусове виконання рішення зазначено адресу реєстрації боржника: АДРЕСА_2 , а також місце проживання: АДРЕСА_3 . До заяви додано платіжне доручення про сплату авансового внеску /а.с.80/, оригінал виконавчого напису №20159 від 03.02.2021 /а.с.78-79/, копію виписки з ЄДР /а.с.81-82/.
Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем, на підставі заяви ТОВ "Фінансова компанія "ФАКТОР ГРУП", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64592469 від 22.02.2021 з примусового виконання виконавчого напису №20159 від 03.02.2021, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАКТОР ГРУП" заборгованості у загальному розмірі 46856,06 грн /а.с.84-85/.
Згідно з інформаційною довідкою з Єдиного реєстру приватних виконавців № 12080920210512 від 12.05.2021 ОСОБА_2 (посвідчення №0415 від 30.09.2019) є приватним виконавцем та здійснює повноваження на території виконавчого округу міста Києва /а.с. 105-106//.
У постанові про відкриття виконавчого провадження №64592469 від 22.02.2021 адресою боржника ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_2 , а також місце проживання: АДРЕСА_3 /а.с.84-85/.
Згідно із наявною у справі копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий 28.11.1995 Болградським РВ УМВС України в Одеській області /а.с.21-22/ ОСОБА_1 на момент вчинення виконавчого напису №20159 від 03.02.2021 та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2021 №64592469, був зареєстрований з 29.03.2019 за адресою АДРЕСА_4 .
Крім того, 22.02.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди №64592469 у розмірі 4685,61 грн /а.с.87-88/ та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №64592469 у розмірі 669,00 грн /а.с.90-91/.
ОСОБА_1 , вважаючи постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 22.02.2021, що винесені у межах виконавчого провадження №64592469, протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: <…> 3) виконавчих написів нотаріусів; <…>.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно із частиною першою статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII) завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
За текстом частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII, діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (частина друга статті 4 Закону № 1403-VIII).
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1403-VIII фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За текстом частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина друга статті 24 Закону № 1404-VIII).
Відповідно до частин першої, другої і шостої статті 25 Закону № 1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Також частиною 7 статті 31 Закону № 1403-VІІІ передбачено, що приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Крім того, частиною 2 статті статті 42 Закону № 1404-VІІІ визначено, що витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відповідно до частин першої, шостої статті 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
За текстом статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1382-IV): вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно з частиною десятою статті 6 Закону № 1382-IV реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Системний аналіз норм Законів 1403-VIII та № 1404-VIII свідчить, що приватний виконавець може приймати до виконання лише виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника, які знаходяться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.
При цьому законодавець оперує саме терміном «місце проживання, перебування» боржника, а не «зареєстроване місцем проживання» як чинником, який впливає на визначення місця виконання рішення. Спираючись на цільове тлумачення норми статті 24 Закону 1404-VIII у системному зв`язку з іншими положеннями зазначеного Закону 1404-VIII, таку її конструкцію можна пояснити тим, що виконавчі дії мають провадитися з урахуванням (в межах) дійсного/фактичного місця проживання боржника. Тобто «примусове виконання» рішень має бути певним чином «наближеним», прив`язаним до місця проживання/перебування боржника, що, окрім іншого, дасть змогу останньому (чи принаймні створить йому відповідні умови) належним чином реалізовувати свої права та обов`язки як учасника виконавчого провадження (як-от: ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення). Отже, місце проживання має відповідати дійсності. Іншими словами, не стільки номінальна адреса проживання боржника, скільки його фактичне, реальне місце проживання повинні визначати місце виконання рішення задля досягнення мети виконавчого провадження і дотримання його засад, визначених статтею 2 Закону № 1404-VIII.
Аналіз положень Цивільного кодексу України у зіставленні з положеннями Закону № 1382-IV дозволяє зробити висновок, що місцем проживання особи є житло, в якому вона проживає (постійно або тимчасово). Особа не обмежена у можливості мати більше, ніж одне місце проживання, проте реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою, яку особа сама вибрала і за якою вестиме листування з фізичними/юридичними особами, контролюючими органами, отримуватиме офіційну кореспонденцію. Відомості про місце проживання вносяться, серед іншого, до паспорта громадянина України.
Сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, виконавчий округ якого охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. За описаної вище ситуації визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон № 1404-VIII пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №380/7750/20, від 05.05.2021 у справі №160/ 15005/20.
Приймаючи виконавчий напис №20159 від 03.02.2021 до виконання у межах виконавчого округу міста Києва, відповідач виходив з того, що адресою фактичного місця проживання боржника є зазначена у заяві про примусове виконання рішення та виконавчому написі нотаріуса адреса: АДРЕСА_1 .
На цій підставі приватний виконавець дійшов висновку про проживання боржника у м. Києві та, як наслідок, наявність підстав для відкриття ним виконавчого провадження.
Водночас і у заяві про примусове виконання рішення, і у виконавчому написі, містилися відомості щодо адреси реєстрації місця проживання позивача - АДРЕСА_5 .
Отримавши заяву стягувача про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, в якому, як і в указаному виконавчому документі, зазначено дві різні адреси боржника, приватний виконавець не міг не звернути уваги, що ці адреси, якщо вирішувати питання про прийняття до виконання цього виконавчого документа, відсилають до різних виконавчих округів (Полтавська область та місто Київ).
Спільним для обох понять "місце проживання" і "зареєстроване місце проживання" є те, що особа проживає (має право проживати) в обох місцях, водночас для офіційного «спілкування» з фізичними/юридичними особами, контролюючими органами визначає лише одне із них і несе відповідальність за свій вибір (у тому сенсі, приміром, що зареєстроване місце проживання є своєрідним орієнтиром для державних органів, фізичних/юридичних осіб при визначенні територіальної юрисдикції судових справ за участі цієї особи; надсилання поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання є умовою належного повідомлення особи).
Враховуючи викладене, визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника . Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати лише додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення.
Факт реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_5 з 30.06.2006, та за адресою АДРЕСА_4 , з 29.03.2019 та на момент вчинення виконавчого напису №20159 від 03.02.2021 та винесення спірних постанов, підтверджується паспортом громадянина України позивача /а.с. 21 - 22/.
Відповідачем не надано обґрунтованих пояснень та доказів на підтвердження факту проживання боржника ОСОБА_1 на території м. Києва, або наявності у боржника майна або про отримання ним доходів на території м. Києва.
Суд погоджується з аргументами відповідача про те, що у виконавчому документі зазначено дві адреси, і виконавець не має обов`язку перевіряти вірогідність відомостей, які зазначено у виконавчому документі. Водночас, приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (частина друга статті 4 Закону № 1403-VIII), повинен дотримуватися принципів верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності (частина перша статті 4 Закону № 1403-VIII). При цьому наведений вище аналіз положень Закону № 1404-VIII у системному зв`язку із положеннями Закону № 1382-IV свідчить, що місце виконання виконавчого документа щодо фізичної особи-боржника) має визначатися все ж за зареєстрованим місцем проживання боржника.
Якщо ж трактувати місце виконання рішення, у той спосіб, як це зробив відповідач, то це (за своєю зовнішньою формою прояву) створюватиме умови для підміни суті визначеного Законом № 1404-VIII місця виконання рішення і пов`язаного з ним визначенням виконавчого округу приватного виконавця на формальність, що у підсумку нівелюватиме сенс виконавчого провадження і засади, з дотриманням яких воно має здійснюватися загалом.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що приватний виконавець Клименко Роман Васильович, виконавчим округом якого є місто Київ, прийнявши до примусового виконання виконавчий документ (виконавчий напис приватного нотаріуса Горая О. С. від 03.02.2021 №20159 ), місце виконання якого знаходиться в іншому виконавчому окрузі, порушив вимоги статті 24 Закону №1404-VIII, а відтак спірна постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2021 №64592469 є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині - задоволенню.
Щодо постанов про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 22.02.2021, що винесені у межах виконавчого провадження №64056055, суд зазначає наступне.
Пунктом 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Зважаючи на те, що спірні постанови про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 22.02.2021 винесені у межах виконавчого провадження №64592469, водночас постанову про відкриття виконавчого провадження №64592469 від 22.02.2021 судом визнано протиправною, суд приходить до висновку, що постанови про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 22.02.2021, винесені у межах виконавчого провадження №64592469, також підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а відповідні позовні вимоги - задоволенню.
Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн, що підтверджується квитанцією №50 від 27.04.2021 /а.с.57/.
З огляду на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1816,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , рнокпп НОМЕР_2 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича (вул. Поправки Юрія,6, офіс 31, м. Київ, 02094), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФАКТОР ГРУП" (вул. Митрополита Василя Липківського,45, м. Київ, 04050, ідентифікаційний код 40911449), задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження від 22.02.2021 (ВП №64592469).
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про стягнення з боржника основної винагороди від 22.02.2021 у виконавчому провадженні №64592469.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 22.02.2021 у виконавчому провадженні №64592469.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816 грн 00 коп. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол
Судове рішення № 96898257, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 12.05.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/1877/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: