Рішення № 96895577, 13.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 р. Справа № 120/992/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремленого підрозділ ДПС України про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року до суду через засоби поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач 1, ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (позивач 2, ОСОБА_2 ) до Державної податкової служби України (відповідач 1, ДПС України) та Головного управління ДПС у Вінницькій області (відповідач 2, ГУ ДПС у Вінницькій області), в якій позивачі просять суд:

- зобов`язати ДПС України вилучити інформацію про позивачів з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та зберегти за останніми форму обліку платника податків за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації (згідно дії ст.ст. 28, 294, 296 ЦК України);

- зобов`язати Головне управління ДПС України у Вінницькій області здійснювати в подальшому облік позивачів як платників податків без застосування цифрового ідентифікатора, а саме: без використання серії та номера паспорта, унікального номеру запису реєстру й інших варіантів кодифікації, а вести їх облік тільки за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження і за місцем реєстрації, із проставленням у паспортах позивачів відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі, виходячи зі своїх релігійних переконань, впевненості в істинності ОСОБА_3 та вчення Православної Церкви, звернулись до територіального органу ДПС у Вінницькій області та до ДПС України із ідентичними письмовими заявами, у яких просили здійснювати у подальшому їх облік, як платників податків під власним ім`ям (прізвище, ім`я та по-батькові) згідно ст.ст. 28, 294, 296 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); проставити у паспорті відмітку про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без цифрового кодифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою (згідно ст. 63 Податкового кодексу України (далі - ПК України); не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, без згоди фізичної особи платника податків (згідно ст. 35 Конституції України та ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних"): внести на стор. 7, або 8, або 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового кодифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою (згідно положення Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 271 від 02.03.2015 року). Однак, як зазначили позивачі, контролюючі органи фактично відмовили їм в задоволенні вимог, які були викладені у заявах, посилались на дію норм ПК України - про облік платника податків, а саме: внесення відмітки до паспорта громадянина України відносно обліку за серією та номером паспорта або за номером облікової реєстраційної картки фізичної особи. В той же час позивачі переконані, що наразі жоден законодавчий акт не зобов`язує їх мати цифровий ідентифікатор, а тому їхнє право на ведення податкового обліку виключно за іменем, роком народження та місцем реєстрації, тобто альтернативному порядку, не може бути обмежене. Наведені обставини спонукали позивачів звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою від 26.02.2021 року судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, сторонам встановлені строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

16.03.2021 року на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву від Головного управління ДПС у Вінницькій області (вх. № 13608/21) та ДПС України (вх. 13609/21), у яких відповідачі просять у задоволенні вимог позову відмовити повністю. В обґрунтування своїх заперечень вказали, зокрема на те, що ПК України передбачає два способи ведення обліку фізичних осіб-платників податків в Державному реєстрі: за реєстраційними номерами облікових карток платників податків або за прізвищем, ім`ям, по-батькові та серією і номером паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера та мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. З-поміж іншого, звертають увагу на положення ст. ст. 63 та 70 ПК України, а також норм Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року № 822, які передбачають, що контролюючі органи не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків у іншому порядку, за іншими формами, способами або видами, не передбачає можливості вилучення інформації з Державного реєстру за заявою фізичної особи. За таких обставин відповідачі вважають заявлені позовні вимоги безпідставними та в позові просять відмовити.

Крім того, 30.03.2021 року до суду надійшов інший відзив представника відповідача 1 – ДПС України (вх. № 16794), в якому останній також заперечує щодо позову.

19.03.2021 року позивачами подано відповідь на відзиви (вх. № 14535), в обґрунтування якої зазначено про категоричне не погодження з позицією відповідачів. З-поміж іншого, позивачі зауважили, що згідно дії п. 6 ст. 63 ПК України облік платників податків ведеться за податковими номерами, але присвоєння податкових номерів та альтернатива їм для тих, хто відмовляється від цифрових ідентифікаторів, повинно бути і є внутрішнім питанням органів Державної податкової служби для того, щоб організувати виконання своїх функцій. На даний час, Державна податкова служба вже реалізує облік платників податків за раніше встановленою формою (за прізвищем, іменем та по батькові) для тих, хто має позитивні рішення судів щодо відмови від ідентифікаційного номера. Облікова картка, як картка платника податків, від номера якої позивачі відмовляються, формувалися раніше, а положення Податкового кодексу України щодо відмови від прийняття реєстраційного номера облікової картки платників податків згідно з п. 5 ст. 70 Кодексу стосуються тих фізичних осіб - платників податків, для яких "раніше не формувалася облікова картка платника податків". За твердженнями позивачів, ні особисто, ні через законного представника чи уповноважену особу вони не подавали контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації Державного реєстру фізичних осіб-платників податків.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою від 18.03.2021 року судом в порядку статті 52 КАС України здійснено заміну сторони - відповідача 2 у справі – Головного управління ДПС у Вінницькій області на його правонаступника, яким є Головне управління ДПС у Вінницькій області як відокремлений підрозділ ДПС України.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є фізичними особами-платниками податків, які перебувають на податковому обліку у Головного управлінні ДПС у Вінницькій області.

Окрім цього, позивачі є парафіянами Свято-Духівського храму м. Гнівань Української Православної Церкви.

21.12.2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Тиврівського відділення Головного управління ДПС у Вінницькій області та до ДПС України із окремими, ідентичними заявами про вчинення певних дій, в яких зазначили, що через релігійні переконання відмовляються від електронного цифрового ім`я - індивідуального цифрового кодифікатора, а саме: ідентифікаційного номера, обліку за серією та номером паспорта, номера УНЗР; та просили: залишити за ними право жити за власним ім`ям; вилучити всю інформацію про них з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; зберегти за ними форму обліку платників податків - за прізвищем, ім`ям та по-батькові, роком народження (згідно з дії ст.ст. 28, 294, 296, 301 ЦК України); проставити відмітку у паспорті (на стор. 7, 8 або 9) про наявність права на вчинення певних дій без присутності цифрового кодифікатора, а саме: ІІН, серія та номер паспорта, номера облікової картки платника податків та інше.

За результатами розгляду таких звернень, листами від 06.01.2021 року № 5/Д/02-32-02-01-22, а також від 05.01.2021 року № К2/3/02-32-12-01-22 Головне управляння ДПС у Вінницькій області повідомило позивачів про те, що вимогами чинного законодавства облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, ведеться виключно в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Інших видів обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чинним законодавством не передбачено. Також повідомлено, що документи, пов`язані з проведенням операцій, передбачених пунктом 70.12 ПК України , які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України. Наголошено, що контролюючі органи не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків в іншому порядку, за іншими формами, способами або видами відмінними від тих, що передбачені чинним податковим законодавством України.

Надалі, листами від 06.01.2021 року за вих. № К44/3-99-00-12-11-09 та від 13.01.2021 року № К 125/Д/99-00-12-11-09 Державна податкова служба України повідомила позивачам, що на сьогодні Податковим кодексом передбачається два способи ведення обліку фізичних осіб - платників податків у Державному реєстрі: за реєстраційними номерами облікових карток платників податків або за прізвищем, ім`я, по батькові та серією і номером паспорту (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорту). Таким чином, керуючись статтею 19 Конституції України та статтями 63 та 70 Кодексу, контролюючі органи не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків у іншому порядку, за іншими формами, способами або видами. Кодекс не передбачає можливості вилучення інформації з Державного реєстру за заявою фізичної особи.

Так, у відповідь на відповідні роз`яснення контролюючих органів 12.01.2021 року позивачі заповнили та подали до Головного управління ДПС у Вінницькій області Повідомлення за формою №1П (Додаток 8 до Положення про реєстрацію фізичних осіб-платників податків), однак із незаповненими усіма реквізитами цього документу.

Проте, у прийнятті таких Повідомлень за формою № 1П було відмовлено з підстав їх неналежного оформлення. Вказані обставини підтверджується, в тому числі і листами-роз`ясненнями Головного управляння ДПС у Вінницькій області та ДПС України від 16.01.2021 року № К 69/АП/02-32-51-00-02 та від 13.01.2021 року № К 125/Д/99-00-12-11-09.

Незгода позивачів із відмовою відповідачів у задоволенні їхніх заяв спонукала звернутися їх до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Згідно ст. 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов`язкова. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

У відповідності до пунктів 63.1 - 63.3, 63.5 - 63.7 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI) облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.

Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.

Кожен платник податків зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) в усіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 70.1 ст. 70 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр). До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов`язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України. Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Згідно із п. 70.2 ст. 70 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься така інформація: прізвище, ім`я та по батькові; дата народження; місце народження (країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий; унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі внесення інформації про особу до Єдиного державного демографічного реєстру).

Згідно із п. 70.5 ст. 70 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов`язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред`явити документ, що посвідчує особу. Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред`явити паспорт. Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування.

Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.

Форма облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) і порядок їх подання встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ст. 41, 63 та 70 глави 6 розділу II ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року № 822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - Положення № 822).

Згідно з п. 2, п. 4 розділу І Положення № 822 державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов`язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Цим Положенням визначаються порядок та процедура, зокрема, реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі; обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку або інформацію (далі - відмітка) в паспорті громадянина України про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Відповідно до п. 1 розділу ІV Положення № 882 складовою частиною Державного реєстру є окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Розділом VІІІ Положення № 822 визначено порядок обліку фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру.

Пунктом 1 розділу VІІІ Положення № 882 передбачено, що фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою № 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред`явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред`являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Відповідно до п. 2 розділу VІІІ Положення № 882 облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім`ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Пунктами 3-5 розділу VІІІ Положення № 882 визначено, що фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання. Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше. У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні щодо внесення серії та/або номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру. Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі Державного реєстру - за серією та/або номером паспорта.

Відповідно до пунктів 6-7 розділу VІІІ Положення № 882 процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення. За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу. Якщо встановлено, що фізична особа, яка подала Повідомлення, обліковується в окремому реєстрі за іншими серією та/або номером паспорта, до відповідного контролюючого органу замість повідомлення-підтвердження надсилається відмова у повторній реєстрації в окремому реєстрі. У такому разі контролюючий орган інформує фізичну особу про необхідність внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру у порядку, визначеному розділом IX цього Положення. Після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення.

Згідно із пунктами 8, 10 розділу VІІІ Положення № 882 після внесення до паспорта відмітки відповідний контролюючий орган формує та надсилає до ДФС повідомлення щодо дати внесення до паспорта такої відмітки (із зазначенням серії та/або номера паспорта) для взяття особи на облік в окремому реєстрі Державного реєстру. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта. ДФС у разі надходження такого повідомлення вносить до окремого реєстру Державного реєстру запис із зазначенням дати внесення відмітки та дати внесення запису до цього реєстру. У разі якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки така відмітка анулюється у порядку, встановленому цим розділом.

Аналізуючи наведені положення законодавства, суд доходить висновку, що для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, передбачено їх облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, іменем, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Вказане право може бути реалізоване шляхом подання відповідному органу державної податкової служби повідомлення за формою №1П.

При цьому суд зазначає, що законодавством не передбачено можливості ведення обліку фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків виключно за прізвищем, ім`ям, по батькові, роком народження і місцем реєстрації.

Із вищевикладеного слідує, що позивачі просять здійснити її облік як платників податків у спосіб, що не передбачений нормами ні Податкового кодексу ні іншого законодавства.

Водночас, норми Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів", які передбачали можливість податкового обліку за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без серії і номера паспорта, втратили чинність із набранням чинності Податковим кодексом України з 1 січня 2011 року.

Отже, зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, ведеться шляхом обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта, а не прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, - не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, оскільки такий облік передбачає не застосування реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Суд зазначає, що аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права по ідентичних правовідносин викладені у постанові Верховного Суду від 16.01.2020 року в справі № 825/1854/17. Крім того, така ж позиція була відображена і в попередніх рішеннях Верховного Суду від 25.07.2018 у справі N 823/198/16, від 29.10.2019 у справі N 806/2355/15 та від 12.12.2019 у справі N 820/261/16

Одночасно із цим необхідно додатково відмітити, що права осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, захищені шляхом надання їм (їхнім представникам) права звертатися до уповноважених органів із Повідомленням форми № 1П (додаток 8), на підставі якої формується окремий реєстр Державного реєстру про фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків. Однак, нормативно правові акти, що регулюють спірні правовідносини, не передбачають обліку таких осіб інакше ніж за серією та номером паспорта.

Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.07.2020 року у справі № 804/1075/17 (адміністративне провадження № К/9901/20877/18).

Так, з матеріалів справи вбачається, що подані позивачами Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою №1П (додаток 8) всупереч вимогам п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України, пунктів 1 - 4 Розділу VIII Положення № 882 не містили заповнених граф, а саме:

- "Реквізити документа, на підставі якого заповнюється Повідомлення (паспорт або інший документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше)":

- "Серія та/або номер паспорта; орган, що видав паспорт, дата видачі".

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачами не дотримана процедура звернення із відповідним Повідомленням за формою № 1П для реалізації свого права як осіб, які через свої релігійні переконання хочуть відмовитись від реєстраційного номера облікової картки платника податків, та відповідно для реалізації можливості внесення відповідної відмітки до паспорта про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

Разом із тим, суд зазначає, в силу п. 70.5 ст. 70 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов`язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім`ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред`явити паспорт.

Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних (п. 4 розділу VІІІ Положення № 882).

Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі за серією та номером паспорта (п.6 розділу VІІІ Положення № 882).

Контролюючий орган вносить до паспорта відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта (п. 8 розділу VІІІ Положення № 882).

Отже, зазначення у Повідомленні за формою № 1П серії та номеру паспорту є обов`язковим.

Проте, матеріали справи не містять належних доказів виконання позивачами наведених присів законодавства.

Стосовно доводів позивачів про необхідність застосування статей 32, 34, 35 Конституції України, статей 28, 294, 296 Цивільного кодексу України, статей 6, 7, 8, Закону України "Про захист персональних даних", суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються положеннями чинного податкового законодавства, які мають пріоритет у правозастосуванні. Положення Податкового кодексу України є обов`язковими для суб`єктів владних повноважень та спрямовані на забезпечення встановленого Конституцією та Законами України публічного порядку.

З приводу посилання позивачів на позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 806/3265/17 суд зазначає, що предметом розгляду № 806/3265/17 є вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, натомість, предметом розгляду даної справи є вимоги щодо здійснення податкового обліку позивачів виключно за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без застосування будь-якого цифрового ідентифікатора, а саме: ідентифікаційного номера; серії на номеру паспорту; унікального номера запису реєстру.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ведення податкового обліку позивачів виключно за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без зазначення серії та номера паспорта, як про це просять позивачі, є неможливим, оскільки не передбачено жодним діючим правовим актом.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивачів про зобов`язання відповідачів вилучити інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, зберегти за позивачами форму обліку платників податків за прізвищем, ім`ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, а також зобов`язання здійснювати в подальшому облік позивачів як платників податків виключно за прізвищем, ім`ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, про що проставити відповідну відмітку в паспорті, - задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N 3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

Так, зроблений у даній справі висновок про те, що зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, висловлену у Рішенні від 3 грудня 2009 року № 40010/04 у справі "Тамара Скугар та інші проти Росії", яка стосувалась відмови віруючих православної церкви від ідентифікації у податкових правовідносинах за номером. Суд зазначив, що захищаючи особисту сферу, стаття 9 Конвенції не завжди гарантує право поводити себе у публічній сфері життя так, як того вимагають релігійні погляди. Держава, розробляючи та застосовуючи власні внутрішні процедури, не може залежати від точки зору окремих громадян, яка базується на їх релігійних віруваннях. Суд дійшов висновку, що спосіб організації державної податкової бази даних з використанням індивідуальних номерів платників податків не є втручанням держави у реалізацію права заявниці на свободу релігії, гарантованого статтею 9 Конвенції.

Отже, з цих підстав суд не враховує доводи позивачів про те, що дія норм Податкового кодексу України звужує їх права, оскільки зміна діючого порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання не бажають користуватися ідентифікаційним номером, не зменшує обсягу прав зазначених осіб, і, з урахуванням позиції ЄСПЛ, не є порушенням статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на наведене суд надав правову оцінку визначальним доводам позивачів. Інші ж аргументи сторін, жодним чином не відображаються на повноті та об`єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинули на результат розгляду даної справи.

Таким чином системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачі у межах спірних правовідносин діяли у чіткій відповідності до положень діючого законодавства, а також не порушили прав позивачів, що, відповідно, унеможливлює захист таких прав та задоволення заявлених позовних вимог. При цьому, вчинення відповідачами дій про які просять позивачі свідчитиме про вихід відповідачами за межі наданих їх повноважень та порушення відповідних норм права, що не є допустимим.

Вирішуючи питання про розподіл відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 КАС України між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, відсутності витрат відповідачів на залучення свідків та проведення експертизи, підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 268, 269, 287, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 13.05.21.

Інформація про учасників справи:

Позивач 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Гніванським МВМ УМВСУ у Вінницькій області 27.01.2005 року);

Позивач 2: ОСОБА_2 : ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Гніванським МВМ УМВСУ у Вінницькій області 04.01.1998 року);

Відповідач 1: Державна податкова служба України ( Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393);

Відповідач 2: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ ВП: 44069150).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович