Ухвала суду № 96840380, 12.05.2021, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/838/21

Номер провадження 1-кс/305/174/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2021 року. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ємчук В.Е., за участі: секретаря судових засідань Шемоти М.І., прокурора Юсипа С.В., слідчого Лети О.О., Бабича Р.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів клопотання слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Лети О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Косів, Івано-Франківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, невійськовозобов`язаного, раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області Лета О.О. звернувся до Рахівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, погодженим прокурором Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури Юсипом С.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 . Клопотання мотивує тим, що 10 травня 2021 року близько 21 години 50 хвилин ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «NISSAN» моделі «NAVARA», зеленого кольору, з державним реєстраційним номером « НОМЕР_1 », рухаючись по автодорозі сполученням «Мукачево – Рогатин – Львів», на відрізку дороги в с. Лазещина, Рахівського району, Закарпатської області, неподалік будинку 247, при підйомі в напрямку Яблуницького перевалу грубо порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 б, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме:

- п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- п. 2.3 (б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п. 12.2 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

- п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Тобто, під час руху, водій ОСОБА_1 при керуванні транспортним засобом маючи можливість оцінити дорожні умови і дорожню обстановку, у момент виникнення йому небезпеки для руху, а саме пішохода ОСОБА_2 , який рухався по проїжджій частині дороги із мотоблоком «ZUBR», зеленого кольору, не вжив заходів для своєчасного застосування екстреного гальмування, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці пригоди. З огляду на викладене, отримання потерпілим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та настання смерті останнього знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з діями водія ОСОБА_1 та з порушенням останнім вимог Правил дорожнього руху України. Відомості, щодо вказаного кримінального правопорушення були внесені до ЄРДР за №12021071140000147 від 11.05.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та по даних матеріалах кримінального провадження було розпочато досудове розслідування. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Косів, Івано-Франківської області, зареєстрованому в АДРЕСА_1 , мешканцю АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, з середньою освітою, не одруженому, не працюючому, невійськовозобов`язаному, раніше не судимому, на утриманні якого осіб не має, 11.05.2021 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.05.2021 року; висновком, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 11.05.2021; протоколом огляду трупа від 11 травня 2021 року; лікарським свідоцтвом про смерть №56 від 11.05.2021 року; характеризуючими матеріалами. За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 3 до 8 років, яке згідно зі ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зі сторони підозрюваного ОСОБА_1 , а саме останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу або ж свідків у цьому кримінальному провадженні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України наявність ризику переховуватися від органів досудового розслідування або суду обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 усвідомлює, що вчинений ним злочини належить до категорії тяжких злочинів, а також те, що йому може бути призначено покарання позбавлення волі на строк від 3 до 8 років. Враховуючи відсутність соціальних зв`язків підозрюваного за місцем проживання та реєстрації, останній безперешкодно може покинути місце проживання та виїхати як за межі району, так і за межі області, тим самим ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, а тому наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, ОСОБА_1 вчинив зазначене кримінальне правопорушення на території Закарпатської області, хоча являється уродженцем та мешканцем Івано-Франківської області, що своєю чергою унеможливить сторону досудового розслідування належним чином забезпечувати явку підозрюваного до органу досудового розслідування та суду, а також проведення з останнім необхідних для досудового розслідування слідчих та процесуальних дій. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України наявність ризику незаконно впливати на потерпілого або ж свідків у вказаному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що з метою уникнення від відповідальності або ж зменшення міри покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_1 , останній може незаконно впливати на потерпілу або ж свідків у даному провадженні шляхом погроз, залякування, шантажу або ж іншим чином з метою зміни їхніх показів, відмови від підтримання обвинувачення. У зв`язку з вищевикладеним, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може реалізувати вказані ризики, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу такого як домашній арешт, особисте зобов`язання, особиста порука, застава не дадуть змогу органу досудового розслідування всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального правопорушення, у розумні строки провести необхідні слідчі дії, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, в тому числі забезпечити його явку до слідчого, прокурора чи слідчого судді та вчинення ним нових кримінальних правопорушень. За таких умов, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження та належної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий вважає, що буде доцільним застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Відповідно до частини 4 статті 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування та щодо злочину, який спричинив загибель людини. Даний злочин спричинив загибель людини, тому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Косів, Івано-Франківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, невійськовозобов`язаного, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Прокурор Юсип С.В. та слідчий Лета О.О. в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме: ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює, що за вчинене ним кримінальне правопорушення йому може бути призначене покарання у виді позбавлення волі, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування, негативно впливати на свідків, що перешкоджатиме встановленню об`єктивних даних в кримінальному провадженні, також перебуваючи на волі може продовжувати свою злочинну діяльність. Отже, на їх думку, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Просять обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою.

Захисник Бабич Р.В. заперечив проти обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що достатніх даних, які б підтверджували ризики у неправильній поведінці ОСОБА_1 , немає, у зв`язку з чим просить застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечує щодо обрання щодо нього запобіжного заходу іншого, ніж тримання під вартою, оскільки наміру ухилятися від слідства та суду він не мав та не має, як і жодного наміру у нього немає стосовно будь-якого впливу на потерпілих та свідків.

Заслухавши учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Згідно зі статтею 5 п.1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з витягом з кримінального провадження №12021071140000147, що були внесені Рахівським ВП 11.05.2021 вбачається, що 10.05.2021 року близько 22 години в с. Лазещина Рахівського району громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем моделі Нісан Навара, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись з с. Лазещина в напрямку с. Татарів Івано-Франківської області, під час роз`їзду з невстановленим вантажним транспортним засобом допустив зіткнення з мотоблоком моделі Зубр, яким керував ОСОБА_2 та рухався у попутному напрямку, внаслідок зіткнення останній помер на місці. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.2 ст.286 КК України.

ОСОБА_1 11.05.2021 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого або заподіяли тяжкого тілесного ушкодження та який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів. Підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 10.05.2021 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння; показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 11.05.2021; протоколом огляду трупа від 11 травня 2021 року; лікарським свідоцтвом про смерть №56 від 11.05.2021 року.

Отже, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, та яке, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України належить до категорії тяжких злочинів.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з врахуванням низки відповідних факторів, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного ув`язнення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає обґрунтованими, зокрема те що, підозрюваний ОСОБА_1 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити або сховати речі, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 усвідомлюючи, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, який відноситься до тяжких, йому може бути призначено покарання позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, та маючи при цьому, хоч постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв`язки, зокрема те, що він не має постійного місця роботи та утриманців, може виїхати зі свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також, перебуваючи на волі, ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності матиме можливість незаконно впливати на свідків,знищити або сховати речі, що можуть бути речовими доказами.

З огляду на викладене, а також взявши до уваги тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, та те, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а отже перебуваючи на волі він матиме змогу перешкоджати досудовому розслідуванню, ухилятися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання, прихожу до переконання, що для запобігання вказаних ризиків застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, в даному випадку, не може забезпечити виконання процесуальних обов`язків підозрюваного, отже до нього слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків .

Межі розміру застави залежать від установленого кримінальним законом ступеня тяжкості злочину, у вчиненні якого особа підозрюється (ч.5 ст. 182 КПК України).

Відповідно до частини 4 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 заставу, встановлену ст. 182 КПК України у розмірі 45400 грн., що становить 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01 січня поточного року, оскільки обставини даного кримінального правопорушення, обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, його матеріальний стан, стан здоров`я, позитивна характеристика, підозрюваний є учасником АТО (ООС), а також критерії, зокрема те, що розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та водночас не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини проживання. Злочин, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_1 належить до категорії тяжких злочинів, тому межі розміру застави частиною 5 статті 182 КПК України встановлені від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлено на рівні 2270 гривень. Отже, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків та не становитиме для нього надмірного тягаря.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 5 п. 1 підпункт «с» Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. 29 Конституції України, ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Косів, Івано-Франківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, невійськовозобов`язаного, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з 22.00 год 10 травня 2021 року (момент фактичного затримання) до 09 липня 2021 року.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Косів, Івано-Франківської області, зареєстрованому в місті Івано-Франківськ, по АДРЕСА_1 , мешканцю АДРЕСА_2 , заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Косів, Івано-Франківської області, зареєстрованого в місті Івано-Франківськ, по АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Косів, Івано-Франківської області, зареєстрованого в місті Івано-Франківськ, по АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , у зв`язку з внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 09 липня 2021 року.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Косів, Івано-Франківської області, зареєстрованого в місті Івано-Франківськ, по АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , такі обов`язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 , на строк до 09 липня 2021 року.

В разі невиконання зазначених вище обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_1 слід визначити до 09 липня 2021 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя : В.Е.Ємчук