Рішення № 9687472, 03.06.2010, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2010 року Красно армійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючої судді : Величко О.В.,

при секретарі: Березіної О.В.

за участю позивача : ОСОБА_1

представника відповідача : Державного

Підприємства « Вугільна компанія

« Краснолиманська» Мрозової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красно армійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красно армійська про стягнення моральної шкоди, пов»язаною з травмою на виробництві,-

В С Т А Н О В И В :

19 березня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красно армійська про стягнення моральної шкоди, пов»язаною з травомою на виробництві.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що з 02.03.2009 року знаходиться у трудових відносинах з відповідачем, де працює електрослюсарем підземним. 07.11.2009 року його було травмовано на підприємстві, де він працював при виконанні ним трудових обов»язків. Рішенням Донецької обласної МСЕК від 18.02.2010 року йому було визначено ступінь втрати працездатності 5%. Внаслідок нещасного випадку йому було спричинено каліцтво у вигляді міопії слабкої ступені, ісход контузії ОД рубец кон»юктиви, подострий кон»юктивід. Повизач вважає, що діями відповідача по незабезпеченню безпечних умов праці йому спричинена моральна шкода, яку позивач оцінює в 8690 грн . Позивач просить стягнути з відповідача на його користь у відшкодування моральної шкоди, пов»яз ану з травмою на виробництві 8690 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача - Державного підприємства « Вугільна компанія» Краснолиманська» позовні вимоги не визнав, вказавши, що між позивачем та відповідачем мали місце трудові правовідносини. Посилання позивача на ст.. 23 ЦК України , на його думку, є хібним, оскільки відшкодування моральної шкоди відповідно до вказаної статті відноситься до позадоговірної відповідальності. Також вважає, що вимоги позивача про стягнення сум моральної шкоди в порядку, передбаченому ст..ст.1167 та 1187 ЦК України є неправомірними, оскільки вони не поширюються на трудові відносини. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Красноармійську в судове засідання не з»явився, просили справу слухати у їх відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 02.03.2009 року перебуває у трудових відносинах з Державним підприємством « Вугільна компанія « Краснолиманська», де працює електрослюсарем підземним 5 розряду ( а.с. 4-12).

07.11.2009 року позивача було травмовано на підприємстві, де він працює, при виконанні ним трудових обов»язків.

За наслідками розслідування нещасного випадку було видано акт за формою Н-1 від 10.11.2009 року, згідно якого позивач отримав травму у вигляді контузії, рани кон»юктиву, отік в сетчатки віка.( а.с.15-16)

Відповідно до довідки МСЕК від 18.02.2010 року ОСОБА_1 визначена втрата працездатності 5%. ( а.с.14).

Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України « Про охорону праці», а саме ч. 1 ст. 9 було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров»я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно пункту 27 статті 77 Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» та пункту 22 статті 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію частини третьої статті 34 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» на 2006-2007 роки було призупинено.

Відповідно до змін, внесених до Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, суд вважає, що право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам ст.. 22 Конституції України.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної ( немайнової ) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що , у зв»язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 5% професійної працездатності, внаслідок чого у нього змінилися умови його життя, тобто знизилась життєва активність, систематичне нездужання, мали місце послаблення організму, переживання з приводу погіршання свого стану здоров»я.

Оскільки позивач ОСОБА_1 отримав травму внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мало місце протиправність дій відповідача ДП « Вугільна компаній « Краснолиманська» ,суд приходить до висновку, що моральна шкода, яку зазнав позивач, є наслідком дій умов виробництва, пов»язаних з порушенням Закону України « Про охорону праці», « Інструкції з охорони праці, безпечному виконанню робіт та поведенці у шахті електрослюсаря» ( а.с.15,16).

Вищезазначені вимоги законодавства, а також роз»яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001 року « Про судову практику по справам про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» пов»язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв»язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і згідно ст.. 237 КЗпП України, роз»ясненням Пленуму Верховного Суду України позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із принципів розумності та справедливості, враховує ступінь, характер, обсяг, інтенсивність і тривалість психічних страждань, а також той факт, що професійна працездатність у зв»язку з нещасним випадком на виробництві , втрачена на 5 %.

Відповідно до ст. 268 ч 1 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я або смертю.

Виходячи із викладеного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ДП « Вугільна компаній « Краснолиманська» на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача на ДП « Вугільна компаній « Краснолиманська»користь держави підлягають стягненню судові витрати : по сплаті судового збору в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи- в розмірі 15 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 237-1 КЗпП України, ст.. 23 ЦК України, ст..ст. 3,5,7,8,10,14,57-6-,79,88,208-209,212,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства « Вугільна компанія « Краснолиманська», третя особа : Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську про відшкодування моральної шкоди, пов»язаною з травмою на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства ВАТ « Вугільна компанія « Краснолиманська» з розрахункового рахунку 26006301620720 в АК ПІБ м. Красно армійська, МФО 334497, код ОКПО 31599557 на користь ОСОБА_1 3000 грн. ( три тисячі грн..) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Державного підприємства ВАТ « Вугільна компанія « Краснолиманська» з розрахункового рахунку 26006301620720 в АК ПІБ м. Красно армійська, МФО 334497, код ОКПО 31599557 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано Апеляційному суду Донецької області через Красно армійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана Апеляційному суду Донецької області через Красно армійський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: