Ухвала суду № 96859537, 13.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7022/21

УХВАЛА

13 травня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2980 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу п. 3.4 наказу від 20.09.2020 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А2980 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу п. 3.4 наказу від 20.09.2020 року.

11.05.2021 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову, згідно з якою позивач просить суд: заборонити військовій частині А1536 проводити стягнення з грошового забезпечення на позивача на виконання пункту 3.4 наказу командира військової частини А 2980 від 20.09.2020 року № 339 «Про результати службового розслідування за фактом виявлення нестачі у продовольчій службі на загальну суму 166926,54 грн. під час проведення внутрішнього аудиту» - до набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що на його думку, в оскаржуваному наказі його вина не доведена, під час службового розслідування допущено чимало порушень порядку проведення такого розслідування, не доведено ані наявність шкоди, ані наявність вини позивача, внаслідок чого є необхідність визнати протиправним та скасувати пункт 3.4 оскаржуваного наказу. Позивач зазначає, що утримання військовою частиною А1536 з грошового забезпечення позивача на виконання пункту 3.4 наказу № 339 від 20.09.2020 року, який оскаржується позивачем, може ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення адміністративного позову та ефективний захист поновлення прав позивача щодо отримання ним належним йому сум грошового забезпечення.

Статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суддя вважає, що доданих матеріалів достатньо для розгляду заяви по суті без виклику особи, яка її подала та заінтересованих осіб.

Суд дослідив заяву про забезпечення позову, дослідив матеріали справи в частині заявленого клопотання та робить наступні висновки.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При розгляді заяви про забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 826/7496/18, від 14 травня 2020 року у справі №640/20626/18.

Тобто, забезпечення позову є однією із гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, якщо існує реальна загроза, що відповідач (суб`єкт владних повноважень) всупереч заявленим позовним вимогам може вчиняти певні дії, які стануть перешкодою у виконанні рішення або ефективному захисту, поновленні порушених чи оспорюваних прав позивача.

Таким чином, обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3.4 наказу командира військової частини А 2980 від 20.09.2020 року № 339 «Про результати службового розслідування за фактом виявлення нестачі у продовольчій службі на загальну суму 166926,54 грн. під час проведення внутрішнього аудиту», вказано в триденний термін помічнику командира військової частини А2980 з правової роботи відпрацювати клопотання командиру військової частини А1536 та надати завірені копії матеріалів службового розслідування щодо утримання збитків за незаконно використані добові видачі, на загальну суму 32871,97 грн., з щомісячного грошового забезпечення лейтенанта ОСОБА_1 у розмірі 20% від місячного грошового забезпечення.

Суд зазначає, що п. 3.4 зазначеного наказу є предметом розгляду справи № 420/7022/21, клопотання про забезпечення позову обґрунтовано протиправністю та безпідставністю зазначеного наказу. При цьому, у випадку забезпечення даного позову обраним позивачем шляхом з урахуванням наведених обґрунтувань, суд фактично надасть оцінку оскаржуваному в подальшому акту відповідача, що призведе до вирішення спору по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає меті запровадження інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві.

Щодо доводів представника позивача з приводу того, що з грошового забезпечення позивача вже стягуються кошти на виконання спірного наказу, що може ускладнити виконання рішення суду у даній справі,суд не приймає до уваги, оскільки конкретних обставин, які б ускладнювали виконання рішення суду позивач не навів.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд робить висновок, що клопотання про забезпечення позову не належить задоволенню.

Керуючись ст.ст. 14, 150,151, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2980 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу п. 3.4 наказу від 20.09.2020 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду відповідно до п.15.5 Розділу VII Перехідні Положення КАС України.

Суддя Н.В. Бжассо