Постанова № 96891751, 14.05.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1459/21

РІШЕННЯ

іменем України

"14" травня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ціліциної О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення неправомірною та її скасування,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про визнання постанов про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №074176 від 20 квітня 2021 року та серії БАБ №074177 від 20 квітня 2021 року неправомірними та їх скасування.

Ухвалою суду від 26 квітня 2021 року вимогу ОСОБА_1 до Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №074177 від 20 квітня 2021 року виділено в самостійне провадження.

В обґрунтування своїх вимог в частині, що є предметом розгляду, ОСОБА_1 вказував, що 20 квітня 2021 року інспектор СРПП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Бойчук М.Ю. виніс відносно нього постанову серії БАБ №074177, якою встановлено, що 20 квітня 2021 року о 15 год. 05 хв. на польовій дорозі від автодороги Т-1511 «Братське-Вознесенськ» позивач керував автомобілем «ГАЗ-24», реєстр. номер НОМЕР_1 , не маючи полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та не був пристебнутий ременем безпеки.

Згідно постанови, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Проте ОСОБА_1 просив визнати оскаржувану постанову неправомірною та скасувати її, вказуючи на те, що:

-в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП (позивач керував транспортним засобом на польовій дорозі, на яку не поширюються Закон України «Про автомобільні дороги», а також Правила дорожнього руху, під час руху автомобіля був пристебнутий ременем безпеки та мав поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів);

-провадження в адміністративній справі відбувалося з грубими процесуальними порушеннями (працівник поліції не представився, не повідомив причину зупинки, зміст вчинених правопорушень, не зібрав докази правопорушень, не врахував наявність свідка ОСОБА_2 , що знаходилася в автомобілі під час зупинки та її показання, неправильно кваліфікував дії позивача за ч. 6 ст. 121 КУпАП, яка не передбачає відповідальність за керування автомобілем без використання ременя безпеки).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Суд з урахуванням вимог ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представника відповідача, оскільки матеріали містять достатньо інформації для вирішення спору.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , показання свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи в межах вимог та на підставі наявних доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії БАБ №074177 від 20 квітня 2021 року, винесеної інспектором СРПП Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Бойчуком М.Ю., 20 квітня 2021 року о 15 год. 05 хв. на польовій дорозі від автодороги Т-1511 «Братське-Вознесенськ» ОСОБА_1 керував автомобілем «ГАЗ-24», реєстр. номер НОМЕР_1 , не маючи полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та не був пристебнутий ременем безпеки.

Згідно постанови, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Окремого фіксування обставин події в протоколі про адміністративне правопорушення інспектор поліції не здійснював, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 254, ч.ч. 2-5 ст. 258 КУпАП, п. 4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція).

Аналізуючи вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2.3(в) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, згідно п. 2.1(ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Факт порушення водієм Правил дорожнього руху України фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, що б свідчили про те, що 20 квітня 2021 року о 15 год. 05 хв. на польовій дорозі від автодороги Т-1511 «Братське-Вознесенськ» ОСОБА_1 під час керування автомобілем «ГАЗ-24», реєстр. номер НОМЕР_1 не був пристебнутий ременем безпеки.

При цьому вказана обставина спростована показаннями свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що позивач під час керування та зупинки його працівниками поліції дотримався п. 2.3(в) ПДР України та був пристебнутий ременем безпеки.

Водночас, з показань вказаного свідка слідує, що ОСОБА_1 після зупинки його працівниками поліції не знайшов та не пред`явив останнім страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому доводи позивача в частині відсутності порушення п. 2.1(ґ) ПДР України та в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП повністю спростовані.

Твердження позивача щодо непоширення на ситуацію, яка виникла, Правил дорожнього руху, ґрунтуються на неправильному тлумаченні закону, оскільки вказані Правила регламентують не лише порядок користування автомобільними дорогами (загального та місцевого значення), а й експлуатацію транспортних засобів на інших шляхах, а також інші умови експлуатації вказаних засобів.

В той же час п.п. 2.1(ґ), 2.3(в) ПДР України містять пряму заборону будь-якої експлуатації транспортного засобу без наявності договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та без користування ременями безпеки (за винятком випадків, передбачених законом), а не тільки під час руху автомобільними дорогами, а ч. 5 ст. 121 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлюють відповідальність за такі порушення.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про наявність грубих процесуальних порушень під час здійснення провадження в адміністративній справі, то суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупинити транспортний засіб у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, п. 4 розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП, п. 5 розділу ІІІ Інструкції).

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ст. 279 КУпАП, п. 9 розділу ІІІ Інструкції).

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (ч.ч. 1-3 ст. 283 КУпАП, п.п. 1, 2, 5 розділу IV Інструкції).

Грубими процесуальними порушеннями під час здійснення адміністративного провадження є не будь-які порушення, а лише ті, що в сукупності призвели до істотного обмеження прав учасників такого провадження (наприклад: розгляд справи відбувався без повідомлення та участі особи, яка притягується до відповідальності, з ігноруванням клопотання останнього про надання права на правову допомогу тощо) та вплинули на результат вирішення адміністративної справи (адміністративна справа була вирішена без встановлення та врахування усіх обставин, не було зібрано та враховано усі докази, що впливають на результат розгляду справи тощо).

З досліджених судом доказів встановлено, що поліцейський під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в частині обвинувачення ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом без застосування ременя безпеки, дійсно не врахував всіх обставин справи, не зібрав та не долучив до матеріалів провадження доказів порушення, не допитав та не врахував пояснення очевидця (свідка) ОСОБА_2 , неправильно кваліфікував порушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП (яка не передбачає відповідальності за вказане порушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП).

В іншій частині (в частині обвинувачення позивача за ч. 1 ст. 126 КУпАП) судом не встановлено істотних порушень, що в сукупності призвели до обмеження прав учасника такого провадження та вплинули на результат вирішення адміністративної справи.

Однак, враховуючи те, що вказані порушення оформлені однією постановою, накладене єдине стягнення за їх вчинення, а тому відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень підлягає визнанню неправомірним та скасуванню в цілому, а справа - направленню на новий розгляд до компетентного органу.

Згідно ст. 139 КАС України, враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача також слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 454 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8-10, 77, 139, 241-246, 271, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення неправомірною та її скасування — задовольнити.

Постанову серії БАБ №074177 від 20 квітня 2021 року про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 126 КУпАП та ч. 6 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати неправомірною та скасувати, а справу направити на новий розгляд до Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 40108735) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_2 ) 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Вуїв