Ухвала суду № 96846474, 12.05.2021, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

12 травня 2021 р. м. Кремінна Справа № 433/300/19

Провадження № 1-кп/414/42/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Тесленко І.О.,

суддів Акулова Є.М., Костроби Ю.Ю.,

за участю прокурора Боровкової Л.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Шмуйлової І.М.,

перекладача Курочкіної Є.І.,

секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018130590000205 від 04 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Валуйки Бєлгородської області РФ, громадянина Росії, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,

встановила:

до суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт з перебуванням його за адресою: АДРЕСА_1 , або встановлення йому застави.

З огляду на зазначене колегія суддів поставила на вирішення питання про доцільність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою з можливістю призначення застави у даному кримінальному провадженні або зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

В судовому засіданні обвинувачений та захисник клопотання про зміну запобіжного заходу підтримали посилались на те що ОСОБА_2 до цього часу до кримінальної відповідальності не притягувався, обвинувачення щодо нього є безпідставним, ризики на які посилається прокурор кожного разу при наданні клопотання про продовження строків тримання під вартою є надуманими, він жодного разу не чинив тиску на свідків по справі, посилання прокурора на наявність заяви потерпілого щодо погроз з боку обвинуваченого є також безпідставними, оскільки до цього часу жодного обвинувачення з цього приводу пред`явлено ОСОБА_2 не було, хоча всі строки вже сплинули. Також, ОСОБА_2 вказав, що його було затримано 05.09.2018 року, він вже понад два з половиною роки перебуває під вартою, з врахуванням того, що відбулася зміна головуючого в колегії суддів справа має розглядатись з початку, що передбачає знову тривалий час. Вказав, що те, що він перебуває у міжнародному розшуку унеможливлює те, що він може покинути територію України, оскільки він буде затриманий при переміщенні через кордон. Зазначив, що на цей час йому надано захист на території України як біженцю.

Прокурор Боровкова Л.В. заперечувала проти клопотання обвинуваченого та зазначила, що обвинуваченим не надано доказів можливості внесення ним застави, наявності у нього нерухомого майна, звернула увагу суду на той факт, що сам обвинувачений вказав про перебування на території України не законно. Зазначила, що на цей час існують ризики того, що ОСОБА_2 може переховуватись від суду, більш того він перебуває у міждержавному розшуку, оскільки розгляд справи буде відбуватись з почату, то є ризик впливу на свідків. З врахуванням чого, просила продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у зміні запобіжного заходу ОСОБА_2 просила відмовити.

Потерпіла ОСОБА_1 вказала, що вважає ОСОБА_2 соціально небезпечним, що він не має соціальних зв`язків, є громадянином РФ, доказів укладання ним шлюбу, а також дійсності інших обставин на які він посилається суду не надав. У зв`язку з чим, просила продовжити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в судове засідання не зв`явились, у письмових заявах наданих суду просили провести засідання за їх відсутності, зазначили, що просять запобіжний захід ОСОБА_2 не змінювати.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1-3 статті 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Згідно ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу. До клопотання мають бути додані копії матеріалів, якими обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За ч. 1 ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через у або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

В обґрунтування клопотання обвинувачений ОСОБА_2 посилається на те, що він має родину, яка знаходиться на його утриманні, міцні соціальні зв`язки, майно та постійне місце проживання на території України в м. Харкові, займається бізнесом, є волонтером у ЗСУ, приймав активну участь у відбудові храмів, церков та монастирів на території України, за що має багато нагород та відзнак, раніше ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності та не має серед оточення раніше судимих осіб, не вчиняв інкримінованого злочину, який є «замовним», відсутність доказів його причетності до злочину, кримінальне переслідування на території Російської Федерації є політичним замовленням.

Щодо доводів обвинуваченого про тривалий розгляд справи, під час якого він перебуває під вартою, суд зазначає, що відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Згідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ за скаргою №26772/95 від 6 квітня 2000 року по справі «Лабіта проти Італії» зазначено, що питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно… Передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення…»

Кримінальне провадження перебуває на розгляді Кремінського районного суду Луганської області з 23 січня 2020 року, розглядається колегіально, має великий обсяг письмових доказів, які, в тому числі, містяться на електронних носіях, що потребує значного часу для їх дослідження.

Відповідно до практики ЄСПЛ, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинуваченого під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки обвинуваченого під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Дослідивши матеріали клопотання, додані характеризуючи матеріали, колегія суддів з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розміру завданої шкоди, особистості ОСОБА_2 , з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, вважає, що домашній арешт не здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Отже у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт необхідно відмовити.

У клопотанні обвинувачений просить визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, характеристики обвинуваченого, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розміру завданої шкоди, вважає, що у конкретному випадку судом може бути встановлена застава відповідно до ст. ст. 182, 183 КПК України.

Суд не приймає до уваги посилання прокурора на неможливість застосування застави стосовно обвинуваченого з огляду на вчинення кримінального правпорушення з застосуванням насильства, оскільки невстановлення застави є правом суду, а не обовязком суду відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України.

Обгрунтовуючи розмір застави колегія суддів зважає на наступне. ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, які передбачають покарання до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна; обвинувачений ОСОБА_2 є громадянином РФ, якому загрожує екстрадиційний арешт, не має місця реєстрації на території України, не працює, тож для забезпечення неухильної явки ОСОБА_2 в судові засідання, суд вважає за необхідне встановити розмір застави у виді 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Застава у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908000,00 грн. здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_2 процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави колегія суддів вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та учасника кримінального провадження; здати за наявності на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Більш того, перекладач Курочкіна Є.І. надала суду заяву, в якій зазначила, що не може в подальшому приймати участь у процесі у зв?язку з сімейними обставинами. В судовому засіданні підтримала свою заяву.

ОСОБА_2 зазначив, що він не у повній мірі розуміє українську мову, а тому потребує перекладача.

Захисник Шмуйлова І.М. просила залучити перекладача з офіційного реєстру перекладачів України.

Прокурор та потерпіла проти задоволення клопотання про залучення іншого перекладача не заперечували.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 не розуміє у повному обсязі українську мову.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК України обвинувачений має право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншої мовою, якою він володіє та вразі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Згідно до ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою.

Як вбачається зі ст. 68 КПК України у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність залучення у справі перекладача для здійснення перекладу пояснень, показань і документів з української мови на російську.

Керуючись ст. ст. 8, 12, 18, 28, 24, 42, 68, 177, 194, 201, 331 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

Продовжити ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 10 липня 2021 року включно.

Розмір застави для ОСОБА_2 визначити в сумі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у національній грошовій одиниці, що в грошовому еквіваленті становить 908000,00 грн. (дев?ятсот вісім тисяч гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26297948, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача №UA208201720355209001000002672.

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2 з - під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2 з - під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду;

2) не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання АДРЕСА_1 ;

4) утримуватися від спілкування зі свідками та учасника кримінального провадження;

5) здати за наявності на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на строк не більше двох місяців.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України, у разі звернення застави в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу, з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Заяву перекладача Курочкіної Є.І. про відсторонення від виконання обов?язків перекладача в цьому кримінальному провадженні задовольнити.

Залучити до участі у розгляді кримінального провадження, внесенего до ЄРДР за №12018130590000205 від 04 червня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, перекладача для здійснення перекладу пояснень, показань і документів з української мови на російську.

Копії даної ухвали направити Управлінню освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської ради Луганської області для виконання в частині залучення перекладача, якому необхідно з`явитися у судове засідання.

Попередити перекладача про відповідальність за завідомо неправдивий переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

В судовому засіданні оголосити перерву до 09 червня 2021 року до 10 години 00 хвилин.

Про дату, час та місце судового засідання повідомити учасників.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та надіслати до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Судді: І.О. Тесленко

Ю.Ю. Костроба

Є.М. Акулов

.