Ухвала суду № 96883788, 14.05.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5090/20

провадження № 2-з/753/147/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2021 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О.,

учасники справи:

позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова, 6/1»,

представник позивача - Шнайдер С.В.,

відповідачі - 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 ,

представник відповідача 3 - ОСОБА_4 ,

треті особи - 1. ОСОБА_5 , 2. ОСОБА_6 , 3. ОСОБА_7 ,

вимоги позивача - про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів про право власності,

розглянув заяву представника відповідача ОСОБА_4 про зустрічне забезпечення,

В С Т А Н О В И В:

19.03.2020 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Драгоманова, 6/1» (далі за текстом - ОСББ «Драгоманова, 6/1», позивач) звернулося до суду з позовом про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідачі) приміщень 288-Б , 288-Ж , 744-Ж , 168-Ж, 744-Д, розташованих у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та скасування записів про право власності відповідачів на вищевказані приміщення.

Позов обґрунтований такими обставинами. У квітні 2018 р. позивачем було встановлено факти перепланування та незаконної приватизації підвальних приміщень 288-Б , 288-Ж , 744-Ж , 168-Ж , 744-Д, які в сукупності є єдиним підвальним приміщенням, та являються спільним майном багатоквартирного будинку. Першим власником даних приміщень була ОСОБА_5 на підставі свідоцтв про право власності, виданих Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). На даний час приміщення 288-Б, 288-Ж та 744-Ж належать ОСОБА_1 , яка передала їх в іпотеку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , приміщення 168-Ж належить ОСОБА_2 , а приміщення 744-Д належить ОСОБА_3 . Видані ОСОБА_5 свідоцтва про право власності є нікчемними, оскільки відповідні накази та свідоцтва Головним управлінням житлового забезпечення КМДА не видавались.

Ухвалою від 23.04.2020 суд вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні нежитлові приміщення.

Ухвалою від 17.06.2020 суд відкрив провадження за даним позовом та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Протокольною ухвалою від 15.02.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

11.05.2021 в судовому засіданні з розгляду справи по суті представник відповідача 3 ОСОБА_4 подав заяву про зустрічне забезпечення. Посилаючись на те, що діями позивача порушуються права відповідача ОСОБА_3 , представник просив зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти в розмірі вартості нежитлового приміщення 744-Ж, що становить 1 603 458,40 грн., або іншу суму для відшкодування можливих збитків відповідача.

Протокольною ухвалою суд відмовив у прийнятті заяви про зустрічне забезпечення з підстав недотримання порядку її подання.

Після закінчення судового засідання представник відповідача подав заяву про зустрічне забезпечення через канцелярію суду.

За результатами дослідження матеріалів справи суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про зустрічне забезпечення з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною 3 статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд, виходячи зі своїх дискреційних прав та керуючись принципом пропорційності, не знайшов підстав для застосування зустрічного забезпечення врахувавши при цьому, що позивач має місцезнаходження та майно на території України,а застосовувані заходи забезпечення позову направлені виключно на збереження існуючого статус-кво між сторонами до ухвалення судового рішення та не несуть будь-яких потенційних збитків для відповідачів.

На жодні обставини, які зумовлюють обов`язкове застосування зустрічного забезпечення, представник відповідача не послався і доказів на їх підтвердження не надав.

На підставі викладеного, керуючись статтею 154 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_4 про зустрічне забезпечення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: