Ухвала суду № 96870665, 12.05.2021, Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 127/18268/19

Провадження у справі № 2/129/145/2021

У Х В А Л А

"12" травня 2021 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бондар О.В.,

розглянувши у відсутність сторін та їх представників в місті Гайсині заяву головуючого судді Бондар О.В. про самовідвід в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Вінницької області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, співвідповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державної казначейської служби, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, -

установив:

12.05.2021 р. після прийняття справи до свого провадження головуючий суддя Бондар О.В. заявила самовідвід за наявності передбачених п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України підстав, вказуючи, що у її провадженні, як слідчого судді перебувала справа №144/1282/16-к за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Теплицького відділення поліції Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні повідомлення про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, винесла ухвалу слідчого судді від 28.11.2016 р. про відмову у задоволенні скарги у зв`язку з її безпідставністю, яка набрала законної сили; зазначена ухвала була сфотографована скаржником ОСОБА_1 та розміщена на його сторінці на інтернет-сайті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із безпідставною та принизливою критикою і ганьбою, обвинуваченнями всього Гайсинського районного суду у «покритті злочинців», упередженості, а тому вказані обставини у своїй сукупності можуть викликати сумнів в об`єктивності, неупередженості та безсторонності при розгляді справи та виключає її участь як судді у розгляді зазначеної цивільної справи № 129/599/21 в силу приписів ч.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Стаття 6 § 1 Конвенції 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім». Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (Kyprianou проти Кіпру [ВП], § 118; Micallef проти Мальти [ВП], § 93).

Відповідно до ч.1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до п.5) ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу за наявності обставин, які викликають сумнів в його об`єктивності та неупередженості судді.

Стаття 6 § 1 Конвенції вимагає, аби кожен суд, до якого вона застосовується, був «безстороннім». Зазвичай безсторонність визначається як відсутність упередження або наперед складеної думки і може оцінюватись у різний спосіб (Kyprianou проти Кіпру [ВП], § 118; Micallef проти Мальти [ВП], § 93).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, рішення від 9 січня 2013 року, заява № 21722/11) ЄСПЛ зазначено «104. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності».

На думку ЄСПЛ, неупередженість може визначатися виходячи з суб`єктивної перевірки, а саме на підставі особистих переконань конкретного судді в конкретній справі, а також об`єктивної перевірки, при оцінці того, забезпечив суддя достатні гарантії для виключення правомірних сумнівів в цьому зв`язку.

Оскільки викладені обставини відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є підставами для відводу судді, а заява про самовідвід судді є обґрунтованою і мотивованою, то на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля забезпечення судом серед інших аспектів права сторін на судовий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності, реалізації встановленого п.1 ст.6 Конвенції права на справедливий суд, необхідно задовільнити заяву судді Бондар О.В. про самовідвід у цій справі.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 41 ЦПК України, -

ухвалив:

Задовільнити заяву судді Бондар О.В. про самовідвід.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Вінницької області, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, співвідповідача Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державної казначейської служби, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, передати іншому судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: