Рішення № 96896326, 13.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2021 р. Справа№200/2474/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

10.03.2021 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ: 25953617, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул.Героїв Небесної Сотні, 23) про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, зобов`язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2016-2020 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги – у сумі 30260,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він отримав статус учасника бойових дій у 2015 році. У травні 2020 року він звернувся до управління з усним зверненням з питання нарахування та надання разової грошової допомоги до 5 травня, однак йому повідомили про те, що розмір виплати допомоги до 5 травня 2020 року становить 1390,00 грн. Вважає таку бездіяльність управління протиправною та такою, що порушує його конституційні права на належний соціальний захист, тому звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 22.03.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав відзив на адміністративний позов, у якому вказав, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. За даними Донецького зонального відділу військової служби правопорядку у період з 2017 по 2020 роки позивача включено до переліку осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, як учасника бойових дій. Виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році управлінням не здійснювалась. У 2017 році позивачу, як учаснику бойових дій, була виплачена щорічна разова допомога до 5 травня у розмірі 1200,00 грн. відповідно до постанови КМУ «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 05.04.2017 року №223. У 2018 році позивачу, як учаснику бойових дій, була виплачена щорічна разова допомога до 5 травня у розмірі 1265,00 грн. відповідно до постанови КМУ «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 14.03.2018 року №170. У 2019 році позивачу, як учаснику бойових дій, була виплачена щорічна разова допомога до 5 травня у розмірі 1295,00 грн. відповідно до постанови КМУ «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 20.03.2019 року №237. У 2020 році позивачу, як учаснику бойових дій, була виплачена щорічна разова допомога до 5 травня у розмірі 1390,00 грн. відповідно до постанови КМУ «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 19.02.2020 року №112. Вважає, що позивач не надав доказів про поважну причину пропущення строку звернення до суду з 2017 року по теперішній час.

Позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав відповідь на відзив, у якому додав, що норми будь-яких підзаконних нормативно – правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_2 (а.с.14).

Відповідач, Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради, яке є юридичною особою (код ЄДРПОУ:25953617) та є суб`єктом владних повноважень.

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 (а.с.16).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що позивачу було виплачено разову грошову допомогу для учасників бойових дій до 5 травня за 2017 рік у розмірі 1200,00 грн., за 2018 рік у розмірі 1265,00 грн., за 2019 рік у розмірі 1295,00 грн., за 2020 рік у розмірі 1390, 00 грн.

Крім того, представником відповідача зазначено про те, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради позивачу не проводилась, оскільки за даними Донецького зонального відділу військової служби правопорядку у період з 2017 по 2020 роки позивача включено до переліку осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, як учасника бойових дій.

Не погодившись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII від 22 жовтня 1993 року (далі - Закон №3551).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №3551 (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п`яту статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

В подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

02 березня 2016 року Кабінет Міністрів прийняв постанову «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» відповідно до якої виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, передбачено у розмірі 920 гривень.

05 квітня 2017 Кабінет Міністрів прийняв постанову «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» відповідно до якої виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2017 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, передбачено у розмірі 1 200 гривень.

14 березня 2018 року Кабінет Міністрів прийняв постанову «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» відповідно до якої виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2018 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, передбачено у розмірі 1 265 гривень.

20 березня 2019 року Кабінет Міністрів прийняв постанову «Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» відповідно до якої виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2019 році учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їхніх батьків, передбачено у розмірі 1 295 гривень.

У постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій - 1390 гривень.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до положень ст.152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, саме з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році становить 8190,00 грн. (1638,00грн х 5).

З урахуванням того, що відповідачем було виплачено позивачу разову грошову допомогу до 5 травня на 2020 рік для учасників бойових дій у розмірі 1390,00 грн., залишок невиплаченої грошової допомоги до 5 травня на 2020 рік становить 6800,00 грн.

Оскільки разову грошову допомогу позивачу у 2020 році виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд доходить висновку про те, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив соціальну допомогу до п`ятого травня у розмірі п`яти мінімальних пенсій за 2020 рік.

Зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги – у сумі 6800,00 грн.

Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2017-2019 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, зобов`язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2017-2019 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки згідно ст.152 Конституції України саме з 27.02.2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку, передбаченому редакцією Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998р. №367-XlV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій як п`ять мінімальних пенсій за віком.

Позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, зобов`язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки лише з 2017 року позивача включено до переліку осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо посилань представника відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду, суд звертає увагу на те, що ухвалою суду від 22.03.2021 року визнано поважними причини пропуску строку звернення та до суду та поновлено пропущений строк звернення.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому розподіл судових витрат відсутній.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ: 25953617, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул.Героїв Небесної Сотні, 23) про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 року у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, зобов`язання нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2016-2020 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги – у сумі 30260,00 грн. – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ: 25953617, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул.Героїв Небесної Сотні, 23) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ: 25953617, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул.Героїв Небесної Сотні, 23) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги – у сумі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

У задоволенні решти частини позовних вимог - відмовити.

Повний текст судового рішення складено та підписано 13.05.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая