Рішення № 96897913, 14.05.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2021 р. № 400/893/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьгідробуд", вул. Дунаєва, 55, м. Миколаїв, 54017

до відповідача:Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

про:визнання протиправною та скасування постанови від 07.02.2020 № 4,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Південьгідробуд» (надалі – Товариство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (надалі – Управління або відповідач) від 07.02.2020 № 4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування позовних вимог Товариство, зокрема, вказало, на недоведеність відповідачем факту вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на неналежну якість здійсненої відповідачем перевірки, а також на те, що штраф був накладений пізніше, ніж через три роки з дня вчинення правопорушення.

Відповідно до ухвали про відкриття провадження у справі, відповідач (з урахуванням дати отримання копії ухвали) мав подати не пізніше 17.03.2020: відзив на позовну заяву; письмові пояснення щодо причин відсутності підписів уповноважених осіб позивача на акті перевірки і приписі; зазначені в акті перевірки фото на підтвердження факту відхилення від проекту.

21.04.2020 (без зазначення Управлінням поважності причин недотримання встановленого строку) до суду надійшов відзив на позовну заяву, до якого відповідач, додав, зокрема, фото. Письмових пояснень щодо причин відсутності підписів уповноважених осіб позивача на акті перевірки і приписі відповідач не надав.

До відзиву Управління, в порушення пункту 2 частини четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не додало документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказу позивачу.

З урахуванням цього, а також на підставі частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив справу за матеріалами, що їх надав позивач.

В судове засідання представник Управління не прибув. Зазначені у клопотанні представника відповідача від 16.03.2020 про відкладення розгляду справи причини (необхідність додаткового часу для підготовки відзиву по справі) суд поважними не визнав.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Як встановлено судом, 24.01.2020 головний державний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Заграєнко Наталя Василівна (надалі – головний інспектор) склала акт № 2 за результатами проведення з 13.01.2020 по 24.01.2020 планового заходу державного контрою щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (надалі – Акт, ар. с. 11-28).

Відповідно до тексту Акта, предметом перевірки було дотримання суб`єктами містобудування (замовник – фізична особа ОСОБА_1 , підрядник – Товариство) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Будівництво готельного комплексу» за адресою: АДРЕСА_1 » (надалі – Об`єкт).

На стор. 16 Акта головний інспектор вказала, зокрема, на встановлення факту відхилення від Робочого проекту 58/2009 при виконанні Товариством будівельних робіт, що є порушенням статті 9 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність».

24.01.2020 головний інспектор склала протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (надалі – Протокол, ар. с. 29-31), в якому зазначила про виявлене порушення і вказала норму, якою передбачено відповідальність за це порушення, - пункт 8 частини третьої статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (надалі – Закон № 208).

07.02.2020 головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Хмельна Оксана Олександрівна прийняла постанову № 4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (надалі – Постанова, ар. с. 8-10).

Як зазначено у постанові «… робочим проектом 58/2009 було передбачено будівництво 3-х поверхової будівлі з підвалом та технічним поверхом.

Станом на 23.01.2020 збудовано 3-х поверхову будівлю з підвалом, мансардним та горищним поверхами (відхилення фасаду в осях К-А”, фасаду в осях 1”-6, фасаду в осях А”-К, фасаду в осях 6-1”).

Позитивним комплексним висновком державної експертизи від 2.11.2009 № 01/26 передбачено будівництво об`єкта з такими основними технічними показниками:

- кількість поверхів – 3;

- умовна висота будівлі – 9,45м;

- загальна площа – 9238,0м.кв.

- відповідно до проектної документації перегородки у середині приміщення запроектовано з цегли (п.3.2 58/2009 ПЗ).

На момент проведення перевірки внутрішні перегородки влаштовано з газобетонних блоків.

Покрівлю будівлі передбачено з гнучкої черепиці «Тегола» по металевим фермам, по факту влаштовано покрівлю з металевих листів.

Згідно листа проектувальника, ТОВ «Миколаївкомундорпроект» … зазначено, що на Об`єкті проводяться будівельні роботи з відхиленням від проекту, який пройшов «Укрдержбудекспертизу», тому ТОВ «Миколаїкомундорпроект» відмовляється від ведення авторського нагляду за будівництвом на вищевказаному об`єкті …».

Позивач зауважив, що в Акті відсутня інформація про невідповідність використаного для покрівлі матеріалу проектному рішенню.

Постановою Товариство було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону № 208, за що на позивача було накладено штраф в сумі 94 590 грн.

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Закону № 208, суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень – у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Позивач вказав у позові, що посадова особа Управління не врахувала те, що у 2011 році відповідні зміни до робочого проекту (в частині матеріалів для внутрішніх перегородок та покрівлі) були погоджені проектувальником – ТОВ «Миколаївкомундорпроект». Також, за твердженнями Товариства, доводи головного інспектора про те, що фактична кількість поверхів перевищує проектну, є хибними. Крім того, як вказано вище, позивач зауважив, що Постанову було після спливу встановленого законодавством строку.

Ці обставини, за твердженнями Товариства, свідчать про протиправність Постанови.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контроль визначається Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено в обов`язковій для відповідача (згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 2 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», надалі – Закон № 877) частині шостій статті 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю). а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання – детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Відповідно до пункту 16 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (надалі – Порядок № 553), за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком

У пункті 18 Порядку № 553 вказано, що акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 553, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

В порушення цих вимог, посадові особи Товариства (виконроб і інженер технічного нагляду) вказані в Акті як «треті особи», а не як уповноважені особи суб`єкта господарювання, щодо діяльності якого здійснювався захід.

Підписи уповноважених представників Товариства на Акті відсутні; запису про їхню відмову від підписання Акт не містить.

На останньому аркуші Протоколу головний інспектор зазначила: « 24.01.2020 представник ТОВ «Південьгідробуд не був присутній при підписанні матеріалів перевірки … матеріали перевірки відправлено Укрпошта м. Вознесенськ – 1 – 27.01.2020 р.».

Зміст Акта свідчить про те, що головний інспектор не дотрималась вимог Закону № 877 та Порядку № 553, в зв`язку з чим суд визнав, що Акт не є допустимим доказом порушення Товариством вимог містобудівного законодавства.

У частині першій статті 4 Закону № 208 вказано, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (надалі – Порядок № 244) був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244.

Згідно з пунктом 19 Порядку № 244, доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби – на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання,

Згідно з пунктом 14 Порядку № 244, під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком.

У Протоколі відсутній підпис уповноваженої особи Товариства і відсутня відмітка про відмову цієї особи від підписання (ознайомлення) з Протоколом.

Натомість, як вказано вище, примітка головного інспектора свідчить про те, що Протокол був складений за відсутності представника позивача. Відповідно, суб`єкту містобудування під час складання Протоколу не були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені Законом № 208 та Порядком № 244.

Отже, Управління притягнуло Товариство до відповідальності на підставі протоколу, що не був оформлений відповідно до вимог законодавства.

Крім того, частиною одинадцятою статті 2 Закону № 208 встановлено, що штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Відповідно до Загального журналу робіт № 4 (ар. с. 38-58), після 05.02.2013 Товариство роботи на Об`єкті не виконувало.

На підставі викладеного судом встановлено, що відповідач не довів допустимими доказами факт вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також наклав на Товариство штраф після закінчення трирічного строку, протягом якого такий штраф міг бути накладений.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьгідробуд" (вул. Дунаєва, 55, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 32543259) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 ) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати прийняту 07.02.2020 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Хмельною Оксаною Олександрівною постанову № 4 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південьгідробуд" (вул. Дунаєва, 55, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 32543259) судовий збір у сумі 2 102 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна