Ухвала суду № 96862339, 13.05.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/1773/21

Провадження № 2-з/0203/64/2021

УХВАЛА

13 травня 2021 року у місті Дніпрі суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Ханієва Ф.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення стягненого,

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач, заявник) (представник позивача (заявника) – адвокат Бочкарь Роман Віталійович) з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просить суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса від 25.10.2017 року зареєстрований в реєстрі за № 10153, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570);

- повернути стягнене за виконавчим написом нотаріуса, тобто стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму коштів стягнутих в рамках виконання виконавчого напису (поворот виконання рішення);

- стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в повному обсязі: суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908,00грн.; суму судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454,00грн.; суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00грн.; суму витрат на поштове пересилання та банківські комісії у розмірі 138грн.

Разом з позовом представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд:

- зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 25.10.2017 року та зареєстрований в реєстрі за № 10153, та який знаходиться на виконанні у Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та щодо якого відкрито виконавче провадження ВП № 56216846.

Суд, вивчивши доводи заявника, перевіривши додержання заявником вимог статті 151 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), вважає, що заяву слід повернути заявнику, з наступних підстав.

У статті 151 ЦПК України встановлені вимоги до змісту заяви про забезпечення позову.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Так, зі змісту заяви про забезпечення позову не вбачається, в чому саме полягає необхідність у забезпеченні позову, належним чином не обґрунтовано необхідності застосування виду забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення.

У заяві про забезпечення позову представник позивача зазначає лише про те, що позивачем подано позовну заяву, якою він оскаржує виконавчий напис № 10153 від 25.10.2017 року. На підтвердження відкриття виконавчого провадження заявник надав суду постанову державного виконавця від 08.01.2021 року, де зазначено місце його роботи станом на день відкриття виконавчого провадження та за якою звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивача. Як зазначив заявник, здійснення стягнення за цим документом може ускладнити виконання майбутнього рішення та призвести до порушення прав та інтересів позивача. Проте представником позивача станом на момент звернення до суду з заявою (12.05.2021 року) не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду (зокрема копії довідки про місце роботи або витягу трудової книжки з записом про актуальне місце роботи заявника, копію довідки з місця роботи заявника про утримання коштів з джерела доходу позивача тощо). Також не зазначено підстави, що істотно ускладнять чи взагалі унеможливлять поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

При цьому наявність самого по собі позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в жодному разі не є підставою для забезпечення позову без належного обґрунтування його необхідності, чого не містить заява позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За приписами ч. 10 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вказаних вище обставин, суд доходить висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим законом, тому на підставі ч. 10 ст. 153 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151, 153, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та повернення стягненого – повернути заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню заявника до суду з такою заявою, після усунення умов, що стали причинами для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

У відповідності до п. 15.5 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ф.М. Ханієва