Рішення № 9688964, 28.05.2010, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 0555 Справа №2-70/2010

РІШЕННЯ

Іменем України

28 травня 2010 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Циктіча В.М.,

при секретарі Осадчій А.О., Махоті О.В.,

за участю

представниці позивача Бут Г.О.,

та відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ясинувата цивільну справу за позовною заявою ПАТ „ПроКредит Банк” до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором, за зустрічними позовами ОСОБА_4 до ЗАТ „ПроКредит Банк” про розірвання кредитного договору та ОСОБА_3 до ЗАТ „ПроКредит Банк” про визнання недійсними договору поруки від 20.07.2006 р. №284-ДП та договору про надання траншу від 21.07.2006 р. №4.14167/284, ?

в с т а н о в и в:

Позивач у вересні 2009 року звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі рамкової угоди від 20.07.2006 р. №284 між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір про надання траншу від 21.07.2006 року №4.14167/284 (далі кредитний договір), згідно умов якого відповідач ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 15000,00 дол. США зі сплатою 20 відсотків річних на строк 36 місяців. Однак, відповідач порушив умови договору, свої кредитні зобовязання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 03.08.2009 року утворилася заборгованість перед позивачем, яка складає 57339,89 грн, з яких: 5173,63 дол. США сальдо за кредитом, що за курсом НБУ складає 39836,95 грн.; 939,01 дол. США відсотки за фактичне користування капіталом, що за курсом НБУ складає 7230,41 грн.; 10272,53 грн. пеня. На забезпечення зобовязань відповідача ОСОБА_2 між кредитором та відповідачем ОСОБА_3 20.07.2006 р. укладено договір поруки №284-ДП. Окрім того, між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 21.03.2007 р. укладено договір застави транспортного засобу №284ДЗЗ, предметом якого є легковий седан AUDI F8 (державний номер НОМЕР_1), який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності. На час предявлення позову відповідачі погашення боргу не здійснили, тому позивач просив суд стягнути з відповідачів примусово зазначену вище загальну суму боргу за кредитом в солідарному порядку та звернути стягнення на заставлене майно.

Відповідач ОСОБА_4 предявив зустрічний позов про розірвання кредитного договору у зв'язку з істотною зміною обставин, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що на момент укладення договору офіційний курс НБУ гривні до долара США дорівнював 5,05 грн. за 1 долар США, виходячи з чого він скористався послугами банку та отримав валютний кредит. Однак, з настанням фінансової кризи в нього виникли обєктивні труднощі щодо повернення кредитних коштів. Тому ОСОБА_4 просив суд розірвати кредитний договір у зв'язку з істотною зміною обставин, визначивши наступні наслідки його розірвання: на позичальника ОСОБА_4 покласти обовязок повернути залишок кредиту 5173,63 дол. США за курсом 5,05 грн. за 1 дол. США, що складає 26126,83 грн., та звільнити позичальника від сплати процентів за користування капіталом, нарахованих кредитором, та пені.

Відповідач ОСОБА_3 предявив зустрічний позов про визнання договорів недійсними. В обґрунтування позовних вимог вказав, що зазначені вище кредитний договір та договір поруки не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки на момент укладення договору поруки не існувало основного зобов'язання, що забезпечувалось порукою. Окрім того, кредитний договір укладено в іноземній валюті, а банком не отримано індивідуальної ліцензії на надання відповідачеві ОСОБА_4 кредиту в іноземній валюті. Виходячи з таких міркувань ОСОБА_3 вважає, договір поруки, укладений між ним та кредитором, а також кредитний договір між позивачем та відповідачем ОСОБА_4, є недійсними, тому просив суд визнати зазначені договори недійсними, в задоволенні первісного позову відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні представниця позивача уточнила позовні вимоги, просила стягнути з відповідачів станом на 14.01.10 р. загальну суму заборгованості, яка складає 69226,48 грн., з яких: 4873,63 дол. США сальдо за кредитом, що за курсом НБУ складає 39008,53 грн.; 1677,51 дол. США відсотки за фактичне користування капіталом, що за курсом НБУ складає 13426,81 грн.; 16791,14 грн. пеня, та просила звернути стягнення на заставлене майно легковий седан AUDI А8 (державний номер НОМЕР_1). Вимоги зустрічних позовів представниця позивача не визнала.

Відповідачі у судовому засіданні змінені вимоги первісного позову не визнали, наполягали на задоволенні зустрічних позовів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

В силу ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом установлено, що на підставі рамкової угоди від 20.07.2006 р. №284 між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 укладено договір про надання траншу від 21.07.2006 року №4.14167/284, згідно умов якого відповідач ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 15000,00 дол. США зі сплатою 20 відсотків річних на строк 36 місяців (а.с.9-11).

Факт невиконання відповідачем ОСОБА_4 зобовязань щодо повернення кредитних коштів сторонами не оспорюється, і підтверджується поясненнями ОСОБА_4 та викладеним в його зустрічному позові (а.с.46).

Згідно ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.3 Рамкової угоди від 20.07.2006 р. №284 та пунктом 4.3 Договору про надання траншу від 21.07.2006 р. №4.14167/284, укладеними між сторонами, встановлено, що в разі погіршення або загрози погіршення фінансового стану клієнта, його поручителя, втрати, пошкодження або зменшення вартості предмету застави, кредитор вправі вимагати від клієнта, а клієнт зобовязаний надати кредитору додаткове забезпечення (а.с.9-11).

Таким чином, посилання відповідача ОСОБА_4 на необхідність застосування ч.2 ст.652 ЦК України щодо розірвання договору у разі недосягнення згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, не знайшли свого підтвердження, оскільки безпосередньо укладеними між сторонами договорами передбачена можливість погіршення фінансового стану боржника та його обовязок надати кредитору додаткове зобовязання у передбачених договорами випадках.

Тому вимоги зустрічного позову ОСОБА_4 щодо розірвання в судовому порядку спірного кредитного договору з визначенням наслідків його розірвання задоволенню не підлягають.

Окрім того, на забезпечення зобовязань відповідача ОСОБА_2 між кредитором та відповідачем ОСОБА_3 20.07.2006 р. укладено договір поруки №284-ДП (а.с.12).

Згідно ч.1 ст.554 ЦК України боржник і його поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В силу ст.533 ЦК України грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Між тим, диспозиція ч.3 ст.533 ЦК України дозволяє використання іноземної валюти при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями.

Зазначене свідчить, що при укладенні між сторонами спірного кредитного договору, в частині положень п.3.1 та додатку 1 до зазначеного договору дотримані вимоги законодавства щодо повернення кредитних коштів позичальником в іноземній валюті в якості виконання зобовязання.

Відповідно до п.2.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого Постановою Правління НБУ від 17.07.2001 р. №275, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу НБУ банки мають право здійснювати, зокрема, операції щодо залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Зважаючи на викладене, банк за наявності письмового дозволу має право здійснювати розміщення іноземної валюти на валютному ринку України. Окрім того, оскільки законодавством не визначено межі термінів і сум надання чи одержання кредитів в іноземній валюті, операція з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.

З наявних в матеріалах справи документів (а.с.77-79) вбачається, що ПАТ „ПроКредит Банк” отримано необхідні дозволи для видачі кредитів в іноземній валюті.

Таким чином, заперечення відповідача ОСОБА_3 проти задоволення первісного позову в частині необхідності отримання кредитором індивідуальної ліцензії на надання кредиту в іноземній валюті ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження та спростовуються з огляду на викладені вище обставини.

Не знайшли свого підтвердження заперечення ОСОБА_3 проти первісного позову та обґрунтування його зустрічного позову в частині недійсності договору поруки від 20.07.2006 р. №284-ДП у звязку з тим, що даний договір, на думку відповідача, було укладено за відсутності основного зобовязання.

Згідно п.1.2 Договору поруки від 20.07.2006 р. №284-ДП сторони цього договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати за зобовязаннями ОСОБА_4, які виникають з умов Рамкової Угоди №284 від 21 липня 2006 р. Договору про надання траншу №4.14167/284 від 21 липня 2006 року, та інших договорів про надання траншу.

Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити вимогам ЦК України, що в силу ч.1 ст.215 ЦК України є підставою його недійсності.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.548 ЦК України виконання основного зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором. Недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Проте, законом не встановлено обмежень щодо забезпечення порукою основного зобовязання, яке виникне в майбутньому. Згідно п.3 ч.1 ст.3 ЦК України однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. В силу ч.2 ст.6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. З наведеного витікає, що посилання ОСОБА_3 на недійсність договору поруки через фактичне не існування на момент його укладення основного зобовязання кредитного договору є безпідставними.

Крім того, незважаючи на те, що спірним договором поруки забезпечено зобовязання ОСОБА_4, що витікають з Рамкової угоди №284 від 21 липня 2006 р., хоча в дійсності предметом спору між сторонами є права та обовязки, що витікають з Рамкової угоди №284 від 20 липня 2006 р., суд дійшов висновку про чинність спірного договору поруки, оскільки ним фактично забезпечено зобовязання ОСОБА_4, які виникнуть з Договору про надання траншу №4.14167/284 від 21 липня 2006 року, та інших договорів про надання траншу на підставі Рамкової угоди №284 від 20 липня 2006 р.

Таким чином, вимоги зустрічного позову ОСОБА_3 щодо визнання недійсним договору поруки 20.07.2006 р. №284-ДП задоволенню не підлягають.

Окрім того, між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 21.03.2007 р. укладено договір застави транспортного засобу №284ДЗЗ, предметом якого є зазначений вище автомобіль (а.с.13).

В силу ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна. Відповідно до ч.2 ст.590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором. Проте, ОСОБА_4 не зазначено жодних підстав, за наявності яких не підлягає задоволенню вимога кредитора щодо звернення стягнення на згадуване заставне майно.

Враховуючи наведене вище, вимоги зустрічних позовів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, а первісний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованості за кредитом (а.с.8, 54, 55, 59, 67-71, 73-76, 120-122, 124-126) станом на 14.01.10 р. загальна суму заборгованості ОСОБА_4 та ОСОБА_3 складає 69226,48 грн., з яких: 4873,63 дол. США сальдо за кредитом, що за курсом НБУ складає 39008,53 грн.; 1677,51 дол. США відсотки за фактичне користування капіталом, що за курсом НБУ складає 13426,81 грн.; 16791,14 грн. пеня.

Проте, з урахуванням офіційного курсу НБУ гривні до долара США за станом на 28.05.2010 року (а.с.142-143), що дорівнює 7,9251 грн. за 1 долар США, стягненню підлягає загальна сума заборгованості в розмірі 68709,58 грн.

Таким чином, первісний позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити між сторонами у відповідності до ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 6, 533, 572, 590, 652, 1054 ЦК України, ст.ст.3, 10, 11, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позовну заяву ПАТ „ПроКредит Банк” до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ „ПроКредит Банк” (м. Київ, пр. Перемоги, 107 а, код ЄДРПОУ 21677333, рахунок 290970004 у АТ „ПроКредит Банк”, МФО 320984) заборгованість за кредитом у сумі 68709 (шістдесят вісім тисяч сімсот вісім) грн. 58 коп., а також витрати на оплату судового збору в сумі 690 (шістсот девяносто) грн. 82 коп., інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 119 (сто девятнадцять) грн. 10 коп., а всього 69519 (шістдесят девять тисяч пятсот девятнадцять) грн. 50 коп.

Звернути стягнення на заставлене майно на користь ПАТ „ПроКредит Банк”, а саме транспортний засіб легковий седан AUDI моделі А8, випуску 1996 року, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, Який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, виданого РЕВ ДАІ с. Ясинувата УДАІ ГУМВС України у Донецькій області 24.04.2007.

В задоволенні решти позовних вимог ПАТ „ПроКредит Банк” до ОСОБА_4, ОСОБА_3 відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ЗАТ „ПроКредит Банк” про розірвання кредитного договору від 21.07.2006 року №4.14167/284 відмовити повністю.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ЗАТ „ПроКредит Банк” про визнання недійсними договору поруки від 20.07.2006 р. №284-ДП та договору про надання траншу від 21.07.2006 р. №4.14167/284 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: підпис

Рішення чинності не набрало.

Оригіналу відповідає:

Суддя Ясинуватського

міськрайонного суду В.М.Циктіч

Ў Код суду 0555 Справа №2-70/2010

РІШЕННЯ

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

28 травня 2010 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Циктіча В.М.,

при секретарі Осадчій А.О., Махоті О.В.,

за участю

представниці позивача Бут Г.О.,

та відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ясинувата цивільну справу за позовною заявою ПАТ „ПроКредит Банк” до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором, за зустрічними позовами ОСОБА_4 до ЗАТ „ПроКредит Банк” про розірвання кредитного договору та ОСОБА_3 до ЗАТ „ПроКредит Банк” про визнання недійсними договору поруки від 20.07.2006 р. №284-ДП та договору про надання траншу від 21.07.2006 р. №4.14167/284, ?

в и р і ш и в :

Позовну заяву ПАТ „ПроКредит Банк” до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ „ПроКредит Банк” (м. Київ, пр. Перемоги, 107 а, код ЄДРПОУ 21677333, рахунок 290970004 у АТ „ПроКредит Банк”, МФО 320984) заборгованість за кредитом у сумі 68709 (шістдесят вісім тисяч сімсот вісім) грн. 58 коп., а також витрати на оплату судового збору в сумі 690 (шістсот девяносто) грн. 82 коп., інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 119 (сто девятнадцять) грн. 10 коп., а всього 69519 (шістдесят девять тисяч пятсот девятнадцять) грн. 50 коп.

Звернути стягнення на заставлене майно на користь ПАТ „ПроКредит Банк”, а саме транспортний засіб легковий седан AUDI моделі А8, випуску 1996 року, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2, Який належить ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3, виданого РЕВ ДАІ с. Ясинувата УДАІ ГУМВС України у Донецькій області 24.04.2007.

В задоволенні решти позовних вимог ПАТ „ПроКредит Банк” до ОСОБА_4, ОСОБА_3 відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ЗАТ „ПроКредит Банк” про розірвання кредитного договору від 21.07.2006 року №4.14167/284 відмовити повністю.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ЗАТ „ПроКредит Банк” про визнання недійсними договору поруки від 20.07.2006 р. №284-ДП та договору про надання траншу від 21.07.2006 р. №4.14167/284 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: