Ухвала суду № 96893588, 14.05.2021, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер № 181/628/20

Провадження №1-кп/181/3/21

У Х В А Л А

14 травня 2021 року смт Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юр`єва О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Яківець А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Межівського районного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт з додатками, складений у кримінальному провадженні №42018041560000075 від 07 листопада 2018 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення – прокурора Панкеєва А.О.,

за сторони захисту – обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисників – адвоката Чухраєвої Н.С.

представників потерпілого – Сотник Л.І., адвоката – Дзюба А.В.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України.

Судом здійснюється підготовче провадження.

Під час підготовчого судового засідання 14 травня 2021 року захисником обвинуваченої та самою обвинуваченою подані аналогічні за змістом клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та для внесення обвинувального акту з урахуванням вимог Глави 25 КПК України. В обґрунтування клопотання зазначено, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 складений прокурором 29 липня 2020 року тобто після набрання чинності Законом, яким врегульовано особливості досудового розслідування кримінальних проступків. При цьому прокурором не прийнято процесуальне рішення щодо об`єднання в одне провадження матеріалів досудового розслідування щодо кримінального проступку та злочину, в яких обвинувачується ОСОБА_1 . Вказана вимога процесуального закону є імперативною, а отже суд має повернути обвинувальний акт прокурору для внесення прокурором обвинувального акту до суду з урахуванням вимог Глави 25 КПК України.

Обвинувачена ОСОБА_1 та захисник – адвокат Чухраєва Н.С. підтримали дані клопотання та просили суд їх задовольнити.

Представники потерпілого вважали клопотання безпідставним, судом вже вирішувалось питання щодо невідповідності обвинувального акту вимогам закону, тому вказане клопотання вважають зловживання процесуальним правом, просили у його задоволенні відмовити.

Прокурор в судовому засіданні пояснив, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, у клопотанні сторони захисту відсутні посилання на те, що саме в обвинувальному акті не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Щодо посилання захисника на вимоги Глави 25 КПК України, зазначив, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування містяться відомості про об`єднання даних кримінальних проваджень в одне провадження, тому вважає, що відсутні підстави з цього приводу повертати обвинувальний акт, оцінка процесуальним діям сторони обвинувачення судом має проводитись під час судового розгляду, і стадія підготовчого засідання не передбачає цього. просив у задоволенні клопотання відмовити.

З`ясувавши думку учасників судового розгляду із зазначеного питання, дослідивши мотиви поданого клопотання, перевіривши та проаналізувавши матеріали, додані суду, суд прийшов до наступного висновку.

Ухвалами суду від 24 листопада 2020 року та 14 грудня 2020 року у задоволенні клопотань сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору судом було відмовлено.

Встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України та відсутні підстави для повернення обвинувального акту прокурору.

Оцінка процесуальних рішень сторони обвинувачення, зокрема щодо роз`єднання чи об`єднання матеріалів досудового розслідування, на які посилається захисник у клопотанні, не є підставами, у розумінні ст. 291 КПК України, для повернення обвинувального акту прокурору. Ці обставини мають бути предметом перевірки під час розгляду справи по суті судом, оскільки для з`ясування фактичних обставин кримінального провадження, правильності правової кваліфікації та доведеності/недоведеності вини обвинуваченої в інкримінованих кримінальних правопорушеннях необхідне провести судовий розгляд.

Що стосується посилань захисника на вимоги п Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень” слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII, який вступив в силу 01 липня 2020 року (далі Закон 2617-УІІІ), обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у кримінальних провадженнях про злочини, що визначені як кримінальні проступки, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду, повертаються прокурору для внесення з урахуванням вимог глави 25 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 217 КПК України (в редакції Закону 2617-VIII) у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами). Не можуть бути об`єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються.

Згідно ч.ч. 5, 6 ст. 217 КПК України рішення про об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором та не може бути оскаржене.

З системного аналізу положень КПК України слідує, що з 01 липня 2020 року судам необхідно повертати обвинувальні акти у кримінальних провадженнях за обвинуваченням особи у вчиненні проступків, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду.

Як слідує з матеріалів кримінального провадження 29 липня 2020 року прокурором було направлено до Межівського районного суду Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42018041560000075 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Справа надійшла до канцелярії суду 30 липня 2020 року.

Таким чином, обвинувальний акт складений прокурором та матеріали кримінального провадження направлені до суду вже після набрання чинності Законом 2617-УІІІ.

Ухвалою суду від 30 липня 2020 року було призначено підготовче судове засідання по даному обвинувальному акту.

Діяння, інкриміновані ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 364 КК України, є злочинами, а діяння — за ч. 1 ст. 366 КК України — кримінальним проступком.

Разом з тим, ані положеннями п.п. 5 п. 4 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень”, ані іншими нормативно-правовими актами не зобов`язано суди повертати обвинувальні акти у кримінальних провадженнях за обвинуваченням особи у вчиненні і злочину, і проступку.

Крім того, рішення прокурора про об`єднання кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, було прийнято прокурором в ході досудового розслідування, виходячи із конкретних обставин кримінального провадження, до вступу у законну силу змін до ч. 2 ст. 217 КПК України, внесених Законом 2617-VIII, на підставі діючого на момент прийняття рішення кримінального процесуального закону, а тому посилання захисника на положення ч. 2 ст. 217 КПК України (в редакції Закону 2617-VIII) є безпідставними.

Враховуючи викладене ,суд вважає у задоволення клопотань відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань захисника обвинуваченої Кондратюк І.І. та обвинуваченої ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. Ю. Юр`єв