Рішення № 96874206, 13.05.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1756/20

Провадження № 2/591/392/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2021 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання – Чмуневич М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез Олександр Леонідович про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 157, про звернення стягнення на нежитлове приміщення площею 230,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитом 356 055,36 доларів США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом 331 014,90 доларів США, плата за вчинення нотаріальних дій 1400,00 грн.

Вважає, що виконавчий напис №157 про звернення стягнення на нежитлове приміщення площею 230,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитом не відповідає вимогам статті 88 Закону України «Про нотаріат» виходячи з наступного:

23 січня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір: рамкова угода SMERS00562, договір про надання траншу SME0007837 та договір про надання траншу SME0013125 від 23 травня 2008 року.

14 вересня 2009 року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» по справі №2422 було винесено рішення про стягнення на користь ЗАТ «Альфа Банк» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованості за договором про надання траншу у сумі: заборгованість за кредитом 586 376,68 доларів США, заборгованість по процентам 37 878,30 доларів США, заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків - 2864851,98 грн., стягнення з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Альфа Банк» пеню за договором поруки у розмірі 3770497,16 грн., стягнення з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Альфа Банк» пеню за договором поруки у розмірі 3770497,16 грн., стягнуто солідарно судові витрати, а саме витрати по сплаті третейського збору в сумі 25500,00 грн.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2012 року, з врахуванням ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 серпня 2012 року видано виконавчий лист про примусове виконання рішення рішенні Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» по справі №2422 від 14 вересня 2009 року.

Таким чином, з моменту звернення ЗАТ «Альфа Банк» до третейського суду, заявлення вимоги про дострокове погашення кредиту, закінчився термін дії кредитного договору: рамкової угоди SMERS00562 від 23 січня 2008 року, договору про надання траншу SME0007837 від 23 січня 2008 року та договору про надання траншу SME0013125 від 23 травня 2008 року.

Згідно з вимогами кредитного договору за наявності прострочення виконання основного зобов`язання в обумовлений сторонами строк ЗАТ «Альфа Банк», використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.

У рішенні Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» по справі №2422 від 14 вересня 2009 року йдеться про стягнення на користь ЗАТ «Альфа Банк» з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання траншу у сумі: заборгованість за кредитом 586 376,68 доларів США, заборгованість по процентам 37878,30 доларів США, заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків -2864851,98 грн.

Натомість у виконавчому написі № 157 від 29 січня 2020 року йдеться про заборгованість за кредитним договором за період 29 листопада 2018 року по 28 листопада 201 року, а саме:

заборгованість за кредитом – 35 055, 36 доларів США,

заборгованість за відсотками за користування кредитом – 331 014, 90 доларів США.

АТ «Альфа Банк» нарахував проценти поза межами строку дії кредитного договору.

Таким чином AT«Альфа Банк» при зверненні до нотаріуса не повідомив останнього про припинення дії кредитного договору від 23 січня 2008 року: рамкова угода SMERS00562, договір про надання траншу SME0007837 та договір про надання траншу SME0013125 від 23 травня 2008 року, всупереч вимогам закону нарахував проценти за користування кредитом поза межами дії кредитного договору, надав недостовірні відомості та документи про розмір заборгованості, а тому сума заборгованості, яка подана AT«Альфа Банк» нотаріусу, не може вважатись безспірною.

Крім того, звертає увагу, що AT«Альфа Банк» не повідомив нотаріуса, що з моменту звернення AT«Альфа Банк» до третейського суду, заявлення вимоги про дострокове погашення кредиту, закінчився термін дії кредитного договору від 23 січня 2008 року: рамкова угода SMERS00562, договір про надання траншу SME0007837 та договір про надання траншу SME0013125 від 23 травня 2008 року.

Термін дії кредитного договору припинив свою дію з моменту постановлення рішення Постійно діючим Третейським судом при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» 14 вересня 2009 року, коли з ОСОБА_1 було стягнуто достроково всю суму кредиту та відсотків на час звернення банку до суду, а тому виконавчий напис №157 від 29 січня 2020 року про звернення стягнення було видано за межами трирічного строку, який визначено частиною 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат».

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №157 від 29 січня 2020 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергієм Анатолійовичем про звернення стягнення на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитом 356 055,36 дол. США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом 331 014,90 дол. США, плата за вчинення нотаріальних дій 1400,00 грн.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми 31 березня 2020 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи з призначенням судового засідання на 09 липня 2020 року о 09 год. 00 хв.

20 травня 2020 року від представника АТ «Альфа-Банк» надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що 23 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк», був укладений кредитний договір (Рамкова угода) № SMERS00562 (з врахуванням додаткових угод), відповідно до умов якого, банк відкрив кредитну лінію, розмір якої не повинна перевищувати 450 000,00 доларів США.

У порядку та згідно умов Рамкової угоди № SMERS00562 між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк» було укладено Договір про надання траншу № SME0007837 від 23 січня 2008 року та № SME0013125 від 23 травня 2008 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № SME0007837 від 23.01.2008р. та № SME0013125 від 23 травня 2008 року з ОСОБА_1 було укладено Іпотечний договір SMERS00562/4 від 23 травня 2008 року, відповідно до якого предметом іпотеки виступило нежитлове приміщення, загальною площею 230,8 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Дійсно, внаслідок невиконання зобов`язань ОСОБА_1 банк звернувся до третейського суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 14 вересня 2009 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно на користь ЗАТ «Альфа-Банк» заборгованість за Кредитним Договором: заборгованість за кредитом - 568 376, 68 дол. США; заборгованість по процентам - 37 878, 30 дол. США; заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків - 2 864 851,98 грн.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2012 року заяву ПАТ « Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа задоволено. Видано ПАТ «Альфа- Банк» виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 14 вересня 2009 року, стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на користь ЗАТ „Альфа-Банк" заборгованість за Кредитним договором: заборгованість за кредитом - 568376,68 грн., заборгованість по процентам - 37878,30 грн., заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків - 2864851,98 грн.

Вказує на те, що в законодавстві визначаються різні поняття — як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (ст. ст. 530, 631 ЦК).

Якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно п. 7.4. Кредитного договору № SME0007837 від 23 січня 2008 р. та № SME0013125 від 23 травня 2008 р. сторони встановили як строк дії договору — до повного погашення позичальником заборгованості за кредитами та процентами користування ними, кінцевий строк повернення кредиту — до 21 січня 2023 року та 22 січня 2023 року (п.1.1 кредитного договору), так і строки виконання зобов`язань зі щомісячним погашенням платежів (п.3.1- 3.2 кредитного договору).

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК).

Про правові наслідки порушення зобов`язання боржником йдеться також у ч.1ст.611, чч.2—4 ст.612 ЦК, чч.1, 2 ст.220 ГК, які передбачають відповідальність боржника.

Сторони встановили як строк дії договору — до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов`язань, так і строки виконання зобов`язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню у строк до 21 січня 2023 року та 22 січня 2023 року.

Винесенням рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 14 вересня 2009 року дія договору не припинилась, а лише стягнуто заборгованість.

Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору № SME0007837 від 23 січня 2008 року та SME0013125 від 23 травня 2008 року до вимог щодо виконання грошових зобов`язань Позичальника, які випливають із цього Договору встановлюється позовна давність 5 років.

У зв`язку з відсутністю реального виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнській фінансовий союз» від 14 вересня 2009 року AT«Альфа-Банк» був змушений звернути стягнення на заставне майно, шляхом вчинення виконавчого напису.

Стягнення за виконавчими листами виданими на підставі Ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2012 року станом на сьогодні не проводиться, рішення суду не виконано.

AT «Альфа-Банк» на момент звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису надало всі передбачені законом документи (оригінал іпотечного договору, копію кредитного договору, розрахунок заборгованості, вимогу про усунення порушень з доказами її направлення, тощо).

Оскільки заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, та нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження доводів про те, що сума боргу є спірною та відсутності безспірності відносин сторін щодо виконання зобов`язання.

Посилаючись на вказані обставин, просить суд у задоволенні позову відмовити (а.с.61-64).

12 червня 2020 року позивачем ОСОБА_1 надано відповідь на відзив, в якій зазначає, що 02 березня 2009 року на його адресу та на адресу Поручителів ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) була направлена вимога №161 про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань зі строком погашення зазначеної заборгованості протягом 5 (п`яти) днів з дати направлення вимоги.

Станом на 14 липня 2009 року ОСОБА_1 має прострочену заборгованість за Договором про надання траншу, яка становить:

За Договором про надання траншу 1:

заборгованість за кредитом - 212 321 (двісті дванадцять тисяч триста двадцять один) долар США 32 центи;

заборгованість по процентам - 11 534 (одинадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири) долари США 51 цент;

заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків - 139 060 (ста тридцять дев`ять тисяч шістдесят) доларів США 30 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.07.2009 року становить 139 060,30 х 7,6244 = 1 060 251 (один мільйон шістдесят тисяч двісті п`ятдесят одна) гривня 35 копійок.

За Договором про надання траншу 2:

заборгованість за кредитом - 356 055 (триста п`ятдесят шість тисяч п`ятдесят п`ять) доларів США 36 центів;

заборгованість по процентам - 26 343 (двадцять шість тисяч триста сорок три) долари США 79 центів;

заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків - 236 687 (двісті тридцять шість тисяч шістсот вісімдесят сім) доларів США 56 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 14.07.2009 року становить 236 687,56 х 7,6244 = 1 804 600 (один мільйон вісімсот чотири тисячі шістсот) гривень 63 копійки.

Строк дії договору змінився з тридцятого дня з дати, зазначеної на квитанції, яка надається банку відділенням зв`язку при відправленні позичальнику листа з вимогою про дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним з повідомленням про вручення, і вважається таким, що має бути виконаним у повному обсязі.

У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. 29 січня 2020 року було видано виконавчий напис №157 про звернення стягнення на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитом 356 055,36 дол. США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом 331 014,90 дол. США, плата за вчинення нотаріальних дій 1400,00 грн.

АТ «Альфа-Банк» ігноруючи те, що договір про надання траншу № SME0013125 від 23 травня 2008 року припинив свою дію, без будь-яких наявних на те підстав в документах на підтвердження безспірності заборгованості, які було надано нотаріусу, нарахував додатково відсотки в сумі 304 671,11 доларів США, а тому сума заборгованості зазначена у виконавчому написі є необґрунтованою та спірною.

Зазначає, що строк, встановлений ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» не є строком позовної давності в розумінні ст.ст. 256, 257 ЦК України. Строк, встановлений частиною 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» є спеціальним строком визначним Законом для вчинення певної дії – вчинення виконавчого напису.

Посилаючись на вказане, просить суд позов задовольнити у повному обсязі (а.с.101-104).

09 липня 2020 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 28 вересня 2020 року у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

28 вересня 2020 року протокольною ухвалою головуючого розгляд справи відкладено до 25 січня 2021 року у зв`язку з клопотанням представника позивача про витребування документів.

25 січня 2021 року протокольною ухвалою суду розгляд справи відкладено до 06 травня 2021 року у зв`язку з невиконанням запиту суду щодо надання документів.

В дане судове засідання учасники справи не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача надала суду заяву, в якій просить справу розглянути без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез О.Л. в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи сповіщалися судом належним чином. Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Під час судового розгляду встановлено, що 29 січня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на нежитлове приміщення площею 230,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитом 356 055,36 доларів США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом 331 014,90 доларів США, плата за вчинення нотаріальних дій 1400,00 грн.(а.с.176).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі – Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі – Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі – Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідно до укладеної рамкової угоди № SMERS00562 від 23 січня 2008 року, укладеної між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк» (далі – кредитний договір), ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 450000,00 доларів США (а.с. 68).

У порядку та згідно умов кредитного договору між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк» було укладено Договір про надання траншу № SME0007837 від 23 січня 2008 року та № SME0013125 від 23 травня 2008 року (а.с. 69-70, 71-72).

Відповідно до договору іпотеки № SMERS00562/4 від 23 травня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк», та додаткової угоди до нього від 07 серпня 2008 року, іпотекодавець в забезпечення виконання зобов`язання в розмірі 7000000,00 дол. США передає іпотекодержателю у іпотеку нежитлове приміщення, загальною площею 230,8 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 9-15).

Рішенням Постійно діючого третейського судом при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 14 вересня 2009 року по справі №2422 було винесено рішення по справі за позовом ЗАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким вимоги ЗАТ «Альфа-Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 солідарно заборгованість за договором про надання траншу у сумі: заборгованість за кредитом 568376,68 доларів США, заборгованість по процентам 37 878,30 доларів США, заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків - 2864851,98 грн., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ЗАТ «Альфа Банк» пеню за договором поруки у розмірі 3770497,16 грн., стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЗАТ «Альфа Банк» пеню за договором поруки у розмірі 3770497,16 грн., стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати, а саме витрати по сплаті третейського збору в сумі 25500,00 грн. (а.с.105-114).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

АТ «Альфа-Банк» використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, звернувшись до суду з позовом про примусове стягнення коштів в судовому порядку з позивача.

Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки, із чим погодився й суд, який задовольнив позовні вимоги банку.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року (справа № 14-318цс18).

При цьому позивач не погоджується з розміром вказаної заборгованості, посилаючись на те, що сума заборгованості не відповідає дійсній сумі заборгованості.

Таким чином відсутні підстави вважати, що заявлена стягувачем сума заборгованості, стосовно якої він порушив питання про вчинення нотаріусом виконавчого напису, є безспірною.

Вказаний виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на нежитлове приміщення, слід визнати таким, що не підлягає виконанню з підстав недоведеності банком при вчиненні у нотаріуса виконавчого напису безспірності суми заборгованості за кредитним договором.

З огляду на зазначене, викладені в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1261 грн. 20 коп.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 264-266, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез Олександр Леонідович про визнання виконавчого напису такими, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 157 від 29 січня 2020 року виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергієм Анатолійовичем про звернення стягнення на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитом 356 055,36 дол. США, заборгованості по відсоткам за користування кредитом 331014,90 дол. США, плата за вчинення нотаріальних дій 1400,00 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «АЛЬФА-БАНК» на користь судовий збір в розмірі 1261 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «АЛЬФА-БАНК», місцезнаходження: м. Київ, вул. В.Васильківська, 100, код ЄДРПОУ: 23494714.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 11.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Мукорез Олександр Леонідович, місцезнаходження: м. Суми, вул. Привокзальна, буд. 25, офіс 412.

Повне судове рішення виготовлене 13 травня 2021 року.

Суддя А.П.Сидоренко