Вирок № 96867214, 13.05.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12514/19

Провадження № 1-кп/161/49/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 13 травня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді - Полюшко А.В.,

за участю секретаря - Ярмолюк І.С.,

прокурорів - Сушика Ю.В., Ольшевської С.І., Бущака В.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

захисників - Дягеля В.М., Вінцюк Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016030010005357, що надійшов з Луцької місцевої прокуратури 30.07.2019 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сєвєроморськ Мурманської області Російської Федерації, мешканки АДРЕСА_1 , українки, гр.України, з вищою освітою, вдови, пенсіонерки, не судимої,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.190 ч.3 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_1 , умисно, 05.08.2013 (у невстановлений органом досудового розслідування час) з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та похоронена на міському кладовищі в с.Гараджа Луцького району, не повідомила про даний факт відділ державної реєстрації актів цивільного стану, внаслідок чого не було відкрито спадкову справу на майно потерпілої, знаючи, що у ОСОБА_2 укладений та не розірваний шлюб із ОСОБА_3 , який у випадку смерті останньої відповідно до цивільного законодавства перебував у першій черзі спадкування потерпілої, використовуючи попередньо підроблену довіреність серії ВТВ №289664 від 18.12.2012, яка зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №1584, оформила договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 серії ВТК №579733 від 05.08.2013, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за №1085, на підставі якого було реалізовано квартиру гр. ОСОБА_4 , внаслідок чого заволоділа чужим майном у великих розмірах, шляхом обману.

Так, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №9245 від 26.03.2018 ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 станом на 05.08.2013 становила 189 097 грн.

Таким чином, шляхом обману, заволоділа чужим майном вартістю 189 097 грн, яке у 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та становить великий розмір.

Тобто, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненого у великих розмірах, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.190 ч.3 КК України визнала частково, та виходячи із вартості квартири, зазначеної у договорі купівлі продажу від 05.08.2013 та фактично отриманих коштів від її реалізації, просила перекваліфікувати її дії з ч.3 ст.190 на ч.2 ст.190 КК України (про що подала відповідне клопотання) та застосувати положення ст.49 КК України. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди не визнала. Суду дала показання, що ІНФОРМАЦІЯ_3 знаючи, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , домовившись із знайомою, у приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Кухлевської М.В., отримала довіреність серії ВТВ №289664 від 18.12.2012, яка зареєстрована в реєстрі нотаріальних дій за №1584, від імені ОСОБА_2 на право представляти інтереси останньої щодо продажу її квартири за адресою: АДРЕСА_2 , а також довіреність на право представляти інтереси останньої в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, незалежно від підпорядкування та форм власності серії ВТВ №289663 від 18.12.2012, зареєстрована в реєстрі за №1583.

При цьому, вона особисто виконала рукописний запис « ОСОБА_2 » у графі «Підпис» вказаної довіреності.

15.04.2013 для отримання технічної документації на квартиру померлої ОСОБА_2 , надала працівнику КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» завідомо підроблену для неї довіреність серії ВТВ №289664 від 18.12.2012 року та уклала замовлення-договір №Л-2370 від 15.04.2013 на видачу технічної документації об`єкта нерухомого майна: квартири за адресою - АДРЕСА_2 .

В подальшому, знову використовуючи вищевказану підроблену довіреність, квартиру продала покупцям, за що отримала кошти в сумі еквівалентній приблизно 15 000 доларам США. Оскільки вартість квартири відповідала оцінці БТІ, окрім того нею фактично було отримано кошти у значно меншій сумі, ніж вказана у висновку експертизи щодо вартості квартири, тому вважає, що її дії повинні бути перекваліфіковані з ч.3 ст.190 на ч.2 ст.190 КК України. А також, зважаючи, що з моменту вчинення нею останнього за часом кримінального правопорушення пройшли строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, тому просила застосувати ст.49 КК України.

Окрім часткового визнання винуватості за ч.3 ст.190 КК України обвинуваченою ОСОБА_1 , її винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими за клопотанням учасників судового розгляду доказами.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.05.2021 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.358 ч.3, 358 ч.4 КК України на підставі ч.1 п.2, 3 ст.49 КК України.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №371 від 05.08.2019 ОСОБА_3 , 1971 р.н. (потерпілий у даному провадженні) помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто ще до надходження даного обвинувального акта до суду. У зв`язку з наведеним потерпілий у справі не допитувався.

Свідок ОСОБА_5 (в присутності перекладача Марченко Т.М.) суду дав показання, що в жовтні 2001 року померла ОСОБА_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_2 , її похованням займалась обвинувачена. В кінці 2016 року йому стало відомо, що ОСОБА_1 на підставі нотаріального доручення продала вищевказану квартиру за 24 000 доларів США, повідомивши власникам неправдиву інформацію про виїзд ОСОБА_2 за кордон. Після цього він попередив ОСОБА_1 про те, що якщо вона не напише явку з повинною про вчинення злочину, то він сам напише заяву у поліцію. Оскільки вона відмовилась це робити, тому ним було написано відповідну заяву в поліцію. Окрім того зазначив, що після смерті ОСОБА_2 , він бачив у квартирі ОСОБА_1 паспорт померлої, однак на його запитання з приводу законності цього обвинувачена відповіла, що це не його справа. Підтвердив, що у нього з обвинуваченою неприязні відносини.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дала показання, що точної дати не пам`ятає, однак до неї як до нотаріуса звернулась обвинувачена ОСОБА_1 (яку вона знала візуально) з сестрою для видачі довіреності та її посвідчення. Остання надала свій паспорт (анкетні дані вона встановлювала по паспорту), тому нею було видано та посвідчено довіреність на право представляти її інтереси щодо продажу квартири та інтереси у будь-яких установах, підприємствах, організаціях, незалежно від форм власності. Зазначила, що 1-шу довіреність мала підписати та особа, яка надала довіреність, тобто, та яка прийшла з обвинуваченою. В подальшому вона посвідчувала договір купівлі-продажу в присутності ОСОБА_1 та особи, яка купувала квартиру. У договорі була зазначена сума, яка вказана в експертній оцінці, і з цієї суми йшли всі проплати. На той час вони не перевіряли оцінку майна через фонд держмайна, оскільки була оцінка БТІ. Документи, які їй були надані, а також присутні особи не викликали жодних запитань, тому нею були проведені відповідні нотаріальні дії.

Так, відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 18.12.2012 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 уповноважила гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_7 бути її представниками з питань продажу по ціні та на умовах на їх розсуд і без додаткового узгодження з нею належної їй квартири за адресою: АДРЕСА_2 . Вказане засвідчено підписом « ОСОБА_8 », посвідчено нотаріусом Кухлевською М.В. та зареєстровано у реєстрі за №1584.

Вказаний документ отримано відповідно до вимог КПК України (під час тимчасового доступу до речей і документів у приватного нотаріуса ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 ), на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 22.08.2017.

Відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 18.12.2012 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 уповноважила гр. ОСОБА_1 представляти її інтереси в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності тощо. Вказане засвідчено підписом « ОСОБА_8 », посвідчено нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстровано у реєстрі за №1583.

Вказаний документ отримано відповідно до вимог КПК України (під час тимчасового доступу до речей і документів у приватного нотаріуса ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 ), на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 27.08.2018.

У інвентаризаційній справі №12543 кад.№6574 на об`єкт нерухомого майна АДРЕСА_2 наявні наступні документи: довідка, якою підтверджено належність квартири по АДРЕСА_2 ОСОБА_2 (з датою виконання 26.12.2012), свідоцтво про право власності на житло, з відміткою про видачу дубліката 26.12.2012, технічний паспорт на квартиру, розпорядження Департаменту ЖКГ відділу реєстрації житлового фонду №579-в від 06.12.2012 про видачу дублікатів свідоцтв про право власності на житло, заява на реєстрацію права власності на нерухоме майно написана від імені ОСОБА_2 від 03.12.2012, квитанції про здійснення касових операцій від імені ОСОБА_2 03.12.2012, дублікат свідоцтва про право власності на житло з відміткою про його реєстрацію 26.12.2012, рішення реєстратора від 24.12.2012 про реєстрацію об`єкта нерухомого майна на підставі заяви ОСОБА_2 , витяг про державну реєстрацію прав від 26.12.2012, копія довіреності серії ВТВ №289664, зареєстрованої у реєстрі за №1584, оціночний акт квартири та її план від 14.05.2013, висновок про вартість майна, згідно якого ринкова вартість з метою відчуження житлової квартири загальною площею 30,1 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 станом на травень 2013 року становить 116 200 грн без ПДВ, копія договору купівлі-продажу квартири від 05.08.2013 та витяг з Державного реєстру речових прав від 05.08.2013.

Вказані документи отримано відповідно до вимог КПК України (під час тимчасового доступу до речей і документів у КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації», за адресою: м.Луцьк, вул.Січова, 22А.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав показання, що в 2013 році ним проводилась оцінка однокімнатної квартири, що по АДРЕСА_2 (1 поверх). Він працював згідно замовлення від 15.04.2013 (договір з замовником ОСОБА_1 ). Це була звичайна квартира, без ремонту, хто відчиняв її не пам`ятає. Обстежував вказану квартиру особисто він та інженер БТІ – ОСОБА_10 . Оцінка проводилась згідно стандартів, за аналогами по м.Луцьку та з врахуванням того, чи є в квартирі якісь поліпшення умов проживання. Квартира була оцінена у 116 200 грн. Зауважень у будь-кого із сторін при складанні оцінки не було. Хто подавав документи у БТІ йому не відомо.

Окрім того, на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 28.11.2017 проведено тимчасовий доступ до речей і документів у архівному відділі реєстру житлового фонду департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради за адресою: м.Луцьк, вул.Б.Хмельницького,40А, де було виявлено та вилучено заяву Ф 01 до ІК 19.7/19 написану від імені ОСОБА_2 від 03.12.2012 про видачу дубліката свідоцтва про право власності на житло – квартиру АДРЕСА_3 , з відміткою про його отримання та підписом 24.01.2013, квитанцію №1162445 подану від імені ОСОБА_2 від 03.12.2012, копію паспорта та ідентифікаційного коду, виданих на ім`я ОСОБА_2 .

Тоді як з довідки спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування від 13.10.2017 вбачається, що ОСОБА_2 (1968 р.н.) похована 09.11.2001 року на міському кладовищі в с.Гаразджа (сектор 121, ряд 10, могила 10), про що свідчить актовий запис в книзі реєстрації поховань та перепоховань померлих громадян.

Згідно акту судово-медичного дослідження №564 від 08.11.2001 трупа ОСОБА_2 вбачається, що причиною її смерті є хронічна хвороба серця, прогресування котрого ускладнилось розвитком серцево-судинної недостатності, яка і є безпосередньою причиною смерті.

З протоколу огляду місця події від 13.10.2017 вбачається, що під час огляду міського кладовища в с.Гаразджа Луцького району Волинської області виявлено могилу « ОСОБА_2 ».

Таким чином, вказаним підтверджено факт смерті ОСОБА_2 ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому остання не могла бути присутня, укладати чи підписувати (подавати) будь-які документи.

Натомість, з повідомлення відділу державної РАЦС щодо видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18.10.2017 №14599/02-1.04-34 вбачається, що факт державної реєстрації смерті останньої у районних та міських відділах державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області - відсутній.

З повідомлення Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області вбачається, що станом на 15.11.2017 в Державному реєстрі інформація про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податку НОМЕР_1 у зв`язку з смертю гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - відсутня.

З повідомлення Головного територіального управління юстиції у Волинській області №7718/05-29/05 від 21.08.2017 вбачається, що відповідно до відомостей зі Спадкового реєстру, спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 не заводилась.

З протоколу обшуку від 10.11.2017 вбачається, що під час його проведення за місцем проживання ОСОБА_1 – АДРЕСА_5 , було виявлено та вилучено, зокрема: лікарське свідоцтво про смерть №693 гр. ОСОБА_11 від 08.11.2001, довіреність серії ВТВ №289663 від 18.12.2012, зареєстрована в реєстрі за №1583, картка платника податків на ім.»я ОСОБА_2 №2495105402 від 06.05.2011 та інші документи.

Висновком експерта №10 від 31.01.2018 встановлено наступне:

- рукописний запис « ОСОБА_2 » розміщений у графі «Підпис:» у довіреності серії ВТВ №289664 від 18.12.2012 – виконаний ОСОБА_1 ;

- підпис розміщений у графі «Продавець:» в договорі купівлі-продажу (квартири) серії ВТК №579733 та ВТК №579734 від 05.08.2013 – виконаний ОСОБА_1 ;

- рукописний запис « ОСОБА_1 » розміщений у графі «Продавець:» в договорі купівлі-продажу (квартири) серії ВТК №579733 та ВТК №579734 від 05.03.2013 – виконаний ОСОБА_1 ;

- рукописний запис « АДРЕСА_2 » розміщений після друкованого тексту «Відповідно до Тимчасового положення про реєстрацію права власності на нерухоме майно прошу зареєструвати право власності на квартиру за адресою:» в заяві на реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.12.2012 – виконаний ОСОБА_1 ;

- рукописний запис « ОСОБА_2 » розміщений після друкованого тексту «Що належить на праві приватної, спільної сумісної, спільної часткової власності:» в заяві на реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.12.2012 – виконаний ОСОБА_1 ;

- підпис розміщений у верхній частині документу у графі «З даним переліком робіт згідний» в замовленні-договорі №Л-2370 від 15.04.2013 вх.№2783-1 – виконаний ОСОБА_1 ;

- підпис розміщений у нижній частині документу у графі «(підпис замовника)» в замовленні-договорі №Л-2370 від 15.04.2013 вх.№2783-1 – виконаний ОСОБА_1 ;

- підпис розміщений у графі «(Замовник (підпис замовника)» у замовленні від 15.04.2013 вх.№2784-1 – виконаний ОСОБА_1 ;

- рукописний запис « АДРЕСА_2 » розміщений після друкованого тексту «Прошу видати дублікат свідоцтва про право власності на житло за адресою» у заяві Ф 01 до ІК 19.7/19 від 03.12.2012 – виконаний ОСОБА_1 ;

- рукописний запис «Дублікат свідоцтва отримала», розміщений після друкованого тексту «у зв`язку з втратою оригіналу свідоцтва» у заяві Ф 01 до ІК 19.7/19 від 03.12.2012 – виконаний ОСОБА_1 .

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 05.08.2013 ОСОБА_1 , яка діяла від імені власника ОСОБА_2 , на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Кухлевською М.В., продала ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_3 за ціною – 116 200 грн.

Вказаний документ отримано відповідно до вимог КПК України (під час тимчасового доступ до речей і документів у приватного нотаріуса ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 ), на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 22.08.2017.

Свідок ОСОБА_4 , допитана під час досудового розслідування в порядку ст.225 КПК України (показання якої досліджені в ході судового розгляду, шляхом їх безпосереднього відтворення та прослуховування) дала показання, що у серпні 2013 року вона придбала квартиру АДРЕСА_3 за договірною ціною з продавцем (від імені якого діяла ОСОБА_1 ), яка складала 15 000 доларів США. Даний договір був посвідчений нотаріусом, в подальшому вона продала вказану квартиру, оскільки виїхала за кордон на проживання. Ствердила, що з нею проводилось впізнання по фотознімках, під час якого вона впізнала особу, яка діяла від імені продавця та отримала кошти за придбану нею квартиру.

Згідно повідомлення представника Національного банку України у Волинській області, офіційний курс гривні до долара США станом на 05.08.2013 (100 дол.США -799,300 грн).

З протоколу пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками від 23.01.2018 вбачається, що свідок ОСОБА_4 , серед пред`явлених до впізнання інших осіб, вказала на особу під №2 – ОСОБА_1 , як на таку, яка 05.08.2013 у приміщенні офісу приватного нотаріуса Кухлевської М.В. представлялась ОСОБА_1 та виступала в якості продавця квартири, що за адресою: АДРЕСА_2 . Саме вказаній особі було передано грошові кошти в сумі орієнтовно 15000 доларів США за купівлю вищевказаної квартири у офісі нотаріуса ОСОБА_6 .

Посилання сторони захисту та самої обвинуваченої на те, що для визначення розміру шкоди та, відповідно, кваліфікації дій ОСОБА_1 слід виходити із суми, що вказана у договорі купівлі-продажу від 05.08.2013 та висновку про вартість майна від 24.05.2013 ( 116 200 грн), оскільки така сума підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_4 , не заслуговує на увагу, виходячи із наступного.

Так, відповідно до ст.242 КПК України експертиза проводиться, зокрема, для визначення розміру матеріальних збитків.

Згідно ст.101, 84 КПК України висновок експерта є доказом у кримінальному провадженні.

З висновку №9245 судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 станом на 05.08.2013 становить 189 097 грн.

Оскільки вказаним висновком обґрунтовано та визначено ринкову вартість квартири на момент вчинення кримінального правопорушення, тоді як умовами договору така вартість може визначатись за згодою його сторін (враховуючи, що однією з сторін була саме обвинувачена ОСОБА_1 , яка діяла на підставі підробленого доручення), тому суд не може брати до уваги суму, що у ньому вказана, а також суму, що вказана у висновку про вартість майна від 24.05.2013 (оскільки така оцінка також проводилась ні підставі наданих завідомо підроблених документів).

Так, у великих розмірах згідно з п.3 примітки до ст.185 КК України у статтях 185-191 та 194 КК України визнається злочин, вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Згідно чинного законодавства, якщо для кваліфікації злочинів або правопорушень містяться посилання на неоподаткований мінімум, то для таких цілей сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Розмір такої пільги визначається Законом України від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб». На перехідний період податкова соціальна пільга визначається для кожного року окремо. Станом на 2013 р. розмір соціальної пільги становив - 573,50 (573,50 х 250). Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

При цьому, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ст.190 ч.3 КК України, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі до 8 років, воно вчинене 05.08.2013, тобто з дня його вчинення не минуло 10 років, а тому, обвинувачена не може бути звільнена від призначеного за даною статтею покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винної.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої, відповідно до ст.66 КК України, суд не вбачає.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає, оскільки ухвалою суду від 12.05.2021 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, зокрема за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, де наявна обтяжуюча обставина - вчинення злочину повторно.

Обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, визнаного судом доведеним визнала частково, вчинене нею кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, враховуючи, що вона є особою пенсійного віку, не судима, до кримінальної відповідальності не притягувалась, має постійне місце проживання, де скарг на її поведінку не надходило, є вдовою, хворіє, що підтверджено поданою медичною документацією, після вчинення нею неправомірних дій пройшов тривалий проміжок часу, протягом якого вона не притягувалась ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності, вчинила такі дії внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин (смерть чоловіка після тяжкої хвороби та хвороба матері у той час), а тому врахувавши наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, тому призначає їй покарання в межах санкції ч.3 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, із застосуванням ст.75 КК Українита з покладенням обов`язків, згідно ст.76 КК України.

На підставі ч.3 ст. 128, ст. 326 КПК України цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної шкоди – залишити без розгляду.

Речові докази, згідно ст.100 КПК України, залишити у матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинувачену ОСОБА_1 .

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 20.05.2019, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, – скасувати.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.3 ст.190 КК України та призначити покарання – 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до обвинуваченої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди – залишити без розгляду.

Речові докази:

-матеріали інвентаризаційної справи №12543 кад.№6574 на об`єкт нерухомого майна, що у АДРЕСА_2 на 26 арк., вилучені за адресою: АДРЕСА_6 ; документи на 6 арк., вилучені за адресою: АДРЕСА_7 ; довіреність від 18.12.2012 на 1 арк., договір купівлі-продажу на 1 арк., вилучені за адресою: АДРЕСА_4 ; документи на 13 арк., вилучені за адресою: АДРЕСА_5 ; документи на 7 арк., вилучені за адресою: м.Луцьк, вул.Богдана Хмельницького, 40А – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_1 в доход держави 2 860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) грн. судових витрат у справі за проведення почеркознавчої експертизи та 3 432 (три тисячі чотириста тридцять дві) грн. судових витрат у справі за проведення судової будівельно-технічної експертизи, а всього – 6292 (шість тисяч двісті дев`яносто дві) грн.

Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді від 20.05.2019 – скасувати.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Полюшко