Рішення № 96896280, 14.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2021 року Справа № 160/3352/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувлась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ф-5043-25/64 на суму 35992,04 грн.;

- зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до облікової картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 шляхом скасування (виключення) даних щодо нарахувань сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2020 роки.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 , офіційно працевлаштована у ТОВ «Юридична компанія «Фінанси та право», з липня 2017 по 28.02.2020 року, та з 16.07.2020 року є найманим працівником в ТОВ «Юридична компанія «Капітал КМ» по теперішній час, що підтверджується копією трудової книжки. Роботодавцем щомісячно за позивача сплачувався ЄСВ з заробітної плати. Проміжуток часу в 2020 році в період з 01.03.2020 по 31.05.2020 позивач був звільнений від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ. Стосовно червня 2020 року, з боку позивача було сплачено ЄСВ, що рахується в реєстрі як переплата в 1039,06 грн. Враховуючи те, що за позивача нараховує та сплачує роботодавець, то це виключає обов`язок по сплаті єдиного внеску позивачем.

Ухвалою суду від 15.03.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 року замінено відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 44118658).

05.04.2021 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що оскаржувана вимога є правомірною, та такою, що винесена відповідно до вимог діючого законодавства, в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 виникла недоїмка в розмірі 35992,04 грн., яка підтверджується вимогою про сплату боргу №Ф-5043-25/64 від 06.11.2020 року. З урахуванням викладеного, оспорювана податкова вимога є цілком правомірною, винесеною у відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідач вважає, що оскаржувана вимога винесена виключно на законних підставах та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

07.04.2021 року на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 07.05.2008 року за № 2 224 000 0000 055803.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємницьку діяльність позивача припинено 29.12.2016 року, номер запису №22240060011055803.

07.12.2020 року ОСОБА_1 отримала вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 року №Ф-5043-25/64 на суму 35992,04 гривень.

Не погодившись з нею, позивачем бкло направлено у десятиденний строк скаргу до ДПС України.

Рішенням ДПС від 30.12.2020 року строк розгляду скарги продовжено до 18.02.2021 року включно.

24.02.2021 року позивачем отримано рішення від 18.02.2021 року №3863/3/99-00-06-02-01-06 про результати розгляду скарги, відповідно до якого скарга не була задоволена.

У Рішенні ДПС від 18.02.2021 року, зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в податковому органі, як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокат). Дата встановлення ознаки 08.11.2013 року. Рішення про припинення провадження незалежної професійної діяльності не прийнято. З матеріалів справи вбачається, що згідно даних інформаційної системи податкового органу загальна заборгованість позивача станом на 31.10.2020 року становила 35992,04 грн..

Як зазначає позивачем, ним було отримано свідоцтво №21/1196 про право на заняття адвокатською діяльністю 07.07.2017 року.

Також відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 , яка знаходиться в матеріалів справи, офіційно працевлаштована з липень 2017 року позивач був найманим працівником на ТОВ «Юридична компанія «Фінанси та право», з липня 2017 по 28.02.2020 року, та з 16.07.2020 року є найманим працівником в ТОВ «Юридична компанія «Капітал КМ» по теперішній час , що підтверджується копією трудової книжки. Роботодавцем щомісячно за позивача сплачувався ЄСВ з заробітної плати.

Проміжок часу в 2020 році в період з 01.03.2020 по 31.05.2020 позивач був звільнений від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ згідно Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ (далі - Закон № 533), який діє з 18.03.2020, Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ, який діє з 02.04.2020, Закону України від 13.05.2020 № 591-ІХ, який діє з 29.05.2020 року.

Стосовно червня 2020 року, з боку позивача було сплачено ЄСВ, що рахується в реєстрі як переплата в 1039,06 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон №2464-VI).

Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4,5 та 5-1частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону №2464-VI).

Згідно ч.3 статті 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами 3 та 4 ст.25 Закону №2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04.05.2018 № 469) (далі - Інструкція № 449).

Згідно пункту 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

У відповідності до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом ж 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

З аналізу наведених вище положень слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Суд зазначає, що позивачу нараховано розрахункову суму єдиного внеску за період 2017, 2018, 2019 роки, а також І, ІІ, ІІІ квартал 2020 року.

Суми заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи ГУ ДФС у Дніпропетвроській області.

Також судом встановлено, що позивач офіційно працевлаштована з липень 2017 року позивач був найманим працівником на ТОВ «Юридична компанія «Фінанси та право», з липня 2017 по 28.02.2020 року, та з 16.07.2020 року є найманим працівником в ТОВ «Юридична компанія «Капітал КМ» по теперішній час , що підтверджується копією трудової книжки.

Щодо періоду з 01.03.2020 по 31.05.2020 року, позивач зазначає, що був звільнений від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ згідно Закону України від 17.03.2020 № 533-ІХ (далі - Закон № 533), який діє з 18.03.2020, Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ, який діє з 02.04.2020, Закону України від 13.05.2020 № 591-ІХ, який діє з 29.05.2020 року.

Стосовно червня 2020 року, з боку позивача було сплачено ЄСВ, що рахується в реєстрі як переплата в 1039,06 грн

Верховний Судом за результатами розгляду касаційної скарги у адміністративній справі № 440/2149/19, 04.12.2019 року сформульовано правовий висновок, відповідно до змісту якого, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Як встановлено судом, оскаржуваною вимогою позивачеві визначено суми зобов`язань зі сплати єдиного внеску із розміру мінімального страхового внеску період 2018, 2019 роки, а також І, ІІ, ІІІ квартал 2020 року, тобто у період реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця, за який вона мала обов`язок сплачувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску.

Однак, у період, за який контролюючим органом донараховано недоїмку, ОСОБА_1 була офіційно працевлаштованою, що підтверджується матеріалами справи.

Отже, позивач у зазначені періоди був найманим працівником, тобто застрахованою особою, за яку єдиний внесок сплачує її роботодавець.

Суд зауважує, що сплата позивачем єдиного внеску ще й як фізичною особою - підприємцем не призведе до покращення її становища у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки у такому разі вона не набуде права на отримання додаткових видів соціального забезпечення чи збільшення їх розміру у разі настання страхового випадку. Натомість, покладення на позивача обов`язку зі сплати єдиного внеску у такому випадку буде надмірним тягарем та фактично подвійним обкладенням єдиного соціального внеску.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що 29.12.2016 року позивач припинив свою підприємницьку діяльність, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №22240060011055803

Відтак, вимога про сплату боргу (недоїмки) від ГУ ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ф-5043-25/64 на суму 35 992,04 грн. зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є протиправними та підлягає скасуванню.

Так суд вважає за необхідне для ефективного захисту порушених прав та законних інтересів позивача зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), виключивши суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 35 992,04грн.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1816 грн.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 1816 грн.

Керуючись ст.ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремлений підрозділ (вул. Сімферопольська, будинок 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ф-5043-25/64 на суму 35992,04 грн.

Зобов`язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до облікової картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 шляхом скасування (виключення) даних щодо нарахувань сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2020 роки.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1816 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області як відокремлений підрозділ.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.

Рішення не набрало законної сили станом на 14.05.2021 року

Помічник судді Лісна А.М.